Злочевський виграв аукціон за офіс «Аркади» поруч з Офісом президента з 3-кратною знижкою (додано)
Фонд гарантування вкладів провів аукціон по продажу офісного приміщення збанкрутілого банку «Аркада». Отримана ціна 351 млн грн є втричі нижчою від очікуваної вартості 971 млн грн. А переможцем аукціону стала компанія Миколи Злочевського, який і раніше робив спроби забрати майно «Аркади». Про це пише Юлія Самаєва у «Дзеркалі тижня».
Аукціон на майданчику «Прозорро.Продажі» пройшов вранці 10 жовтня, коли Київ потрапив під масовану ракетну атаку зі значними руйнуваннями в центрі міста. Його виграло ТОВ «Системойлінженерінг» з ціною 351 млн грн, що відповідає $700 за квадратний метр. Це набагато ринкових цін.
«Навіть зараз, у війну, квадратний метр у недобудованому «Аркадою» ж панельному ЖК на узбіччі Харківського масиву й досі, за відсутності попиту та власне забудовника, коштує майже 2 тис. дол. А комерційна нерухомість у центрі зараз, хоча ринку й немає, не обходиться дешевше 3,5 тис. дол. за метр», – вказує видання.
«Сістемойлінженерінг» належить кіпрській фірмі «Ділоретіо Холдінгз», яка, у свою чергу, належить іншим кіпрським конторам — «Сермінара Лімітед» і «Гласімо Лімітед» доньок відомого газодобувника Миколи Злочевського. Кінцевою бенефіціаркою першої компанії є Каріна Злочевська, а другої — Анна Злочевська. На доньок Злочевський раніше переписав і 13 добувних компаній з «Burisma Group». Зараз він в ОАЕ переховується від розшуку по кримінальним справам НАБУ.
Це була вже 27-ма спроба продати офісний центр площею у 14 тисяч квадратних метрів та земельною ділянкою 50 соток у центрі Києва, поруч з верхнім виходом станції метро «Хрещатик» та неподалік від Кабміну і Офісу президента. Але жодна з них не була вдалою, оскільки за об’єктом тягнувся шлейф судових спорів та було відомо про інтерес Злочевського до об’єкту.
Банк «Аркада» було визнано неплатоспроможнім улітку 2020 року, а його майно опинилося у Фонді гарантування вкладів, який уповноважений його продати, аби компенсувати завдані збитки. Будівля на Ольгинській, головний актив банку (десь 30% від усього його капіталу), до фонду потрапила не одразу. Напередодні ліквідації з банку її вивели (як заставу за кредитом), переоформивши права власності на Олега Неліна, який, у свою чергу, передав будівлю в іпотеку Тарасові Будейному. Обидва пов’язані з Злочевським – є менеджерами його компаній.
Відтак офіс не могли продати на звичайних аукціонах з підвищенням ціни і зрештою провели «голландський» аукціон, да навпаки ціна знижується від стартової.
Стартова ціна була 971 млн грн. «Системойлінженерінг» виграв з пропозицією 351 млн грн. Також були два конкуренти, що запропонували ще менші суми – ТОВ «Інтер вей капітал» (342 млн грн) та ТОВ «Фінансова компанія «Монблан фінанс» (302 млн грн).
«Перша з них — фірма, про діяльність якої багато міг би розповісти заступник керівника офісу президента Андрій Смирнов. Друга — компанія-ноунейм», – вказує «Дзеркало».
Від «Наших грошей»

Замголови Офісу президента Андрій Смирнов, робітниця сайту “Страна.уа” Світлана Крюкова та політтехнолог і ведучий телеканалу “Рада” Володимир Петров.
Власником фірми «Інтер вей капітал» є АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Генезис капітал». Його бенефіціарами є Василь і Євген Астіони. Це сини колишнього керівника київського УБОПу генерала міліції Миколи Астіона. Василь Астіон очолює «Dnipro Agro Group», що веде бізнес у Дніпропетровській області. За даними ЗМІ, Василь є давнім другом Андрія Смирнова, який до призначення в Офіс президента був депутатом Дніпропетровської облради та адвокатом дніпропетровського авторитета Михайла Кошляка. Також Смирнов декларував, що у 2019 році він взяв у борг 9,8 млн грн у матері Василя – Ольги Астіон.
Кінцевим власником ФК «Монблан фінанс» є Владислава Борздова, раніше у схемі власності фірми фігурували куратор компанії «Kvadra Assistance» Роман Крівець, Юлія Кім та Сергій Штойко.
Після цієї публікації ФГВ оприлюднив своє бачення ситуації:
- Твердження автора про повернення будівлі головного офісу «Аркади» у власність банку не відповідає дійсності, оскільки суд за позовом Фонду, нажаль, не скасував неринкову угоду з продажу будівлі, укладену напередодні виведення банку з ринку.
- Фонд продавав не будівлю банку «Аркада», як це зазначено у статті, а майнові права на нерухомість. Стосовно цих прав Печерський райсуд Києва прийняв рішення на користь фіктивного покупця нерухомості, а не кредиторів банку «Аркада». Звернення Фонду до правоохоронних органів з приводу сумнівної угоди з продажу активу поки що безрезультатні.
- Після закриття угоди Фонд, завдяки отриманню 351 млн грн від покупця, повністю розрахується з кредиторами банку «Аркада» (окрім колишніх власників банку та пов’язаних з ними осіб – відповідно до законодавства), включно з громадянами та бізнесом, і погасить вимоги кредиторів в повному обсязі.
- Твердження про продаж «під прикриттям обстрілів Києва» надумане, адже дату торгів на майданчику Prozorro.Продажі було призначено і анонсовано на сайті Фонду ще у вересні 2022 року, і ніхто не міг передбачити інтенсивність обстрілів у цей день.
- Твердження про штучне застосування «голландської» моделі торгів для продажу за нижчою ціною не відповідає дійсності, адже успішним став другий «голландський» аукціон після 24 безуспішних спроб продати актив на «англійських» аукціонах.
- Аукціон 10 жовтня 2022 року був конкурентним та прозорим, оскільки участь у ньому брали три потенційні покупці, кожен з яких сплатив гарантійний внесок у розмірі 10% від стартової ціни, або по 96 млн грн.
- Встановлених законом обмежень укладати угоди з покупцем немає, адже це резидент України, який мав право брати участь в торгах, та запропонував найвищу ціну і переміг.
- Згідно з процедурами Фонд не має змоги впливати «у ручному режимі» на допуск потенційних покупців до торгів на майданчику Prozorro.Продажі. Торги відбуваються прозоро, конкурентно, без можливості втручання у систему.
- І головне: наслідками запропонованого автором статті сценарію «тримати актив до кращих часів» була б, з високою ймовірністю, втрата активу через судові рішення не на користь кредиторів банку, як показує досвід виведення з ринку близько 100 банків у кризу 2014-2016 років. В такому разі кредитори банку не отримали б ані копійки.