Поза шляховика
25.03.2013   //   30 Переглядів

asfЯкщо ціна дороги затверджена на тендері, то в кошторис можна пхати будь-які послуги. Навіть якщо їх не було. Доведено в Миколаєві.

Усім нам колись розповіли, що дороги в нас нищаться через перепади температури. На думку Віктора Януковича-мол., є абсолютно природною річчю для нашого континентального клімату. Але виявляється не тільки.

Скажімо, «Укравтодор» почав здогадуватись, що деякий вплив на стан доріг має і якість ремонтних робіт. Навіть замовив наукову працю: «Дослідження факторів впливу якості виконання робіт на довговічність та надійність конструкцій дорожніх одягів». Не пошкодував на це 2,6 мільйона.

А от Держфінінспекція вважає, що проблема в грошах. І що дороги, які зараз будують в Україні, можна було би значно здешевити. Якщо не запихати в кошторис зайві видатки.

Тільки за такі крамольні думки інспекторів тягнуть до суду.

Дізнались ми про цей нестандартний суд із інтерв’ю директора ПП «Дорлідер» Гарніка Погосяна. Воно з’явилось на світ божий з нагоди перевірки ремонту дороги Ульянівка-Миколаїв.

Ревізори виявили, що фірма у 2011 році записала у кошторис перевезення асфальтобетону з місця його приготування у Одеській області до місця ремонту у Миколаївській області вартістю 9,8 мільйонів гривень. Однак документальних підтверджень цих перевезень ревізори не знайшли.

Здається, що 99,6% українських водіїв і без суду повірили б у ці звинувачення. Сам голова КМДА Попов у цьому переконався, коли разом з журналістами «Грошей» пішов подивитись на ремонт Кільцевої дороги. Прості роботяги, не розпізнавши міського голову і приховану камеру, з усією пролетарської простотою розповіли до кого можна звернутись, аби купити асфальт «з-під поли».

Однак не все так просто. У шляховиків своя правда. І вже ревізорів тягнуть до суду, аби вони відповіли за свої «заведомо необоснованные и неправдивые» звинувачення (цитати з інтерв’ю Гарніка Погосяна подаємо мовою оригіналу).

«Погосян: Подрядчики на выполнение ремонтных работ определялись на основании тендерных процедур, как это предусмотрено законом о госзакупках. Компания победила в трех из представленных лотов, поскольку предложенная нашей компанией стоимость ремонтных работ оказалась минимальной: все другие участники торгов были согласны произвести ремонтные работы на этих участках лишь по более высокой цене».

Оскільки директор «Дорлідеру» відразу взяв закон за роги, то ми у повній відповідності до цього ж закону перерили весь «Вісник держзакупівель», щоби знайти який же це трилотовий тендер виграв «Дорлідер» у 2011 році (чи раніше) на ремонт миколаївської траси. Знайшли такий аж у кінці 2012 року, де ще три фірми дійсно пропонували дорожче виконання. Однак ми ж не будемо навіть припускати, що тендер на виконання робіт у 2011 році було проведено заднім числом, правильно?

Зате в 2011 році нам вдалось знайти три однолотових тендери на ремонт «Ульяновки-Миколаїв» вартістю 113 млн грн., які виграв одеський «Дорлідер», заснований Завеном Степаняном. В усіх трьох випадках єдиним конкурентом переможця була ще одна одеська фірма «Березівкаагрошляхбуд», заснована Князем і Робертом Хачатрянами.

Ми вибірково перевірили ще десяток тендерів у різних регіонах, які «Дорлідер» вигравав в останні два роки, і останній тендер на Херсонщині. Ви не повірите, але перемогу фірма завжди отримувала у чесній і безкомпромісній боротьбі з тим самим «Березівкаагрошляхбудом». Єдиний конкурент постійно пропонував свої послуги дорожче. Коли на 0,3 відсотка, а коли й на цілий відсоток.

Наступний шматок розмови Погосяна дамо разом з журналістським питанням.

«Погосян: В ІV квартале 2011г., когда проводились ремонтные работы на трассе № Р-06, каких-либо АБЗ установок на территории Николаевской области ЧП «Дорлидер» не имело, всю асфальтобетонную смесь приходилось возить из Одесской области. Без такой перевозки ремонтные работы вообще невозможно было бы произвести. Позиция же ревизоров парадоксальна: факт физического выполнения работ они не оспаривают, при этом утверждают, что асфальтобетонная смесь не перевозилась!

Журналист: Но ведь по требованиям Национального стандарта запрещена транспортировка щебеночно-мастичной асфальтобетонной смеси на расстояния, превышающие 2-х часовое движение, тогда как в Вашей ситуации расстояние составляло около 250 км., преодолеть которое за 2 часа невозможно?

Погосян: При выполнении ремонтных работ на трассе № Р-06 наша компания не использовала щебеночно-мастичную асфальтобетонную смесь, для которой действительно установлены ограничения на длительность перевозки. Нами использовалась простая асфальтобетонная смесь, для которой таких ограничений нет».

Найсмішніше те, що директор «Дорлідера», затикаючи одну дірку (ревізори нас оббрехали, ми все возили), прохопився про іншу. Вони замість однієї суміші використовували іншу, простішу. Тому далі нічого дивуватись, що «дороги, как говорят, сошли вместе со снегом».

Далі Погосян блискуче відмахнув претензії щодо необхідності звітувати за витрачені державні кошти (короткий переклад на людську мову – відразу після цитати):

«Дело в том, что проверка документального подтверждения фактических расходов нашего предприятия вообще выходит за пределы полномочий Госфининспекции. При заключении подрядных договоров сторонами была определена твердая цена…  Поскольку же во всех договорах «Дорлидера» цены были установлены твердыми, наше предприятием не обязано было подтверждать перед Госфининспекцией понесенные расходы (в т.ч. и на перевозку). Сам факт выполнения ремонтных работ в данном случае полностью подтверждает обоснованность сделанных Николаевской службой автомобильных дорог выплат».

Тобто дискусія врешті звелась до такого:

–         А де ваші накладні про те, що асфальт перевозили? Це ж 10 мільйонів у повітря…

–         Не ваше діло. Дорога збудована? Значить ми чисті. А те, що дорожче, так для цього ми чесний тендер виграли.

«Погосян: Подача Николаевской службой автомобильных дорог иска в суд, несомненно, является верным шагом, который сможет расставить все точки над «і». В середине января николаевский суд привлек ЧП «Дорлидер» к участию в деле в качестве третьего лица. Наше предприятие со своей стороны предоставит все необходимы документы и доказательства, которые помогут разобраться в этом споре».

Ще раз наголошуємо. Гарнік Погосян у інтерв’ю повністю і беззастережно довів, що ремонтники – білі і пухнасті. Всі претензії ревізорів – то замовлення від лукавого. А «Нашим Грошам» залишається одне. Споглядати і далі, як асфальт сходить з доріг разом зі снігом, а також з дощем, інеєм, росою, легеньким подихом жабеняти, яке переплигує дорогу у пошуках кращої долі…

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»