Як народився «Роттердам+»?
- До 2014 року ахметівські менеджери, що розслабилися в монопольній ванні, набралися валютних кредитів. У 2014 році курс підскочив і вони вирішили, що ми всі маємо скинутися їм на погашення цих доларових боргів.
- Українська влада не була до цього готова. Бо Янукович залишив пустий бюджет. Війна. Втрата територій. Економічна кома.
- Тоді наш енергетичний лідер вирішив пограти в шантаж. Його блоки почали ламатися, а вугілля не вистачало. Через це українська влада у 2015 році, під час агресії Російської Федерації, була вимушена брати аварійну допомогу від Путіна.
- Регулятор бився до останнього, щоб не дати гегемону суттєво підняти ціну електрики для бізнесу, бо це означало пропорційне підняття ціни на всі товари. І неконкурентність наших виробників за кордоном.
- Але однією рукою немонополіст тиснув, а іншою – корумпував. Так змінювалися думки. Менеджмент ДТЕКу дзвонив/писав керівництву регулятора чи не щодня. Приїжджав на роботу. Наполягав. Вмовляв. Був постійно поряд.
- За результатом такої стратегії за менш ніж рік позиція змінилась. Держава погодилася скинутися ДТЕКу на погашення кредитів. Але щоб упакувати це в щось витончене, придумали імпортний паритет і «Роттердам+».
- Застосування формули піднімало тариф для бізнесу як раз до того рівня, який до цього вимагав гегемон. Саме тому, в формулі :
– є «плюс» – витрати на неіснуючу доставку з Роттердаму вітчизняного вугілля, видобутого на шахтах ДТЕК;
– немає «мінуса» – на якісні показники вугілля, які у вітчизняного, що постачалося, гірші ніж стандарти на біржі в Роттердамі.
- У регулятора була на розгляді формула без плюса. Її запропонували учасники ринку: державне підприємство «Енергоринок» та приватне підприємство Донбасенерго. Але якщо б її прийняли, то наш лідер галузі не зміг би покрити за наш рахунок свої валютні кредити.
- На лаві підозрюваних були: керівники регулятора та менеджмент ДТЕКу. Одні, щоб формула з плюсом трапилась, «підтасовували» документи та приймали рішення. Другі, це все лобіювали, тиснули, впливали, обманювали, маніпулювали, шантажували.
- Але прокурор, який за тиждень прочитав 100 томів справи та послухав доби відеозаписів, вирішив, що держава неспроможна дати відповідь на два питання:
– чи був злочин?
– хто його скоїв?
Та закрив справу через те, що держава не зможе ці відповіді знайти взагалі ніколи.
- Але це неправда. Матеріали справи готові. Їх треба відправляти в суд для розгляду по суті. Строки цьому не заважають. І навіть в тих експертизах, де немає слова збитки, стоїть слово «завищена вартість». Бо експертні інструкції зазнавали змін. Та позиція чи має експерт писати саме слово «збитки», чи це повноваження слідчого в різні періоди нашої правової історії мало різні відповіді.
Агія Загребельська, «Ліга антитрасту»