Будівництво фортифікацій на 27 млрд: системного завищення цін будматеріалів немає, але є нюанси

На початку цього року в «Прозорро» були оприлюднені звіти про підряди на будівництво фортифікацій на суму понад 26 млрд грн. «Наші гроші» отримали можливість проаналізувати кошториси деяких об’єктів десяти державних замовників на загальну суму 2 млрд грн. За результатами аналізу маємо наступне: «програмної» системи розкрадань на будматеріалах немає, бо у різних обладміністрацій різні ціни по однакових матеріалах. Ба більше, навіть у однієї обладміністрації по різних об’єктах бувають різні ціни. Але в окремих замовників ціни по деяких позиціях суттєво завищені.

Графік підрядів станом на 30 березня 2024 року. За даними з “Прозорро”.

Всього у «Прозорро» оприлюднені дані про фортифікаційні підряди на суму 26,4 млрд грн. За весь 2023 рік фортифікаційних замовлень було всього на 0,6 млрд грн. Основні замовлення почалися тільки з середини лютого цього року, коли стало відомо про критичний стан оборони Авдіївки і почався відступ. Відтак спішні замовлення в авральному порядку теж додавали цінового ажіотажу в умовах дефіциту.

Відомо, що деякі області проводили свої закупівлі для будівництва фортифікацій не у своїх регіонах, а в близьких до фронту та Росії. Наприклад, Тернопільська ОДА укладала контракти на будівництво у Сумській області.

Наш аналіз стосується тільки ціни будматеріалів і ніяким чином не торкається можливості розкрадань на НЕвиконанні чи неповному виконанні оплачених робіт. Так, це може бути суттєвою можливістю для розкрадань, яких не видно в кошторисах. Але про це можуть знати тільки військові командири, які підписують акти виконаних робіт. Також ми не торкаємось питання, які саме компанії наймались для роботи. Ці дані не оприлюднювались у «Прозорро» з міркувань безпеки. І ми їх теж не чіпаємо.

Також ми розуміємо, що будівництво фронтових фортифікацій набагато небезпечніше від ремонту школи в тиловому райцентрі чи автомобільної розв’язки в Києві. Відтак «Наші гроші» з певним розумінням ставляться до того, що підрядники закладали у ціну будматеріалів ризики втрати будівельної техніки. Яку дуже складно застрахувати від ураження рашистами у прифронтовій зоні. Також у кошторисах прописані офіційні зарплати будівельників на рівні 10-30 тисяч гривень. Однак ми розуміємо, що будівельників, охочих працювати у фронтовій зоні, за такі гроші знайти дуже складно. Тому припускаємо, що частина маржі йде на неофіційне стимулювання працівників, які ризикують життям. Відтак наша межа терпимості до перевищення фортифікаційних цін над ринковим рівнем становила 20%.

Серед отриманих кошторисів були дані про понад 60 фортифікацій Волинської ОДА. По об’єкту «ХХХ» ціни з невідомих причин були суттєво вищими від інших волинських кошторисів. Відтак ми його виокремили.

У будь-якому разі перші два місця належать Волинській і Миколаївській ОДА. Всі решта замовників набагато рідше потрапляли в топ по різних будматеріалах.

* За даними «Наших грошей», Донецька ОДА передала свої проекти Державному агентству відновлення. Відтак Служба відновлення у Донецькій області уклала контракти по розрахунках, наданих обладміністрацією. Це пояснює, чому в їхніх підрядах ціни вищі від кошторисів Служби відновлення у Сумській області, яка укладала підряди по власних проектах і цінах.

Загальне враження: системної корупції на ціні будматеріалів немає. Але є нюанси

У різних замовників різні ціни, є дуже завищені та абсолютно ринкові. Якби була якась «програмна» корупція, тоді б у всіх замовників ціни певних будматеріалів були завищені однаково. Але такого немає.

Наприклад, для багатьох фортифікацій замовили сталеві троси товщиною 20 мм. У кошторисах на них припадають мільйонні суми.

Найдорожчі й найдешевші троси без урахування доставки – для різних об’єктів Волинської ОДА. Ціна коливається від 144 до 223 грн/м. Між цими цінами помістилися Сумська, Тернопільська, Херсонська ОДА та Східне управління Міноборони.

Це не дуже суттєво відрізняється від ринкових цін. Наприклад, компанія «Сталеві рішення» продає такий трос по цінам від 153 грн/м, а «Есемджі Груп» на майданчику «Flagma» – по 169 грн/м. Тобто, навіть якщо ціна тросів для будівництва фортифікацій у деяких замовників відрізняється на чверть, це не є чимось надзвичайним. Оскільки це будівництво замовлялось дуже різко і поспіхом. Відтак по певних будматеріалах справді міг ситуативно створюватись дефіцит у певних регіонах. Та ще й на умовах післяоплати з боку держави.

По бетонних виробах також тонка ситуація. Коли всі обладміністрації почали замовляти плити, блоки, перекриття, не всі бетонні заводи могли виготовляти деякі вироби по вимогах Генштабу через відсутність певних сертифікатів тощо. Відтак це також могло дозволити певним виробникам влаштувати ціновий диктат в умовах дефіциту.

Наприклад, залізобетонні споруди Командно-спостережних пунктів для донецької Служби відновлення обійшлись у 1,2 млн грн за штуку, а Хмельницькій ОДА вдвічі дешевше – 0,6 млн грн (в обох випадках доставка не входить у ціну товару, а вказана окремо).

Чемпіони з Миколаївщини та Волині

Із «Прозорро» відомо, що Миколаївська ОДА має фортифікаційні підряди на суму майже 500 млн грн. Нам відомо по ціни будматеріалів по трьох найдорожчих об’єктах вартістю 161 млн грн, 28 млн грн, 27 млн грн. На прикладі кошторису будівництва загороджень «Виноградне» загальною вартістю 28 млн грн цілком очевидно, що маржа присутня повсюдно.

Колоди для цього об’єкту коштують 1,5 млн грн, а їхня ціна 11 400 грн за кубометр втричі вища від ринкових цін.

Габіони військового призначення розміром 1х1х2м на суму 0,3 млн грн врахували по 6 600 грн за штуку. Тоді як у чернігівців вони коштують 3 300 грн, а у волинців – 3 000 грн. А габіони розміром 1х1х1 метр у миколаївців коштують 2 100 грн/шт, проти 1 400-1 800 грн у всіх інших обладміністрацій.

Волинська ОДА показала у «Прозорро» підряди на 3 млрд грн. У неї ціна металевої сітки випирала навіть більше, ніж у миколаївців, – 336 гривень за квадрат проти 316. І це при тому, що в усіх інших замовників ціна сітки становила від 185 до 239 грн.

Наголошуємо ще раз: усе це без урахування доставки, яка у відомостях вказана окремо.

Квадратні ціни круглих колод

Докладніше зупинимось на колодах, потрібних для укріплення накатів на бліндажах і стін траншей.

За даними «Наших грошей», держава вилучає колоди у державних лісгоспів на потреби ЗСУ. В першому кварталі цього року деревину забирали по ціні від 1 700 до 2 600 грн за кубометр із ПДВ залежно від діаметрів колод і класу якості деревини (B, C, D).

Біржова ціна сосни, яку вільно реалізовують державні лісгоспи, на «Українській енергетичній біржі» зараз становить близько 2 400 грн за кубометр.

Доставка з Полісся, центру та півночі України до Миколаєва коштує від 1 100 до 1 500 грн/куб. Ще 300 гривень коштує підвезення/завантаження. Відтак з урахуванням цих видатків вартість соснових колод у Миколаєві мала б скласти від 3 900 до 4 400 грн за кубометр. Але в фортифікаційних кошторисах миколаївців стоїть ціна 11 400 грн. Тобто фактично втричі дорожче від ринкових цін. Доставка по області до місця будівництва в кошторисі вказана окремо і коштує 720 грн за кубометр із ПДВ.

Найочевидніша різниця із цінами в кошторисах Держвідновлення у Сумській області, де колоди враховані по 1 752 грн, – миколаївські колоди майже в сім разів дорожчі. Також на ринковому рівні ціна деревини в підрядах Сумської ОДА (2 800 грн) та Чернігівської ОДА (3 540 грн).

Крім того, миколаївська деревина майже втричі дорожча від цін, які «Наші гроші» знаходили у системі «Прозорро». Наприклад, у квітні дві військові частини замовили колоди на сотні мільйонів гривень по 4 236 – 4 320 грн за кубометр.

Ба більше, навіть у скандальних контрактах Харківської обладміністрації деревина вдвічі дешевша від миколаївського кошторису. Наприклад, у харківських звітах про підряди з ТОВ «Герц індустрія» (ця фірма зараз належить робітниці Дніпровського металургійного комбінату, яка має п’ять виконавчих проваджень по банківських кредитах і суди за ухиляння від батьківських обов’язків та яка п’яною вчинила домашнє насилля над матір’ю) ціна деревини знаходиться в діапазоні від 4 800 до 5 600 грн за кубометр.

У травні комунальне підприємство «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» замовляло круглі лісоматеріали породи сосна по 3 420 – 3 540 грн/куб. м з урахуванням доставки в Харків.

Відмітимо цікаві нюанси з доставкою деревини для фортифікацій. Найбільше тут відзначилась Хмельницька ОДА. Її колоди й так були вдвічі дорожчими від ринку – 7 800 грн за куб. Але хмельничани вписали в кошторис ще й доставку по 8 598 грн за куб на відстань 1 013 кілометрів (це відповідає відстані між Хмельницьким і Донеччиною). У результаті хмельницька деревина для фортифікацій обійшлась у 16 400 гривень за кубометр. Що в рази перевершує всі уявлення про ринкові ціни.

Відтак не зайве було б підтвердити, що по підрядах Хмельницької ОДА деревину справді везли на тисячу кілометрів, а не брали десь поруч із місцем будівництва фортифікацій на фронті. Бо Курахівська міська рада на Донеччині буквально цими ж днями «паніки й ажіотажного попиту» замовила у ДП «Лиманське лісове господарство» круглі лісоматеріали хвойних порід по 3 300 грн/куб. м з урахуванням доставки до фронтової області.

Ну і спитати Волинську обладміністрацію, як у лісовому краю далеко від лінії фронту колоди можуть коштувати від 7 900 до 9 000 гривень. І чому в кошторисі Східного управління Міноборони з’явилися ціни 10 080 грн за кубометр. Це цілком до снаги Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради, яку створили цього тижня.

«Зуби дракона»

Ще одним доказом «несистемності корупції» є ситуація з «зубами дракона». Це загороджувальні піраміди з бетону висотою 900 мм та довжиною грані 1 040 мм. Використовуються як проста перепона для ворожої техніки.

Магазини «1NL» і «Тривіта» продають загороджувальні піраміди по 1 390 грн/шт з ПДВ. Інші замовники замовляли їх цього року на «Прозорро» по цінах від 958 грн на Чернігівщині до 1 542 грн на Донеччині з доставкою.

У фортифікаційних кошторисах ми побачили найдорожчі пірамідки по 1 740 грн/шт у Чернігівської ОДА. В одному з чернігівських кошторисів вартістю 14 млн грн враховано 3 200 таких пірамідок на 8 млн грн. Відтак, якби їх купували хоча б на триста гривень дешевше, то тільки по цьому контракту економія могла б скласти більше 1 млн грн.

Також чернігівці прописали найдорожчу доставку пірамідок від виробника до місця встановлення – на рівні 3 грн за один кілометр. Тоді як Волинська ОДА для взводно-опорного пункту «ХХХ» доставку «зубів дракона» врахувала приблизно по 2 грн/км. А Східне управління замовника робіт Міністерства оборони для об’єкта на Сумщині – по 1,1 грн/км.

Юрій Ніколов, Ганна Кислякова, “Наші гроші”