Галицький сидить, а гроші його працюють
Експертиза зафіксувала переплату в 43% на будові вартістю понад чверть мільярда гривень, яку започаткував Володимир Галицький. Суд вирішив – нічого страшного в цьому нема.
Дехто твердить, що в СІЗО порушуються права людей. Це не так. Українська держава не тільки слідкує за комфортним перебуванням затриманих, а й гарантує виконання контрактів, які вони підписували, ще будучи на волі. Навіть якщо бюджет від цього і втратив десятки мільйонів.
Для прикладу, один з улюблених героїв «Наших Грошей» – екс-директор Держслужби зайнятості Володимир Галицький. Сидить в СІЗО, чекає суду. Держава вважає, що бюджет через нього схуд на 70 мільйонів гривень.
Думається, що це оптимістична оцінка. Виходячи бодай із матеріалів нещодавнього суду. На ньому нове керівництво Центру зайнятості вирішило довести, що будівництво «часів Галицького» обходилось державі якось неприродньо дорого. Принагідно зауважимо, що «Нашим Грошам» приємно з того, що суд стосувався першого номеру із нашого хіт-параду «Топ-10 оборудок Галицького». На цьому, правда, приємнощі закінчуються.
Починалось, щоправда, все бурхливо. Нові чиновники проаналізували хід будівництва нового офісу для Держслужби зайнятості в Києві і виявили, що воно не коштує 270 мільйонів гривень.
Аби переконатись – замовили дослідження в КП «Київекспертизі» і довідались, що вартість робіт є завищеною на 44 млн грн. Тобто на 5,5 мільйонів доларів. Втішатись невеликим процентом маржі не варто. Річ у тому, що таке перевищення стосувалось тільки перших проплат по контракту. А загальний відсоток «зайвих витрат» склав 42,8%. Майже за класикою.
Спортивного азарту чиновникам Держцентру додавав і висновок Держфініспекції, яка також зафіксувала переплату.
Озброєні актом ДФІ і експертизою, нові керівники Держцентру запропонували переможцю тендеру ( і відповідно – генпідряднику) ТОВ «Строй-Систем» «скоригувати договір» нехай і не на 40 мільйонів, як то вирішила експертиза, а всього на 15 млн грн. Але натомість отримали не тільки лист-заперечення, а й позов у суд.
Київський господарський, Київський апеляційний і Вищий господарський одностайно вирішили: платити екс-партнерам Галицького треба.
Логіка рішення така: висновок «Київекспертизи» і акт ДФІ «не є належним доказом, оскільки не містить посилань на порушення ДБН чи вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві».
Контрольний постріл стосовно Держфінінспекції зробив ВГСУ: акт контролерів до уваги не брати. Бо Держслужба хотіла зекономити бюджету 15 млн за роботи грудня 2011-го, а акт Держфінспекції стосувався крадіжок в попередні періоди. Те, що це сталось на тому ж будівництві – неважливо.
У сухому залишку колишні сусіди Володимира Галицького вибили все чесно зароблене, не зважаючи на дещо завелике – 43% – перевищення ціни.
Говорячи про «колишніх сусідів», маємо на увазі історію одеського «Строй-Систем». До 2005 року його засновником був Сергій Підгайний, який вийшов з складу засновників після того як став начальником управління дорожнього господарства Одеської міськради, а потім – головою Приморської райадміністрації в Одесі (згодом фірма ще двічі міняла засновників, однак статутний капітал у розмірі 5 тис грн. залишався незмінний). Нагадаємо, що Володимир Галицький – теж знаний одесит.
Що ж стосується висновків, то про суди говорити не будемо. Те, що «третя влада» сьогодні міцна як ніколи – відомо всім. Ми більше про справедливість, за яку, казали, варто боротися. От на ремонті дороги до Миколаєва підрядники вписали міфічні 9 мільйонів на перевезення асфальту – все законно (навіть суд підтвердив). Але справедливість трохи муляє. 1000 гектарів Іванющенкові? Ну, так це облрада дала. Ліс – Медвечукові? Розпорядження губернатора вийшло. 100 мільйонів для своєї фірми з касових апаратів? Мінфін дозволив. 500 мільйонів Коломойському? Кабінет Міністрів.
Нам залишається лише фіксувати прізвища великих і малих «законотворців». Для того, щоб дишло закону за кілька років знало, куди повертатись. Правда, судячи з останніх подій, таке враження, що крутитись воно буде, мов вентилятор.
Олексій Шалайський, «Наші гроші»