НОВИНИ

14.08.2017
11.08.2017
Всі новини »

ТЕГИ

ДОКУМЕНТИ

Болтологіка «Укрзалізниці»

16 Червня 2017

Як «Укрзалізниця» і суддя переконували детективів НАБУ, що втрата десятків мільйонів державних гривень – це нормально.

Дехто думає, що талант менеджера держпідприємства полягає в тому, щоб підняти прибутки цього підприємства. Це не так.

Насправді цінують тих менеджерів, які вміють завдати збитків рідному підприємству, але непомітно.

Один із квестів, які мусить пройти такий менеджер – це купити товар за півтори гривні, коли його ціна – гривня. Розповімо, як це робиться на практиці.

Отож, «Укрзалізниця». 2015 рік. Епоха до «Прозорро». Правління «УЗ» починає операцію «правильного використання» 152 млн грн.

Поштовхом для цього стали невдалі відкриті торги держпідприємства «Укрзалізничпостач» (яке тоді закуповувало все для «Укрзалізниці») на постачання болтів, гайок та шайб для шпальних кріплень.

У вересні 2015 року на торги очікуваною ціною 31,24 млн грн. прийшли фірми «Інкомм» і «Алеварус» з цінами, наближеними до очікуваної вартості. Але поперек цієї пари, яка символізувала пул блатних постачальників залізниці (справу по цім бізнесменам НАБУ і САП вже передали в суд), прийшла фірма «Аконіт-ДС» з продукцією заводу «Сєвєрсталь» з ціною в 20,28 млн грн.

Однак оскільки, нагадаємо, талант менеджера полягає в тому, щоб не купувати дешевих речей за державні гроші, тендер скасували. З класичним формулюванням: через «відсутність подальшої потреби у закупівлі».

Однак, як тільки «незапланована фірма» пішла похмура додому, потреба знову з’явилась. Щоправда, тепер в такий спосіб, щоб вже ніхто не заважав достойникам з «УЗ».

Логіка менеджерів була така: «Ми на що відмінили торги? На болти, гайки, шайби (які називаються одним словом – метизи). А якщо збільшити їхню кількість до 76 млн грн, та ще змішати їх в одній закупівлі з іншими елементами кріплення шпали (накладки, втулки і т.д) ще на 73 мільйони, то це ж інший предмет закупівлі, чи не так?»

І щоб вже залізобетонно убезпечити себе від набридливих зальотників, які в 2015 році повірили в ідеали Майдану, професіонали «УЗ» вирішили взагалі обійтись без відкритих торгів.

Використана була така схема. Закупівлю по «новому» предмету закупівлі вирішили оформити через держпідприємство «Управління промислових підприємств Укрзалізниці». Яке у листопаді 2015 року без тендеру і замовило кріплення на 152 млн грн. у ще одного підприємства «Укрзалізниці» – ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал».

У свою чергу Коростенський завод також без торгів замовив кріплення у кількох цілком пристойних виробників – «Азовсталі», «Єнакіївського метзаводу», «Дніпропетровського стрілочного заводу», «Дружківського заводу металевих виробів» та «Северсталі».

А от метизну частину, яка, нагадаємо, зросла до 76 млн, провели через групу братів Дубневичів – народних депутатів з БПП, відомих тісною співпрацею з членом правління «Укрзалізниці» Сергієм Михальчуком. Метизи з  Дружківського заводу на 46 млн грн. провели через «Корпорацію КРТ», болти Магнітогорського комбінату на 26 млн грн. провели по ланцюжку Росія-«Євромост»-«Лембуд»-ТОВ «Арго». Продукцію ще на 5 млн грн. провели через фірми «Промбудколія» та НВФ «Колія».

Те що російські болти навіть не заїжджали на Коростеньский завод, а відразу потрапили в залізничні депо, не збентежило ні керівника «УПП УЗ» Володимира Харлана, ні головного інженера департамента колій та споруд УЗ Василя Яковлєва (також до 1 вересня 2015 року був помічником нардепа Дубневича), ні керівника цього департаменту Юзефа Тулея, ні самого Михальчука (до речі, вони є сусідами по вул.Кадетський гай, 6, також там мешкають низка можновладців с поліції, судів). А це ж все-таки означає простий факт – Коростеньский завод навіть квазіформально не міг бути виробником метизів, які навіть не ночували в одному вагоні зі справжньою продукцією коростенців. А відтак через держзавод у цьому випадку не можна було проводити безтендерну закупівлю.

Але провели. Та ще й по неймовірній ціні, яку зформували на базі найдорожчої пропозицію з попередніх, відмінених торгів. А це – до 61% зайвої «дельти» від 76 мільйонів, виділених на метизи. Ось підрахунки «Наших грошей» на підставі документів – відторгнутої пропозиції «Аконіту» і ціни метизів в угоді «УПП УЗ» і Коростенського заводу:

Найменування Пропозиція «Аконіту», грн./т без ПДВ Закупівельна ціна УЗ, грн./т без ПДВ «Дельта», %
Болт клемний з гайкою для рейкових скріплень залізничної колії 22х75 26 000 42 016 61
Болт закладний з гайкою 22х175 для рейкових скріплень залізничної колії 25 000 40 346 61
Шайба пружинна двовиткова для залізничної колії d=25мм 39 010 55 952 43

Це була осінь 2015 року. Новонароджене НАБУ тільки починало свою роботу. Однак вже за кілька місяців воно порушило провадження №52016000000000089, у якому була купа різних епізодів щодо підозрілих закупівель «Укрзалізниці» (ось, наприклад, епізод по стрілочним переводам, які залізниці за 226 млн грн. продав не виробник, а теж угрупування Дубневичів).

Невдовзі детективи усе зрозуміли про метизну «дельту» і зафіксували мільйонні збитки для держави. Але щоб довести злодіїв до тюрми треба довести у суді незаконність  переведення закупівлі на «УПП УЗ» для ліквідації відкритих торгів. Адже на думку залізничників «УПП» на відміну від «Укрзалізничпостачу» займається господарською діяльністю, а тому не є замовником у розумінні закону про держзакупівлі. Тобто купує що хоче і за скільки хоче. Веде, так би мовити, бізнес.

Отож НАБУ наприкінці 2016-го звернулось у Госпсуд Києва з вимогою визнати недійним договір між «УПП УЗ» та Коростенським заводом.

Коротко про юридичні тези позову:

  • «Управління промислових підприємств Укрзалізниці» – рідне для «Укрзалізниці»;
  • зі статуту «УПП УЗ» очевидно, що у нього є дві різні мети – задовольняти потреби залізниці та вести комерційну діяльність;
  • проведення закупівлі кріплень, тим більш у афілійованого підприємства – це і є задоволення потреб залізниці, а ніяк не комерційна діяльність, бо держпідприємство взагалі нічого не робило окрім пересилання папірців та перерахування коштів від залізниці до Коростеня. Тим паче, що від виробника кріплення їхали напряму у депо. І у цьому місці НАБУ підстрахувалось роз’ясненням Міністерства економічного розвитку, яке і контролює взагалі всю тендерну життєдіяльність України;
  • і взагалі коростеньці аж ніяк не є виробниками російським болтів (до яких є ще й вагон і маленький возик питань по сертифікатам);
  • тому проводити закупівлю без тендеру «УПП УЗ» не мало права, а тому і угода з Коростенем – незаконна і суперечить інтересам держави.

Запахло смаженим. І «Укрзалізниця» виставила у суді контрбатарею аргументів і замовчувань:

  • НАБУ взагалі не має права на позов;
  • «УПП УЗ» веде саме комерційну діяльність і це підтверджується тим фактом, що «Укрзалізниця» (увага!) своїм наказом від 2 листопада 2015 року встановила націнку на елементи скріплення при реалізації підприємствам залізничного транспорту в розмірі 0,6%, а це вже є комерційним доходом «УПП УЗ».

Іншими словами: залізниця наказала зашити в ціну закупівлі ще додаткові гроші і нарекла їх комерційним прибутком. А на підставі цього наказала вважати свою «прокладку» підприємством, що веде комерційну діяльність, яка в цьому статусі могла не проводити відкриті торги. До речі, за офіційною легендою тендери ставлять держпідприємства у невигідне становище у порівнянні з приватними фірмами (це довго, марудно), а тому для певного прошарку держпідприємств закон і дозволяє не проводити відкриті торги.

Отож до суду потрапила чітка історія з випаровуванням десятків мільйонів народних грошей за простою двоходовою схемою.

Однак, як твердить Закон, судді приймають рішення базуючись не лише на фактах, а й ґрунтуючись «на внутрішніх переконаннях». Ми не знаємо, хто переконував суддю, однак врешті він вирішив, що заробити 0,6% маржі від свого власника, переплативши за товар до 61% – саме це і є тією комерційною діяльністю, якою повинні займатись державні підприємства. І переконання судді Ростислава Сташківа не похитнуло навіть роз’яснення МЕРТу.

У позову є ще одна частина. У ній йдеться, що залізниця по ходу вирішила збільшити угоду зі 151 мільйона ще на 10, і зробила це руками керівника «УПП УЗ» Харлана. НАБУ вказувало, що той не мав права підписувати відповідні документи. Залізниця підтвердила – чоловік справді не отримав вчасно дозволу. Однак оскільки сама вона претензій  до дій свого менеджера не виказувала, то, значить, все нормально. Внутрішнє переконання судді і цього разу зіграло на боці «УЗ», що врешті привело до рішення визнати законною угоду залізниці, по якій щонайменше 76 мільйонів прокачали з «дельтою» в 67%. А якщо Апеляційний госпсуд 20 червня довершить цю справу, то у кількох офісах зможуть нарешті випити дорого шампанського.

Принагідно. Кумедно, що, коли зальотні незаплановані фірми намагаються прорватись зі своєю дешевою продукцією до держпідприємств «УЗ» – менеджери «Укразлізниці» роблять ту саму схему, тільки навпаки.

Потренувавшись у 2015 році по безтендерним закупівлям, у квітні 2016-го правління «Укрзалізниці» (Євген Кравцов, Сергій Михальчук, Оксана Маріна – за, німець Хофсаесс – утримався) звично перекинуло закупівлю метизів на «УПП» (нова назва «ЦУП»). Єдина відмінність – тепер окрім Коростенського заводу частину підряду провели через державний «Гніванський завод спецзалізобетону». Але керівники цих заводів, зрозумівши, що їх використовують у чужих оборудках, вирішили провести свої маркетингові дослідження, та тримали пропозиції від інших постачальників, які були на майже 50% відсотків дешевшими.

На нараді у Михальчука вони передали офіційного листа з пропозицією постачати  метизи знову ж таки у півтора рази дешевше (замість 93 млн. грн. пропонувалось за 63 млн. грн.). І тут залізниця дуже мило спалилась. Почитайте цей шматок листа Харлана про те, що отримання більш низької пропозиції не дозволяє залізниці визначити реальну ціну, а тому закупівлю скасовують та повертають на відкриті торги.

 

Однак якщо ви встигли порадіти, що залізниці хоч на відкритих торгах вдалось отримати справедливу ціну – то зайве. Цей тендер «ЦУПу» згодом скасували, вимагаючи від постачальника нотаріально засвідчувати оригінали документів печаткою нотаріуса, що оригінал є оригіналом. І паралельні торги через через філію «Центр забезпечення виробництва» теж пройшли «правильно». Там метизи виокремили, але змішали їх з іншими болтами, яких не було у лінійці товарів інших постачальників. І за відсутності справжніх конкурентів формально «відкриті» торги ціною 110 мільйонів отримала вже знайома читачам «Наших грошей» фірма «Максмед Інтернешнл»…

Але що тут поробиш. Якщо українські судді вважають, що саме так і повинна виглядати комерційна діяльність з державними грішми.

 

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

Tеги | , , , ,

НАШІ БЛОГИ

НОВИНИ РЕГІОНІВ

14.08.2017
11.08.2017
10.08.2017
09.08.2017
Всі новини »

ТЕГИ РЕГІОНІВ