Відтінки картелю: «ШБУ-77» та «ШБУ-14»
13.03.2020   //   1652 Переглядів

Дві фірми з абсолютно різних регіонів ходять одна до одної на тендери у ролі спаринг-партнерів для створення тендерного алібі.

Якщо довго вдивлятися в ̶б̶е̶з̶о̶д̶н̶ю̶ Clarity-project, то тендерні змови самі подивляться на тебе)))

Представляємо пару компаній ТОВ «ШБУ-77» та ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14», що за останні три роки розіграли між собою тендери «Укравтодору» на 1,7 млрд грн. При цьому очевидно, що фірми поділили між собою регіони України по принципу «ти допомагаєш мені виграти все що можна у моїй Чернігівщині, я допомагаю тобі у твоєму Закарпатті».

Принцип тендерного спаринг-партнерства побудовано на базовому принципі тендерів – для проведення відкритих торгів необхідні мінімум два учасники. Лише при наявності двох допущених до участі в ціновому аукціоні фірм торги є законними. Однак торги будуть незаконними, якщо дві фірми належать одному власнику хоча б на 25% статутного капіталу. Тому певні фірми, що справді не мають жодних ознак пов’язаності, надають одна одній «тендерне алібі». Заявляються на тендер одна до одної, щоб тендер відбувся у будь-якому разі. А замовники, які і проводять ці тендери, виконують свою роль – виганяють усіх інших конкурентів, щоб вони не створювали конкурентного тиску і не знижували ціни на аукціоні задля максимізації прибутку спаринг-партнерів, до яких у замовників немає жодних питань щодо освоєння тендерних коштів.

Київська фірма «ШБУ-77» очевидно сконцентрувалась на Закарпатті, отримавши там підряди на ремонт доріг на 3,60 млрд грн. У сусідній Буковині фірма отримала ще 0,21 млрд грн. Власником фірми є киянин Андрій Білоус – це менеджер будівельного холдингу кремлівського олігарха Олега Дерипаски.

Чернігівське «ШБУ №14» ще очевидніше окопалось у рідній Чернігівщині – фірма вигравала тендери лише тут, отримавши підрядів на 1,40 млрд грн. Бенефіціаром є місцевий бізнесмен Костянтин Будьонний – бізнес-партнер найвідомішого будівельника Чернігівщини Владислава Атрошенка з Партії регіонів та Блоку Петра Порошенка.

І ось вам факт – кожна з цих фірм частину тендерних здобутків отримала завдяки тому, що інша приходила на тендери в чужИй їй регіон, не торгувалась на аукціоні, а просто виконувала роль необхідного другого учасника тендеру.

Чернігівське «ШБУ №14» вісім разів заявилось на торги у Закарпатті на загальну суму 1,6 млрд грн, які зрештою виграло «ШБУ-77». У п’яти з восьми випадків жоден зі спаринг-партнерів взагалі не знижував ціну, а в решті трьох  переможець «ШБУ-77» знижував свою пропозицію на менше 1 відсотка!

Були випадки, коли на ці тендери таки заявлялись конкуренти, але тоді їм на допомогу приходили замовники з «Укравтодору». Наприклад, рік тому на тендері Закарпатської Служби автодоріг по ремонту траси Н-09 Мукачеве-Львів очікуваною вартістю 433 млн грн. до наших спаринг-партнерів заявилось відразу три конкуренти. «Укравтодорівці» ще до аукціону відсіяли «ПБС» і «Полтавубудцентр». Однак «Техно-буд-центр» прорвався на торги і вжахнув на аукціоні пропозицію 295 млн грн, тобто майже на 150 мільйонів нижче очікуваної ціни. При таких цифрах спаринг-партнери не втримались і теж впали, хоч і не так сильно – опустились на 50 мільйонів: до 380 млн грн. Але “зальотні” тернополяни пропонували скидку ще у 100 мільйонів. І схоже, що «Укравтодору» не дуже хотілось втрачати таку маржу. Тому замовник таки знайшов за що відхилити марнотратників «Техно-буд-центру» – за прострочену на кілька днів довідку з МВС про те, що представник фірми на тендері раніше не сидів у тюрмі за тендерні злочини. Після цього «Укравтодор» уклав угоду з «ШБУ-77» вартістю 380 млн грн і приховав додатки до угоди, в яких мала бути вказана ціна асфальтобетону. Зазвичай саме у основному будівельному матеріалі для ремонту доріг зашивають і маржу, і відкат.

І ось маємо свіжий приклад показової співпраці «Укравтодору» з парою «ШБУ». Служба автомобільних доріг у Чернігівській області у січні оголосила три тендери на експлуатаційне утримання місцевих доріг на загальну суму 127 млн грн. В усіх випадках окрім «ШБУ-77» та «ШБУ №14» на тендери подали заявки ще по 3-4 компанії. І у всіх випадках «укравтодорівці» познаходили за що повикидати всіх зайвих. Однак схоже переборщили. Бо частину конкурентів викинули за ті ж проблеми, які проігнорували в пропозиціях допущених конкурентів.

16 березня тендерна колегія АМКУ розглядатиме скарги відхилених ТОВ «ДС пром груп» та ТОВ «Данко». Щоб довго не розписувати всю феєрію докладніше зупинимось на одному дуже показовому пункті.

«Укравтодор» вимагав, аби учасники тендера мали інженера з якості або іншу особу, яка контролюватиме якість ремонтно-будівельних робіт. «ДС пром груп» у довідці вказало начальника лабораторії Дениса Авраменка з досвідом роботи на цій посаді 3 роки і загальним досвідом в аналогічних проектах 14 років. Однак «укравтодорівці» заявили, що «Скаржник не довів Замовнику його існування»! Мовляв, не зрозуміло їм, що начальник лабораторії має якийсь стосунок до контролю якості. Це не жарт, ось скріншот з відзиву Чернігівської САД на скаргу:

Хоча для підтвердження кваліфікації  інженерно –  технічних працівників Замовником було встановлено вимогу щодо надання копій дипломів про закінчення учбових закладів, на виконання якої «ДС пром груп» надав диплом  Дениса Авраменка, якому присвоєно кваліфікацію інженера-будівельника за спеціальністю «Автомобільні дороги та аеродроми», що може свідчити про його компетентність при контролі якості ремонтно-будівельних робіт .

Коли ж відхилений «ДС пром груп» заявив, що допущене «ШБУ-77» у своїй заявці так само розпливчато вказало посади своїх працівників (наприклад, вказали виконавцем якихось робіт Сергія Ніколаєнка, який виконує обов’язки начальника дільниці) – тут «укравтодорівці» стали грудьми за фаворита: «Нам все зрозуміло і це відповідає нашим вимогам».

Отже якщо АМКУ погодиться з такою позицію замовника, то нам залишиться лише здогадуватись яку економію коштів могла б отримати держава в ході нормальної торгівлі на ціновому аукціоні, якби Чернігівська САД так відверто не валила будь-яку можливість конкурентної боротьби з намоленою парою фаворитів. Яких знову ж таки повторимо – юридично ніщо не пов’язує між собою. Однак є багато доказів їхньої неприродньо схожої поведінки.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»