Комісія, що карає прокурорів. Ширма для лялькового театру
В Україні багато років існує КДКП – Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. Існує для того, щоб в тому числі карати прокурорів за порушення законів і етики. «Наші гроші» кілька місяців читали рішення цієї Комісії і дійшли до висновку, що її цілком можна розганяти. Від цього не тільки не стане гірше, а навіть навпаки: Комісія перестане зображати з себе демократичний інструмент, будучи насправді ширмою для прокурорського театру.
Що може подумати пересічна людина, вперше почувши абревіатуру КДКП? Що це комісія поважних прокурорів, куди може поскаржитись будь-який громадянин, який зафіксував негідну поведінку їхніх підлеглих. Після чого відбудеться майже судове засідання, яке і встановить істину.
Номінально все так і виглядає. А фактично – все навпаки. З реальним станом речей ми познайомились, коли почали шукати скарги підприємців на прокурорів. І з величезним подивом виявили, що там їх практично немає: буквально кілька справ на місяць. Пояснення знайшлось просто: скарги «зальотних» комісія ніколи не задовольняє, і підприємці про це знають. Деколи, звісно, Комісія карає прокурорів, але майже в 100% випадків це стається, якщо скаржником є сама прокуратура. Тобто прокурор-начальник вирішив дати догану підлеглому, подає в КДКП і та вже задовольняє його бажання. Але так, щоб вділити дрібку справедливості, судді, адвокату, бізнесмену чи просто фізособі – це комісія не для них.
Як це прокурорам вдається? Дуже просто. Вони винайшли алгоритм, який можна використовувати для будь-яких відмов. Звучить він так: ми бачимо, ви прийшли з якимись фактами, однак ми їх не будемо розглядати, бо нам треба не факти, а рішення суду чи вищестоячого прокурора, де чітко написано, що прокурор – винен.
Звучить абсурдно: для того, щоб досягнути справедливості, треба принести вердикт, що ця справедливість вже відновлена. Але саме такий абсурд і діє вже багато років. Ось наприклад скарги у КДКП, які трапились за останні два місяці.
Рішення № 858 дс-23
Адвокат подав скаргу на прокурорів Солом’янської окружної прокуратури міста Києва Ю.Столбового і Я.Костогриза.
Причина: силовики під час обшуку в квартирі підзахисного вилучили майно. Тільки через місяць (повинно бути 3 доби-ред.) Солом’янський райсуд розглянув клопотання прокурорів і відмовив в арешті грошей та «металу жовтого кольору». Попри таке рішення суду прокурор «майно і кошти не повернув», натомість погодив клопотання слідчого про накладення нового арешту на те саме.
Причина відхилення: «умовою для відкриття дисциплінарного провадження має бути факт порушення індивідуально визначеним прокурором прав осіб або вимог закону, встановлений рішенням за результатами розгляду скарги та/або відповідне звернення суду до органу, що здійснює дисциплінарне провадження…. не надано документального підтвердження оскарження дій прокурорів у встановленому КПК України порядку, а сама скарга лише відображає діяльність прокурорів у кримінальному провадженні».
Рішення № 814 дс-23
Дніпровська міська рада подала скаргу на прокурора Офісу Генерального прокурора І.Шведа.
Причина: Прокурор 26 жовтня 2022 року звернувся до слідчого судді Печерського райсуду Києва з клопотанням про арешт комунальної земельної ділянки та об’єкту нерухомого майна. Із судового реєстру відомо, що мова, зокрема, йшла про недобудований готельний комплекс «Парус» в Дніпрі.
У червні 2023-го Київський апеляційний суд скасував ухвалу Печерського суду. Із засідання апеляції стало відомо, що до суду першої інстанції про арешт майна представників мерії не викликали, копію ухвали не відправили, про арешт вони дізналися через півроку з реєстру нерухомості.
Попри програш в апеляції прокурор Швед 21 серпня знову звернувся до того ж суду з аналогічним клопотанням про арешт.
Причина відхилення: скарга тільки розповідає про діяльність прокурора в кримінальному провадженні. Але не наводить жодних фактів про його неправомірні дії. А таким би фактом могло бути відповідне рішення суду. Воно ж відсутнє.
Крім того, скаржник не ініціював заміну Шведа в справі, не надав конкретних фактів про неналежне виконання службових обов’язків. Як і фактів, що Швед порочив звання прокурора. Адже немає інформації, що його, наприклад, затримували п’яним за кермом, або він використовував посаду в приватних інтересах чи порушував закони «Про запобігання корупції» та «Про прокуратуру».
Рішення 597 дс-23
ТОВ «АІС ФУД Компані» подало скаргу на прокурора Дніпропетровської облпрокуратури С.Францішка
Причина: слідчі СБУ обшукали склад фірми в Дніпрі та вилучили харчові продукти. Харчі не вивозили, просто опечатали склад. Там зберігалися, переважно, кондитерські вироби та солодощі (серед них – торти), алкогольні напої та консерви.
Прокурор погодив клопотання слідчого до суду.
Через місяць апеляційний суд погодився, що арешт був зайвим, скасував його та повернув товар власнику. Хоча фізично продукти повернули тільки через 16 днів після рішення суду.
Фірма знайшла частину з них протермінованими і звернулася до суду про стягнення з держави 1,9 млн грн. компенсації .
Причина відхилення: немає документального підтвердження оскарження дій прокурора або судових рішень, шо визнали його дії неправомірними.
Рішення №776 дс-23
ПП «Автосервіс» подало скаргу на прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва Н.Фединяка.
Прокурор звернувся до Деснянського районного суду з клопотанням про арешт земельної ділянки. З судового реєстру відомо, що мова йде про арешт поліцією двох земельних ділянок в парку «Муромець». Мова йде про «Клуб риболовлі та дайвингу Fisherman» в столичному X-Park.
Через місяць ПП Автосервіс» зняв арешт у Київському апеляційному суді.
Але рівно через тиждень прокурор знову звернувся до суду з аналогічним клопотанням про арешт майна. І того ж дня суд його задовольнив.
У фірмі висловили припущення, що мотивом таких наполегливих дій прокурора «є тиск на підприємство, перешкоджання його господарській діяльності з метою незаконного збагачення».
Причина відхилення: відсутні судові рішення про неправомірні дії прокурора Фединяка, як відсутнє звернення суду до КДКП щодо цього прокурора.
Рішення №710 дс-23
Адвокат подав скаргу на прокурора Офісу Генерального прокурора І.Чеченєва
Причина: мова йде про історію з обшуками засновників ТОВ «Села Енерджи», про яку вже писали «Наші гроші». Під час господарського спору за газове родовище Головне слідче управління Нацполіції відкрило кримінальне провадження проти фірми. Відразу ж була сформована слідча група із понад 20 поліцейських, до якої Офіс генпрокурора додав ще 8 своїх службовців. Відразу ж почалися масові обшуки «Села Енерджи» та її власників.
У будинку співвласника фірми – Івана Олійника, у сейфі була знайдена готівка. Ці гроші належали його батьку Дмитру Олійнику, який не мав відношення ні до фірми, ні до розслідування. Про гроші нічого не говорилось у судовій ухвалі про обшуки, наявність доходів була підтверджена декларацією Олійника.
Прокурор клопотав до столичного Печерського райсуду про арешт коштів. При цьому, прокурор не подав до суду додатки, які свічили, кому належать гроші насправді.
Наступного місяця Київський апеляційний суд скасував рішення про арешт. Апеляція вказала, що прокурор не надав достатніх і належних доказів обставин, на які послався у клопотанні.
Причина відмови: традиційний аргумент КДКП щодо відсутності рішення суду розширений до філософської концепції. Рішення апеляційного суду, яке скасувало арешт, «свідчить про реалізацію сторонами в рамках засад змагальності наданих кримінальним процесуальним законом прав та повноважень».
КДКП взагалі дуже любить слово «змагальність». У вас з хати несправедливо забрали гроші? Ідіть до суду – змагайтесь. Позмагались і повернули через кілька місяців гроші? То чого до нас прийшли? Справедливість же восторжествувала.
А ще КДКП любить цитувати рішення Великої Палати Верховного Суду N 9901/577/18 із концепцією, що якщо старший прокурор відсторонив підлеглого від справи, то це є вагома причина для КДКП покарати відстороненого. А значить, вважає КДКП, для нашого вердикту треба або рішення прокурора, або вирок суду .
Що дивовижно, що одразу після улюбленої фрази Великої Палати, наступна звучить так:
«Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора… і в разі необхідності інших осіб (частина п’ята статті 47 Закону № 1697-VII)».
Іншими словами: І Закон, і Велика Палата вважають, що «змагальний розгляд» повинен бути не лише в суді, а й в стінах КДКП. Але цей фрагмент закону прокурори воліють не помічати.
Що залишається бізнесу? Вирішувати справи, як завжди. «Наші гроші» паралельно моніторять суддівські рішення, які знімають арешти з арештованих коштів. І нещодавно наткнулись на справді унікальний кейс, який до того ж стосується недавнього рішення КДКП
В одній справі з розкрадання земель 2021-го року, прокурор і слідчі під час обшуку вилучили в банківській ячейці 1,2 мільйона доларів США. Адвокати почали ходіння до судів із вимогою повернути кошти. Ходили до слідчих суддів, мов на роботу: щокілька місяців робили спробу. І таких спроб було 7! Суд відмовляв завжди. Передостання спроба сталась 26 травня 2023 року. Де вони знову отримали відмову. І раптом сталось щось дуже незвичне. Раптом адвокати вирішили не чекати кілька місяців, а буквально через два тижні – 6 червня – знову прийшли до того ж суду, і несподівано суд арешт скасував. І ще й в ухвалі зазначив, що слідство «не довело відношення власниці грошей до розслідуваного кримінального провадження». А слідство чомусь теж повністю перестало опиратись.
Які вищі сили спонукали адвокатів відчути, що цього разу суд не відмовить, а слідство не сперечатиметься? Пересічний чоловік скаже – пощастило, людина більш просунута в таких речах лише посміхнеться, калькулюючи в голові проценти. Ми згадали цю історію не лише через її нестандартність, а й тому, що керівником силовиків у цьому провадженні був прокурор І.Чеченєв – той, який вилучав гроші і в одній з сьогоднішніх історій, і чиї дії КДКП навіть не розглядав.
Просто у бізнесменів є різні шляхи до відновлення справедливості: безкоштовний – через КДКП – який не працює і той, що завжди.
До речі, якість рішень Комісії, яка підтверджує покарання вищим прокурором нижчого – теж не вражає. Свідченням цього є десятки судових рішень, які зносять такі вердикти. Але аналіз цього сегменту роботи КДКП залишимо для наступного тексту.
Олекса Шалайський, «Наші гроші»
Інформація опублікована в рамках співпраці «Наші гроші» і ініціативи Маніфест 42