Відкати на державних дотаціях в вуглепромі сягають 60%

Державний бюджет щорічно дотує вугільну галузь на десятки мільярдів гривень. На відкати йде до 60%. Про це повідомив народний депутат від БЮТ, голова Незалежної профспілки гірників та Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець в інтерв’ю Андрію Ганусу в газеті «Експрес».

«Якщо взяти за 100% доступні нині українські запаси енергоносіїв, то приблизно 95% їх обсягів становить вугілля і лише 5% – газ і нафта. А енергоносії – це стратегічний пункт у життєздатності будь-якої держави. У всьому світі вугільна галузь дотаційна, за винятком Сполучених Штатів, де є потужні пласти, Австралії і Південної Африки», – каже Волинець.

При цьому Україна має найгірший, найважчий серед вуглевидобувних держав шахтний фонд – тонкі пласти вугілля, дуже великі глибини залягання промислових пластів та застарілі технології видобування, погану організацію праці.

«Тому держпідтримка начебто і потрібна. Однак нині цей процес потонув у корупції. Виходить замкнуте коло: без дотування шахт дуже потрібна Україні галузь загине, а дотування зробили ще одним способом корупційного випомповування коштів з держбюджету», – вважає бютівець.

Принцип дотацій передбачає компенсацію різниці між собівартістю вугілля та ціною його реалізації.

«Є собівартість видобутку тонни вугілля на тій чи іншій шахті і є ціна реалізації того вугілля державі через компанію «Вугілля України» (або приватним покупцям за угодами про інвестиційну співпрацю, якщо шахта дістала дозвіл на це від профільного міністерства). Якщо собівартість вугілля вища за ціну його продажу, то різницю шахті покриває держава», – каже Волинець.

За даними з «Інформаційної довідки про основні показники розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу України за лютий та 2 місяці 2012 року» за перші два місяці цього року ціна тонни товарної вугільної продукції, виробленої держпідприємствами, становила 659,9 грн. А фактична собівартість тонни вугілля офіційно визнана удвічі більшою – 1 341 грн. Цю різницю шахтам має покривати держава. Протягом січня – лютого 2012-го з держбюджету надійшло 1 267,3 млн. грн. на часткове покриття витрат зі собівартості вугільної продукції.

«Якщо директор шахти дістає неформальні накази завищувати собівартість, то він може порахувати її по-різному. Уряд же (принаймні нинішній) не оцінює критично вигаданих цифр, а навпаки, свідомо заплющує на це очі. Розмір дотацій значно завищують. […] Скажімо, з доданих торік 1,2 мільярда гривень дотацій через відкати вугільні підприємства мусили повернути близько 60%. Як мені відомо, генеральних директорів державних шахт зробили заручниками ситуації, змусивши їх провести нашвидкуруч і з порушенням законодавства тендери на закупівлю обладнання. Придбали його за завищеними цінами», – каже нардеп.

За даними Михайла Волинця, який посилається на Міністерство енергетики, на дотації вугільній галузі держава витрачає 12 – 13 мільярдів гривень щорічно. Це вдвічі перевищує видатки держбюджету на охорону здоров’я (6,3 млрд грн.) та в шість разів на культуру (2 млрд грн.).