Топ-10 оборудок Галицького
28.11.2011   //  

З нагоди арешту голови Держслужби зайнятості Володимира Галицького «Наші Гроші» зробили хіт-парад з аферистичних закупівель Держцентру зайнятості та його філій.

Одеський бізнесмен Володимир Галицький навряд чи є відомою особою в Україні. Його дочка і та має набагато більше слави. Саме ця блондинка нещодавно стала винуватицею однієї з найдорожчих аварій в Європі – сидячи за кермом Bentley, мабуть, переплутала педалі и врізалась в Aston Martin, а потім в Mercedes, Ferrari і Porsche. Її батько – формально державний клерк не найвищого розряду – з цього приводу заявив, що донька має право на коштовні тачки, бо в неї є багаті хлопці. Що й не дивно з огляду на її статус зірки «Плейбою». Однак «Наші Гроші» відразу поставилось до слів Галицького з великою долею скепсису.

Адже він є одним з наших улюблених героїв. Як за сумою коштів, освоєних на тендерах його відомства, так і за способами їх освоєння. Що і підтвердили слідчі СБУ, які під час обшуків в банківських скриньках Галицького та кількох його підлеглих знайшли валютні цінності на загальну суму в $7,5 млн, велику кількість золотих годинників і дорогоцінних каменів.

Державний центр зайнятості під керівництвом Галицького знаходиться вже давно. І велось йому там непогано. Лише з грудня 2010 року ми опублікували дані про тендери цієї установи та її регіональних філій на суму понад 1,4 млрд грн. Із них ми виділили найцінніші – як за ціною питання, так і за способами освоєння ласих до розкошів чиновників.

  1. 270 млн грн. за будівництво нового офісу для Держцентру зайнятості на київському лівобережжі, тобто для самого Галицького і його найближчого оточення. Генпідрядником обрано одеську фірму «Строй-систем». З огляду на одеське походження самого Галицького є виключно риторичним питання, чому якась фірма має їхати і щось будувати в іншому кутку країни. Причому тендер на проектні роботи по будівництву центру вартістю 6 млн грн. проведено майже через рік після укладання угоди на саме будівництво.
  2. 260 млн грн. за будівництво всіляких майстерень для Львіського профтехцентру освіти. І знову переможцем тендеру стає одеська фірма, цього разу «Будрембізнес». Одесити отримали львівський підряд через те, що місцеву фірму, яка запропонувала меншу суму, викинули з тендеру.
  3. 143 млн грн. на придбання недобудови для Донецького центру профтехосвіти. Мова йде про недобудований бізнес-центр по вул. Дзержинського, 69-в площею понад 10 тис м2. Щоб було зрозуміло – серед міністерств в Києві такий палац має, мабуть тільки Мінінфраструктури.
  4. 112 млн грн. за розміщення в школах «мотиваційних терміналів» – це інтернет-портали схожі на апарати, якими сплачують за послуги мобільного зв’язку. По ідеї школярі мають через тач-скріни цікавитись абстрактною майбутньою роботою, щоб відчувати сенс-життя. За два останні роки цих апаратів купили вже на 293 мільйони. Якби їх купували по ринковій ціні – близько 15 тисяч гривень – то їх би вже вистачило по одному на кожну з 20 тисяч українських школ, дві три третини яких знаходяться в селі. Але купують вдвічі дорожче. Причому постійно у однієї і тієї ж фірми – «Електронне світло», яка напередодні першого тендеру в 2010 році отримала авторське право на цей виріб, і Держцентр Галицького через мусив витратити майже третину мільярда по процедурі закупівлі «у одного учасника».
  5. 100 млн грн. щоб «підвищити швидкодію системи за рахунок оптимізації схеми зберігання даних, оптимізації та уніфікації програмної та технічної складової робочих місць користувачів шляхом зосередження функціональності системи у серверній частині». «БМС консалтинг» отримало цей компютерний підряд, і, певні, щось зробило. Але що каже здоровий глузд про вартість програмування в далеко не космічній і не воєнній галузі?
  6. 96 млн грн. за добудову Харківського центру профосвіти отримала фірма «Агронафтопродукт» зі статутним капіталом 12 тис грн. Цей же центр купив для гуртожитку меблі за 3,8 млн грн., серед яких ліжка по 16,4 тис грн., журнальні столики по 8,2 тис грн., дзеркала 60х80 см по 3 тис грн. Продавцем стала фірма, яка мала стосунок до керівника юридичного відділу Харківської ОДА. Також харківський центр профосвіти купив верстати за 40 млн грн. у фірми керівника апарату ХОДА.
  7. 53 млн грн. за 2 мільйони профорієнтаційних щоденників для школярів. І знову закупівля «в одного учасника» – «Активінвесткомпані», і знову патент. І ціна 26 грн за штуку, хоча в продажу є щоденники і по десятці. Проте сподіваємось, що вони взагалі є, або хтось про них чув, бо придбаної кількості щоденників достатньо для кожного другого школяра України.
  8. 44 млн грн. за пошарпаний адмінбудинок для Чернігівського облцентру зайнятості. Придбано по $1000 за квадрат, що в кілька разів дорожче від місцевих цін на офісну нерухомість. Представник фірми-продавця «Чернігівбуд», у якого будинок купили по процедурі «в одного учасника», на питання як вдалось продати держоргану офіс по такій ціні заявив: «Просто поперло!».Керівниця облцентру на питання чому купували офіс по такій ціні сказала, що по такій ціні його продавали. Без варіантів.
  9. 19 млн грн. на будівництво сільського гуртожитку для Рівненського центру профтехосвіти. Гуртожиток на 60 місць знаходиться в селі Олександрія і зведений в раках навчального комплексу для навчання безробітних за професіями сфери туризму, готельного господарства та ресторанної справи, зокрема, для підготовки персоналу, який буде задіяний під час проведення Євро-2012.
  10. 18 млн грн. за мобільні центри профорієнтації для Держцентру зайнятості. Знову патентовані речі. Цього разу у вигляді наметів та автопричепів від фірми «Інвестікон», за допомогою яких фахівці виїжджають в віддалені міста для проведення роз’яснювальної роботи з молоддю за допомогою навчальної літератури, комп’ютерної техніки.

Поза рамками хіт-параду залишись ще кілька безконкурсних закупівель. Це і придбання реклами у вигляді роз’яснювальних телепрограм та інших наочних засобів пропаганди на загальну суму понад 48 млн грн., і комп’ютерна програма «автоматичне робоче місце профконсультанта» по 12 тис грн. за одне робоче місце, і органайзери по 63 гривні, і друковані «Професіографічні путівники» по 7 тисяч гривень за один, і відоконференцзв’язок за 15 мільйонів на базі простенької IP-телефонії… Сподіваємось, слідчим СБУ вистачить часу і натхнення на розгрібання хоча б деяких з вищезгаданих конюшень.

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»