Якщо хочеш вкрасти – вкрадеш і на відкритих торгах
Отримали листа від небайдужого читача, який побачив у «Прозорро» неймовірно хамську за всіма формальними параметрами закупівлю вагонного литва «Дарницьким вагоноремонтним заводом» (ДВРЗ). Ось ознаки «корупційної» процедури:
- Державний завод виставив очікувану ціну 14 738 640 грн. з ПДВ і саме таку ціну з точністю до копійки отримав від єдиного учасника торгів – ТОВ «Альфа метал компані».
- У технічному завданні було вказано, що вагонне литво має бути 2013-2014 років випуску. Тобто це якісь складські запаси, які унеможливлювали б участь виробників зі свіжою продукцією. Відтак постачальником і була саме складська фірма «Альфа металл компані», а не «Крюковський вагонобудівний завод».
- Закупівлю на «Прозорро» було оголошено 13 жовтня, 14 жовтня був державний вихідний з нагоди Дня захисника України, а вже 15 жовтня з ранку торги. Звісно ніхто з конкурентів не встигав відреагувати на таке запрошення, тому торги були надзвичайно лаконічні – оголосили заявку єдиного підготовленого до участі учасника, і відразу оголосили її переможною.
Тобто маємо голий факт: торги були заточені під єдиного учасника за допомогою дискримінаційних вимог та технологічних хитрощів. З цього факту напрошується один висновок – корупція!
«Такого подібного вистачає по підприємствах УЗ і не тільки по ДВРЗ. Вдарьте по “чистим” ладоням», – запропонував «Нашим грошам» уважний дописувач.
Перша наша реакція була саме така. Але зрештою ми дійшли протилежного висновку з наступних причин:
- ТОВ «Альфа метал компані» Андрія Коновалова виявилось живою фірмою з актуальним прайсом і складами під Києвом на Сході України.
- Тендерна ціна на вагонне литво для «ДВРЗ» виявилась такою: рама бокова по 20 640 грн./шт., балка надресорна – по 19 440 грн./шт. А в українській корупційній традиції – це фактично задарма.
Наприклад, у 2012 році, коли януковичевське угрупування завершило захоплення «Укрзалізниці», державний «Стрийський вагоноремонтний завод» закупив рами по 27 380 грн., а надресорні балки – по 34 740 грн. Тобто у 1,3 і 1,8 разів дорожче від ціни ДВРЗ.
Ще жахливіше різниця виглядає з урахуванням падіння курсу гривні. У доларовому еквіваленті рами в 2012 році коштували стрийському заводу в 3,6 разів дорожче, ніж зараз дарничанам, а балки були дорожчими в 4,9 разів.
При цьому сама фірма-постачальник Стрийського заводу – ТОВ «Техінвестпостач» – викликає набагато більше питань, ніж постачальник дарничан. Як ми вже писали, цю контору створювали син одного з міністрів Юлії Тимошенко Володимир Крупко, один з завгоспів «Укртрансгазу» Василь Крупка та (сюрпрайз!)… директор «Стрийского вагоноремонтного заводу» Анатолій Алєксєєнко.
(Згодом фірму перереєстрували на такого собі Євгенія Погребняка з села Чайки під Києвом, але вона продовжила пастись на підрядах стрийського держзаводу. І торік пан Погребняк навіть вирішив балотуватись до парламенту – хоч і невдало, але чому б і ні, коли його бізнесу пре десятками мільйонів від стрийського заводу, чиїм керівником так і залившся Алексєєнко?)
Більше того «Техінвестпостач» тоді виборов перемогу на відкритих торгах за участі шести фірм. А це рівно у шість разів більше учасників, ніж у закупівлі «ДВРЗ», на якій була отримана ціна набагато нижча від відкритих торгів стриян.
Отже мораль цієї історії така. Буває таке, що закупівля має всі формальні ознаки корупційної оборудки, але насправді є нормальним бізнесом. Буває таке, що закупівля проведена у повній відповідності до формальних процедур, але є справжнім шахєр-махєром. Той, хто хоче вкрасти, той знайде лазівку. Наше завдання полягає в тому, аби сигналізувати громадськості і правоохоронним органам не про порушення з «шашечками», а про справжні проблеми з «їхати».
Блог від: Юрій Ніколов