Хто претендує на посаду очільника Офісу протидії рейдерству
Огляд 23 кандидатів.
30 квітня 2021 року Міністерство юстиції оголосило конкурс на посаду очільника Офісу протидії рейдерству (ОПР) з кінцевим строком подачі документів до 7 травня. Керівник Офісу – одна з ключових посад, пов’язана з боротьбою з реєстраційним рейдерством. ОПР – обслуговуюча структура Антирейдерської колегії (Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації). Туди надходять скарги на «рейдерські» дії в реєстрах, там вирішують, на яку дату ставити скаргу, яку розглядатиме Колегія, готують аналіз «рейдерських» дій, який потім слухатиметься на Колегії, відписують висновки за результатами розгляду скарг. І вже коли з’являються накази міністра юстиції за результатами рішень Колегії щодо скарг, в Офісі вносять зміни до реєстрів відповідно до того, що є в наказах. Відтак, Офіс – місце широких можливостей. Тож не дивно, що попри те, що конкурс (швидше за все, невипадково) оголосили на свята, а зарплатня очільника Офісу з надбавками – лише 20 400 грн (без надбавки за інтенсивність), кандидатів на посаду набралося 23.
Офіс як окремий структурний підрозділ Мін’юсту створили у вересні 2020 року. З Департаменту нотаріату та держреєстрації виокремили одне управління – з питань розгляду скарг у сфері держреєстрації. Очільником Офісу за процедурою добору став адвокат, експартнер юркомпанії «Волхв» Віктор Дубовик. До цього він очолював вищезгадане управління. Дубовика як очільника ОПР взяли на контракт, бо тоді був період, коли по країні через коронавірус зупинили конкурси на посади держслужби. У лютому 2021 року конкурси відновили. Тож тепер, по закону, мають провести повноцінний конкурс і на очільника ОПР.
17 травня 2021 року пройшло дистанційне тестування для учасників на знання законодавства. Попереду – дві дистанційні співбесіди через програму Microsoft Teams: із конкурсною комісією Мін’юсту, та фінальна з держсекретарем Мін’юсту Оленою Богачовою (їх дати не оприлюднили).
В розпорядженні редакції опинився перелік кандидатів на посаду очільника ОПР, наводимо його нижче. Тих, кого вдалося ідентифікувати, попросили коротко сформулювати, чому вони претендують на цю посаду. Більшість погодилися.
- Олена Антонюк. З грудня 2020 року і понині – замдиректора ОПР. У 2002-2019 роках працювала на різних посадах в Донецькому юридичному інституті МВС, ДНУ ім. Василя Стуса, Інституті післядипломної освіти, Національному медичному університеті ім. Богомольця. Викладала в Олександра Навальнєва – експартнера очільника ОПР Віктора Дубовика по юркомпанії «Волхв». Також разом із Навальнєвим (та іншими людьми) фігурує в ГО «Українська асоціація клінічних досліджень». Автор близько 140 наукових і навчально-методичних робіт. З травня 2019 року по грудень 2020 року працювала помічником судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Вадима Ігнатенка. На посаді очільниці ОПР хоче «реалізувати професійний досвід та знання». Говорить, що знає зсередини «проблеми судової форми правового захисту» і вважає, що «реалізація принципу верховенства права та створення умов для здійснення права особи на правовий захист можуть бути досягнуті, у тому числі, завдяки діяльності Офісу протидії рейдерству». При цьому, першочергово, зі слів Антонюк, треба посилити напрям діяльності Офісу, пов’язаний «з участю в удосконаленні організаційно-правового забезпечення функціонування державних систем реєстрації з метою унеможливлення порушень у цій сфері». Вважає, що «з припиненням функціонування адміністративної форми захисту Офіс може бути трансформований в експертний центр з питань держреєстрації».
- Тарас Бойко – адвокат, якого «Наші гроші» спостерігали на засіданнях Антирейдерської колегії. Працював в правоохоронних органах, у 2015-2017 роках очолював Ширяївську РДА Одеської області при голові ОДА Михайлові Саакашвілі. З 2017 року займався громадською діяльністю, виконавчий директор ГО «Центр політико-правових досліджень». У квітні 2020 року став керівником ДАХК «Київський радіозавод», яка входить у сферу управління Державного космічного агентства.
– Поки в Україні рейдерство є нормою і залишається безкарним – ні інвестицій, ні прозорого бізнесу нам не бачити. Працюючи в Одеській області головою адміністрації, я всіма доступними методами боровся проти так званої «подвійної» реєстрації прав на землю – рейдерства №1 в сільській місцевості. Близько 5% с/г земель у Ширяївському районі намагались привласнити по недійсним договорам, використовуючи прогалини у реєстрах. Вже в Києві я стикався з «нечистими на руку» реєстраторами, які узаконювали самовільне будівництво. І це лише дещиця серед усіх кейсів, які сьогодні розповсюджені в країні. Офіс протидії рейдерству – це можливість пришвидшити рух України у напрямку цивілізованої країни з прозорими правилами гри. Саме тому я вирішив взяти участь у конкурсі, – сказав «Нашим грошам» Бойко.
- Васильцов Сергій. Адвокат, у 2017-2019 роках очолював теруправління юстиції Запорізької області. Зі слів Васильцова, боротьба з рейдерством у нього завжди «була і є одним з принципових напрямків професійної діяльності».
– Коли я був на посаді керівника обласного управління юстиції у Запорізькій області – одного з найаграрніших регіонів країни, – ми з командою успішно реалізували антирейдерські кейси на території області. Тож, маючи позитивних досвід у цій галузі та безліч професійних напрацювань, впевнений, що зможу гідно себе проявити на посаді очільника Офісу, – каже Васильцов.
- Віктор Дубовик. Нинішній керівник Офісу. Сказав, що бере участь у конкурсі, «бо його проводять в силу вимог закону, а не з якихось інших підстав».
- Віталій Желінський. До 2016 року працював у ГТУЮ м. Києва, потім – у Шевченківській РДА столиці. Із заходом до Мін’юсту нової команди – в Офісі на посаді керівника відділу, який отримує скарги від бізнесу. 1 лютого 2021 року перейшов за результатом добору на посаду заступника керівника Департаменту нотаріату. Утім, не пропрацював і місяця – посаду Желінського скоротили. Детально про цю ситуацію «Наші гроші» писали в матеріалі «Кадровий скандал в реєстраційному крилі Мін’юсту«.
- Іван Кородюк. Адвокат, у минулому – однокурсник заступниці міністра з реєстраційних питань Ольги Оніщук. Зараз – заступник очільника Офісу.
– Вважаю, що маю достатньо життєвого і професійного досвіду, щоб брати участь у конкурсі на зайняття цієї посади. Водночас, розуміючи уже зсередини проблемні питання, які постають у роботі ОПР, вважаю, що цей досвід є корисним для роботи Офісу, так і для Міністерства в цілому, як на посаді, яку займаю сьогодні, так і на тій, в конкурсі на зайняття якої беру участь, – каже Кородюк.
- Кохан Євген Миколайович.
- Артем Краснолуцький – адвокат із Хмельниччини. З його слів, подавався на цю посаду, але не пройшов по кваліфікаційних вимогах. Тому зауважив, що могло йтися не про нього, а про його однофамільця.
- Олександр Куліков. У жовтні 2019 року людина з таким ПІБ подавала декларацію перед звільненням з посади експерта групи координації донорської допомоги та міжнародного співробітництва Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Мін’юсту
- Юрій Латишев. Колишній замначальника відділу в Департаменті інформатизації Державної міграційної служби. У 2005-2009 роках, судячи з резюме, був замначальника відділу в «органах державної виконавчої служби», у 2002-2005 – помічником судді та заступника голови суду. Зараз значиться власником ТОВ «Правовий захист «Юридична компанія» та керуючим партнером “Бюро ефективного керування -ОФІС” у столиці.
– З фактами рейдерства познайомився ще працюючи в суді, коли не було реєстрів та всі перевірки здійснювались за допомогою письмових запитів, – каже «Нашим грошам» Латишев. – Непоодинокими були випадки, коли на запит законного власника активу щодо підтвердження дійсності та наявності ухваленого судового рішення про перехід права власності до іншої особи, в тому числі, права управління бізнесом, з’ясовувалося, що такого рішення суд не ухвалював. Після чого законному власнику треба було роками апелювати до суду щодо відновлення його порушених прав, в той час, коли незаконно захоплене майно навмисно банкрутували, активи виводили та знищували. На сьогодні Україна зробила та робить чимало кроків щодо інформатизації та систематизації всіх державних бізнеспроцесів, створюючи Єдині та Державні реєстри, а також вдосконалюючи з кожним днем порядок їх взаємодії. Зараз я маю певний досвід, усвідомлюю свою високу відповідальність, свого часу прийняв присягу держслужбовця. Тому вважаю своїм обов’язком направити знання та навички на максимально ефективну боротьбу із рейдерством. Задля цього маю особисту програму і велике бажання нарешті навести лад в цій галузі.
- Олег Лук’янчиков – юрист, адвокат із досвідом держслужби: раніше працював у Рахунковій палаті, Секретаріаті КМУ, Нацполіції. Зараз очолює відділ в Офісі, до якого приходять скарги на «рейдерські» реєстрації щодо нерухомості. На цей відділ припадає 70% всіх скарг Офісу. Однокурсник нинішнього очільника ОПР Віктора Дубовика. Каже, що «повністю підтримує кандидатуру Дубовика на посаді керівника Офісу», втім, зауважує, що «здорова ротація повинна бути».
– На цій посаді збираюсь здійснити ті речі, які від нас очікують та які ми самі вже зобов‘язались зробити. Маємо перейти від концепції швидкого реагування до ризик-орієнтованої моделі запобігання «реєстраційному» рейдерству. До кінця року Мін‘юст має розглянути залишок старих та поточних скарг і перейти до боротьби з фундаментом рейдерських атак, а не його наслідками. Звичайно, попит на незаконне заволодіння майном та бізнесом нікуди не зникає. Тому ми маємо вдосконалити законодавство в цій сфері та реєстри таким чином, щоб унеможливити зухвале рейдерство. Так ми допоможемо і власникам майна та бізнесу зберегти свою власність, і реєстраторам не зробити фатальних помилок. Напрацювань у цьому напрямку вистачає: концепція «другої руки», «червона кнопка», реєстраційні «запобіжники». Пора вже зробити технічно неможливими ті дії, за які реєстратори, як правило, назавжди втрачають доступ до реєстрів. Мін‘юст наразі – вкрай важливий орган адміністративного оскарження. Жоден інший механізм не дозволяє протягом доби повернути зухвало викрадене майно. І наприкінці року, в залежності від об‘єктивних факторів, буде визначено, як ми діятимемо далі. Поки про це зарано говорити. Слід продовжити йти обраним курсом, одночасно покращити роботу Колегії, привести її практику у відповідність з практикою Верховного Суду, налагодити взаємодію з правоохоронними органами. Це і є моя мета на посаді очільника Офісу.
- Макаренко Дмитро Миколайович.
- Володимир Насібович. З 2016 року до осені 2020 року керував ДП «Підсобне господарство СБУ». Значиться одним зі співвласників компанії ТОВ «Світпром», основний вид діяльності якої – виробництво какао, шоколаду та цукристих кондвиробів. Подався на конкурс, «бо шукає роботу».
- Сергій Нікітенко. Людина з таким ПІБ фігурує як колишній замначальника Головного теруправління юстиції в Запорізькій області.
- Володимир Нікітін. Колишній начальник відділу, до кого надходили скарги на «рейдерські» реєстрації щодо нерухомості, коли відділ ще був у складі Департаменту нотаріату. Зараз цей відділ в Офісі очолює Олег Лук’янчиков.
- Одинцова Ірина Миколаївна.
- Богдан Осиченко. Людина з таким ПІБ фігурує як колишній прокурор відділу у військовій прокуратурі.
- Погребняк Олена Геннадіївна.
- Катерина Прохоренко. Начальник відділу в управлінні моніторингу Департаменту нотаріату Мін’юсту.
- Дмитро Руднік. Людина з таким ПІБ згадується станом на 2014 рік як фахівець зі структури Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції. До осені 2017 року – детектив НАБУ, потім – державний експерт Директорату державної мовної політики Мінкульту.
- Володимир Сойма. 2017 року подавав декларацію після звільнення співробітника УСБУ в Закарпатській області, у 2019 році – декларацію голови правління ГО «Єдність краю». Членом правління цієї ГО значиться Іван Васильович Балога. Сойма каже, що із «Єдності краю» вийшов і більше 2 років до неї не має відношення. Зараз створив нову громадську організацію «Право людей». У коментарі «Нашим грошам» зауважив, що вже багато років бореться з корупцією в органах влади «з позиції ГО», ініціював порушення багатьох кримінальних проваджень проти держслужбовців, «але результату мало, оскільки систему боротьби з корупцією потрібно змінювати зверху, а не знизу». Говорить, що «Київ – суцільне корупційне кубло, з цієї причини й подаюся – щоби трошки внести свіжу струю і справедливість в органах влади». Особливих надій на конкурс не покладає, бо знає, що його «на 99% на кілометр не підпустять» на цю посаду, оскільки «пройде та людина, яку потрібно поставити».
- Олександр Суббота. Людина з таким ПІБ до травня 2020 року працювала старшим слідчим у прокуратурі Київської області.
- Максим Юдін. Нотаріус із Києва. За даними «Наших грошей», які ми зібрали ось у цій ексель-таблиці, – один із нотаріусів-рекордсменів, скарги щодо яких розглядала Антирейдерська колегія. Із кінця 2019 року на Юдіна в ОПР скаржилися 30 разів. Із них 16 скарг Антирейдерська колегія задовольнила, кілька разів блокувавши нотаріусу доступ до реєстру речових прав (ДРРП). У жовтні 2020 року доступ Юдіна до ДРРП анулювали взагалі. Зараз він оскаржує частину відповідних наказів Мін’юсту в судах. У 13 випадках Колегія відмовила у задоволенні скарг на Юдіна, але 10 із цих 13 випадків – ситуації, коли причинами для відмови стали пропущені строки розгляду, або ж є судовий спір з того ж питання, а в таких випадках Колегія скарг не розглядає, чи скарга подана неналежним скаржником тощо. Натомість, лише у 3 випадках (тобто, 10% від усіх скарг) Колегія вирішила, що реєстрація Юдіна – законна. Останню скаргу щодо нотаріуса Антирейдерська слухала 20 квітня 2021 року, але наказу щодо неї ще нема. Наприкінці 2020 року Юдін добровільно припинив нотаріальну діяльність, утім, у будь який час, за бажання і без іспитів, може її поновити.
Аліна Стрижак, «Наші гроші»