АМКУ відмовив «Енергоатому» у розслідуванні формули «Роттердам+», побачивши, що вона приносить надприбутки Ахметову (документ)
14.05.2019   //  

Антимонопольний комітет відмовив державній компанії «Енергоатом» у початку розгляду справи щодо можливого порушення конкурентного законодавства у діях НКРЕКП стосовно прийняття постанови від 16 березня 2016 року №289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії». Про це АМКУ повідомив «Енергоатом» листом від 17 квітня, копія якого є у розпорядженні «Наших грошей».

«Енергоатом» вказав Антимонопольному комітету на антиконкурентні дії НКРЕКП у вигляді надання окремим суб’єктам господарювання переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів.

Як вказано у документі, за час дії постанови з березня 2016 року по квітень 2019 року, частка «Енергоатому» на ринку генерації електроенергії зросла з 53 до 54%. При цьому тариф атомників виріс лише з 47 до 57 копійок за кіловат-годину, тобто менше ніж на чверть. За той же період частка теплової генерації зменшилась з 32 до 30%, але тариф виріс з 88 до 177 копійок за Квт*год, тобто у два рази.

Тобто приріст тарифу теплогенерації при падінні її частки виявився більш ніж у десять разів більшим від приросту «атомного» тарифу.

З наведених даних АМКУ зробив висновок, що за цей час на ринку не відбулось перерозподілу часток між учасниками ринку генерації.

Також АМКУ відмітив, що у Постанові №289 індикативну ціну вугілля визначають на підставі середньої ринкової ціни у портах Амстердам-Роттердам-Антеверпен за 12 місяців. У Методиці, затвердженій Постановою №990, ціна на урановмісну сировину визначається з довгострокових та короткострокових котирувань. З цього АМКУ робить висновок, що у вказаних Постанових є однаковими підходи та принципи до формування розміру паливної складової у тарифі на електроенергію, що виробляється виробниками, що працюють за ціновими заявками.

Відтак незважаючи на різне зростання тарифів для різних виробників електроенергії АМКУ зробив висновок про «відсутність негативного впливу Постанови №289 на економічну конкуренцію», і на цій підставі відмовив «Енергоатому» у розгляді справи.

Рішення АМКУ підписала заступник голови Комітету Марія Ніжнік. Вона також була головною по справі стосовно зловживання монопольним становищем компаній ДТЕК, яка за пропозицією Ніжнік була закрита рішенням АМКУ у грудні 2018 року. Тоді держуповноважена Світлана Панаіотіді була єдиною з присутніх на засіданні Комітету, хто голосував проти.

Також Панаіотіді і ще одна держуповноважена Агія Загребельська у квітні проголосували проти надання дозволу ДТЕКу придбати «Київобленерго» і «Одесаобленерго». Це придбання робило групу Ріната Ахметова власником найбільшої кількості розподільчих потужностей в Україні. Також пов’язані з обленерго постачальні компанії обслуговують понад 11 млн осіб, які живуть в областях, що обслуговуються обленерго ДТЕКу.

Марія Ніжнік є кумою Олексія Філатова, якого минулого тижня було звільнено з посади заступника голови Адміністрації президента.

У 2016 році голова АМКУ Юрій Терентьєв особисто погодив проект рішення НКРЕКП №289, яким було впроваджено так звану формулу «Роттердам+». Вона враховує у тарифі теплогенерації вартість та доставку вугілля з Роттердаму. Насправді ж майже все вугілля доставляється до ТЕС з Донбасу та Росії, тобто на значно менші відстані. Відтак «плюс» у формулі є чистим прибутком теплоенергетиків. Понад 80% теплової генерації в Україні належить групі Ахметова.

Нагадаємо, відразу після впровадження формули «Роттердам+»  подорожчали і єврооблігації ДТЕК, які скуповувала компанія ICU. Співвласник цієї фірми Макар Пасенюк є фінансовим радником президента Петра Порошенка. На момент вводу формули «Роттердам+» НКРЕКП очолював Дмитро Вовк, який перед призначенням також працював у компанії ICU та «Рошені» Петра Порошенка. Співвласником ICU також був Володимир Демчишин, який був міністром енергетики та вуглепрому в період розробки «Роттердаму+» у 2015-2016 роках.

В квітні 2017 року НАБУ повідомило, що розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через «Роттердам+». При цьому НКРЕКП приховує від НАБУ фактичні дані, які вводились у формулу для розрахунку вартості вугілля.