Кіровоградська податкова тричі намагалась довести у суді, що Постанова Кабміну є вище від закону
4 жовтня Верховний суд України не підтримав касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області у судовому процесі з ТОВ «Полвакс-Україна». Справа стосувалась штрафу в 5.5 млн грн. за затримку заведення валюти в Україні по зовнішньо-економічному контракту.
Розташоване на Кіровоградщині Дочірнє підприємство «Завод «Екоенергія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Полвакс-Україна» у доковідні часи активно просувало свій бізнес у Болгарії. Епідемія і спричинені нею карантинні обмеження стали для бізнесу суттєвим форс-мажором.
Проблеми виникли із сертифікацією поставленої продукції. Проведення сертифікації вимагало технічних замірів незалежною лабораторією. А найближча з таких знаходиться у сусідній Греції. Раніше жодних проблем не виникало. А от зараз греки повідомили, що через карантин приїхати ніяк не можуть.
Болгарські партнери, звісно, взяли відповідальність за форс-мажор на себе, навіть документи необхідні підписали. Тільки на фінансову сторону контракту це ніяк не вплинуло. Відповідно і з обов’язковими розрахунками з державою «Завод Екоенергія» затримались, наївно сподіваючись, що форс-мажорні обставини їх цілком виправдовують. Проте не тут-то було.
24 березня 2021 року на підприємстві «Завод «Екоенергія» пройшла позапланова виїзна перевірка стосовно дотримання вимог валютного законодавства.
Результатами цієї перевірки, яка тривала цілий тиждень, стало податкове повідомлення-рішення з пенею за порушення термінів розрахунків в розмірі 5,56 млн. грн. Не за афери чи махінації, а за затримку з заведенням валюти в країну за форс-мажорних обставин.
Підприємці, звісно, з таким рішенням не погодилися і оскаржили його адміністративному порядку. Скаргу Державна податкова служба України прогнозовано відхилила, відтак підприємство звернулося до суду.
На суд підприємці принесли купу документів про «ковід-форс-мажору». Але суд цього навіть не дивився. Виявилось, що податківці не мали права проводити перевірку, а тому й фактичні її проблеми навіть не розглядали.
30 червня 2022 року Кіровоградський окружний адміністративний суд констатував: податкова перевірка підприємства «Завод «Екоенергія» була проведена всупереч чинній на той момент редакції Податкового кодексу. Річ у тому, що для полегшення життя бізнесу до Податкового кодексу України було введено чіткий імператив про мораторій на документальні та фактичні податкові перевірки у час карантину.
Податківці у свій захист повідомили, що вони вийшли на перевірку, базуючись на Постанові Кабміну «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 р. №89.
Однак суд роз’яснив державним службовцям, що закон, а тим паче цілий Кодекс є вищими від постанов уряду, і на тому справу закрив.
Здавалось би, що аргументація є настільки простою, що було би дивним, якщо б податківці пішли в апеляцію, однак вони пішли.
14 лютого 2023-го Третій апеляційний адміністративний суд повністю підтвердив правоту суду першої інстанції із тією ж аргументацією.
Податківці пішли до Касаційного адмінсуду. І так своєю непрофесійністю замучили Верховний суд, що він не просто повернув їм скаргу на доробку, а й присвятив їм кілька абзаців:
« відповідач вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.
Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз`яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження (майже 6 місяців), клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим».
Двома словами: «ви, звичайно, телепні, ще раз можете подати скаргу, але все одно нічого не виграєте».
У цій історії дивною виглядає позиція, так би мовити, потерпілої сторони – кіровоградських податківців, які з подивом гідною впертістю стільки часу бились у судовий мур, намагаючись довести вищість Кабміну перед парламентом.
Напевно, у людей багато вільного часу. Або бажання хоч трохи попити крові місцевим підприємцям.
Юрій Лобан