Чи має Україна запобіжники від саботажу у збройній монополії Єрмака? (додано)
26.07.2022   //   15064 Переглядів

Нового монополіста України по торгівлі зброєю контролює бізнес-партнер Андрія Єрмака, а також батька голови ОП та росіянина з шпигунським минулим часів КГБ. (додано лист Спарц і коментар міністра оборони Резнікова).

Україна зараз є світовою кузнею по переплавці зброї у гроші. Оцінити кешфло неможливо через зрозумілу секретність закупівель. Однак зрозуміло що мова йде про мільярдні суми. На які влада знову встановила монопольну контору.

У червні тимчасовий во міністра оборони Ростислав Замлинський (біографія) підписав наказ про створення держпідприємства «Агенція оборонних закупівель». Яке має право самостійно проводити закупівлі зброї та формувати очікувані вартості для цих закупівель. Реєстрацію підприємства провела радник директора держкомпанії «Укрспецекспорт» Тетяна Поліщук.

Денис Шарапов

Повноцінного керівника у агенції поки що немає. Але журналістка «Цензору» Тетяна Миколаєнко повідомила, що підприємство буде у сфері впливу заступника міністра оборони Дениса Шарапова.

Шарапов – це офіційний бізнес-партнер голови Офісу президента Андрія Єрмака. Вони були бенефіціарами ТОВ «Медійна група європейського партнерства» разом з росіянином Рахамімом Емануїловим (нині цю фірму переоформили на Юлію Науменко, директорку ще однієї фірми Єрмака ТОВ «Ер Пі Ай»).

У Дениса Шарапова біографія дуже непростої людини. Наприкінці 90-х років був старшим оперативним офіцером Головного управління розвідки Міноборони України. Однак після недовгої кар’єри розвідника пішов у бізнес і став засновником вищезгаданої фірми ще у 2001 році. Тоді вона мала іншу назву «Міжнародна агенція з питань власності», а її директором був батько голови Офісу президента Борис Єрмак.

Борис Єрмак, батько голови Офісу президента

Борис Єрмак – це теж дуже непроста людина з шпигунським минулим. За даними «Новинарні», він – колишній працівник Головного розвідувального управління Російської Федерації (якщо там звісно бувають «колишні»).

За часів Януковича Денис Шарапов повернувся у держсектор і став першим замдиректора держпідприємства «Укроборонсервіс». Принагідно його сестра Дар’я Шарапова стала співвласницею ТОВ «Торговий дім «Україна-ДР Конго». І саме з Демократичною Республікою Конго Україна мала значні обороти у сфері поставок зброї.

Після обрання президента Зеленського та призначення Єрмака головою ОП Шарапов пішов з «Укроборонсервісу», за яким тягнувся довгий шлейф кримінальних справ щодо корупції у сфері торгівлі зброєю. Та сплив у Мінстратегпромі, який за задумом ОП мав стати новим місцем сили в оборонно-промисловому комплексі. Однак це міністерство з його прожектами не злетіло.  А потім почалось вторгнення.

З початком вторгнення Єрмак ненадовго зник з поля зору медійників та повернувся на перші шпальти у середині березня, коли перша паніка щодо захоплення Києва дещо вщухла.

Шарапова призначили заступником міністра оборони 9 квітня, через кілька днів після остаточного відходу російських військ з півночі України. Після того при Міноборони почали кувати нового збройного монополіста.

Але репутація Шарапова  як торгівця зброєю з корупційних часів Януковича – це лише частина пересторог. Давайте повернемось до третього співвласника «Медійної групи європейського партнерства» – росіянина Рахаміма Емануїлова. Це теж дуже непростий персонаж.

Рахамім Емануїлов

Емануїлов – це старовинний товариш батька голови ОП Бориса Єрмака. За деякими даними, вони знайомі ще з радянських часів. У 70-80-х роках минулого сторіччя Емануїлов працював перекладачем в посольства СРСР в Ірані та у торговому представництві в Афганістані (біографія). Зайве говорити, що за радянських часів в таких місцях могли працювати лише шпигуни.

З розпадом СРСР Емануїлов пішов на гражданку, як зробили багато спецслужбістів. У 90-х він став співвласником такого собі «Інтерпромбанку» у Москві та обзавівся спільною фірмою в Україні з Борисом Єрмаком та Шараповим.

Після обрання президентом РФ Володимира Путіна Емануїлов став позиціонуватись вже не як розвідник-бізнесмен, а науковець. Причому у досить чутливому для Путіна секторі. Він випустив монографію «Террор во имя веры: религия и политическое насилие», взяв участь у складанні книги «Возрождение России: медведь превращается в тигра». Став брати участь у заходах дискусійного клубу «Валдай», на майданчику якого Путін любив робити заяви накшталт «исчерпания современной модели капитализма» та що НАТО з території України загрожує Росії.

І знову ж таки нагадаємо, «востоковєд» Емануїлов служив в Ірані, з яким Путін днями уклав велику угоду про співпрацю.

Це звісно не доводить, що Емануїлов зараз є великим цабе у російській розвідці. Дружба і служба з Емануїловим також не доводить і те, що батько Єрмака є російським шпигуном, і те що їхній партнер Шарапов в інтересах ворога щось саботує в Міноборони.

Однак така кількість російських спецслужб у такій чутливій сфері як торгівля зброєю (ба більше – монопольному торговцю зброєю) все-таки напружує. Невже у всій Україні немає людей з більш пристойними біографіями? Бо все це створює поле для підозр та ворожих ІПСО-атак.

Наприклад, днями Росія запустила качку, що банально купила но чорному ринку дві самохідні артилерійські установки «Цезарь», що призначались для поставки ЗСУ, але корумповані торговці зброєю з України продали їх нашим ворогам через дарк-нет.

Звісно, це була брехня, побудована на повній відсутності у наших союзників даних щодо долі їхньої зброї в Україні. Чи вона знищена на полі бою, чи захоплена ворогами при відступі, чи продовжує служити в ЗСУ. Та, вибачте за туманне формулювання, через певну невпевненість з минулим та сьогоденням Шарапова і Єрмака, вкритим мороком спецслужб.

УПД. Після публікації цього матеріалу конгресмен США Вікторія Спарц (Республіканська партія) 26 липня відправила листа президенту США Джо Байдену (Демократична партія) щодо діяльності Андрія Єрмака. Вона послалась на цю статтю «Наших грошей» (далі автопереклад листа):

Шановний президент Байден,

Як Вам, певно, відомо, я дуже розчарована відсутністю чіткої стратегії та рішучих дій з боку Вашої адміністрації з управління жорстокою ситуацією в Україні. Незалежно від наших запевнень щодо Будапештського меморандуму 1994 року, який денуклеаризував Україну, та прихильності українського народу нашій країні та наших цінностей, відсутність належної уваги до критичної інфраструктури України може створити серйозні ризики для національної безпеки. Ще одне фіаско в Афганістані може дуже дорого обійтись усім нам.

Я закликаю вас створити в Міністерстві оборони спільну цільову групу для реалізації узгодженої стратегії, належного нагляду за критично важливою інфраструктурою та впорядкованою логістикою смертоносної допомоги. Я відвідала Україну шість разів від початку війни, а 8 липня 2022 року надіслала Вам листа, в якому висловлювала стурбованість начальником штабу президента Зеленського Андрієм Єрмаком. Я хотіла б звернути Вашу увагу на наступні події:

1) Затримка Єрмака з призначенням антикорупційного прокурора. Під недавнім тиском Київ нарешті приступив до призначення Олександра Клименка антикорупційним прокурором після майже дворічного застою з боку Олега Татарова, ставленика пана Єрмака. Хоча цей процес ще не завершений і потребує додаткових дій генерального прокурора. Київ також нещодавно зняв із посади генерального прокурора Ірину Венедиктову. Схоже, що Єрмак може спробувати призначити ангажованого прокурора через парламентську більшість Зеленського (призначається керівництвом партії), що фактично може саботувати роботу Клименка.

Вашій адміністрації необхідно уважно стежити за цими питаннями, а також забезпечити підзвітність та прозорість перед Конгресом: ніщо не заважає вашій адміністрації опублікувати, які відомства та посадові особи в них відповідають за виділені кошти, та перерахувати всі організації, які отримують ці кошти.

2) Тривожне накопичення влади паном Єрмаком. Також під недавнім тиском Київ почав робити низку змін на ключових постах, посилаючись на російські зв’язки для деяких із них. Ці події викликають два питання: чому вони чекали і досі, і подальша централізація влади пана Єрмака.

Як ви знаєте, судова та прокурорська системи в Україні все ще потребують серйозної реформи та контролюються Адміністрацією Президента. Відсутністю системи стримувань та противаг зловживали попередні адміністрації, і, схоже, пан Єрмак знову скористається цим шляхом залякування та погроз.

Ще одним прикладом зловживання владою є нещодавнє видання секретних указів щодо позбавлення українського громадянства без належної правової процедури. На жаль, після того, як я публічно висловила свої побоювання, замість того, щоб відповісти на них, пан Єрмак обмовив мене на контрольованому урядом телебаченні і почав “полювання на відьом” на всіх людей, з якими я коли-небудь стикався в Україні та які не є його “маріонетками”. Минулого тижня Геннадія Корбана, начальника територіальної оборони Дніпропетровської області, з яким я мала коротку зустріч у Дніпрі, було позбавлено громадянства за секретним розпорядженням і йому було відмовлено у в’їзді до України після короткого сімейного візиту. Крім того, члену українського парламенту, з якою я познайомилася під час нашого КОДЕЛУ в Україну, мало не відмовили у нещодавньому візиті до США прикордонники, які використали проти неї фальшивий трюк із “втраченим паспортом”. Фактично всі виїзди ключових українських чиновників тепер мають бути схвалені і часто відхиляються паном Єрмаком, а в’їзди можуть бути відхилені ним без належної процедури – сумна подоба Радянського Союзу.

3) Щодо призначення пана Єрмака до Міністерства оборони. Як вам відомо, на низку порушених мною питань звернули мою увагу американці та європейці під час CODELs. Одне з цих питань було порушено ліцензованим американським оборонним підрядником, який висловив мені серйозне занепокоєння з приводу Дениса Шарапова, заступника міністра оборони, призначеного Єрмаком у квітні.

Це питання було також повідомлено ФБР цим підрядником, тому я не порушувала його публічно раніше. Оскільки зараз він циркулює в українських ЗМІ (“Чи може Україна уникнути саботажу у збройовій монополії Єрмака?”) і як член Судового комітету, який має серйозні побоювання з приводу політизації ФБР, я хотіла б отримати вашу відповідь про належну увагу до цього питання із боку ФБР.

Відомо, що пан Шарапов є діловим партнером Андрія Єрмака, Бориса Єрмака (батька Андрія, який пішов на пенсію з ФСБ Росії) та громадянина Росії Рахаміма Емануїлова, який раніше був пов’язаний з Іраном та Афганістаном, а зараз пов’язаний з Володимиром Путіним .

Відсутність призначення антикорупційного прокурора, стурбованість, висловлена ​​нашими військовослужбовцями та оборонними підрядниками, а також деякими союзниками по НАТО, викликають занепокоєння національною безпекою та вимагають належної уваги з боку вашої адміністрації. Ми будемо вдячні за Вашу швидку відповідь із цих питань.

З найкращими побажаннями,

Вікторія Спарц

 

УПД УПД. 28 липня міністр оборони України Олексій Резніков вперше прокоментував ситуацію виданню «Лівий берег». Він взяв на себе відповідальність за призначення Шарапова, який займається налаштуванням системи закупівель:

При Міністерстві оборони працюватиме два агентства, аналогічні NSPA: одне – «Агенція оборонних закупівель» – займається всім, що стосується озброєння, друге – буде займатися тиловими речами – закупівлями амуніції, палива, харчування, питаннями логістики тощо за прозорими західними стандартами.

Міністр наголосив, що працювати з чинними спецекспортерами, яких передали до Міноборони, складно через те, що вони налаштовані перш за все на експорт української зброї, а не імпорт, що наразі не є актуальним, та велику комерційну складову і внутрішню конкуренцію серед них.

За словами міністра, «Агенція оборонних закупівель» створювалось за зразком натівської логістичної організації NSPA (NATO Support and Procurement Agency), щоб зробити закупівлі зброї для України прозорими та унеможливити корупцію. Про намір створити «українську NSPA» Резніков публічно говорив ще у грудні 2021 року, невдовзі після свого призначення на посаду очільника Міноборони.

«NSPA – це агенція НАТО з питань закупівель та підтримки. Це такий своєрідний «Amazon», тільки з товарами мілітарного призначення. Саме за цією моделлю з врахуванням стандартів НАТО створено Агенцію оборонних закупівель Міноборони. Це прозорий механізм, який зрозумілий для наших партнерів, для бізнесу, для виробників. Робота зі створення цієї Агенції розпочалася наприкінці січня і мала закінчитися у березні. Але через повномасштабне вторгнення Росії завершення процедур було відкладено, адже виникло безліч нагальних завдань. Кілька тижнів тому ми Агенцію офіційно зареєстрували, і зараз почнеться розгортання її роботи. Тобто це модель НАТО, яку ми поширимо на нашу практику, щоб процес закупівель більш прозорим та ефективним. У такий спосіб ми здійснюємо інтеграцію до НАТО де-факто, про що я також неодноразово говорив», – сказав Резніков.

Очільник оборонного відомства зазначив, що налаштуванням комунікації з NSPA, налагодженням протоколів та «прозорої, зрозумілої, транспарентної» системи закупівель у перевірених Альянсом постачальників займається його заступник – Денис Шарапов, призначений на посаду у квітні 2022 року.

Олексій Резніков відкинув будь-які корупційні прояви в призначенні своїм заступником Шарапова та його залученості до створення «Агенції оборонних закупівель».

«Створення «Агенції оборонних закупівель» – це відповідь на сірі схеми різноманітних спецекспортерів, які накручували комісію, бонуси і ще бозна-що, бо ринок озброєння дуже складний», – сказав міністр.

Він закликав не шукати зради у призначенні Дениса Шарапова (якого деякі ЗМІ пов’язують з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. – Ред.) його профільним заступником, оскільки це було його рішення через брак у міністерстві фахових спеціалістів із закупівлі зброї.

«Моя – міністра – відповідальність, щоб в мене в міністерстві не було корупції. Відповідно, я зробив пропозицію людині, я створюю агенцію, яка буде працювати за натівськими стандартами, щоб унеможливити будь-які «хитрі» схеми. Тому розмовляти ми будемо тільки після того, як пройдемо якийсь шлях, і тоді, якщо будуть висунуті якісь обвинувачення, це буде моя політична за це відповідальність та юридична – того, хто буде до цього залучений», – заявив Резніков в коментарі LB.ua, додавши: «На жаль, є «партія» тих, для кого війна закінчилась, і вони вже розпочали політичну конкуренцію. Багато хто з учасників цієї «партії» починають придумувати що завгодно заради політичних балів – вбачати корупцію у тому, що люди знайомі. Це класична спрага до зради без підстав», – відзначив міністр.

Він також зазначив, що роботу «Агенції оборонних закупівель» зможе курувати й за необхідності долучатися до аудиту Defense Reform Advisory Board, міжнародна дорадча група найвищого рівня, до складу якої входять представники країн-членів НАТО.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»