Газове підґрунтя пакту Путіна-Меркель по здачі України на розтерзання Росії
28.08.2014   //  

oI9kmJopx8AСхоже, що Путін та Меркель таки уклали черговий пакт Молотова-Ріббентропа. Тільки на відміну від Сталіна і Гітлера зараз поділили не Польщу, а Україну.

На казус зі спійманими на гарячому російськими десантниками Меркель відреагувала «як же так, Вальдемар, ви ж обіцяли не попадатись». Плюс кілька стурбованих заяв дрібних клерків. Все.

Якщо взяти європейську зраду за даність, зупинимось на економічному обґрунтуванні цієї події.

Перший постулат добре всім відомий. Понад третину всього газу у Європу надходить з Росії. І Євросоюз за багато років майже нічого не зробив для своєї незалежності від Путіна.

Тобто вже за кілька місяців вони можуть почути з Кремля зневажливе «а у нас в квартире газ. А у вас?».

Менш відомий наступний нюанс, про який ми вже згадували у статті «Топ-12 причин нападения Путина на Украину». Мова за «Південний потік», який остаточно вбиває українську газотранспортну систему.

южный поток карта

Для Європи він вигідний саме тим, чим не вигідний нам – незалежністю від України, яка борючись за суверенітет, постійно створює проблеми ситим та лагідним бюргерам.

Однак для Європи у «Південному потоку» є і очевидний недолік – собівартість прокачки газу.

Нині вона знаходиться за межами здорового глузду з двох причин. З одного боку Росія загнала у собівартість його будівництва занадто багато відкатів. З іншого боку «винними» були незалежні від Росії українці.

Аби цей газопровід не проходив через економічну зону України «Південний потік» спроектували через найглибшу частину Чорного моря.

Але з захопленням Криму трубопровід можна прокласти вже по мілинному шельфу та частково по суші півострова. А це значно зменшує собівартість будівництва і у газопроводу з’являється економіка.

южный поток

Звісно, вже розпочате будівництво глибинної нитки «Південного потоку» згортати ніхто не збирається. Однак після зняття/забуття санкцій за анексію Криму ніщо не заважатиме прокласти ще кілька ниток по дешевій траєкторії (докладніше у статті «Энергетические аспекты крымской авантюры Кремля» Центру «Стратегія ХХІ»).

Про те, що «кримські» санкції Євросоюзу щодо Росії є невічними, свідчать і слова фрау Меркель, і навіть дії спортивних асоціацій Європи. Наприклад, УЄФА вирішила просто не визнавати результати матчів кримських клубів у російських турнірах, замість того аби виконати безумовну норму свого статуту – виключити Росію зі своїх турнірів. А прийняття у російський чемпіонат баскетбольних клубів Криму не викликало взагалі ніякої реакції з боку відповідної євроасоціації. Тобто всі чекають остаточного розв’язання без різких рухів, які згодом виявляться зайвими.

В України була єдина надія на те, що «Південний потік» буде заблоковано. Для цього було потрібно аби він не вийшов з дна моря на сушу у Болгарії. Кілька місяців тому, коли США ще брали активну участь у боротьбі з Путіним, здавалося б було нанесено удар по російській трубі – Болгарія заявила про зміну своєї позиції і навіть оголосила дострокові вибори до парламенту (це веде до зміни уряду). Однак нині США відволіклись на Ізраїль, Сирію та Ірак, і у Болгарії концепція знову міняється.

Варто також відзначити австрійців. Вони дозволили «Газпрому» будувати на своїй території газопровід, який зрештою об’єднає «Північній» та «Південний» потоки. Відтак Європа буде у повному захопленні від російського газу.

потоки

Звичайно, газова незалежність європейців від України означає впадіння у ще більшу залежність від Росії. Мотивація цього падіння може бути закопана у фірмі «Gazprom Schweiz AG», яка виконує ті ж функції, що раніше робило «Росукренерго» – дозволяє обраним європейським структурам купувати у росіян газ дешево і перепродувати у свої країни за ринковою ціною. Також Путін обіцяє загальну знижку усій Європі. Цими днями російське Мінекономіки зробило прогноз до 2017 року – російський газ подешевшає з $349 до $302. Чи є спокусою для Євросоюзу отримати 28% знижку в обмін на те, аби сковтнути триста трупів на «Боїнгу» і факт вже неприкритої агресії регулярних військ РФ?

Однак це їх вибір, і європейцям з ним жити і після 2017 року, коли Кремль випустить новий прогноз по ціні на газ.

 

Блог від: Юрій Ніколов