НОВИНИ

19.02.2018
18.02.2018
Всі новини »

ТЕГИ

ДОКУМЕНТИ

Як хмельницькі селяни купили рідкісне вугілля у виробника з Закарпаття

12 Лютого 2018

До Хмельницької області докотилась відпрацьована у південних регіонах України схема заточування тендерної документації під невелике коло вугільних трейдерів.

Найсмішніше, що одним із виробників маловідомого вугілля виявилась фірма з українських Карпат, де видобуток вугілля неможливий в принципі, бо його там немає. Відтак, в Закарпатті також немає вуглезбагачувальних підприємств, на яких можна алхімічити вугільні суміші.

Але освітяни хмельницького села Нова Ушиця цієї осені на тендері змогли знайти закарпатського виробника рідкісної суміші – ДГКО 25-80 (під цією абревіатурою криється «Длиннопламенный Газовый Крупный Орех» з шматками вугілля розміром від 25 до 80 міліметрів).

Суть схеми саме у змішуванні. В природі такого вугілля в чистому вигляді не існує, але на вуглезбагачувальних фабриках його можна отримати з більш ходових марок шляхом відсіву всякої дрібноти з вугільної породи. Потім замовник змішує в один лот трошечки ось цього рідкісного вугілля, і багато-багато тонн звичайного вугілля, яке може поставити будь-хто. І оскільки рідкісне вугілля привезти може мало хто, то так і виходить, що на тендер приходить мало хто. При цьому ціни на звичайне вугілля виставляє вже якої завгодно величини, бо конкурувати з ним через отой незначний домішок ДГКО у лоті – ніхто не зможе.

Отже відділ освіти,  молоді  та  спорту  Новоушицької  селищної  ради змішав в один лот три види вугілля.  Десять тонн відвели на ДГКО 25-80 по 3947 грн./т, яке мало хто може привезти, і ще понад 300 тонн – на більш класичні марки ГКОМ (13-100) по 2042 грн./т і ДГР (0-200) по 3627 грн./т. У відповідності до схеми, ціна звичайних марок вугілля для хмельничан виявилась на третину вищою від закупівель в інших областях, де замовники не експериментували з домішками екзотичного вугілля.

Постачальник вугілля для Новоушицької сільради ПП «Надра-Ресурс» подав сертифікат на ДГКО 25-80, виписаний на виробника – ТОВ «Енерго системи».

Ця фірма зареєстрована на вулиці Сливовій, 48 у Хусті, географічно розташованому в Карпатах у Верхньотисинській улоговині, де ніякого вугілля нема і бути не може в принципі, і возити його туди на змішування з Львівсько-волинського басейну, щоб потім розвозити назад – це за межею здоровою глузду і економічної логіки.

Власниками «Енерго систем» є мешканці територіально близьких до Хуста сіл Василь (2%) та Іван Бабурничі (98%). Про них відомо небагато. На президентських виборах 2014 року Іван Бабурнич був довіреною особою Юрія Бойка на одному з терокругів Закарпаття, а також допомагав екс-нардепам Станіславу Аржевітіну («НУНС») та Івану Бушко («Партія регіонів»).

На ринку праці «Енерго системи» позиціонують себе як компанія, що займається оптовим продажем вугілля, його імпортом, експортом та поставками бюджетним установам України. У ЗМІ ж з’являлась інформація про те, що у 2016 році фірма експортувала антрацит з непідконтрольних Україні територій за кордон.

Невідомо, чиє насправді і звідки привезене вугілля для Нових Ушиць. Але судячи з доданих постачальником довідок, трейдер малював таку логістику: закарпатський виробник («Енерго системи») збув вугілля ТОВ «Енергооснова». Ця фірма була прописана на Волині на Олександра Конопельнюка, нині перенесена у Маріуполь і записана на Ірину Охрімчук з Київщини. Потім «Енергооснова» передала вугілля безпосередньому учаснику торгів ПП «Надра-Ресурс». Ну, а остання вже виграла тендер завдяки тому, що замовник відхилив на 10-20% дешевші заявки трьох конкурентів.

Наразі відмітимо, що фішку з ненайбільш популярним вугіллям ще п’ять років тому почала розігрувати фірма з Донеччини ТОВ «Донрозробка». Саме ця компанія з наявної інформації у червні 2013 року першою отримала сертифікат виробника ДГКО 25-80.

Найбільш благодатним ґрунтом для продажу вугілля марки ДГКО 25-80 виявились південні регіони України.

На Херсонщині вугілля навіть потрапило у поле зору правоохоронців. Із судового реєстру відомо, що у 2015 році питанням походження ДГКО (25-80) займались місцеві прокурори. Щоправда, вони не змогли ні довести, ні спростувати ймовірні оборудки з поставками цього вугілля фірмою «Мирненський паливний склад». Слідство стверджувало, що попри подання сертифікату від виробника («Донрозробки»), компанія закуповувала вугілля у інших фірм, зокрема, «Донуглеторг групп» (через кілька років ця компанія отримала свій «сертифікат виробника»).

Справа справді, м’яко кажучи, скандальна. Раніше за схожим принципом будували схему із рідкісним вугіллям ДГЖАКОМ, яка набула неочікуваної популярності серед бюджетників Вінниччини. Тоді троє вихідців з Луганщини запатентували нову суміш вугілля і почали монопольно постачати його місцевим освітянам та медикам. Ті, зі свого боку, об’єднували в один лот різні види вугілля, і той, хто не володів правом на патент ДГЖАКОМ чи кому відмовляв у наданні довідки власник патенту, не міг взяти участь у тендері взагалі.

Нині замовники також вимагають від постачальників ДГКО 25-80 надавати у складі тендерних пропозицій сертифікати і гарантії від виробника про відповідність якісних показників.

Постачальникам не залишається нічого іншого, окрім як виходити на переговори з безпосереднім виробником вугілля, а це невелике коло юросіб. Згідно з зафіксованими у «Прозорро» сертифікатами, виробниками марки, є буквально кілька компаній, як от «Вугілля Дон Прайм» та «Донуглеторг Групп», або ж нещодавно відкрите нами та сільрадою з Хмельниччини хустське ТОВ «Енерго Системи». Тобто приватні юрособи можуть крутити вугільними тендерами на свій розсуд, комусь даючи копію свого сертифікату, а комусь відмовляючись.

Раніше АМКУ визнавав дискримінаційність вимог замовників щодо необхідності подання учасниками згаданих сертифікатів, а з 2016 року – уже не визнає . Мовляв, хто перешкоджає іншим трейдерам вийти на контакт з виробниками?

А зараз лише час від часу почитуємо «відгуки» такого плану з коментарів на одному з тендерів у «Дозорро»:

«Запитайте чи керівника чи робітника збагачувальної фабрики, або навіть так званої “вугільного майданчика” де встановлене певне обладнання, (про податки годі і говорити) що таке марка вугілля ДГКО 25-80? Жоден вам не відповість, що це таке. Але має відповісти правоохоронна система в Україні».

Блог від: Юлія Костюк

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

Tеги |

НАШІ БЛОГИ

НОВИНИ РЕГІОНІВ

19.02.2018
18.02.2018
17.02.2018
16.02.2018
Всі новини »

ТЕГИ РЕГІОНІВ