Київрада хоче забрати в «приватівців» 4 гектари на Берковщині, де ті хочуть звести готель
Постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування проголосувала за вилучення у ПП «Орєст» земельної ділянки площею 3,96 га на Дніпровській набережній. Відповідний проект рішення був погоджений комісією на засіданні 21 липня.
Йдеться про ділянку в районі затоки Берковщина вартістю близько 14,38 млн грн. (кадастровий номер 8000000000:90:141:0006). Фірма взяла її в оренду у 2004 році для будівництва зони відпочинку. Передбачалося звести розважальний комплекс, кафе-бар-ресторан, тенісні корти й облаштувати ландшафтний майданчик.
Земельна комісія погодила розрив орендного договору з фірмою, оскільки фірма так і не почала будівництво упродовж трьох років. Натомість, згідно з даними судових справ, замість вказаної вище зони відпочинку «Орєст» почав оформлювати документи на будівництво готельного комплексу.
Разом з тим, раніше прокуратура вже намагалася забрати в «Орєста» цю земельну ділянку з тією ж аргументацією про неведення будівництва і програла суд.
Власником ПП «Орєст» на момент отримання ділянки у 2004 році був Ігор Гарькавий, у 2005 р. власниками стали Валерій Міщенко (20%) та Олег Бокій (80%), вони ж лишаються власниками понині.
Олег Бокій в 2004-2008 р.р. був директором «Розрахункового центру ЗАТ КБ «Приватбанк» у Києві.
Окрім того Бокій відомий як керівник фірми «Аеробуд», яка мала виступити підрядником будівництва готелю.
Акціонерами «Аеробуду» є п’ять кіпрських компаній, близьких до одного з лідерів групи «Приват» Геннадія Боголюбова: «Ренальда інвестментс лімітед», «Формоса інвестментс лімітед», «Грінгот ентерпрайзес лімітед», «Сісера інвестментс лімітед», «Броалія венчерз лтд».
Бокій очолював компанію в 2007-2011р., з грудня 2014 р. знову є в.о. Голови правління. Керівником «Аеробуду» в перерві між двома строками Бокія був Григорій Козинський, який раніше виконував будівельні проекти на замовлення Боголюбова, наприклад, будівництво єврейського центру «Менора» у Дніпропетровську вела очолювана Козинським фірма «Рубікон трейдінг». А інша заснована Козинським фірма «Рубікон-моноліт» отримала від Дніпропетровської облдержадміністрації підряди на будівництво оборонних споруд на кордоні з ЛНР і ДНР на 62,85 млн грн.
Довідково:
згідно з планувальними обмеженнями на Містобудівниому кадасті Києва ділянка повністю знаходиться в підтоплюваній зоні, а з згідно з функціональним зонуванням Генплану мала б бути належати до території зелених насаджень загального користування.
Згідно з даними судової справи більша частина ділянки (2,79 га) раніше була в користуванні у Київської міської водомоторної пристані, там повинні були влаштувати ремонтно-відстійний пункт мотосудів. Однак у 2003 р. у зв’язку з ліквідацією підприємства Київрада ділянку вилучила, зарахувала до земель запасу житлової та громадської забудови, і передала в оренду «Орєсту» під будівництво вже вказаної вище зони відпочинку. При цьому зазначалося, що понад гектар належить до прибережної захисної смуги і ще пів гектара – до водної акваторії.
Згідно з договором від 2004 р. фірма повинна була завершити будівництво не пізніше, ніж через три роки з моменту підписання оренди.
У 2007 р. фірма справді замовляла в геодезистів топографо-геодезичні роботи, а в проектувальників – проектно-кошторисні роботи з будівництва зони відпочинку, і навіть найняв підрядника – ЗАТ «Аеробуд». Однак згодом замовила проект уже іншого будівництва: готельно-розважального комплексу з паркінгом та фітнес-центром, кафе-бару-ресторану, тенісних кортів і причалу для маломірних суден.
Дозвіл на розробку проекту було отримано в КМДА, при цьому остання також погодила намив берегу затоки і розпорядилася «передбачити максимальне використання підземної частини території для будівництва паркінгів».
В 2013 р. прокуратура подала до суду, наполягаючи на невиконанні договору. Однак суд позов відхилив.
Стосовно забудови в цілому суд зазначив, що фірма хоч не змогла вкластися в строки договору – однак під час дії спірного договору вчиняла дії, необхідні для затвердження документації і початку робіт.
Щодо порушення цільового використання, яке могло б стати причиною розриву договору – то підставою є саме факт використання землі не за цільовим призначенням (засвідчене, наприклад, ДАБІУ), а не невикористання земельної ділянки протягом трьох років.