Енергетичні крутійства АМКУ: ДТЕК знову елегантно проводять між червоних ліній

19.11.2019   //  

Фотографувати – це поставити на одну лінію прицілу голову, око та серце.

Анрі Картьє Бессон

Продовжуємо «читання між рядків» сигналів, закладених АМКУ у рекомендаціях енергоринку від 25 жовтня. Перша частина «Енергетичні крутійства АМКУ: PSO – лише для держкомпаній».

Натяк № 2. Стратити не можна помилувати.

В кінці 2018 року Антимонопольний комітет визнав, що група ДТЕК не є монополістом на ринку генерації електроенергії. Рішення пояснювалось тим, що ринок зарегульований державою, отже жоден суб’єкт, незалежно від долі ринку, не володіє ринковою владою та не в змозі впливати на ринок.

В 2019 році ринок було лібералізовано, та багато хто чекав, як тепер Комітет буде дивитись на становище групи ДТЕК на ньому. В рекомендаціях Комітет чітко дав відповідь, що кома в зазначеному вище висловлюванні ще не поставлена. На це вказують кілька аспектів, які могли залишитись непоміченими для сторонніх осіб, однак були легко прочитані тими, хто розуміється на антимонопольних питання та енергетиці.

Перше. Про можливу монополію групи ДТЕК в торговій зоні «ОЕС Україна» мова не йде.

Комітет лише в одній частині рекомендацій дозволив собі згадку про долі компаній на ринку. Однак згадав дуже елегантно, для того, щоб не зачепити групу. В п. 19 розділу 2 рекомендацій, який присвячений ринку двосторонніх договорів, АМКУ зазначив:

«Сукупна частка п’яти суб’єктів господарювання-найбільших виробників на ринку електричної енергії становить понад 90 %».

Хто ці п’ять суб’єктів та яка приблизно у кожного з них доля, Комітет обережно промовчав.

Друге. АМКУ не розповів, як він буде ділити та рахувати ринки.

На сьогодні, крім територіального поділу енергоринку на дві частини – торгова зона «Острів Бурштинської ТЕС» (три західні області) та торгова зона «ОЕС Україна» (вся інша територія країни) – існує поділ по особливостям купівлі-продажу електроенергії. Так, ринок ділиться на чотири частини:

• ринок двосторонніх договорів (РДД), де електроенергія продається по довгостроковим контрактам та повинна коштувати дешевше;
• ринок на добу наперед (РДН), де можна придбати електроенергію «сьогодні на завтра» та відповідно коштувати вона повинна дорожче;
• внутрішньодобовий ринок (ВДР), де продається електроенергія «сьогодні на сьогодні», та коштувати вона повинна ще дорожче, ніж на РДН;
• та балансуючий ринок (БР) або «ринок покарання», де електроенергія купується як виключення «на зараз» по найдорожчій ціні.

 

Кожен з цих ринків має свої особливості. Не дивлячись на те, що товар на них продається однаковий – електроенергія, умови продажу не можна вважати взаємозамінними для покупця. Від того, як АМКУ визначить товарні межі ринку, залежить якого розміру буде частка кожної компанії. Чим ширше Комітет визначає ринок, тим відповідно меншою буде доля його учасників. Так само від визначення товарних меж ринку залежить кваліфікація дій енергетичних компаній щодо відмови продажу електроенергії на ринках, де вона коштуватиме дешевше.

Однак в рекомендаціях Комітет не дав розуміння, як він планує підходити до визначення ринку. Чи вважає він всі ці ринки одним, чи чотирма окремими. Навіть в тих місцях, де АМКУ згадував про долі компаній-учасників, Комітет не уточняв про який саме ринок іде мова.

Третє. Комітет «пом’якшив» свою риторику щодо PSO у порівнянні з травнем 2019 р.

23 травня 2019 року на чотирьох аркушах зауважень до проекту постанови КМУ щодо покладення спеціальних обов’язків на окремих учасників ринку Комітет пророкував такі наслідки запровадження пропонованої моделі:

• може містити ознаки прямого або опосередкованого примушування суб’єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів;
• може призвести до спотворення конкуренції;
• може призвести до послаблення конкуренції між виробниками електроенергії;
• може призвести до штучного звуження конкурентного ринку електричної енергії;
• може призвести до формування ціни на електричну енергію на неконкурентних засадах тощо.

 

Тоді Кабінет Міністрів не дослухався до зауважень Комітету та прийняв постанову. Виграла від цього перш за все теплова генерація, левову частку якої складає саме група ДТЕК. Оскільки саме вона залишились поза межами державного регулювання та мали право продавати електроенергію на будь-якому ринку за вільними цінами. Обсяги ж їх конкурентів були суттєво зменшені за рахунок виведення з конкурентних ринків 90% електроенергії ДП «НАЕК «Енергоатом» та 35% ПрАТ «Укргідроенерго».

В свіжих рекомендаціях Комітету ми вже не побачимо таких жорстких формулювань щодо PSO. Тобто Комітет фактично погоджується на такий механізм, за умови запровадження більш жорсткого державного контролю за його функціонуванням.

Окремі рекомендації Комітет вже надавав раніше, однак вони не були виконані. Так, 18.03.2019 Комітет надав пропозиції Кабінету Міністрів щодо запровадження біржової торгівлі електроенергією на ринку двосторонніх договорів. Такі самі рекомендації 25.10.2019 АМКУ знову надав Міністерству енергетики та захисту довкілля.

Крім цього, АМКУ нагадав державним регуляторам та операторам ринку про обов’язок повідомляти щодо порушень на ринках. Та рекомендував групі ДТЕК та ПАТ «Донбасенерго» продавати електроенергію прозорим способом з вільним доступом покупців.

Із загальної картини «доброго та все розуміючого Комітету» виділяється лише одна історія – щодо відкриття справи проти ПАТ «ДТЕК Західенерго» за ознаками зловживання монопольним становищем в торговій зоні «Бурштинської ТЕС». Але за умови доведення Комітетом цієї справи до рішення,  відповідачу буде загрожувати тільки штраф. Про примусовий поділ, за аналогією з нещодавнім рішенням по добривному бізнесу, навряд чи буде іти мова. Скоріш за все це закінчиться тривалим та сумнівно-успішним для Комітету оскарженням цього рішення в судах, що суттєво не вплине на конкуренцію на ринку електроенергії, а значить і на добробут споживачів.

У всіх цих інтелігентних па, Комітет зміг пройти дуже близько поряд з кожною з червоних ліній, не доторкнувшись та не заступивши за жодну з них. Як наслідок на зробленій АМКУ фотографії ринку, завдяки вдало підібраному ракурсу група ДТЕК не виглядає велетнем, а створений, в тому числі, завдяки «доброті» АМКУ безлад – непомітно.

Агія Загребельська

«Наші гроші» – незалежне видання, яке здебільшого фінансується грантами. Разом із тим інтереси грантових організацій покривають далеко не весь спектр соціально-економічних проблем.  Тому частину досліджень/розслідувань ми проводимо або за рахунок власних ресурсів, або за підтримки наших читачів. Підтримати нас можна отут. Жоден донат не пропаде намарно!