Кривосуддя судді Юденко
27.03.2019   //  

Суддя Київського апеляційного суду Тамара Юденко «відреклась» від власних правових висновків, щоб затвердити покарання для уповноваженої АМКУ Агії Загребельської по справі про (не)вчасне декларування продажу старої автівки.

Фабула справи

  • Загребельська декларувала автомобіль у всіх своїх деклараціях, поданих за роки роботи в АМКУ.
  • Брат держуповноваженої користувався цим автомобілем на підставі довіреності, повідомивши чиновницю про продаж автівки в момент передачі їй відповідних коштів. У встановлений Законом 10-тиденний строк з дня отримання доходу, як і зазначено у ч. 2 ст. 52 Закону «Про запобігання корупції», Загребельська повідомила НАЗК про продаж автомобіля.
  • Загребельська зафіксувала продаж автомобіля у березні 2018 року. НАЗК склало протокол про правопорушення лише у листопаді 2018 року – через півроку після того, як чиновниця сама повідомила про суттєві зміни.

25 березня у Київському апеляційному суді відбулось засідання за скаргою державної уповноваженої АМКУ Агії Загребельської на рішення судді Солом’янського райсуду Києва Сергія Агафонова, який нещодавно визнав її винною у порушенні антикорупційного законодавства. (Цей суддя для покарання Загребельської також відійшов від власної суддівської практики, визначивши її винною в тому, за що раніше визнав невинною іншу чиновницю АМКУ. Прокурор Генпрокуратури фактично визнав це у суді над Загребельською, див відео).

До цієї справи Юденко підійшла з наступним багажем. У листопаді 2018 року вона виправдала головного спеціаліста Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру Ангеліну Ахромєєву, якій інкримінували те ж правопорушення – за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП (порушення вимог фінансового контролю).

Ахромєєва, будучи власником частки квартири за договором дарування, отримала в дар іншу частку вказаної квартири, однак не повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані. Зробила це наприкінці серпня 2017 року при договорі дарування частки – від 11 травня 2017-го.

Розглянувши матеріали справи, суддя Юденко резюмувала, що Ахромєєва вчинила правопорушення «не умисно», адже:

«Право власності на квартиру було оформлено у рівних частинах на відповідачку та її матір, після чого частка матері останньої була подарована Ахромєєвій за договором дарування, який за своєю природою є безоплатним».

Далі суддя Юденко підкреслила, що у ч. 2 ст. 52 Закону «Про запобігання корупції» зазначено «з моменту отримання доходу або придбання майна», у той час як «вона фактично не отримувала в якості доходу другу частку квартири».

Також суддя Юденко звернула увагу на той факт, що, нехай у серпні, але відповідачка повідомила про зміни, що свідчить про відсутність умислу на приховування інформації.

І останнє. Суддя Юденко навіть взяла до уваги той факт, що відповідачка у декларації за 2016 рік вказала себе однією із власників квартири, а отже – не мала наміру приховувати своє майно та доходи.

Натомість суддя з дуже емоційним засудженням в голосі наголосила на тому, що Загребельська у аналогічній ситуації порушила принципи прозорості, позбавивши громадськість можливості дізнатись, що вона продала старе авто за 300 тисяч гривень не через десять днів після того, як договір купівлі був підписаний її братом (саме він багато років користувався автівкою), а через пять днів після того як брат приніс їй документи і гроші за продане авто.

Ще раз. Півроку тому суддя Юденко виправдала чиновницю за те, що вона запізно задекларувала дохід у вигляді подарованої їй частини квартири, бо та не мала наміру приховувати майно, оскільки зрештою задекларувала його. А зараз суддя вирішила, що декларування доходу від продажу автомобілю – все рівно порушення.

Нагадаємо, Агія Загребельська призначена на посаду державної уповноваженої АМКУ з 26 серпня 2015 року. За час роботи в Комітеті займалась, з-поміж іншого, гучними розслідуваннями у сфері Мін’юсту, нелегального грального бізнесу, посередницьких «прокладок» на доступі до бази оцінок Фонду державного майна, змови «харчових» підрядників Міністерства оборони тощо.

Загребельська уже повідомила про те, що оскаржить рішення українських судів у Європейському суді з прав людини. Тож за справедливим вирішенням питання не постоїть.

А от як довго сидітимуть у суддівських кріслах торговці правосуддям – питання, яке доведеться вирішувати виключно всередині країни.

Повністю відео судового засідання тут.

Блог від: Юлія Костюк