Російсько-донецьке обличчя українського кіно-2012
Православні-військові-патріоти з Донецька отримали 12 мільйонів гривень з державного бюджету на «Алмазний хрест». Ще більше мільйонів дадуть росіяни, і рівно через рік вийде фільм про архієпископа Кримського. Ось таке українське кіно.
Минулого тижня в «Віснику державних закупівель» було опубліковано дані про низку угод, укладених мінкультівською Держслужбою кінематографії з виробниками фільмів та мультиків. Наразі опубліковано дані про розподіл 73 мільйонів гривень.
«Медіабізнес» вже провів дослідження, з’ясувавши норови кінорозпилу. Кошти ділила експертна рада, що значною мірою складалась з митців, які і просили державних грошей. В основному проекти заплановано до випуску в 2012 році, тож скоро будемо мати нагоду перевірити якість такого держзамовлення та наявність сенсу в державному фінансуванні кіноіндустрії взагалі. А поки що зупинимось докладніше на проекті, який отримав найбільшу державну підтримку – 12 мільйонів з усіх 70 млн грн., які виділено на підтримку вітчизняного кіно-2012.
Це – художній фільм «Діамантовий хрест» про кримського архієпископа Луку. За даними «Медіабізнесу», режисером фільму буде Сергій Маслобойщіков (автор документалки «Люди Майдану. Nevseremos’!», режисура х/ф Єгора Бенкендорфа «Чорта з два» та інше). Оператором – член експертної ради, тобто один з тих, хто ділив державне фінансування – Богдан Вержбицький.
Назва фільму «Діамантовий хрест» йде від нагороди, яку святитель Лука отримав на клобук від Патріарха всея Русі в 1944 році. Архієпископ Сімферопольський та Кримський і справді був непересічною особою – не тільки православний святий, а ще доктор медицини (найвідомішою є його книга «Гнійна хірургія», яка отримала Сталінську премію), і православний зек (багато років після більшовистської революції сидів в сибірських таборах).
Православні Київського патріархату ходять в одну з луцьких церков до ікони святителя Луки, що кілька років тому почала мироточити. Тож, здавалося б, маємо нагоду для екуменічного та миролюбивого кіно, яке б могло примирити МП та КП. Але до таких сподівань є кілька пересторог.
По-перше, 12 українських мільйонів – це лише третина від усього кошторису майбутнього історичного блокбастеру, розрахованого щонайменше на 400 кінокопій. Решту грошей – а це має бути близько $3 млн – дає Фонд підтримки кіно Росії. Від імені північних сусідів виробництвом картини займається компанія «А-1 Кіно Відео» («Ми з майбутнього», «Ми з майбутнього-2»), партнером по дистрибуції виступила російська компанія «Централ Партнершип».
По-друге, створення фільму благословив голова УПЦ Московського патріархату Володимир. Повідомлень про будь-який стосунок КП до фільму – немає.
По-третє – контролювати потік гривень на україно-російський проект будуть донецькі хлопці, у яких немає жодних сумнівів щодо того, який патріархат має панувати в Україні. Мова йде про ТОВ «Кінокомпанія «Патріот – Фільм», якій і дають 12 млн грн.
Директором фірми є Олег Ситник, що кілька років тому балотувався до Верховної Ради за списком Всеукраїнської партії духовності і патріотизму – групи козаків Анатолія Шевченка, члена ради при президенті Януковичу. Жителя Донецька Ситника на виборах-2006 було представлено як помічника голови Донецької обласної організації Товариства сприяння обороні України (ТСОУ). Тоді донецьким осередком керував Віктор Тімченко, який після перемоги Януковича очолив всю ТСОУ. І не просто очолив. Саме ТСОУ у грудні 2010 року і стала єдиним засновником «Кінокомпанії «Патріот – Фільм», які і отримала купу мільйонів на православний блокбастер.
Тож залишається великим питанням, чи є в такому крутому замісі хоч шпаринка для чогось хоча б нейтрального по відношенню до України. Тим паче за наші гроші…
Юрій Ніколов, «Наші Гроші»