Вимоги до нового офісу ВССУ

15.10.2012 //

3.1.Архітектурно-будівельні рішення

Під час проектування передбачити зонування території і будівель на службову зону та громадську зону. Основний потік громадян в громадській зоні проходить по маршруту в зоні першого поверху від бюро перепусток з доступом до залів судових засідань, безперешкодно до канцелярії, поштового відділення, приймальні громадян, санвузлів. Будинки службової та громадської зони об’єднати з’єднувальним коридором для забезпечення доступу працівників суду, з влаштуванням посту допуску для обмеження доступу сторонніх осіб до службової зони.

Довжина коридорів понад нормовану повинна розсікатися світловими карманами (рекреаціями).

В службовій зоні передбачити приміщення відповідного функціонального призначення, а саме для забезпечення:

· судового процесу:

– зал пленуму (місткістю виходячи з площі існуючої зали). В залі передбачити зону для розміщення складу пленуму за схемою – стіл, стілець, та розміщення журналістів, з оснащенням відповідною апаратурою, енергопостачанням, тощо.

– зал президії (розташувати поряд із залом пленуму), з суміжними з ними приміщеннями, іншими допоміжними приміщення для функціонування залів;

· роботи керівництва суду – виділити в окремий блок по висоті будівлі службової зони із забезпеченням сполучення ліфтом та можливістю його опуску до гаражного приміщення, з наступним розташуванням:

– один блок приміщень на 4 поверсі для розміщення Голови суду: кабінет, приймальна, кімната відпочинку, санвузол, кімната охорони;

– три блоки приміщень для розміщення заступників Голови суди (кабінет, приймальна, кімната відпочинку при кабінеті, санвузол);

– один блок для розміщення керівника апарату (кабінет, приймальна, кімната відпочинку, санвузол), та його заступника (кабінет) з розташуванням з однієї приймальні.

Поряд з цими блоками передбачити приміщення для розташування підрозділів забезпечення роботи Голови суду та його заступників, керівництва апарату суду, підрозділів забезпечення їх діяльності.

роботи суддів (виходячи зі штатної чисельності):

– кабінети суддів (окремі один від одного кабінети суддів площею не менш 14 кв.м. з ізольованим входом) – 2 та 3 поверхи – судової палати у кримінальних справах, 4 та 5 поверхи – судової палати у цивільних справах;

– кабінети секретарів судових палат розташувати поряд з кабінетами суддів та підрозділами по забезпеченню діяльності судових палат, окремо у кримінальних та цивільних справах;

– кабінети помічників суддів поряд з кабінетами суддів відповідних судових палат, площею не менш 26 кв. м. для розміщення 4 чол. в кабінеті;

– кабінети управлінь забезпечення діяльності судових палат – 2 та 3 поверхи – у кримінальних справах, 4 та 5 поверхи – у цивільних справах. Передбачити окремі кабінети для начальника управління не менш 14 кв. м., відділу консультантів та спеціалістів і відділу обліку судових документів площею не менш 26 кв.м. для розміщення 4 чол. в кабінеті;

роботи апарату суду:

структурних підрозділів апарату:

Площу робочих кімнат планувати з розрахунку 6 кв. м. на гор., відповідно до штатної чисельності та в межах одного поверху. Керівникам структурних підрозділів передбачити окреме приміщення загальною площею не менше 10 кв.м.(по-можливості):

– приміщення підрозділу взаємодії з органами державної влади – 6 поверх;

– приміщення підрозділу міжнародно-правового співробітництва – 6 поверх;

– приміщення підрозділу діяльності суду, як юрособи – ;

– кабінети прес-служби – 6 поверх;

– кабінети підрозділу фінансово-економічного управління 2 поверх з касою;

– приміщення підрозділів управління кадрової роботи (за блок-схемою з трьох кімнат, одну з якої відокремити для зберігання документів в металевих шафах та сейфах) 6 поверх;

– приміщення підрозділів узагальнення судової практики і статистики – ;

– приміщення підрозділів правового управління – 6 поверх;

– приміщення підрозділів інформаційного забезпечення – 6 поверх;

– приміщення підрозділів інформаційних технологій – 1 поверх;

– приміщення підрозділу транспортного забезпечення – 1 поверх ;

– кабінети відділу будівництва, ремонту та утримання адмінбудинків – 1 поверх;

– приміщення господарського управління – 1 поверх;

– кабінети відділу режимно-секретної та мобілізаційної роботи – 2 поверх;

Вимоги до проектування приміщень для режимно-секретного органу, зберігання секретних документів та роботи з ними.

Вимоги до проектування та будівництво нових і реконструкцію існуючих приміщень режимно-секретних органів, а також приміщень, в яких ведуться роботи з секретними документами і в неробочий час зберігаються секретні документи (далі – режимні приміщення) регламентовані наступними нормативно-правовими актами:

– «Порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1561-12;

– «Держані будівельні норми України ДБН В.2.2-14-2004 (Приміщення для зберігання секретних документів та роботи з ними)», затверджені наказом Держбуду України від 09.07.2004 р. № 146дск;

– «Держані будівельні норми України ДБН В.2.2-26-2010 (Суди).

Розрахунок необхідної кількості режимних приміщень пропонується здійснити із врахуванням наступного:

– кількість посадових осіб, яким буде оформлено допуск до державної таємниці – до 40 чол.;

– чисельність працівників відділу режимно-секретної та мобілізаційної роботи – до 5 чол.;

– кількість службових кабінетів керівництва ВССУ, в яких будуть вестись роботи з секретними документами, наявні засоби урядового зв’язку – 6 (Голова ВССУ, три заступники Голови ВССУ, керівник апарату ВССУ, голова Ради суддів загальних судів);

– кількість залів судових засідань для розгляду матеріалів судових справ, що містять відомості, які становлять державну таємницю – 1.

Склад та площу приміщень для режимно-секретного органу пропонується визначити згідно норм ДБН В.2.2.-14-2004 та ДБН В.2.2.-26-2010 за принципом окремого модульного (блочного) розміщення (схема розташування приміщень РСО додається):

А) кабінет начальника відділу (окреме приміщення) – до 12 кв.м;

Б) блок приміщень із єдиним входом зі сторони загального коридору:

– робоче приміщення для 4–х працівників відділу – не менше 16-20кв.м;

– приміщення для зберігання секретних документів (сейфів) – 8-12 кв.м;

– приміщення для видачі і прийому секретних документів та для роботи з секретними документами – не менше 16 кв.м;

– вхідний тамбур із дерев’яним бар’єром – не менше 4 кв.м.

При цьому слід врахувати наступне:

– приміщення РСО розміщуються не нижче другого і не вище передостаннього (не враховуючи технічного) поверху поблизу робочих кабінетів Голови ВССУ або керівника апарату ВССУ;

– біля вікон не повинно бути пожежних драбин, водостічних труб, балконів, покрівель прибудов та інших будівельних елементів (карнизів, виступів стін тощо);

– приміщення для роботи з секретними документами повинно бути відокремлене від робочого приміщення працівників заскленою перегородкою;

– у стіні або перегородці, яка відокремлює приміщення для зберігання секретних документів від приміщення для роботи з секретними документами необхідно передбачити проріз завширшки 1 м, заввишки 0,6 м з полицею завширшки не менше 0,6 м (для видачі і прийому документів).

Вимоги щодо конструкцій стін і перегородок, які відокремлюють режимні приміщення від інших приміщень, згідно норм ДБН В.2.2.-14-2004, їх армування – згідно зі СНиПII-22, СниП 2.03.01., технологія виконання таких робіт рекомендована ДБН В.3.1-1.

Освітлення режимних приміщень – природне і штучне відповідно до СНиПII-4, та аварійне.

Тип та види охоронної сигналізації – за рекомендацією і вимогами Служби безпеки України.

Режимні приміщення повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією.

Технічний захист інформації в режимних приміщень – відповідно до вимог ДСТУ 3396.1-96, ДБН А.2.2-2-96.

Вимоги до проектування зали для міжнародних зустрічей ВССУ:

На 2 поверсі службової зони передбачити зал для міжнародних зустрічей поряд із залом президії з оснащенням конференц-системою, з розрахунку на 12-14 осіб за круглим столом.

Вимоги до проектування каси ВССУ:

Поряд з кабінетами фінансового-економічного управління (2-й поверх) розмістити касу, яка повинна:

– замикатися на двоє дверей (зовнішні, що відкриваються назовні, дощаті, та внутрішні – відкриваються всередину, виготовлені у вигляді сталевих грат);

– укріплюватися металевими гратами на віконних отворах між рамами або з внутрішнього боку приміщення;

– обладнуватися спеціальним віконцем для проведення операцій з працівниками. Вікно повинно замикатися зсередини на дерев’яні дверці, оббиті з двох боків листовим металом. З внутрішнього боку дверці повинні замикатися на металеву накладку з надійним навісним замком;

– мати сертифікований сейф для зберігання грошей і цінностей, обов’язково прикріплений до підлоги;

– мати не менше двох справних вогнегасників;

– бути обладнаною охоронно-пожежною сигналізацією;

– інші технічні вимоги відповідно до Галузевих Стандартів України (ГОСТУ 78.11.001-98).

Вимоги до проектування бібліотеки-книгосховища, читальної зали та музею

Приміщення бібліотеки-книгосховища, читальної зали та музею передбачити на 1 поверсі з наступними вимогами:

1. Приміщення для розміщення контрольних примірників нормативно-правових актів, загальною площею 40 м².

2. Читальний зал на 20 відвідувачів (загальна площа 65 м²), який межує з кабінетом завідуючого бібліотекою та книгосховищем (загальна площа 50 м²), розрахованим на 25 000 примірників книжкового фонду (перший поверх).

Технічні вимоги до книгосховища визначені наказом Державного комітету архівів України від 15 січня 2003 року № 6 «Про затвердження Положення про умови зберігання архівних документів»:

– книгосховище має бути обладнано контрольно-вимірювальними приладами для контролю за температурою (17–19 °С) і вологістю повітря (50–55%), охоронною та пожежною сигналізацією, засобами автоматичного пожежогасіння, вогнегасниками;

– книгосховище має бути оснащено системами кондиціювання та вентиляції, що забезпечують рециркуляцію повітря з кратністю обміну 2–3, очищення від агресивних домішок і пилу та підтримання оптимального температурно-вологісного режиму, а також автоматично відключатися в разі виникнення пожежі;

– книгосховище необхідно розмістити у приміщенні з вікнами або без них. У першому випадку слід віддавати перевагу приміщенню з північною орієнтацією вікон. Розміщення сховищ у приміщенні без вікон дозволяється за умови забезпечення в них штучної чи природної вентиляції повітря з кратністю обміну 2–3, а також встановлення спеціальних систем димовидалення;

– висота книгосховища залежить від технічного устаткування для зберігання документів, але не може бути меншою за 2,25 м до нижньої частини конструкції, що виступає;

– у книгосховищі забороняється прокладати труби водопостачання та каналізації, технологічного або побутового відведення води.

3. Музей ВССУ загальною площею 60 м² (виходячи з проектних потужностей).

Вимоги до проектування приміщень для приймання їжі

Під час проектування передбачити надбудову (один поверх) одноповерхової прибудови до основного існуючого корпусу для розташування їдальні (їдальні – роздавальні), роботу якої передбачити на основі видачі доставленої підприємствами ресторанного комплексу готової продукції з підігрівом у відповідних приміщеннях їдальні, з розрахунку до 200 осіб (відповідно до п. п. 5.2.4.2 п. 5.2.4 «Приміщення підприємств харчування» ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного і побутового призначення». В залі їдальні передбачити зону для буфету.

В межах площ надбудованого поверху передбачити окремі зони для приймання їжі суддів, керівництва та працівників апарату суду.

В громадській зоні передбачити:

підвальний поверх:

– спеціальні кімнати для тимчасового перебування підсудних (камера, санвузол) не менш дев’яти;

– приміщення конвойної служби МВС України – роздягальна, кімната приймання їжі, кімната відпочинку, кімната заряджання-розряджання та чищення зброї, кімната зберігання зброї;

Вимоги до проектування приміщень для підсудних (засуджених) і конвою.

Проектування приміщень для підсудних (засуджених) та судової варти здійснюється згідно з нормами підрозділу 6.5 розділу 6 Державних будівельних норм ДБН В.2.2-26-2010 та вимог «Інструкції про порядок конвоювання та тримання в судах підсудних (засуджених) за вимогою судових органів», затвердженої спільним наказом МВС України, Мінюстом, Генеральної прокуратури України і СБУ № 705 від 16.10.1996 р.

До складу групи приміщень для підсудних (засуджених) та конвою належать: камери для підсудних (засуджених), приміщення конвою і санітарні вузли.

Пропонується групу приміщень для підсудних (засуджених) і конвою розмістити у підвальному приміщенні будівель громадської зони за умови наявності окремого евакуаційного виходу з цих приміщень безпосередньо назовні, але обов’язково в службову зону території ВССУ.

Технічні вимоги до приміщень для засуджених та судової варти (конвою):

1. Приміщення для конвою (кімната начальника варти, кімната особового складу варти, санвузол).

Кімната начальника варти – не менше 10 кв. м. Кімната для особового складу варти – до30 кв.м.

Санвузол: умивальник, унітаз, урна для сміття, дзеркало, шафа для інвентаря та миючих засобів.

Вхідні двері приміщення для конвою мають бути металеві з оглядовим віконцем (глазком), визивним дзвінком.

В приміщенні начальника варти встановлюється металева шафа, що замикається на замок, для зберігання навісних замків, ключів від камер, спеціальних засобів та службових документів, меблі (стіл, стільці, вішалка для верхнього одягу), монітор відеоспостереження за маршрутами конвоювання та територією судової установи, засоби зв’язку (прямий телефонний зв’язок з вартовим приміщенням через міську АТС та з залами судових засідань) та сигналізації (пристрій контролю за інженерно-технічними засобами охорони), дошка для службової документації варти).

В кімнаті особового складу площею не менше ніж 30 кв.м встановлюється меблі (столи, стільці з розрахунку на 15 в/сл., вішалка для верхнього одягу, шафа для посуду і продуктів харчування), ємкість для питної води, електричний чайник, медична аптечка, вогнегасник). Вікна вартового приміщення обладнуються металевими ґратами.

2. Приміщення для підсудних (засуджених) (камери для засуджених, санвузол).

Кількість камер тимчасового утримання – не менше 9 з площею кожної камери не менше ніж 4 м2. Розрахунково, станом на серпень 2012 року, кількість підсудних (засуджених) за тиждень становить близько 20 осіб (при доставці до суду два рази на тиждень (вівторок, четвер).

Приміщення камери для утримання засуджених належить обладнувати лавами, які щільно скріплені з підлогою та стінами, з примусовою вентиляцією. Двері повинні бути металевими, обладнані оглядовими віконцями та додатковим віконцем для одягання (знімання) наручників, замком (автоматичним) камерного типу, засобами реєстрації несанкціонованого доступу (звуковою та світловою сигналізацією на відкривання).

Усі двері мають відчинятися в бік коридору. Для запобігання нападу на варту особливо небезпечних осіб, що знаходяться під охороною, двері камер слід обладнувати пристроями, що при потребі обмежують їх відчинення та звужують прохід для цих осіб. Освітлення в камерах тимчасового утримання обладнується з виключенням вільного доступу до них засуджених.

Камери для утримання підсудних повинні відокремлюватись капітальними цегляними або залізобетонними стінами, що будуються до стелі. У приміщеннях з висотою стелі вище ніж три метри стіни камер можуть будуватися заввишки не більше 3,0 м та перекриватися зверху ґратами з металевого прутка діаметром не менше ніж 0,014 м та розміром вічка не більше за 0,07х0,07 м. Товщина цегляних стін, як правило, повинна бути не меншою ніж 0,25 м. При товщині цегляних стін 0,12 м обов’язкове по периметру камери горизонтальне армування кладки дротом: два діаметри 0,004 м у кожному третьому ряді кладки по висоті. Зовнішні стіни камер, по яким проходить межа вартового приміщення, мають бути з повнотілої цегли товщиною не менше ніж 0,38 м чи з матеріалу, міцність якого еквівалентна означеним цегляним стінам. В камерах для утримання підсудних має бути виключена можливість підступу до інженерних комунікацій.

В блоці, де розміщені камери для засуджених, необхідно передбачати спеціальний санвузол для підсудних. Вікна не передбачаються. Вхідні двері не обладнуються засобами для зачинення з середини.

3. Маршрут конвоювання від спецавтомобіля до вартового приміщення (залів судового засідання) обладнати кнопками тривожної сигналізації. Встановити засоби відеоспостереження на маршрутах конвоювання, вартовим подвір’ям, входом до вартового приміщення, в приміщеннях для особового складу та службовому коридорі для спостереження за камерами тимчасового тримання (з пристроєм для накопичення інформації).

4. В залах судових засідань передбачити зв’язок із вартовим приміщенням та кнопки тривожної сигналізації (вони з’єднуються між собою таким чином, щоб сигнал про виникнення надзвичайної події висвічувався на пульті (моніторі) в кімнаті начальника варти з визначенням місця, звідки надійшов сигнал).

5. Ширина коридорів, в які виходять двері камер для утримання підсудних (засуджених), повинні бути не менше за 2,5 м при двосторонньому розташуванні камер. Вхідні двері до коридору повинні бути гратчасті з автоматичним замком камерного типу.

У блоці розташування кімнат конвойної служби передбачити приміщення вивчення справ адвокатами;

1 поверх – приймальня суду, приміщення для прийому громадян керівництвом ВССУ (з поділом на кімнату очікування та кімнату прийому) та працівниками ВССУ, кімнати для ознайомлення громадян-запитувачів з матеріалами справи та документами, що містять публічну інформацію;

Вимоги до проектування приймальні громадян:

Складовими елементами приймальної громадян мають бути:

– окреме приміщення для очікування громадянами часу прийому;

– приміщення прийому громадян працівниками (не менш 4 робочих місць) має бути обладнано стаціонарними загородженнями зі скла (по типу банківської установи), які відокремлюють працівника ВССУ від громадянина та громадян один від одного.

При цьому, робочі місця співробітників повинні бути недосяжними для відвідувачів та звукоізольовані;

– переговорні пристрої з працівниками приймальної громадян;

– система відеоспостереження ззовні та всередині приміщення приймальної з можливістю звуко- та відеозапису;

– наявність тривожних кнопок;

– місце для розміщення спеціальних інформаційних буклетів і брошур.

Середні показники кількості відвідувань ВССУ через приймальню громадян (з перспективою на майбутнє) за: рік – 21336 чол.; місяць – 1778 чол.; тиждень – 425 чол.; день – 85 чол.

Приміщення для розміщення інформаційно – довідкової служби (саll – центру)

повинно бути розраховано на 4 працівника з обладнанням стаціонарними загородженнями зі скла між працівниками та звукоізольована.

Кабінет для прийому громадян керівництвом ВССУ

Окрема кімната для прийому керівництвом ВССУ, яка створить умови вільного доступу до керівництва, має бути поділена на два приміщення – для очікування (розрахована на 10 осіб) та прийому (два робочих місця).

Приміщення для ознайомлення з матеріалами справи, судовими документами та з документами, що містять публічну інформацію.

Спеціально обладнана кімната, яка має містити два робочих місця для запитувача та працівника ВССУ; місце для ксерокопіювання; систему відеоспостереження.

В холі першого поверху необхідно передбачити зони для розташування: скриньки для кореспонденції; віконця канцелярії щодо обслуговування кур’єрів з метою можливості передати ВССУ письмове звернення; інформаційний кіоск; електронне інформаційне табло щодо розгляду справ; інформаційна дошка (стенд); телефон – автомат (міський); телефон внутрішнього зв’язку із працівниками ВССУ.

– підрозділи управління документального забезпечення та контролю:

Вимоги з проектування канцелярії

Передбачити 5 приміщень загальною площею біля 100 кв.м.), що повинні межувати з поштовим відділенням поштовим відділенням (на першому поверсі) та кабінетами управління автоматизованого документообігу (в рівні одного або двох поверхів);

Вимоги з проектування поштового відділення

Для створення відповідних умов відвідувачам (громадян похилого віку, інвалідів, приїжджих) та забезпечення функцій: поштові відправлення, ксерокопіювання, платіжного терміналу та прийняття платежів, у тому числі судового збору.

1. Механізувати розвантаження – завантаження поштової кореспонденції (встановити транспортну стрічку).

2. Передбачити вхід до поштового відділення окремо для працівників канцелярії та громадян.

1, 2 поверхи – зали судових засідань з розгляду кримінальних справ (відповідно до го.31 КПК за участю 3, 5 та 7 суддів, місткістю) не менше 7 залів місткістю від 30 осіб і більше, з виділенням підзони для головних учасників судового процесу (суддів), для підсудних і конвою, решти учасників судового процесу (адвокат, прокурор, секретар судового засідання), судового розпорядника, з блокуванням з нарадчими кімнатами (з санвузлами). Поряд із залами передбачити кімнатами служби судових розпорядників, кулуарами перед залами. В одному з залів найбільшої місткості передбачити окремо зону для представників засобів масової інформації з відповідним облаштуванням;

3, 4 поверхи – зали судових засідань для слухання цивільних справ (за участю 5 суддів) – не менше 8 залів місткістю від 30 осіб і більше з блокуванням з нарадчими кімнатами (з санвузлами), кімнатами судових розпорядників, кулуарами перед залами;

3 поверх – приміщення для розміщення Національної школи суддів України (в межах проектних потужностей);

Приміщення для функціонування управління інформаційного забезпечення:

Приміщення для розміщення фотостудії, загальною площею близько 60 м², висота стелі не менше ніж 3,5 метрів; стіни, підлога і стеля мають бути однотонними, зазвичай темно сірими або чорними; підлога з матеріалу, який не псуватиметься від підборів; вікна драпіровані тканиною, оскільки частина зйомок вимагає тривалих витримок.

Приміщення для копіювально-множувального бюро:

– кількість службових приміщень для копіювально-множувального бюро передбачити відповідно до кількості адміністративних будівель суду (по одному на кожну будівлю);

– площу службових приміщень для копіювально-множувального бюро, відповідно до державних будівельних норм В.2.2-26:2010, слід передбачити не менше ніж 9.0 м² на один копіювальний пристрій та по 6.0 м²на кожний наступний, також 3.0 м²робочого простору для кожного оператора копіювальної техніки (5 і більше копіювальних машин);

– приміщення для копіювально-множувального бюро необхідно обладнати контрольно-вимірювальними приладами для контролю за вологістю повітря (55–60%), системами кондиціювання та вентиляції, що забезпечують рециркуляцію повітря з кратністю обміну 2–3, очищення від агресивних домішок і пилу та підтримання оптимального температурно-вологісного режиму, а також системами автоматичного вимикання в разі виникнення пожежі;

– приміщення для копіювально-множувального бюро має бути із вікнами;

Приміщення для типографії загальною площею 60 м² має бути оснащено системами кондиціювання та вентиляції повітря.

Складське приміщення площею 30 м²для зберігання витратних матеріалів.

– інші приміщення (серверна, приміщення для зберігання інвентарю та розхідних матеріалів, архів, складське приміщення) – розташувати у підвальних та технічних поверхах будівель комплексу;

– кімната охорони із забезпеченням необхідним обладнання догляду речей відвідувачів, контрольно-пропускні пункти вхідного контролю та пости охорони у кожній будівлі (з додатковою кімнатою для зберігання спецзасобів);

– гардероб, кімната приймання їжі, інші приміщення та кімнати обслуговуючого та санітарного (санвузли) призначення відповідно до вимог ДБН В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди».

Перелік вимог до проектування приміщень для розміщення та організації служби підрозділом охорони Управління державної охорони України.

Технічні вимоги на оснащення комплексом охоронного призначення ВССУ.

Вимоги до проектування та будівництва нових і реконструкції існуючих приміщень для підрозділу охорони адмінбудинків регламентовані наступними нормативно-правовими актами: «Державні будівельні норми України ДБН В.2.2-26-2010 (Суди), відомчі нормативні акти Управління державної охорони України з питань обладнання кімнати для зберігання та заряджання-розряджання зброї.

Розрахунок кількості і площі приміщень для підрозділу охорони проведено виходячи із того, що охорона буде здійснюватися військовослужбовцями Управління державної охорони України.

При цьому попередньо визначено:

– кількість постів охорони адмінбудинків ВССУ – 3 (в т.ч. один зовнішній на в’їзді на територію ВССУ і по одному внутрішньому посту у фойє в будівлях службової та громадської зони);

– кількість військовослужбовців для несення служби відповідно до вимог нормативних актів УДО – до 35 чоловік;

– забезпечення перепускного режиму для відвідувачів ВССУ – після реєстрації на бюро перепусток і отримання тимчасових електронних карток.

На головному вході будівлі громадської зони пропонується передбачити контрольно-пропускний пункт вхідного контролю та охорони з місцем пропуску через турнікет та рамку стаціонарного металодетектора.

Приміщення для підрозділу охорони передбачити наступним чином:

А) бюро перепусток – приміщення на вході до будівлі громадської зони площею до 16 кв.м;

Б) кімната зі спеціальними індивідуальними камерами схову для зберігання речей відвідувачів, що заборонено проносити до судової установи – у вестибюлі будівлі громадської зони поруч з контрольно-пропускним пунктом площею не менше 9 кв.м;

В) група приміщень для підрозділу охорони у підвальному поверсі будівлі громадської зони:

– кімната чергового підрозділу охорони (зліва у фойє) – 33 кв.м;

– кімната керівництва підрозділу охорони і клас для проведення інструктажів і занять з особовим складом (справа у фойє) – 13 і 20 кв.м відповідно;

– блок допоміжних приміщень для підрозділу охорони з одним входом із загального коридору (кімната для зберігання зброї – до 10 кв.м; кімната для заряджання (розряджання) і чистки зброї – до 8 кв.м; кімната для зберігання форми одягу – 12 кв.м; кімната для приймання їжі – 8 кв.м; кімната для відпочинку – 10кв.м).

Проектування приміщень для підрозділу охорони здійснюється з урахуванням вимог Державних будівельних норм на загальних підставах, за винятком кімнати для зберігання та заряджання (розряджання) зброї.

У приміщенні чергового підрозділу охорони необхідно встановити пульти централізованого відео нагляду, концентратори та кінцеві пристрої охоронної та тривожної сигналізації, засоби зв’язку.

Вимоги до проектування кімнати для зберігання та заряджання (розряджання) зброї визначені відомчими нормативними актами УДО України, а саме:

– опалювальні прилади та примусова вентиляція повинні забезпечувати температурний режим від +15 до +25˚С і відносну вологість повітря не більше 70%;

– вхідні двері металеві з внутрішніми замками (не менше2-х) та пристосуванням для опечатування;

– кімнату розділити на 2 частини (згідно додатку) решітчастою перегородкою, виготовленою із металевого прута діаметром не менше 10 мм і розмірами вічка не більше 100Х100 мм (кожне перетинання прутів зварюється), в якій мають бути розсувні ґратчасті двері (ширина – 800 мм, висота – 2100 мм) та віконце з ґратчастими дверцятами для видачі зброї (ширина –500 мм, висота – 600 мм, на висоті 1000 мм від підлоги), обладнані навісними замками та пристроями для опечатування. (Можливо замість решітчастої перегородки мати бетонний простінок). Решітчасту перегородку встановити від підлоги до капітального перекриття та від стіни до стіни. Двері та дверцята віконця повинні бути обладнані засовом з провушинами для навісних замків з боку частини для зберігання зброї. Двері та дверцята виготовляються з такого ж матеріалу що і перегородка;

– всі двері та дверцята, а також віконце видачі зброї обладнуються охоронною сигналізацією з виведенням сигналу у кімнату чергового охорони. Крім того в кімнаті встановлюється об’ємні оптико-електронні сповіщувачі руху. Сигналізація повинна мати резервне живлення;

– кімната обладнується протипожежною сигналізацією та вогнегасником, прихованою кнопкою тривожного виклику з виведенням сигналу у кімнату чергового охорони. Кнопку необхідно встановити біля віконця видачі зброї з боку частини зберігання зброї;

– в кімнаті необхідно мати стаціонарні засоби зв’язку (внутрішній телефон) та автономне резервне освітлення (низьковольтне електричне освітлення напругою не більше 36В із живленням від АКБ або через понижуючий трансформатор від мережі резервного живлення);

– електропроводка, вимикачі, світильники мають бути герметичні і вологостійкі.

Технічні вимоги на оснащення комплексом охоронного призначення ВССУ визначаються нормативними документами УДО України.

Комплекс систем охоронного призначення (далі КСОП) повинен забезпечити надійну цілодобову охорону, виявлення порушника та недопущення несанкціонованого доступу до об’єкта охорони та приміщень (службових кабінетів) суддів і працівників ВССУ.

Складові частини КСОП:

– система охоронної сигналізації периметра для створення рубежів охорони із застосуванням технічних засобів уздовж периметра території об’єкта;

– охоронна теле(відео) система для візуального контролю за станом на території об’єкта та відеореєстрації подій;

– охоронна теле(відео) система для візуального контролю внутрішньобудинкового стану приміщень та відеореєстрації подій в коридорах загального користування на кожному поверсі адмінбудинків.

Засоби, які входять до складу КСОП, повинні забезпечувати:

– охорону рубежів периметра території в автоматизованому режимі;

– видачу сигналу «Тривога» на пульт централізованого спостереження та індикацію номера флангу, на якому сталося порушення;

– протоколювання (відеореєстрацію) поточних подій на території і в приміщеннях ВССУ;

– мати можливість нарощування інших систем, а саме: систем відеоспостереження, засобів попередження, систем контролю доступу;

– бути екологічно безпечним та не створювати завад іншим системам;

живлення систем повинно здійснюватись від промислової мережі напругою 220В з автоматичним переключенням на резервні джерела живлення при відключенні промислової мережі;

– обладнання для керування, обробки, відеоспостереження, реєстрації повинні бути в приміщенні чергового підрозділу охорони.

Вимоги щодо проектування та облаштування медичного пункт (у блоці з трьох кімнат на 1 поверсі)

Відповідно до п.6.6.8. розділу «Приміщення обслуговуючого призначення» ДБН В.2.2-26:2010 та п.5.2.3-5.2.3.4 розділу «Приміщення охорони здоров’я» та ДБН В.2.2-28:2010, необхідно передбачити приміщення для медичного пункту установи, яке повинно бути розташоване в найбільш «тихій зоні» будинку не менше 16,0 м.² розділено на 2 кімнати, кабінет прийому пацієнтів (поділений на 2 зони: зона прийому пацієнтів і процедурна) та стерилізаційна.

Внутрішнє опорядження приміщення має бути виконано згідно їх функціональним призначенням,а саме відповідно до п.п. 3.18-3.22 та 3.24 розділу «Опорядження приміщень» ДБН В.2.2-10-2001 з урахуванням забезпечення роботи виїзної бригади лікарів медичної установи Державного управління справами для здійснення медичного огляду працівників суду (I-II рази на рік). Кабінети амбулаторного прийому повинні бути розміщені в одному блоці з медичним пунктом.

Оснащення медичним обладнанням медичного пункту суду передбачити згідно з табелем оснащення фельдшерсько-акушерських пунктів, лікарських амбулаторій (у т.ч. амбулаторій загальної практики-сімейної медицини) та підрозділів первинної медико-санітарної допомоги лікувально-профілактичних закладів, який затверджено наказом МОЗ України 20.06.2006 № 404.

Приміщенні для соціально-психологічної реабілітації ( розвантаження)

Передбачити кімнату психологічного розвантаження, тренажерний зал які повинні відповідати вимогам п.6.6.7 розділу «Приміщення обслуговуючого призначення» ДБН В.2.2-26:2010 та п. п. 5.2.3.17-5.2.3.20 розділу «Приміщення охорони здоров’я» ДБН В.2.2-28:2010.

У кімнату психологічного розвантаження створюються оптимальні умови для швидкого й ефективного зняття емоційної перенапруги,відновлення працездатності й попередження перевтоми емоційного походження. Кімната психологічного розвантаження обладнується м’якими кріслами (бажано однаковими) з високими підголівниками. Повинна існувати можливість щодо підключення індивідуальних навушників. Площа залу повинна бути досить просторою, стелі – високими, щоб відвідувачі не почували себе в тісноті і щоб у затемненому залі в них не виникло відчуття самоти. Дуже важливо, щоб поруч з приміщенням не було джерел шуму, людської мови, телефонних розмов. Комфортні зовнішні умови припускають також можливість провітрювання приміщення.

Інтер’єр кабінету психологічного розвантаження повинен викликати позитивні емоції, сприятливо впливати на організм людини. Тому стіни мають бути певного кольору. Рекомендується використовувати таку гаму кольорів, яка позитивно впливає на настрій, заспокоює. Це такі кольори, як ніжно-зелений ніжно-блакитний (навівають відчуття прохолоди і свіжості, сприяють зниженню м’язової напруги, зменшенню артеріального тиску і спазмів капілярів), а також м’які пастельні тони (нейтральні кольори, які не викликають якихось емоційних проявів, заспокійливі).

На одній із стін можна розмістити фотопейзаж. На стінах – репродукції чи картини. Зміст і кольорова гама цих пейзажів повинні викликати у людей позитивні емоції, тому не треба використовувати зимові та осінні пейзажі з сумним, похмурим, пригніченим настроєм.

В кімнаті має бути килимове покриття приглушених тонів (темно-сірий, сіро-коричневий, сіро-зелений, зелений), що викликає відчуття тепла та м’якості, а також щоб приглушити зайві звуки.

Стіл розміщується у кутку.

Обов’язково потрібен магнітофон та фонотека з різними мелодіями психотерапевтичного впливу.

В кімнаті можна використовувати дзеркала для підсилення освітлення. Під стелею можна підвісити дзеркальну мозаїчну кулю, що обертається і направляти на неї промінь світла. На вікнах мають бути штори для того щоб приглушувати денне світло під час відпочинку. Штори також треба обирати теплого кольору.

Також у оформленні інтер’єру кімнати повинні бути декоративно-художні композиції із рослин які не повинні бути яскраво квітучі та мати різкий запах.

Тренажерний зал розташувати на одному з підвальних або технічних поверхів будівель службової або громадської зони.

Для зберігання товарно-матеріальних цінностей передбачити технічні приміщення (склади) загальною площею до 300 кв. м. з поділом на дві зони: для зберігання канцелярських товарів, побутової техніки та хімії, паперу та води; в приміщенні передбачити розміщення металевих шаф; облаштування спеціальними (збірно-розбірними) стелажами на висоту приміщень, встановлення металевих дверей та воріт; обладнання автоматичними установками пожежогасіння згідно з ДБН В.2.2-26:2010 та вогнегасниками.

Вимоги з проектування архівосховища для зберігання документів (проваджень) –розташувати на одному з технічних поверхів будівель службової або громадської зони для: судової палати у цивільних справах близько 40 кв.м., у кримінальних справах – близько 30 кв.м., сховище для зберігання закінчених у діловодстві документів близько 25 кв.м. та передбачити робочу кімнату (зону) працівників архіву.

Архівосховище потрібно обладнати стелажами, що розміщуються таким чином:

ширина головного проходу між рядами стелажів – 120 см;

ширина проходів між стелажами – 80 см;

відстань стелажа від стіни – 50 см;

відстань між полицями – 40 см;

відстань від підлоги до нижньої полиці – не менше 20 см, а в підвальних і цокольних приміщеннях – не менше 30 см;

відстань між стелажами та опалювальними системами – не менше 110 см.

Стелажі повинні встановлюватись перпендикулярно до стін, що мають віконні прорізи та опалювальні системи.

Сховище архіву має бути віддаленим від виробничих, складських, лабораторних та побутових приміщень, пов’язаних із зберіганням або застосуванням вогненебезпечних, хімічних речовин, харчових продуктів і не мати з ними спільних вентиляційних каналів. Приміщення архіву повинно бути ізольованим від санітарно-технічних комунікацій, сухим, гарантовано захищеним від затоплення, мати належні конструктивні та інженерні рівні опірності від незаконного проникнення. Якщо приміщення архіву розташоване на першому поверсі, то на вікнах установлюються відкидні металеві грати та охоронна сигналізація.

У сховищі архіву забороняється прокладення газових, водопровідних, каналізаційних та інших магістральних трубопроводів. Проведення труб немагістрального характеру допускається лише за умови їх ізоляції, що унеможливлює проникнення викидів з них у сховище.

Приміщення архівосховищ повинні відділятися від приміщень іншого призначення протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу або розміщуватися в окремих будівлях не нижче 2-го ступеня вогнестійкості.

Площа приміщення (відсіку) архівосховища між протипожежними перегородками не повинна перевищувати 600 кв.м. Із кожного відсіку слід облаштовувати не менше двох виходів. Якщо площа відсіку менше 70 кв.м. дозволяється мати один евакуаційний вихід.

У приміщеннях архівосховищ, каталогів та описів встановлюються протипожежні двері 2-го типу. Зовнішні двері приміщень ізолюються металом.

За відсутності вікон у приміщеннях архівосховищ має бути влаштовано спеціальні системи димовидалення.

У приміщеннях архіву електропроводка прокладається в схованому вигляді або в газових трубах. Застосовується напівгерметична освітлювальна арматура. Рубильники, електрощити та
інше розподільне електрообладнання встановлюються тільки за межами архівосховищ.

Сховища і приміщення для роботи з документами мають бути обладнані пожежною сигналізацією та засобами пожежогасіння. При оснащенні сховищ автоматичними системами пожежогасіння та переносними вогнегасниками перевага надається таким, що не мають побічної руйнівної дії на документи.

Вогнегасники встановлюються з розрахунку не менше одного на кожні 50 кв. м площі, але не менше двох на кожне окреме приміщення. Режим зберігання документів в архіві повинен відповідати таким параметрам: температура повітря +17-19 град. С, відносна вологість – 50-55%. У приміщеннях з нерегульованим кліматом рекомендується встановлювати кондиціонери, зволожувачі повітря.

Для виміру кліматичних параметрів у сховищах установлюються контрольно-вимірювальні прилади, показники яких щотижня фіксуються в реєстраційному журналі.

Прилади встановлюються в кожному сховищі з розрахунку: за кімнатної системи – одна контрольна точка на кімнату, за багатоярусної – одна на ярус.

Освітлення в архівосховищах може бути природним та штучним. При природному освітленні не допускається попадання сонячних променів на документи, для чого вони вміщуються в картонажі, папки з клапанами. Вікна в сховищах захищаються щільними шторами, жалюзі або віконницями, стелажі розміщуються перпендикулярно до вікон.

Для штучного освітлення в архівосховищах застосовуються електролампи в плафонах або люмінесцентні лампи фіолетового або жовтого відтінків.

Дані викладені вище відповідають вимогам ДБН В.2.2.-26:2010 та нормам Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджені наказом Державного комітету архівів України 16.03.2001 N 16. Кількість судових справ і справ, що підлягають зберіганню: тимчасовому – 600 тис., постійному – 500 тис. документів.

3.2. Рішення з інженерного обладнання запроектованого об’єкта

В приміщеннях запроектувати мережі інженерного забезпечення, а саме систем:

– опалення (до точки підключення до зовнішніх інженерних мереж) – у разі необхідності влаштування додаткових ділянок;

– водопостачання (з пожежним, влаштування приладів обліку води) та каналізації у разі необхідності влаштування додаткових ділянок, гаряче водопостачання передбачити в санвузлах від електробойлерів, в їдальні – від теплообмінників. Трубопроводи систем водо- та теплопостачання проектувати із сталевих або металополімерних труб, дозволених у будівництві. Опалювальні прилади сталеві встановлювати під віконними отворами з встановленням повно прохідних кульових кранів. Труби внутрішньо-будинкової каналізації передбачити із пластмасових безнапірних труб. Запроектувати спеціальні вузли обліку води та опалення відповідно до вимог комунальних служб міста.

– вентиляції та у разі необхідності влаштування додаткових ділянок, в окремих приміщеннях (санвузли) автономну з вмонтованими вентиляторами;

– кондиціювання повітря приміщень (за окремими блок-схемами) та локально серверної, їдальні, тренажерного залу, з можливістю індивідуального управління мікрокліматом у приміщеннях;

– електропостачання у разі необхідності влаштування додаткових ділянок, збільшення розрахункового навантаження та груп споживачів, проектування здійснити за І категорією надійності по двох вводах з установкою АВР на вводі. Запроектувати спеціальні вузли обліку електроенергії відповідно до вимог комунальних служб міста;

– зовнішнього освітлення території передбачити від електрощитової будинку службової зони та підсвітлення головних фасадів будівель;

– електрозв’язку та інформаційно-телефонної кабельної мережі, конвойних приміщень;

– охоронно-пожежної та тривожної сигналізації, протипожежного захисту та пожежогасіння (в серверній – порошкового), оповіщення про пожежу, димовидалення;

– контролю доступу та охоронного відео спостереження, контролю доступу на територію (заїзд, виїзд автотранспорту через шлагбаум, автоматичне відкривання воріт, дверей в приміщеннях будівлі за допомогою влаштування автоматичної системи доступу (обладнані кодовими, електронними замками);

– автоматизації та диспетчеризації інженерних систем об’єктів;

– структурованої кабельної мережі та телефонізації (у тому числі урядовий зв’язок), технічного захисту інформації;

– супутникового, ефірного та ІР-телебачення;

– освітлення робочих кімнат, технічних та приміщень загального користування (з розподілом на робоче та чергове освітлення);

– контуру заземлення та блискавкозахисту;

– відеоконтролю та дистанційного відмикання замків зовнішніх дверей з посту охорони при головному вході в будинки комплексу;

– звукової сигналізації (з кнопками звукової сигналізації) сходових клітин, коридорів, по яких здійснюється конвоювання підсудних;

– інформаційно-телекомунікаційної структури (відео-конференцзвязку для демонстрації судового засідання);

– місцевої радіотрансляції.

Електроживлення всіх інженерних систем, обладнання та приладів, передбачити від промислової мережі напругою 220 В/ 380 В.

Особливі вимоги щодо проектування мереж урядового зв’язку, здійснення заходів із створення системи комплексного захисту інформації у визначених приміщеннях.

Розрахунок обсягу робіт із встановлення обладнання урядового зв’язку і проведення заходів із технічного захисту інформації необхідно проводити виходячи із наступного.

Для ВССУ на час складення технічного завдання визначена гранична кількість абонентських установок для забезпечення урядовим зв’язком наступних посадових осіб:

– 3 абонента міжміського урядового зв’язку (Голова ВССУ, заступник Голови ВССУ, керівник апарату ВССУ);

– 6 абонентів міського урядового зв’язку АТС-100 (Голова ВССУ, три заступники Голови ВССУ, керівник апарату ВССУ, голова Ради суддів загальних судів);

– 1 абонент міського урядового зв’язку АТС-200 (Голова ВССУ).

Всі питання, які стосуються проектування, будівництва та монтажу технічних засобів урядового зв’язку, узгоджуються з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України і виконуються спеціально уповноваженими на зазначені роботи виконавцями.

Вимоги щодо технічного захисту інформації пропонується здійснити в наступних приміщень:

– 6 службових кабінетних комплексів керівництва ВССУ, в яких будуть встановлені засоби урядового зв’язку та будуть проводитися роботи із секретними документами (Голови ВССУ, трьох заступників Голови ВССУ, керівника апарату ВССУ, голова Ради суддів загальних судів);

– 4 приміщення відділу режимно-секретної та мобілізаційної роботи;

– 1 зал судових засідань, в якому передбачається розгляд судових справ, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

Роботи з технічного захисту інформації виконуються на підставі нормативних документів з питань ТЗІ:

– ДСТУ 3396.1-96«Захист інформації. Технічний захист інформації. Проведення робіт»;

– НД ТЗІ 1.1-005-07«Захист інформації на об’єктах інформаційної діяльності. Створення комплексу технічного захисту інформації. Основні положення»;

– НД ТЗІ 3.1-001-07«Захист інформації на об’єктах інформаційної діяльності. Створення комплексу технічного захисту інформації. Передпроектні роботи»;

– НД ТЗІ 3.3-001-07«Захист інформації на об’єктах інформаційної діяльності. Створення комплексу технічного захисту інформації. Порядок розроблення та впровадження заходів із захисту інформації»;

– НД ТЗІ 2.1-002-07«Захист інформації на об’єктах інформаційної діяльності. Випробування комплексу технічного захисту інформації. Основні положення»;

Вимоги до проектування локальної комп’ютерної мережі, інтегрованого інформаційного центру (ІІЦ), технологічних приміщень для інженерної інфраструктури, комп’ютеризованих робочих місць, облаштування додатково постів доступу, залів судових засідань (системи фіксації судового процесу, та відео конференція), нарадчих кімнат, кімнат свідка, зали пленуму, апаратної зали пленуму, копіювального центру, системи доступу, системи відео-нагляду

1.Загальні вимоги

Для належної роботи суду при реконструкції приміщень по вул. Дегтярівська,28-а, необхідно передбачити облаштування, локальної комп’ютерної мережі, інтегрованого інформаційного центру (ІІЦ), технологічних приміщень для інженерної інфраструктури (джерела безперебійного живлення, системи охолодження, автономне електроживлення), комп’ютеризованих робочих місць (робоче місце складається з персонального комп’ютера, багатофункціонального пристрою джерела безперебійного живлення) відповідно до штатного розпису, та додатково пости доступу, зали судових засідань (системи фіксації судового процесу, та відео конференція), нарадчі кімнати, 2 кімнати свідка, зала пленуму, апаратна зали пленуму, копіювального центру, системи доступу, системи відеонагляду – 600-610 робочих місць. Облаштування повинно виконуватись у відповідності до таких нормативних документів:

– Закону України «Про судоустрій та статус суддів;

– Кримінального та цивільного Кодексів;

– Закону України «Про інформацію»;

– Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах;

– «Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних системах» затверджених Постановою КМ України від 29 березня 2006 року №373;

– Закону України «Про телекомунікації»;

– ДБН В.2.2-26.2010 «Будинки і споруди. СУДИ».

2. Вимоги до проектування локальної комп’ютерної мережі

2.1. Структуровану кабельну систему комп’ютерної мережі побудувати із застосуванням екранованого кабелю з витими парами типу S/FTP 7-ї категорії (аналог „Frinet” фірми „РайхлеіДе-Масарі Україна” (R&M),або Одеса-кабель).

2.2. На кожному поверсі передбачити технологічне приміщення площею до 10 м.кв. для розміщення горизонтальних вузлів комутації в монтажних шафах з активним та пасивним мережним обладнанням.

2.3. У кожному поверховому вузлі комутації, розміщеному у технологічному приміщенні, встановити 2 металеві шафи необхідного розміру ( аналог “Rittal”, або“DataracksWillsher&Quick”) з вентиляторами для охолодження, дверима з склом і замками.

2.4. В шафі розмістити необхідну кількість комутаторів на 48 портів 10/100/1000 Base TX аналог фірми Cisco і комутаційних 48-ми або 60-и портових екранованих панелей категорії 7, для підключення портів робочих місць у приміщеннях, а також джерела безперебійного живлення.

2.5. Для надання телефонного зв’язку необхідно з кімнати АТС прокласти телефонний кабель типу ТСВ 50*2*0,5 до монтажних шаф. Зі сторони АТС розключити телефонний кабель на телефонні плінти, зі сторони монтажних шаф кабель розключити на телефонні 50 портові патч-панелі.

2.7. Активне мережне обладнання повинно забезпечувати кожній робочій станції швидкість обміну інформацією 10/100/1000 Мбіт/сек. у повнодуплексному режимі.

2.8.Активне мережне обладнання має бути з’єднано магістральними волоконно-оптичними кабелями з вузлом комутації у приміщенні серверної.

2.9. В робочих кімнатах передбачити робоче місце на кожного користувача, але не менше одного робочого місця на 6 м2. На робочому місці передбачити встановлення в горизонтальному настінному коробі, або плінтус-коробі 3-х інформаційних розеток з екранованим модулем RJ45/S категорії 7 (з можливістю використання для підключення телефонів).

2.10. Пластикові короби мають бути виготовлені із самозатухаючого жорсткого ПВХ, без наявності сумішку свинцю та кадмію, мати сертифікат якості та необхідні сертифікати відповідності України.

2.11. Оболонки кабелів, що прокладені від шаф, до робочих місць в приміщеннях, повинні не підтримувати горіння, не виділяти галогенів, бути малодимними (LSFROH).

2.12. При створенні СКС прийняти топологію «зірка» при мінімальній кількості проміжних з’єднань між комп’ютерами та активним мережевим обладнанням.

2.13. Максимальна довжина кабелів у горизонтальній підсистемі повинна становити не більше 90 м.

2.14. Складові елементи проектованої КМ мають бути від одного виробника і відповідати діючим міжнародним стандартам. Побудована мережа має використовувати протоколи FastEthernet 10/100TX, GigabitEthernet 10/100/1000Т.

2.15. Запроектувати роботи з маркування кабельних ліній (маркування на розетці і патч-панелі).

2.16. Запроектувати роботи щодо тестування кабельної мережі з оформленням протоколу, наданням виконавчої документації і отриманням гарантійного сертифікату від фірми – виробника пасивного мережного обладнання.

2.17. Для поверхових технологічних приміщень має бути передбачена припливно-витяжна вентиляція для підтримки у холодний і теплий період року оптимальної температури 18-20˚С, вологості повітря 40-60% та рухливість повітря не більше 0,3 м/с.

2.18. Вимоги до якості повітря:

– для приміщень з активним обладнанням запиленість повітря в приміщені не повинна перевищувати — 0,75 мг/м³;

– концентрація частинок пилу не більше 10⁵шт/м³.

2.19. Запропоновані рішення мають забезпечувати:

Монтаж СКС виконати відповідно із стандартом ISO/IEC 11801 Ed.2 на телекомунікаційні кабельні системи адміністративних будівель, та згідно рекомендацій та допусків PANDUIT, високу пропускну здатність; значний термін експлуатації пасивних компонентів не менше 20-25 років; високу надійність; відмово стійкість; можливість апаратного і програмного розширення мережі; широкий спектр протоколів передачі даних.

3. Вимоги до системи заземлення

3.1. Передбачити заземлення портів активного обладнання в шафах, а також екранованих оболонок кабелів. Кабель заземлення передбачити типу ВВГ 1х35.

3.2 Для заземлення шаф і обладнання передбачити технологічне та захисне заземлення відповідно 1Ом та 4Ом.

4. Електроживлення

4.1. Для забезпечення електроживлення активного мережного обладнання та робочих станцій в кабінетах розробити проект, в якому передбачити відокремлену розеточну мережу від електроживлення побутових розеток та освітлення приміщень.

4.2. Для резервування електроживлення активного мережного обладнання розміщеному у поверхових технологічних приміщеннях, встановити джерела безперебійного живлення GE UPS необхідної потужності з мережним інтерфейсом для керування за протоколом SNMP.

4.4. Для електроживлення ПЕОМ безпосередньо в приміщеннях передбачити встановлення в горизонтальний короб для кожного робочого місця три однофазні розетки 220В стандарту, до яких підвести трьохжильні кабелі (фаза, нуль і земля), номінальною частотою 50Hz.

5. Вимоги до приміщень для інженерної інфраструктури та ІІЦ

Для забезпечення діяльності всього адміністративного будинку передбачити створення інтегрованого інформаційного центру (ІІЦ). Передбачити технологічні приміщення для інженерної інфраструктури (джерела безперебійного живлення, системи охолодження, автономне електроживлення) достатньою загальною площею не менше ніж 40м². Також передбачити приміщення безпосередньо ІІЦ для розміщення серверного, мережного обладнання та офісної АТС (типу Мередіан 1000 Е М1 СС1010), яка монтується в шафі на 604 внутрішніх, з них 184 цифрових абоненти та 250 міських номера з можливістю підключення по ІР та оптоволоконним лініям. Більш детально вимоги до АТС в Додатку 1) не менше 90-120м², приміщення ІІЦ повинно мати дві розділених зони для АТС та серверного і комутаційного обладнання. Для забезпечення підключення провайдерів надання послуг зв’язку та інтернету повинні бути підведенні кабель-канали від міських мереж. Для адміністраторів, що будуть забезпечувати діяльність ІІЦ передбачити по можливості 2 приміщення не менше 10м² та 25м². Приміщення для розміщення обладнання та комунікації держаного зв’язку та вимоги до нього надається та проектується відповідними службами.

5.1. Для проектованого обладнання серверної передбачити приміщення не менше 6х10 м (Гл х Ш) для розташування у два ряди серверних шаф, шаф гарантованого електроживлення та шаф автономного кондиціювання. Відстань між рядами не більше 980 мм. Вхідні двері в серверну мають бути розміром не менше 1,3х2,0 м (h)

5.2. Для забезпечення безперебійного електроживлення проектованих засобів ІІТ, технологічних приміщень для розміщення горизонтальних вузлів комутації, залів судових засідань, кімнати свідка, зала пленуму, апаратна зали пленуму, системи доступу, системи відео нагляду слід передбачити окреме приміщення для встановлення автоматизованої дизель-електростанції (АДЕС), що виконана у шумопоглинаючому кожусі.

5.3. В приміщенні для АДЕС має бути передбачений відповідний фундамент для встановлення та закріплення пристрою, а також у зовнішній стіні передбачити монтажний отвір 1,3х2,0 м (h)., для приміщення АДЕС слід забезпечити контроль небезпечних концентрацій газів.

5.4. В приміщення серверної слід подати повітротоки припливно-витяжної вентиляції, для приміщення АДЕС слід врахувати окрему технологічну вентиляцію з виходом зовні повітротока витяжної вентиляції за дах будівлі. Також для приміщення АДЕС слід забезпечити подачу централізованої припливно-витяжної вентиляції.

5.5. Конструкція стін або перегородок приміщень ІІЦ повинна бути герметичною. Передбачити один вхід у приміщення ІІЦ. Бажано, щоб всі приміщення ІІЦ не мали вікон

5.6. Серверну обладнати фальшпідлогою для розміщення комунікацій і подачі кондиціонованого повітря до шаф або стійок із пристроям, розміщуваних в них. Висота підпільного простору повинна бути не менше 300 мм.

5.7. Перекриття для приміщень серверної та АДЕС повинні мати надійну гідроізоляцію, а підлога в цих приміщеннях повинна витримувати довготривале розосереджене нормативне навантаження не менше 1000 кг/м², висота приміщень має бути не менше 3,5 м у чистоті, у серверній повинна бути підвісна стеля 0,5 м від основної стелі.

5.8. Траси звичайного і пожежного водопостачання, опалювання і каналізації повинні бути винесені за межі приміщень ІІЦ і не знаходитися безпосередньо над нею на верхніх поверхах.

5.9. Через приміщення ІІЦ не повинні проходити будь-які транзитні комунікації.

5.10. Поверхні стін, стелі і матеріали підлогового покриття в приміщеннях не повинні виділяти і накопичувати пил.

5.11. Використовувані будівельні і обробні матеріали для приміщень ІІЦ не повинні підтримувати горіння, пропускання води, корозійних газів, ЕМВ, пилу. Повинні бути захищеними від вибухів, вандалізму.

5.12. Забезпечити подачу електроживлення від двох незалежних електровводів. Забезпечити потужність подачі електроенергії по кожному з вводів.

5.13. Передбачити систему автономного електроживлення та віддалених систем з центром управління в ІІЦ з АВР (горизонтальних вузлів комутації, зали судових засідань, система відеоспостереження, система допуску до приміщень).

5.14. Мережа електроживлення для всіх підсистем повинна бути виділеною і перешкодозахисною (скорочено ВЕПС – «виділена електрична перешкодозахисна мережа») і виконана по 5-ти дротяній схемі з типом системи заземлення TN-S в магістральній частині і по 3-ти дротяній схемі в груповій з використанням розеток із заземлюючим контактом. При монтажі ВЕПС по системі TN-S (L1, L2, L3, N, PE) не можна застосовувати кабель з жилами однакового перетину. Нелінійний характер блоків живлення ОІТ (споживання з електромережі істотної частки 3-ої гармоніки струму) створює струмове навантаження нейтралі (N) навантаження фазового дроту, що перевищує, в 1,5-2 рази.

5.15. Мережі електроживлення для обладнання ІІЦ і системи забезпечення мікроклімату повинні бути роздільними (не гірше, ніж на рівні обмоток того, що розподіляє трансформатора).

5.16. Мережа електроживлення ІІЦ повинна бути організована від окремих груп розв’язуючих трансформаторів, які повинні розташовуватися на контрольованій території з обмеженням доступу.

5.17. Для забезпечення роботи обладнання ІІЦ рекомендується використовувати схеми електроприймачів I категорії (два незалежні джерела електроживлення). При цьому розподіл електроенергії від кожної пари незалежних енерговводів рекомендується здійснювати від роздільних щитових (електрощитів).

5.18. ВЕПС по будівлі від ГРЩ до щитів приміщень виконується в сталевих трубах закритих (штампованих) металевих кабельних лотках з кришкою, або з застосуванням кабелів в металевій оболонці.

5.19. По можливості, при розробці схеми електроживлення устаткування необхідно обмежити використання АВР.

5.20. Необхідно використовувати устаткування контролю якості електроживлення, як мінімум – використовувати реле контролю фаз.

5.21. Система електроживлення повинна забезпечувати захист від перевантаження по входу і виходу.

5.22. Для створення системи електроживлення необхідно використовувати мідну кабельну розводку. Розрахунок її необхідно проводити виходячи з триразового запасу по потужності для задоволення потребам можливого розвитку системи.

5.23. Для всього обладнання ІІЦ та активного мережевого обладнання необхідно використовувати окрему систему заземлення (робочим) опором не більше 1 Ом

5.24. Для живлення проектованого обладнання слід в існуючому ГРЩ встановити необхідну кількість проектованих пристроїв автоматичного включення резерву (АВР) з подачею відповідних силових фідерів 380/220В до АБЖ у серверну і до АДЕС потужністю за проектом.

5.25. Потужність АДЕС має врахувати живлення обладнання розміщеного в приміщеннях та систем вказаних в п.5.2, обладнання кондиціонерів, додаткового обладнання (з урахуванням систем «Р»).

5.26. Система БПЕ повинна забезпечувати працездатність устаткування.

5.27. Необхідне все устаткування живити від джерел безперебійного живлення що працюють за схемою подвійного перетворення (on-line).

5.28. Схема безперебійного електроживлення (БПЕ) повинна забезпечувати працездатність всього устаткування ІІЦ при відмові одного з ДБЖ (або модулів) і при відмові одного з енерговводів.

5.29. Система безперебійного електроживлення у разі відмови (аварії) обох енерговводів повинна забезпечувати працездатність обладнання ІІЦ на протязі не менше 60 хвилин.

5.30. Заміна батарей в будь-якому з ДБЖ в системі БПЕ не повинна вимагати зупинки обладнання ІІЦ.

5.31. При виборі рішення для системи БПЕ необхідно враховувати можливість масштабування до триразового збільшення часу роботи при відмові обох енерговводів.

5.32. Забезпечити відвід тепла з серверної та приміщень інженерної інфраструктури (ДБЖ, системи охолодження, автономне електроживлення) автономно за допомогою промислових систем (аналог “Libert”), та передбачити необхідні комунікації.

5.33. Передбачити функціонування в серверному приміщенні систем клімат-контролю.

5.34. Система кондиціювання не повинна допускати випадання конденсату.

5.35. Робоча температура в приміщеннях ІІЦ повинна бути 20±2°C (не більш 25°C) і повинна забезпечуватися при зовнішній температурі від -30°C до +45 °C.

5.36. Відносна вологість повітря – 35-70% (не більше 75% в холодний період, в теплий для 25°С – не більше 65%, для 24°С і нижче – не більше 70%).

5.37. Система вентиляції повинна бути обладнана підсистемою пиловидалення.

5.38. Запиленість повітря приміщень не повинна перевищувати 0,75 мг/м³, з розмірами частинок не більше 3 мкм (атмосферний пил, сажа, диму, спор, азбесту).

5.39. Рекомендується живити підсистему розподілу повітряних потоків в ІІЦ від ДБЖ.

5.40. Не під’єднувати серверну до загальної системи кондиціювання.

5.41. Проектом передбачити функціонування автоматичних систем пожежевиявлення та пожежегасіння.

5.42. Для забезпечення пожежної безпеки слід виконувати нормативні документи затверджені державними регулюючими органами. Норми пожежної безпеки НПБ 110-99 стримають перелік будівель, споруд, приміщень і устаткування, які захищаються автоматичними установками пожежогасінні (АУПТ) і пожежної сигналізації (АУПС) і проектуються відповідно до СніП 2.04.09-84. Категорія будівель і приміщень по вибухопожежній і пожежній небезпеці визначається відповідно до НПБ 105-95. Протипожежний захист встановлюється обов’язково і незалежно від відомчої приналежності, організаційно-правової форми і площі приміщень. Згідно «Переліку» НПБ 110-99 приміщення зв’язку (таблиця 3, п. 4.16-4.20) і приміщення суспільного призначення для розміщення ЕОМ (таблиця 3, п. 4.38), які, з урахуванням сучасних технологій, мають в своєму складі ОЇТ, також підлягають захисту. Виняток становлять ОЇТ, розміщені на робочих місцях користувачів і зон обслуговування, що не вимагають виділення.

5.43. Приміщення ІІЦ (серверна і т.п.), від приміщень іншого призначення відділяються стінами (перегородками), що не згорають, з межею вогнестійкості не меншого 0,75 ч. Двері в цих стінах і перегородках повинні бути з межею вогнестійкості не менше 0,6 ч.

5.44. Всі приміщення ІІЦ повинні обладнуватись автоматичними установками газового пожежогасіння (АУГП), згідно вимогам по проектуванню будівель і приміщень для ЕОМ (розділ 3, СН-512-78).

5.45. Протидимний захист слід проектувати відповідно до вимог СніП 2.04.05-91 «Опалювання, вентиляція і кондиціонування»

5.46. Для приміщень, обладнаних системою АУГП, слід передбачати витяжні системи для видалення вогнегасящої газової суміші з нижніх зон і відсіків підпільного простору серверної (згідно «Інструкції по проектуванню установок автоматичної газової пожежогасінні»).

5.47. Включення системи АУГП проводиться від датчиків раннього виявлення пожежі що реагують на появу диму.

5.48. У приміщеннях, обладнаних системою АУГП, повинно передбачатися:

– відключення вентиляції і кондиціювання при спрацьовуванні не менш 2-х датчиків;

– встановлення автоматизованих вогнезатримуючих і герметизуючи заслінок і клапанів на повітроводах;

– видалення диму і газу після пожежі з приміщень, що захищаються, в об’ємі не менш 3-х кратного повітрообміну в годину, витяжні шахти з ручним або автоматичним відкриттям на випадок пожежі, перетин яких не меншого 0,2 % площі приміщення;

– витяжка з нижньої і верхньої зон (за наявності фальшпола) в співвідношенні 2:1.

5.49. Допускається використання переносних димососів.

5.50. Система пожежної сигналізації повинна бути оснащена датчиками, що реагують на появу диму (оптичні, газоаналізатори), або комбінованими датчиками

5.51. Забезпечити функціонування систем безпеки приміщення ІІЦ, авторизований доступ та видеоспостереження, датчики руху.

5.52. Забезпечити фізичний захист серверного приміщення від зовнішніх впливів – (вогонь, вода, ЕМВ тощо). Передбачити побудову екрану приміщення.

5.53. Забезпечити шумоізоляцію серверного приміщення.

5.54. Під час проектування будівельної частини слід врахувати звукоізоляцію не менше 40 дБ огороджувальної конструкції приміщення АДЕС, що примикає до офісного приміщення.

6. Вимоги до приміщень розміщення управління інформаційних технологій

Приміщення управління інформаційних технологій повинно проектуватись з урахуванням ДБН В.2.2-26.2010 Будинки і споруди СУДИ, начальник управління 18 м²начальник підрозділу не менше 12 м², спеціалісти 9м², для проведення ремонтних робіт комп’ютерної техніки передбачити 2-3 технологічних робочих місця з відповідною витяжкою та вентиляцією (проведення паяльних робіт). Бажано підрозділи розміщувати ближче до приміщень ІІЦ, Необхідно виділити приміщення 60-70 м²для складування комп’ютерної техніки, комплектуючих, запасних частин та витратних матеріалів обладнаного стелажами та системою газового пожежогасіння. Розміщуватись в місці поблизу ліфтів та пристосованому для під’їзду та вивантаженню обладнання. Вхідні двері мають бути розміром не менше 1,3х2,0 м (h).

7. Вимоги до приміщень великої зали судового засідання

Велика зала судових засідань на 70 чоловік. Забезпечується відеоконференцзв’язком, системою фіксування судового процесу, ІР трансляцією, акустичною системою. Термінал відеоконференцзв’язку та ІР камера розміщуються таким чином, щоб забезпечити чітку картинку місць суддів та сторін, мікрофони встановлюються на столах суддів 5 місць, сторони по 2, трибуна, скляна загорожа. Оглядові телевізори 60” встановлюються в залі та 19” для трансляції відео конференції з СІЗО. На вході встановлюється телевізор 32”, на який виводиться інформація про час розгляду судових справ та яка справа в даний час розглядається. Робоче місце секретаря судового засідання обладнується системою фіксування судового засідання, документ-камерою, та IP факсом. Акустична система розмішується по периметру для забезпечення рівномірного озвучування залу. Локальна мережа змонтована в залі повинна забезпечити підключення відео термінала ІР камери, системи фіксування судового процесу та ІР факсу, термінал відеоконференцзв’язку з’єднується із оглядовими телевізорами та документ-камерою. Всі споживачі електроживлення повинні забезпечуватись безперебійним електроживленням до закінчення судового засідання.

8. Вимоги до приміщень малої зали судового засідання

Мала зала судових засідань на 70 чоловік. Забезпечується відеоконференцзв’язком, системою фіксування судового процесу, ІР трансляцією, акустичною системою. Термінал відеоконференцзв’язку та ІР камера розміщуються таким чином, щоб забезпечити чітку картинку місць суддів та сторін,мікрофони встановлюються на столах суддів 5 місць, сторони по 2, трибуна, скляна загорожа. Оглядові телевізори 60” встановлюються в залі та 19” на столі суддів для трансляції відео конференції з СІЗО. На вході встановлюється телевізор 32” на який виводиться інформація про час розгляду судових справ та яка справа в даний час розглядається. Робоче місце секретаря судового засідання обладнується системою фіксування судового засідання, документ-камерою, та IP факсом. Акустична система розмішується по периметру для забезпечення рівномірного озвучування залу. Локальна мережа змонтована в залі повинна забезпечити підключення відео термінала ІР камери, системи фіксування судового процесу та ІР факсу, термінал відеоконференцзв’язку з’єднується із оглядовими телевізорами та документ-камерою. Всі споживачі електроживлення повинні забезпечуватись безперебійним електроживленням до закінчення судового засідання.

9. Вимоги до приміщень кімнати захисту свідка.

В суді обладнується дві кімнати захисту свідка. Обладнання складається з оглядового телевізора 32” терміналу відеоконференцзв’язку, мікрофона, та пристрою спотворення зображення та зміни голосу, локальної мережі для підключення електроживлення. Всі споживачі електроживлення повинні забезпечуватись безперебійним електроживленням до закінчення судового засідання. Кімнати повинні розміщуватись в приміщенні таким чином, щоб мати вхід та прохід до них за межами руху громадян.

10. Вимоги до приміщення зали пленуму.

Зала пленуму буде мати 200 місць. Забезпечується відеоконференцзв’язком, системою голосування ,системою фіксування, ІР трансляцією, акустичною системою, системою проведення презентацій. Термінал відеоконференцзв’язку та ІР камера розміщуються таким чином, щоб забезпечити чітку картинку з місць суддів президії та трибуни,мікрофони встановлюються спільно з системою голосування в президії та за робочими місцями, на трибуні встановлюються лише два мікрофони. Оглядові телевізори 60” встановлюються в залі та 19” на столі президії. Система фіксування та управління всіма системами розміщується в апаратній. Акустична система розмішується по периметру зали для забезпечення рівномірного озвучування залу. Локальна мережа змонтована в залі повинна забезпечити підключення терміналу відеоконференцзв’язку, ІР камери, системи фіксування судового процесу та ІР факсу, термінал відеоконференцзв’язку з’єднується із оглядовими телевізорами. Всі споживачі електроживлення повинні забезпечуватись безперебійним електроживленням до закінчення судового засідання. Місця для журналістів повинні бути обладнані професійними аудіо та відео виходами. Система голосування управляється з пульту головуючого та виводиться на оглядові телевізори. Система проведення презентацій повинна забезпечувати вивід інформації з електронних носіїв ноутбуку, паперових носіїв на оглядові телевізори та на окремий висувний екран за президією.

11. Вимоги до системи доступу до приміщень

Система доступу (типу FortNet) до приміщення повинна забезпечувати пропускний режим, контроль проходження до приміщення суду та до робочих кімнат з допомогою турнікетів та електрозамків з допомогою пластикових карток-посвідчень перевіркою доступу його зонуванням та фіксуванням в базі даних. Система складається з віддалених модулів доступу зчитувачів з пластикових карток , турнікетів, електрозамків, сервера бази даних, робочих місць адміністратора, бюро перепусток,охорони, кадрового підрозділу.

12. Вимоги до системи передачі телевізійного сигналу по кабінетах

Система передачі телевізійного сигналу включає в себе кабельну систему, антенно-фідерне обладнання встановлюється в середині приміщення суду та забезпечує огляд коридорів, охоронних зон, залів судових засідань приміщень з обмеженим доступом. Зовнішнього периметру огорожі суду двору входів та в’їздів авто стоянок з підключенням датчиків руху, які автоматично в нічний час включають освітлення та включають у чергового сигнал тривоги автоматично виводячи зображення з відповідної камери на весь екран оглядового монітору.

Система повинна включати в себе:

32-х та 16-ти канальний автономний (відео регістратори високої якості зображення, перегляд до 32 та16 відеокамер з роздільною здатністю HD 1080P, алгоритм стискання Н.264) з характеристиками не гірше ніж в DH-DVR3204LE-U та DH-DVR1604LE-А;,

оглядові монітори 42”;

відеокамера зовнішня кольорова з режимом день/ніч з високою роздільною здатністю не менше 600/700 ТВЛ, що дозволяє виявляти об’єкт в повній темряві з ІЧ підсвічуванням на відстані 20/30м;

відеокамера зовнішня кольорова роботизовано з режимом день/ніч з високою роздільною здатністю не менше 600/700 ТВЛ, що забезпечує чітке контрастне зображення навіть невеликих деталей в полі зору камери та отримувати якісне зображення слабко освітлених об’єктів, може керуватись дистанційно до 1200м по інтерфейсу RS-485.

13. Вимоги до системи передачі телевізійного сигналу по кабінетах.

Система передачі телевізійного сигналу включає в себе кабельну систему, антенно-фідерне обладнання для трансляції цифрового та супутникового телебачення з обов’язковою трансляцією каналу «Рада», підсилювачі, змішувачі, розгалужувачі телевізійного сигналу та телевізійні приймачі. Телевізійні приймачі встановлюються та підключаються з допомогою кабельної системи в кабінетах та приймальних керівництва суду, суддів, керівників самостійних підрозділів, в кімнатах емоційно-психологічного розвантаження та в зонах харчування.

14. Технічні вимоги до конфігурації та параметрів АТС.

Найменування та опис
Монтована ємність ВАТС: – аналогові абонентські лінії з імпульсною та тональною сигналізацією, – цифрові 2-х проводові абонентські лінії (2В+D) – IP абонентські лінії -IP з’єднувальні лінії; – аналогові двох дротові з’єднувальні лінії; – Агенти ACD групи – Цифрові з’єднувальні лінії з сигналізацією DSS1, MCDN	420 184 100 816 55 6
-Цифровий телефонний апарат М3902EnhancedSet ( або аналог) – Цифровий телефонний апарат М3904 ProfessionalSet ( або аналог) – Цифровий телефонний апарат М3905 CallCentreSet ( або аналог) -Додатковий модуль на 22 клавіші -IP телефонний апарат IPPhone 1210 ( або аналог) – Консоль телефоністки М 2250 ( або аналог)	140 14 5 14 80 1
Інтегрована система музикального супроводження та голосових повідомлень	1
Система тарифікації телефонних переговорів	1
Система запису диспетчерських переговорів на 54 канали	1
Система управління АТС	1
Телефонна гарнітура для операторів	5

Абонентський блок повинен працювати в режимі кінцевої і транзитно-вузлової комутаційної системи, забезпечуючи наступні можливості:

– автоматичний телефонний зв’язок абонентів з імпульсним і тональним набором номера;

– забезпечувати роботу по цифровим потокам (Е1), з сигналізацією, EDSS1, MCDN (SL1), QSIG, 2BCK.

Цифрові системні термінали повинні мати українофіковані або русифіковані дисплеї.

Середній час напрацювання на відмову не менш 20 000 годин.

Середній час на відновлення працездатності не більше 1 години.

Обладнання повинно забезпечувати свої функції протягом 24 годин на добу та працювати за таких умов:

– температура зовнішнього середовища від +5 до +50 ⁰С;

– атмосферний тиск не менше 450 мм.рт.ст.;

– відносна вологість до 85 % при температурі +30 ⁰С.

Обладнання, повинно бути вироблене не раніше 2011 року, та мати останню версію з лінійки цього класу, про що повинні свідчити відповідні документи.

Термін експлуатації не менш 15 років.

Запропоноване обладнання повинно мати змогу використання плат від існуючої АТС (аналог Меридіан-1, версія 11Е) в якості запасних частин «ЗІП», а саме:

– плати аналогових абонентів;

– плати цифрових абонентів;

– плати універсальних з’єднувальних ліній.

Можливість заміни плат станції без знеструмлення відповідних модулів, в яких ці плати знаходяться.

Обладнання повинне забезпечувати спільну роботу з повною інтеграцією з інформаційною системою та підключення в існуючої телефонної мережі швидкої допомоги з використанням протоколу MCDN (SL1) та UNISTIM.

Програмне забезпечення АТС повинно мати змогу створення операторсько-диспетчерської служби ( CallCentre) на 5 агентів.

Програмне забезпечення АТС повинно мати змогу інтеграції абонентів CallCentre з існуючими базами даних інформаційної системи.

Комплекс програмного забезпечення повинен в повному обсязі забезпечувати технічні вимоги.

Можливість розширення ємності за рахунок встановлення додаткових плат та штативів.

Управління та контроль за роботою обладнання розширення з мультимедійного пульта керування на базі ПК повинне забезпечуватись локально – за допомогою сервісного інженера або віддалено – по модему – програмні засоби для керування повинні забезпечувати можливості:

– зручного віконного інтерфейсу;

– конфігурування будь-якого порту системи з одного місця (в т.ч. віддаленим доступом по модему та за допомогою мережних інтерфейсів й протоколів);

– діагностику поточного стану абонентських і з’єднувальних ліній, накопичення такої інформації для її подальшого аналізу;

Типи абонентських ліній зв’язку.

Обладнання повинне забезпечувати роботу з наступними абонентськими лініями:

– Аналоговими 2-х провідними лініями з імпульсним і тональним набором номера;

– Цифровими 2-х провідними лініями (2В+D)

Типи з’єднувальних ліній:

Обладнання повинне забезпечувати роботу з наступними з’єднувальними лініями:

– З’єднувальними цифровими лініями по потоку Е1 з сигналізацією, MCDN,SL1, EDSS1, QSIG, 2BCK;

– З’єднувальним лініям з інтерфейсом E&M;

– З’єднувальним лініям з сигналізацією Н.323;

– З’єднувальним лініям з сигналізацією SIP;

– З’єднувальним лініям з сигналізацією UNISTIM;

– 2-х провідними з’єднувальними лініями;

Системні можливості.

Обладнання для розширення телекомунікаційної мережі повинне надавати:

– повний стандартний перелік основних та додаткових видів послуг;

– послуги та можливості аналогових телефонних апаратів з дисковим та кнопочним номеронабирачем, з імпульсним та тональним способом набору;

– послуги та можливості цифрового обладнання АТС;

– можливість підключення пристроїв передачі даних (модем, факс та го.);

– можливість IP- телефонії.

4. Рішення щодо оздоблення

Приміщень:

Підлога:

– паркет (робочі кімнати, зали судових засідань, зал пленуму, зал президії);

– керамічна плитка (коридори, санвузли, сходи, марші, ліфтові холи, рекреації, технічні приміщення та приміщення спецпризначення, їдальня), в електрощитовій та серверній – зносостійке антистатичне ПВХ-покриття ;

Стіни, перегородки:

– матеріал стін та перегородок – цегла, піно (газо-) бетон, гіпсокартон.

– фарбування водоемульсійними фарбами (робочі кімнати, коридори, сходові клітини, ліфтові холи, рекреації);

– облицювання керамічною плиткою (санвузли, технічні та приміщення спецпризначення, складські приміщення);

Стеля:

– підвісна (типу «армстронг», гіпсокартон) – коридори, холи, рекреації, за необхідності – робочі кімнати;

– фарбування водоемульсійними фарбами по виготовленій поверхні штукатурки, гіпосокартону – робочі кімнати, санвузли, технічні та приміщення спецпризначення);

Столярні виробі:

– двері залів засідань, залу пленуму, робочих кімнат, санвузлів, міжкімнатні – дерев’яні суцільні, сходових клітин, ліфтових холів, технічних кімнат, дахові – відповідно до вимог та правил протипожежної безпеки, приміщення спецпризначення – згідно з вимогами з тимчасового перебування підсудних та конвою, захисту інформації, інших, за призначенням приміщень. Всі двері повинні бути з доводчиками.

На опорядження кімнат працівників керівного складу суду, залів засідань, зали пленуму та президії – розробити окремий дизайн-проект.

Фасадів:

– вікна металопластикові з заповненням двокамерними склопакетами з установкою підвіконня, карнизу та відкосів, вітражне заповнення;

– двері металопластик, алюміній;

– стіни – фарбування водоемульсійними фарбами по декоративній штукатурці;

– цоколь будівель – облицювання зносостійкими та легко миючими опоряджувальними матеріалами.

Кольори опорядження стін,цоколю, покрівлі, вікон та дверей – відповідно до паспорту опорядження будівель, погодженого у встановленому порядку з відповідними дозвільними органами.

Сходових маршів та площадок:

– облицювання плиткою;

– огорожа, перила – з нержавіючої сталі.

Покрівлі:

– конструкція покрівлі скатна, або з урахуванням конструктивних можливостей – за проектом, з організацією зовнішнього або внутрішнього водостоку.

– в конструкціях водостічної системи та покрівлі передбачити системи антизледеніння (з підігрівом труб, лотків, воронок та покриття скатної покрівлі)..

5. Принципові рішення з зовнішніх інженерних мереж

Внутрішньомайданчикові та позамайданчикові мережі та інженерні споруди виконати відповідно до технічних умов міських служб та проектних навантажень. При необхідності передбачити перекладку міських мереж за межі забудови.

6. Вимоги по забезпеченню умов життєдіяльності інвалідів та

маломобільних груп населення

Забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо створення відповідних умов перебування та пересування на території і в приміщеннях суду осіб з обмеженими фізичними можливостями із створенням відповідних мереж інформаційного простору тощо.

7. Вимоги до благоустрою території та малих архітектурних форм

Площа земельної ділянки – 1,26 га.

Територію комплексу розподілити на відповідні зони згідно з ДБН В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди». Передбачити влаштування твердого покриття благоустрою території з тротуарної плитки з елементами озеленення, зовнішнього освітлення та огорожі території. Розробити проект організації заїзду і виїзду на територію суду з відповідними вимогами контролю (шлагбаум, електронне управління), а також пересування по ній пішоходів та автомобілів, відповідно до вимог протипожежних норм і правил. Організувати дві стоянки для автомобілів – відвідувачів та службову (працівників суду). Над службовою стоянкою передбачити влаштування навісу з металевого профнастілу.

Виконати проект водовідведення з території та покрівель з використанням існуючого рельєфу місцевості та скидом в мережі дощової каналізації (за необхідністю влаштувати додаткові дощоприймачі). Передбачити на території майданчики для сміттєзбірників, влаштувати тверде покриття.

Виконати захисну декоративну огорожу по периметру території. Запроектувати систему зовнішнього освітлення території.

8. Вимоги з енергозбереження

Проектними рішеннями передбачити ефективні енергозберігаючі конструкції та матеріали для огороджуючих елементів будівель (фасадів, покрівлі, перекриття, покриття, вікна, двері) та прогресивні системи опалення. Проектування огороджувальних конструкцій будинку виконати за розрахунковими показниками опору теплопередачі не менше визначених ДБН В.2.6-31. Конструкції вікон повинні відповідати вимогам опору теплопередачі і повітропроникності, встановленим ДБН В.2.6-31.

9. Ліфтове господарство

В будівлях передбачити установку ліфтів в існуючих, та що проектуються шахтах під ліфтове обладнання «Kone» («Thyssen», «Shindler»), «Отіс» вантажопідйомністю за проектом.

3.1.Архітектурно-будівельні рішення

Довжина коридорів понад нормовану повинна розсікатися світловими карманами (рекреаціями).

· судового процесу:

роботи суддів (виходячи зі штатної чисельності):

роботи апарату суду: