АМКУ виписав ахметівському «Зеонбуду» штраф 25 млн – вдвічі менше ніж раніше
14.12.2020   //  

Текст: Агія Загребельська, співзасновниця “Ліги антитрасту”, держуповноважена АМКУ у 2015-2019 рр.

Сьогодні, 14 грудня, АМКУ вдруге покарав пов’язаний з олігархом Р. Ахметовим «Зеонбуд» за зловживацьку монополію. Порівняно з минулим разом 2015 року (див. історичну довідку нижче) штраф зменшився у два рази – до 25 млн грн.

Комітет має два звинувачення в бік «Зеонбуду», хоча, судячи по такому штрафу, кваліфікувало їх відомство скоріш за все як одне порушення:

  1. Встановлення тарифів на телекомунікаційні послуги без будь-яких розрахунків та економічних обґрунтувань, тобто по суті скоріш за все мова йде про те саме порушення, за яке АМКУ вже карав штрафом компанію, проте воно досі триває;
  2. Зміна тарифів шляхом надання знижок без будь-якого економічного обґрунтування, що також вже інкримінувалось компанії п’ять років тому, проте ні до яких результатів у підсумку не призвело.

Щодо знижок, в прес-релізі АМКУ зазначено, що за одні й ті самі послуги різні телекомпанії сплачували від нуля до 100% тарифу. Враховуючи те, що найбільше телекомпанії в Україні належать саме олігархам, в тому числі й Р. Ахметову, то які з них платили по повній, а які нічого – цікава та важлива інформація. В рішенні Комітету вона має бути відображена, якщо звичайно відомство не «загрифує» її як конфіденційну.

Що буде далі?

Вангуємо, що «Зеонбуд» піде до суду оскаржувати рішення Комітету, та можливо, навіть, знов виграє. Які є юридичні шанси у компанії на судову перемогу та деталі звинувачень ми зможемо дізнатись після публікації Комітетом повного тексту рішення та його аналізу.

Слідкуйте за сторінкою «Ліга антитрасту» в мережі Facebook, щоб дізнатись про це першими. Та не забувайте донатити, адже саме завдяки вашій підтримці ми маємо можливість боротись за рівні конкурентні правила для бізнесу в Україні.

Довідково: історія боротьби АМКУ з «Зеонбудом»

З 2011 року на економічній карті України з’явився ще один монополіст – ТОВ «Зеонбуд». Товариство є єдиною компанією в Україні, що може надавати послуги цифрового ефірного телебачення. Крім нього ніхто більше немає відповідної ліцензії. При цьому дії ліцензій «Зеонбуду» в останнє було продовжено в жовтні 2020 року та діятимуть вони до жовтня 2030 року.

В березні 2014 року народний депутат М. Томенко публічно називав власниками «Зеонбуду» олігархів Р. Ахметова, Д. Фірташа та членів родини біглого президента В. Януковича. Серед причетних до «Зеонбуду» також лунало прізвище В. Хорошковського. Останні це спростовували.

Після 2016 року в ЗМІ почала з’являтись інформація про нібито наявність контролю над якоюсь часткою компанії у президента П. Порошенка. За даними видання «Детектор медіа» багато років поспіль на ринку «сірим кардиналом» «Зеонбуду» називали народного депутата Ю. Мороко – вихідця з групи Ріната Ахметова, а покійний гендиректор «Зеонбуду» В. Галич працював у телекомунікаційних компаніях Ахметова.

Проте юридично до листопада 2019 року власниками компанії значились п’ять громадян Латвії та один громадянин Великої Британії. Й лише після прийняття законодавчих змін, що забороняли іноземцям володіти цифровим ефірним провайдером із загальнонаціональним покриттям, останні були замінені на п’ятьох громадян України, один з яких з 2010 по 2013 роки був директором однієї з компаній групи «СКМ» оліграха Р. Ахметова.

Антимонопольний комітет вже не вперше робить спробу розібратись з «Зеонбудом». Перше рішення щодо компанії Комітет прийняв 23 грудня 2014 року. Проте тоді відомство ще не наважувалось оштрафувати «Зеонбуд», а просто прийняло розпорядження про визнання його монополістом.

Рішення Комітету «Зеонбуд» оскаржив у Окружному адміністративному суді м. Києва та 18 березня 2015 року переміг. Суд вирішив, що кабельні, цифрові та інші провайдери можуть скласти конкуренцію «Зеонбуду», що в подальшому, 18 червня 2015 року, підтримав і апеляційний суд.

Проте 7 квітня 2016 року ці рішення були скасовані Вищим адміністративним судом з підстав порушення правил підвідомчості. Спір мав розглядатись не в адміністративних судах, а в господарських. Після цього рішення «Зеонбуд» з новим позовом до господарського суду щодо оскарження рішення АМКУ про свою монополію не звертався.

Другий підхід до «Зеонбуду» Комітет зробив 13 грудня 2015 року. Відомство оштрафувало компанію на 44,5 млн.грн. за зловживання монопольним становищем. Комітет звинувачував у продажу своїх послуг за завищеною ціною та непослідовною і суб’єктивною політикою надання знижок своїм споживачам.

Це рішення «Зеонбуд» також успішно оскаржив в судах. 16 травня 2016 року Господарський суд м. Києва скасував штраф АМКУ. Та 20 липня 2016 і 25 жовтня 2016 його підтримали апеляційний та Вищий господарський суди.

Приводом для скасування рішення стало те, що відомство не стало прописувати у нього про монополізм компанії, а послалось на вже прийняте Комітетом розпорядження щодо цього. Проте суди не погодились з таким підходом попри те, що розпорядження чинне.

В березні 2017 року АМКУ знов зайнявся «Зеонбудом» та розпочав розслідування щодо його зловживацького монополізму, яке і закінчилось накладеним сьогодні штрафом у розмірі 25,73 млн.грн. Відомство визнало, що з вересня 2011 –по грудень 2019 року «Зеонбуд» займав монопольне становище на ринку телекомунікаційних послуг з розповсюдження у цифровому форматі (стандарт DVB-T2 (MPEG-4)) телевізійних програм загальнонаціональних телерадіоорганізацій, та зловживав ним.

Агія Загребельська, «Ліга антитрасту»