Держава будує Коломойському новий аеродром
09.01.2022   //   15 Переглядів

Аеропорт «Дніпро» уславився скандальним тендером на коштовне будівництво аеродрому. А також сплила нова історія про те, що Ігор Коломойський цементує себе у ролі його експлуатанта. АМКУ цьому не завадив, але відомство Ольги Піщанської ще має шанс зупинити олігарха.

Аеропорт «Дніпро» завжди був необхідний Ігорю Коломойському, щоб мати можливість прийняти чи випустити необхідний йому літак у повітряний простір України. Щоб, якщо вже й ловили – то у повітрі, а не чинили перепони на рівні аеропортових диспетчерів, які у «Борисполі» чи «Жулянах» можуть бути не дуже лояльними до іногородніх олігархів.

Дніпровський аеропорт олігарх контролює з 2009 року, і сам вирішує, чиї літаки туди пускати, та які ціни на квитки встановлювати. Роками в аеропорт намагаються пробитися світові авіакомпанії, але безуспішно.

Вся історія, як Ігор Коломойський заволодів аеропортом «Дніпро», якими фінтами Коломойський восени 2021 року зберіг контроль над аеродромом, та чому «Ліга антитрасту» заявила до АМКУ – у дослідженні «Ліги антитрасту».

Як Коломойський при Ющенку увійшов в аеропорт та втримався при Порошенку

У далекому 2008-ому за рішенням РНБО під керівництвом Раїси Богатирьової з Партії регіонів вирішило передати майновий комплекс дніпропетровського аеропорту на баланс нового, спеціально створеного державного підприємства Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ». Але через рік рішення РНБО змінилось. Балансоутримувача аеропорту – державну компанію «Дніпроавіа» – дозволили продати компанії «Галтера» з групи «Приват». При цьому злітно-посадкову смугу та аеронавігаційне обладнання приватний інвестор повинен був залишити державі. Проте цей пункт рішення РНБО так і не виконали, і «Галтера» продовжила контролювати злітну полосу.

У 2015 році, коли держава під керівництвом Петра Порошенка почала велику суперечку з олігархом по багатьом фронтам («Приватбанк», «Укрнафта»), уряд прийняв рішення передати аеродром Міністерству оборони. Також Фонд держмайна подав судовий позов про повернення державі майнового комплексу аеропорту.

Володимир Зеленський, Борис Філатов, Геннадій Корбан та Кирило Тимошенко

У 2019 році Україна отримала нового президента Володимира Зеленського, партнера Коломойського по медіа-бізнесу. Та опальний олігарх, що якраз знаходився під тиском американських правоохоронців, повернувся в Україну.

Тут його не дуже товариськи прийняли колишні друзі – мер Дніпра Борис Філатов та Геннадій Корбан, з якими він побив горшки ще за Порошенка. Вони наполягали на звільненні авіаворіт Дніпра від пут Коломойського. Тож у влади визріло таке рішення проблеми: «Якщо ми не можемо вигнати Коломойського з аеропорту – то ми просто збудуємо новий і віддамо злітну смугу іншому експлуатанту».

 

Ось так має виглядати новий термінал днепропетровського аеропорту

Але вийшло все рівно на користь Коломойського

Після тривалих судових перипетій у 2020 році Верховний суд остаточно відмовився  забрати у олігарха майновий комплекс аеропорту начебто через те, що в договорі не було прописано, кому саме компанія повинна його передати.

Інвестором будівництва нового терміналу (будівлі аеропорту) став Олександр Ярославський – багаторічний бізнес-партнер Ігоря Коломойського по «Укртатнафті» і металургії. А експлуатантом аеродрому залишився сам Коломойський по такій схемі.

Підконтрольне «приватівцям» ТОВ «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» вже давно мало сертифікат Державіаслужби на експлуатацію аеродрому до 30 червня 2021 року. А наступного дня після сплину терміну дії сертифікату ТОВ «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» отримало новий сертифікат. І не простий, а безстроковий. А Кабмін Шмигаля у жовтні 2021 року скасував розпорядження Кабміну 2015 року про те, щоб забрати аеродром у «Галтери» і передати Міністерству оборони.

Тобто Коломойський фактично знову герметизувався на дніпровському летовищі. Завадити цьому міг Антимонопольний комітет, але він примудрився спізнитись зі своїм рішенням на кілька днів. Ось яка цьому передувала інтрига.

АМКУ у боротьбі за аеродром та тендері мільярди

Будівництво нової злітно-посадкової смуги вирішили проводити по лінії Міністерства інфраструктури. Кошти направили держагенству «Укрінфрапроект», а його держпідприємство «Фінансування інфраструктурних проектів» провело саму процедуру закупівлі будівельних робіт. У лютому 2021 року цей тендер виграла компанія «Альтіс-Констракшн» з дуже хорошою знижкою 30% – фірма для перемоги над фаворитами «Укравтодору» знизила свою пропозицію з очікуваної вартості 5,7 млрд грн до 4,0 млрд грн. Та отримала підряд, показавши ринкові ціни на будівельні матеріали.

Такий демарш відомства Владислава Криклія з демонстрацією велетенської маржі, яку будівельники зашивають у кошториси, став викликом для «великих будівельників» Офісу президента. І весною 2021 року Криклія зняли. Новим міністром став керівник «Укравтодору» Олександр Кубраков, при якому знижки на дорожніх тендерах впали з 9 до 6%.

Кубраков попризначав на «Укрінфрапроект» та «Фінінпро» своїх людей. Але проблема «Альтіса» залишалась. Зятем власника цієї фірми Олександра Глімбовського є Андрій Гмирін, якого у ЗМІ називають дуже близьким до голови Офісу президента Андрія Єрмака по лінії Фонду держмайна та податкової. Вигнати такого впливового бізнесмена з мільярдного підряду можна було тільки ввічливо. Але все-таки можна, бо куратор «Великого будівництва» Кирило Тимошенко теж не остання людина в оточенні Володимира Зеленського.

Голова АМКУ Ольга Піщанська

І саме у цьому місці на арену вийшов Антимонопольний комітет. У травні 2021 року відомство за власною ініціативою відкрило справу про держдопомогу, що надається Міністерством інфраструктури на проектування та будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ». Начебто отримувачі коштів «Укрінфрапроект» та «Фінінпро» не були обрані за прозорою конкурентною процедурою у якості установ, через які мають проходити державні кошти та які мають забезпечити проведення державного тендеру.

Все це виглядало не дуже здорово з точки зору здорового глузду. Тому у спостерігачів народились підозри, що справа АМКУ покликана заблокувати будь-яке перерахування грошей підряднику. Бо згідно до закону, за певних обставин (ігнорування надавачем держдопомоги вимоги АМКУ про надання відповідного повідомлення до АМКУ) Комітет має припиняти державне фінансування проектів, за якими він веде справу щодо незаконності держдопомоги. Як з’ясувалося згодом, у випадку з будівництвом аеродрому «Дніпропетровськ», Мінінфраструктури все ж таки подавало Комітету необхідне повідомлення про держдопомогу. Однак, Комітету воно не сподобалося, і АМКУ… відмовив у його розгляді, що створило можливість для майбутньої зупинки фінансування.

На фото: засновник Target Group Володимир Колот, експерт з податкового реформування, доцент кафедри кримінального права та кримінології Університету ДФСУ Андрій Гмирін, народна депутатка від фракції “Слуга народу” Дар’я Володіна, засновник Target Group Вадим Трунов та партнер інвестиційної консалтингової компанії InVenture Investment Group Роман Кантаровський

Під час розслідування «Альтіс-Констракшн» виконав роботи на 100 млн грн, але через антимонопольний «бан» не отримав за них ні копійки. І зрештою за кілька місяців фінансового голодування компанія проковтнула рішення нового керівництва Мінінфра – розірвати контракт з підрядником за невиконання угоди (за неофіційними даними, «Альтіс» у якості «компенсації» отримав значний підряд на ремонт одного з складів Міноборони).

Після цього люди Кубракова провели новий тендер, який вже без жодного конкурентного тиску виграв укравтодорівський фаворит «Онур» за 5,6 млрд грн. з завищеними цінами на будматеріали.

«Онур» підняв ціну на георешітку у чотири рази. На цей матеріал турки витратять 93 млн грн, тож держбюджет заплатять за нього на 70 млн грн більше, ніж заплатив би «Альтісу».

 

Але як виявилось, у рішення АМКУ було ще одне дно. Комітет все-таки завершив своє розслідування та 7 липня постановив, що Мінінфраструктури повинно забезпечити проведення конкурентної, прозорої та недискримінаційної процедури відбору майбутнього експлуатанта. Тобто фактично зобов’язав міністерство провести відкритий відбір нового хазяїна злітно-посадкової смуги.

Так ось. Це рішення АМКУ виніс всього через тиждень після того, як «приватівці» 31 червня безстроково(!) продовжили собі сертифікат експлуатанта аеродрому. А це означає, що встановлене Комітетом зобов’язання, виконання якого було запорукою допустимості державної допомоги – порушено.

Як АМКУ може тепер вплинути на монополіста та допомогти споживачам

«Ліга антитрасту» звернулася до АМКУ із заявою, аби той перевірив факти та прийняв передбачені законом рішення. Адже вся історія з будівництвом нового аеропорту може перетворитися на пшик, якщо правила гри залишаться незмінними.

Чи буде належати державі основний елемент цілісного майнового комплексу аеропорту «Дніпро» – злітно-посадкова смуга? Хто на ній зароблятиме після реконструкції?

За законом, АМКУ може кваліфікувати зазначені обставини, як «неналежне використання державної допомоги», припинити фінансування та ініціювати повернення в же виплачених коштів до бюджету.

Інтерес пересічних споживачів до цієї справи АМКУ беззаперечний. Навіть Дніпровська міськрада подала позов до Державіаслужби щодо скасування їх останнього рішення про визначення експлуатанта аеродрому «Дніпро».

Після того як Коломойський зберігся у якості експлуатанта аеродрому – на дніпровському летовищі залишились лише «приватні» перевізники. Цього року пішла з Дніпра остання міжнародна авіакомпанія – «Austrian Airlines» не змогла погодити деталі подальшої співпраці та переїхала до Запоріжжя. Тобто заможним дніпровцям, щоб злітати на каву до Відня, тепер потрібно робити гак до сусідньої області.

Також не злетів новий український лоукостер «Ейр Оушен Ейрлайнс», що з 10 грудня планував розпочати регулярні рейси Львів – Дніпро – Львів. Дніпровський аеропорт просто відмовив новачку. Раніше з аналогічними проблемами з аеропортом «Дніпро» стикалися «Lufthansa», «Ютейр Україна», «flydubai», «Turkish Airlines».

Тож земляки президента продовжать літати літаками Коломойського, які встановлюють на квитки просто захмарні ціни.

 

Юлія Коробова, Юрій Ніколов, Євген Дудник, «Ліга антитрасту»