Кадровий скандал в реєстраційному крилі Мін’юсту

У Мін’юсті звільнили заступника керівника департаменту нотаріату Віталія Желінського. Що це може значити для реєстраційного крила Міністерства.

16 березня 2021 року в Youtube з’явилося відеозвернення працівника Міністерства юстиції Віталія Желінського до державних реєстраторів, нотаріальної спільноти та колег. У ньому він розповів, що через 25 днів після того, як його призначили на посаду заступника керівника департаменту нотаріату та державної реєстрації, цю посаду скоротили без погодження з його безпосереднім начальником – очільником департаменту Дмитром Кирилюком. Незадовго до цього Желінського позбавили статусу співголови Антирейдерської колегії. Якщо говорити просто, то чиновника викинули з міністерства без пояснення причин методом, який застосовують на держслужбі до людей, яких хочуть позбутися. Чим продемонстрували своє ставлення і до Кирилюка. Утім, причини таких санкцій можуть бути різні. І оскільки сам Желінський про це публічно каже в загальному – «Я почав заважати», –  а звільнення цього фахівця викликало резонанс в реєстраційному середовищі – на підтримку Желінського виступили в соцмережах реєстратори, причепивши до аватарок написи «За Желінського», – ми з‘ясовували, що ж сталося.

Що було офіційно

Віталій Желінський майже все життя пропрацював у реєстраційній службі і 1,5 роки – в Офісі протидії рейдерству. Офіс входить до реєстраційного крила Мін’юсту. Офіс протидії рейдерству – це обслуговуюча структура Антирейдерської колегії (Колегія з розгляду скарг у сфері держреєстрації). У Колегію надходять скарги від власників бізнесу та нерухомості на реєстраційні дії нотаріусів та реєстраторів. Колегія може одним рішенням повернути актив власнику і покарати реєстратора, як маленький адміністративний суд, але, на відміну від суду, там не беруть судового збору. Очолює Офіс адвокат, колишній партнер київської юркомпанії «Волхв» Віктор Дубовик. Колегію формують представники Офісу та двох департаментів – приватного права і нотаріату. Департамент приватного права пише нормативку. Очолює його Олена Ференс, а контролює перший заступник міністра юстиції Дениса Малюськи Євгеній Горовець. Раніше Горовець брав участь в Антирейдерській колегії як співголова і був частим гостем реєстраційного крила, розташованого на лівому березі Дніпра. Утім, з середини 2020 року Горовець став менше долучатись до реєстраційних процесів, залишивши їх профільному заступнику міністра, нотаріусу Ользі Оніщук. Департамент нотаріату та державної реєстрації, куди пізніше перейшов Желінський, очолює теж нотаріус Дмитро Кирилюк.

Віталія Желінського в нову команду запросила Оніщук на посаду керівника відділу, який отримує скарги від бізнесу (відділ розгляду скарг у сфері держреєстрації бізнесу Офісу протидії рейдерству). Робота цього відділу має два основні корупційні ризики: відділ може притримати або, навпаки – пошвидше подати скаргу від бізнесу для розгляду в Антирейдерській колегії. І так само притримати або швидко виписати висновок за результатом розгляду скарги Колегією, щоб міністр міг видати наказ. А оскільки тільки з наказом про задоволення скарги власник активу може прибрати з реєстру юросіб рейдерську реєстрацію, то швидкий розгляд скарги і оперативна публікація наказу іноді дуже важливі. Також Желінський був співголовою Антирейдерської колегії, тому, теоретично, міг впливати на рішення в конкретних справах.

Треба віддати належне Міністерству юстиції – його робота з приходом нової команди стала на порядок прозорішою. Тому те, як працював відділ Желінського, можна перевірити на сайті Міністерства. «Наші гроші» з початку року ведуть ексель-таблицю, як працює Антирейдерська колегія, тож можемо відслідкувати, як працював відділ Желінського, поки чиновник його очолював до 1 лютого 2021 року.

Отож. Якщо аналізувати, чи притримував відділ Желінського скарги, то – ні. За час його роботи цього року на Колегії було 46 розглядів скарг щодо бізнесу зі 178 в цілому. По закону, строки розгляду скарги – 45 днів. Якщо не враховувати перегляд скарг за рішенням суду, то у відділу Желінського порушено строки лише в 4 випадках. Але і щодо цих 4 прострочок є логічні пояснення, які можна прочитати тут.

Якщо порівняти ці дані з роботою в Офісі такого ж відділу, в який надходять скарги щодо рейдерства нерухомості, то розглядів щодо нерухомості було 132. Але лише 27 скарг розглянули в належний строк. Тобто, відділ Желінського працював краще. Справедливості заради, скарг щодо нерухомості в Офіс протидії рейдерству надходить більше, утім, там і людей більше – 15 проти 7 з відділу бізнесу.

Також на сайті Мін’юсту ми глянули, чи затримував відділ Желінського відписування висновків. Сайт, правда, фіксує затримки з публікацією наказу, але не показує, через що ці затримки сталися. А це могло бути як з вини відділу Желінського, так і з причин, що їх затримали у міністра. Але, гадаємо, в загальному по цій статистиці про роботу відділу бізнесу судити все ж можна. Отож, в середньому накази за результатами розгляду скарг щодо бізнесу за «каденції Желінського» з’являлися через 25 днів після засідання Колегії. Найкоротший термін, в який публікували наказ, був 6 днів, а найдовший – 55. На час підготовки цього матеріалу Міністерство опублікувало 31 наказ із 46 за результатом розгляду скарг щодо бізнесу в період від початку року до 1 лютого 2021 року. Тобто, 15 наказів за скаргами, які подав на Колегію відділ Желінського, досі не оприлюднені.

Якщо порівнювати ці дані з роботою такого ж відділу, але нерухомості, то у відділі нерухомості в середньому наказ після засідання Колегії з’являвся через 26 днів. Накази, які публікувалися найшвидше – 1 день, найпізніше – 46 днів. Всього щодо нерухомості за період із початку до 1 лютого 2021 року опублікували накази щодо 63 скарг і не оприлюднили даних щодо 67. Підсумовуючи, суттєвої різниці між затримками в наказах щодо бізнесу і нерухомості немає.

Також, як ми вже писали, корупційна складова може бути зашита в рішеннях Колегії, де головує людина. Мін’юст цього року станом на час підготовки матеріалу оприлюднив дані щодо 27 колегій, де головував Віталій Желінський. Все це були скарги щодо нерухомості, переважно, дрібних активів типу квартир та земельних ділянок. Ми не знайшли жодного з цих рішень як оскарженого в суді або як сумнівне – у ЗМІ.

Що кажуть неофіційно

Сам Желінський, попри те, що його посаду скоротили ще 25 лютого, станом на кінець березня, схоже, не знав офіційної причини, за що його звільнили, як і його безпосередній шеф Кирилюк. Судячи з усього, претензії до Віталія не у фаховій площині. Заступник міністра юстиції Ольга Оніщук коментувати «конкретне кадрове рішення» не захотіла, «адже переходити на особистості – погана історія». Утім, її підлеглі не такі небагатослівні.

Більшість працівників департаменту нотаріату та Офісу протидії рейдерству кажуть, що у Віталія Желінського був тривалий конфлікт із керівником Офісу протидії рейдерству Віктором Дубовиком. Який в Офісі почав вибудовувати вертикаль із нечужих людей. Так, на один із ключових відділів – розгляду скарг щодо нерухомості – поставили донецького адвоката, однокурсника Дубовика Олега Лук’янчикова. А заступницею Офісу протидії рейдерству стала ще одна адвокатка з Донецька Олена Антонюк, яка викладала в університеті в експартнера Віктора Дубовика по юркомпанії «Волхв» Олександра Навальнєва, а також разом із Навальнєвим (та іншими людьми) фігурує в ГО «Українська асоціація клінічних досліджень».

Напруга між Дубовиком і Желінським загострилася після розгляду скарги щодо Рокитнянського гранітного кар’єру. Там через реєстратора змінили власників кар’єру і статут. Скарга прийшла в Офіс у лютому 2020 року. Але Антирейдерська колегія розглянула її у травні і відмовила в розгляді, бо на той момент було судове провадження. Про це написав у Facebook колишній очільник Антирейдерської колегії Владислав Власюк, в контексті, що затягуванням з розглядом скарги Офіс посприяв рейдерам. Це не зовсім так, бо розгляд скарги затягнули через локдаун, в який Колегія не збиралася, а судове провадження з’явилося за день до розгляду скарги, що свідчить про те, що не Колегія «підіграла рейдерам», а одна зі сторін цього рейдерського кейсу підійшла до засідання Колегії творчо.

Далі версії різняться. У Желінського говорять, що в Міністерстві влаштували розбір польотів. Але виявилося, що відділ Желінського пропонував розгляд скарги щодо кар’єру в березні кілька разів. Проте цей кейс прибрав з порядку денного Віктор Дубовик. Зробити він це зміг через упроваджену ним самим систему. Формально скарги на порядок денний Антирейдерської колегії пропонують спеціалісти відділу нерухомості і бізнесу своїм начальникам, аж поки скарги на доходять до очільника Офісу. Саме Дубовик погоджує, що розглядатиме Колегія, на словах говорячи підлеглим, яку скаргу в порядок додати або прибрати. Рокитнянський кар’єр Дубовик із розгляду начебто прибрав, а що на той момент цей процес якось в Міністерстві фіксувався, щодо цього навіть збереглися докази (потім система фіксації руху документів змінилася, тож тепер встановити, хто фактично притримав скаргу або висновок – відділ чи керівник Офісу – складно).

Віктор Дубовик, у свою чергу, каже, що відділ Желінського пропонував скаргу щодо кар’єру на розгляд лише один раз, у період, коли почався локдаун. Непрямим свідченням цього є той факт, що 13 березня 2020 року один із епізодів щодо скарги з відділу Желінського направили до київського Центрального Міжрегіонального Управління – то була їх парафія, оскільки оскаржувалось вимкнення попередження про наявність арешту. Також в Оніщук та Дубовика кажуть, що «розбору польотів» не було взагалі. Дубовик говорить, що конфлікт між ним і Желінським справді був, але не такий, «через який звільняють». І якби Дубовик хотів звільнити Желінського в Офісі, то просто не підписав би потрібних документів, коли той переходив до департаменту нотаріату.

Як кажуть колеги обох, конфлікти між цими двома чиновниками згодом переросли в особисте, і доходило вже просто до з’ясування стосунків, чому Желінський гримнув дверима в кабінеті очільника Офісу.

1 лютого 2021 року Желінський перейшов за результатом добору на посаду заступника керівника департаменту нотаріату та державної реєстрації Дмитра Кирилюка. На той момент між Кирилюком та Оніщук були взаємини, які очевидці називають прохолодними.

«Конфлікту через щось конкретно не було, – каже співрозмовник «Наших грошей» в Офісі протидії рейдерству. – Але Дмитро, як і Віталій, задавали питання поперек Оніщук. До того ж, Дмитрові не подобається, що Дубовик намагається втручатися в роботу департаменту нотаріату та державної реєстрації».

Оніщук після прочитання цього тексту зауважила «Нашим грошам», що жодного конфлікту між нею і Кирилюком «за весь період роботи в Міністерстві не було. Так, у зв’язку із цією ситуацією були невеликі з’ясування внутрішніх деталей процесу, але не більше».

А Дубовик сказав, що «ніколи не намагався втручатися в роботу департаменту нотаріату».

Нова посада, на яку прийшов Желінський, передбачала координацію управлінь департаменту нотаріату. Ключовим в департаменті є управління контролю, яке очолює фахівець із правоохоронним минулим Богдан Дідур. Найбільший корупційний ризик в департаменті – можливі внутрішні домовленості щодо перевірок реєстраторів та нотаріусів. Судячи з того, що є в публічній площині, з перевірками справді не все гладко. Так, у свіжому інтерв’ю з очільником Офісу протидії рейдерству реєстраторка Альона Бабіч зауважила, що реєстраційна спільнота спостерігає тенденцію: є реєстратори, в роботі яких видно порушення, але їх чомусь не карають через Колегію і не перевіряють через внутрішні перевірки. За даними «Наших грошей», Дідура вивели з членства в Антирейдерській колегії, також Оніщук просила його піти з посади.

Утім, якщо говорити про Желінського, то корупційна складова в його роботі, коли він прийшов у департамент нотаріату була виключена, оскільки Оніщук, як кажуть колеги, заборонила йому втручатися в усі ключові напрямки. Желінський і не втручався. Проте це йому мало допомогло. До заступниці міністра начебто потрапив запис телефонної розмови між Желінським та Дмитром Кирилюком, де Желінський висловлював своє ставлення до процесів та людей у Міністерстві у не зовсім цензурній формі. Після того, власне, і сталося те, що сталося. Тут теж варто зауважити, що в Оніщук та Дубовика сам факт прослуховування телефонної розмови спростовують, а коли Дубовик почув від «Наших грошей», що запис цієї розмови приписують йому,  здивувався.

Джерело, близьке до заступника міністра, каже, що звільнення Желінського справді відбулося не через конфлікт із Дубовиком, і не через фахові речі, де справді все було гаразд, а через дії, пов’язані з неетичною поведінкою чиновника. Тому Міністерство цього офіційно і не коментує (в першу чергу, зауважимо, самому Желінському, тому він нічого і не може спростувати).

Що це значить для реєстраційного крила міністерства

Як би там не було, очевидним є такий факт: у Міністерстві трапилася нова для цієї команди ситуація – там звільнили фахівця, до якого не було питань у професійному плані, не пояснивши причин його звільнення ані йому, ані на загал. Що це може значити для Міністерства?

Колись Ольга Оніщук розповідала «Нашим грошам», як важко позбутися в Міністерстві будь-кого:

«Це держслужба, просто так тут нікого не звільниш. У працівника може бути мільйон офіційних причин, чому він щось не зробив або зробив погано. Треба призначати службове розслідування, і тільки, якщо вину доведуть – звільнити».

Пройшло всього 1,5 року, і виявилося, що звільняти – просто. Більше того, звільнити можна людину, яка нормально працювала і публічно це не комунікувати, хоча є відповідний запит від професійної спільноти та медіа. З цього зробили висновки всі – і потенційні, і нинішні працівники Міністерства, які добре подумають, чи там лишатися і чи туди іти.

Також очевидним є той факт, що звільнення Желінського відбулося на тлі побудови певної вертикалі у реєстраційному крилі Мін’юсту. Як ми вже писали, дві ключові посади в Офісі займають люди, пов’язані з очільником Офісу Віктором Дубовиком. Але є ще дві людини на ключових посадах, пов’язані з заступником міністра юстиції. Зокрема, заступником Дубовика – начальником управління розгляду скарг є колишній однокурсник Оніщук Іван Кородюк, а відділ бізнесу тимчасово очолює Анастасія Книжник – вона була помічницею Ольги Оніщук як нотаріуса. Желінський, який не був нічиїм однокурсником, в цю вертикаль, схоже, трохи не вписувався. Саме по собі це не є проблемою. Але в реєстраційному крилі недосконала нормативка. Зараз немає чітких правил ні в Офісі, ні в департаменті нотаріату: яка скарга розглядається одноособово, а яка піде на загальний розгляд, який висновок відписати швидко, а який – повільніше, який наказ оприлюднити зараз, а який – через рік, як корелювати проступок і покарання реєстратора, як формувати списки, по яких у нотаріусів забирають свідоцтва. Все це робиться довільно. І з огляду на те, що з цією проблемою Міністерство кілька років існує, воно її, схоже, прийняло і вже не сприймає як проблему. А з цього місця ми вже повертаємося до вертикалі, про яку писали вище. Адже, якщо структура наповнюється зрозумілими людьми, це полегшує можливі маніпуляції. Поки цих маніпуляцій було не так багато. Але вони все ж були. Про це знають ті, хто читає «Наші гроші».

Як каже Ольга Оніщук, «іноді напрям професійної діяльності є настільки, як сьогодні кажуть, «токсичним», колосально складним і відповідальним, що навіть позитивні зміни оцінюються виключно крізь призму негативу, який є в будь-якій роботі».

Може бути, ми ж не заперечуєм. Ще й додамо, що, коли нова команда зайшла в реєстраційне крило Мін’юсту, її «реєстраційники» зробили багато хорошого: посилили безпеку реєстрів, прибрали рейдерські комунальні підприємства, створили серйозні проблеми багатьом чорним реєстраторам та нотаріусам. І попереду ще було багато планів.

Утім, неясно, чи встигнуть ці плани довести до пуття. І не тільки через очікувану зміну уряду. Адже, судячи з кейсу Желінського і того, як зараз загалом живе реєстраційне крило на лівому березі Дніпра, деструктивні речі у новій команді почали відбуватися швидше, ніж у чорних схемах рейдерів, які ця команда прийшла руйнувати.

Аліна Стрижак, «Наші гроші»