НАБУ виграло у «Укрзалізниці» і Дубневичів суд щодо протизаконності їх розпилу 151 мільйона
21.06.2018   //  

Касаційний господарський суд 20 червня відмовив у задоволенні скарг в.о. начальника філії «Центр управління промисловістю» «Укрзалізниці» Володимира Харлана та ТОВ «Корпорація КРТ» у справі НАБУ про визнання недійсним договору поставки кріплень для «Укрзалізниці» за 152 млн грн. Про це повідомив журналіст «Наших грошей» із зали суду.

Йдеться про договір від 10 листопада 2015 року, укладений без проведення тендерних процедур між ДП «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (далі «УПП УЗ») та ПАТ «Коростенський ЗБШ» на поставку кріплень до шпал за 151,73 млн грн.

1 грудня до преамбули договору внесли зміни, виклавши її таким чином, що покупцем по договору стала «Українська залізниця» в особі в.о. начальника Філії «Центр управління промисловістю» Володимира Харлана, відповідно до цього була змінена інформація в частині реквізитів покупця. Також договір доповнили специфікацією на суму 10,68 млн грн.

Із матеріалі справи відомо, що сам «Коростенський ЗБШ» закупив кріплення у приватних підприємств – «Корпорації “КРТ”», «Металургійного комбінату “Азовсталь”», «Єнакіївського металургійного заводу», «Дніпропетровського стрілочного заводу», «Дружківського заводу металевих виробів», «Северсталь-метизу». Однак, ті постачали продукцію не «Коростенському ЗБШ», а відразу кінцевому споживачу – колійним станціям залізниці. Згодом судово-економічна експертиза встановить, що різниця між цінами закупівлі по спірному договору поставки та середніми ринковими цінами на закуплені кріплення сягнула 26,71 млн грн (детальніше про схему у матеріалі «Болтологіка “Укрзалізниці”»).

Рішення ВГСУ щодо відхилення касаційних скарг Володимира Харлана та Корпорації «КРТ» завершило друге судове коло розгляду справи, з якою НАБУ прийшло до суду у січні 2017 року.

Детективи позивались до «УПП УЗ», «Укрзалізниці» та «Коростенського ЗБШ» про визнання спірного договору недійсним, наполягаючи, що його укладення без проведення тендеру суперечить інтересам держави, а підписання додаткової угоди до договору відбулось з перевищенням повноважень.

В основі захисту відповідачів лежали тези про те, що у зв’язку з набуттям чинності нового Господарського процесуального кодексу України НАБУ втратило право подавати до суду позови про визнання недійсними угод, а також, що «УПП УЗ» уклало спірний договір у ході власної комерційної діяльності, а отже – мало право не слідувати тендерній процедурі.

Детективи зі свого боку пояснювали, що «УПП УЗ» засноване на державній власності і при купівлі товарів для залізниці є «замовником», адже у цьому випадку не керується мотивом прибутковості.

При першому розгляді справи у 2017 році суди першої та другої інстанцій дійшли до висновку, що «УПП УЗ» на момент укладення спірного договору не було «замовником» у розумінні закону «Про здійснення державних закупівель», тож підстав для визнання угоди недійсною немає.

 «Згідно зі своїм Статутом «УПП УЗ» було державним комерційним підприємством, метою якого є діяльність з задоволення потреб залізниць та підприємств залізничного транспорту, яка є господарською комерційною діяльністю підприємства для отримання на цій підставі прибутку», – підсумовували суди.

У серпні 2017 року справу розглянув суд касаційної інстанції, зауваживши, що попередні суди не дослідили обставин, за яких укладався договір, його мету, предмет та умови.

«Вказуючи, що НАБУ не доведено здійснення закупівель за спірним договором саме за рахунок державних коштів, судами не встановлено, за рахунок яких коштів здійснювалась закупівля за спірним договором та не досліджено всі питання їх розміру», – констатував суд і відправив справу на новий розгляд.

У ході другого судового кола, суд першої інстанції прийняв рішення на користь НАБУ та САП. «УПП УЗ», «КРТ», «Коростенський ЗБШ» та Володимир Харлан подали апеляційні скарги, відхилені судом.

В «УПП УЗ» наполягали, що фінансування договору здійснювалось за рахунок власних коштів підприємства, однак, не змогли це підтвердити. Натомість, детективи встановили, що у 2015 році діяльність залізниць, у тому числі «УПП УЗ», була збитковою, і «УПП УЗ» покрило придбання за рахунок коштів Державної адміністрації залізничного транспорту. Підставою для їх перерахування було рішення ради «Укрзалізниці».

Касаційний господарський суд постановив відхилити скарги Харлана та «Корпорації КРТ», залишивши без змін рішення судів першої та другої інстанції.

Нагадаємо, у зв’язку з укладенням спірного договору поставки НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000089  з попередньою правовою кваліфікацією за 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата або заволодіння майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем).