[1]Як люди Порошенка забрали у «Енергоатому» 300 мільйонів і віддали їх Ахметову. На черзі – ще 2 мільярди.
Останнім часом в риториці влади з’явилась одна максима: «Щоб подолати корупцію не потрібно воювати з конкретними корупціонерами. Потрібно міняти правила гри: щоб неможливо було вкрасти».
У нас є хороша ілюстрація до цього вислову. Яка повністю його заперечує. Бо на перший вигляд – і процедури прозорі, і алгоритм – чітко розписаний, а державні гроші – однаково щезли.
А те, що бенефіціаром схеми став олігарх, який знаходиться у хороших стосунках з президентом України – це вже дрібний нюанс. Бо й так зрозуміло, що в подібних історіях «чужі тут не ходять». А тепер про деталі.
Теорія закону
Ще з часів Кучми в Україні існують перехресні борги між великими покупцями електроенергії, виробниками електроенергії та постачальниками сировини для виробників електроенергії. Борги ситуативно вимірюються в десятках мільярдах гривень і їх розподіл відбувається на рівні держпідприємства «Енергоринок», що виконує функцію такого собі казана.
Аби не перегризти один одному горлянку за ці борги всі учасники ринку вже давно домовились про правила співіснування і визначили їх у статті 15 закону України «Про електроенергетику». Згідно до неї усі гроші від покупців електроенергії скирдуються у загальний казан «Енергоринку» і далі розподіляються між енергетиками.
Алгоритм розподілу теж визначений. Якщо дуже спростити, то: приблизно 50% грошей забирають теплоенергетики, 40% – «Енергоатом», решта 10% ділиться між «Укргідроенерго» , «Укренерго», ТЕЦ та «зеленими» альтернативниками. І спочатку закривають найстаріші борги перед виробниками електроенергії.
Ще раз. Якщо якесь з обленерго у один прекрасний момент вирішує заплатити свій борг перед виробником енергії, то його гроші потрапляють в «Енергоринок», звідки цю суму у пропорції 50:40:10 отримують «тепловики», атомники, та «Укренерго», річковики з сонячниками і вітряками. Крок вліво/вправо – крадіжка з кишені сусіда. Погоджений з сусідами крок вліво/вправо – зґвалтування за попередньою згодою сторін.
Практика віджиму
У передостанній робочий день 2016 року – 29 грудня – була проведена миттєва багатоходівка по перекладанню грошей Ахметова з однієї кишені в іншу в обхід загального правила. Слідкуйте за ̶н̶а̶п̶е̶р̶с̶т̶к̶а̶м̶и̶ руками.
«ДТЕК Павлоградвугілля» вищевказаного бізнсмена, яке є одночасно і постачальником вугілля для виробництва електроенергії і споживачем електроенергії, вкидує в общак «Енергоринку» 635 мільйонів гривень свого боргу за спожиту електроенергію, ще 51 млн додає державний «Держвуглепостач».
За алгоритмом ці 686 млн грн. мали б розподілити у пропорції «50 тепловикам» : «40 атомникам» : «10 іншим» по старим боргам. Тобто кожен виробник електроенергії мав отримати свою порцію грошей.
Але в цей же день НКРЕКП за пропозицією Ради Оптового ринку електроенергії (чотири з десяти членів [2] офіційно представляють групу Ахметова) приймає рішення про ексклюзивну проводку: вважати отримані від шахтарів гроші купою мільйонів для оплати не по старим боргам початку ХХІ сторіччя, а по боргам, що виникли станом на 1 жовтня 2016 року.
І друге виключення з алгоритму – це його повне ігнорування. Комісія під проводом Дмитра Вовка вирішила, що ці гроші треба ділити не за алгоритмом, а по справедливості. Ось обгрунтування такого рішення:
[3] 
[4]
Видимість справедливості мала виконати факсограма №01/13-13532 від Міністерства енергетики.
«Нашим грошам» вдалось отримати дані про розподіл 686 млн грн. по цій факсограмі. Виявилось, що державні енергокомпанії отримали лише 10 млн грн., а енергокомпанії Ахметова – 676 млн грн. Тобто державні виробники і далі залишилися з боргами, які навряд чи колись погасяться. А от компанії Ахметова отримали погашення боргів перед ними в обхід загальної черги:
| Хто отримав від «Енергоринку», тис грн. | ||||||
| Хто заплатив за е/е свій борг «Енергоринку» | Скільки заплатив, тис грн. | «Центренерго» | «Укрінтеренерго» | «ДТЕК Східенерго» | «ДТЕК Задіненерго» | «ДТЕК Дніпроенерго» |
| «ДТЕК Павлоградвугілля» | 634 562 | 5 000 | 5 000 | 210 845 | 329 099 | 135 560 |
| «Держвуглепостач» | 50 942 | |||||
Як бачимо, атомники і гідроенергетики отримали нуль цілих нуль десятих. Хоча мали би -близько 300 мільйонів гривень.
Хто має відповідати за оборудку
Оскільки ми вважаємо, що крім «відкритих процедур» важливі і прізвища тих, хто їх порушив, то зафіксуємо відповідальних за цю багатоходівку:
- члени НКРЕКП, які 29 грудня проголосували за постанову №2385 [5] «Про перерахування коштів»;
- міністр енергетики Ігор Насалик, який 29 грудня затвердив «Обсяги проведення розрахунків…» і надіслав їх до «Енергоринку» факсограмою №01/13-13532. Виконавець документа щодо розподілу коштів – директор Департаменту економіки та фінансів Міненерговугілля, також документ завізований директором Департаменту електроенергетичного комплексу Міненерговугілля та директором ДП «Держвуглепостач» Плюнгіним А.В.
- заступник гендиректора «Укргідроенерго» М.А.Левицький, який підписав листа свого держпідприємства на НКРЕКП, що не заперечує проти того, щоб не отримати грошей;
- віце-президента «Енергоатому» А.А.Айсін, який підписав листа від свого держпідприємства, що не заперечує проти того, щоб не отримати грошей.
Тобто державні атомники і енергетики своїми руками дозволили Ахметову і «порошенківцям» обібрати себе, та ще й надали люб’язних листів з дозволом. Тому оцінку оборудці 29 грудня 2016 року, гадаємо, варто було б дати в рамках не лише журналістського тексту.
Додатковий шарм від СБУ
У розпорядженні «Наших грошей» є лист на ім’я прем’єр-міністра від голови СБУ. Василь Грицак напередодні прийняття рішень НКРЕКП, Міненерго та «Енергоринку» попереджав Володимира Гройсмана, що ігнорування законного алгоритму розподілу грошей між енергетиками негативно відобразиться на «Енергоатомі» і «Укргідроенерго». А тому «з метою локалізації загроз енергетичній безпеці держави, усунення причин та умов, що дестабілізують соціально-політичну обстановку, вважається за доцільне невідкладно розглянути питання щодо недопущення реалізації запропонованого Радою ОРЕ механізму розподілу коштів між виробниками електричної енергії за відпущену електроенергію».
[6] 
[7]
Але цей лист голови СБУ залишився лише цидулкою на папері. Бо Гройсман ніяк не впливає на НКРЕКП, яке очолює колишній працівник «Рошен» і «ICU» Дмитро Вовк. І яке приймає такі формули на зразок «Роттердаму+», з якої багатіє Рінат Ахметов та бенефіціар скупки євробондів «ДТЕКу» – фірма «ICU», яка, нагадаємо, веде фінансові справи Петра Порошенка.
Так що застереження голови СБУ «чомусь» не подіяло. Не полегшилось життя і в податливих атомників, які в 2016 році думали, що якщо на прохання «порошенківців» віддати ахметівцям 300 мільйонів, то це їм якось зарахується у майбутньому. Мрії телятка не збулись, навпаки: у хижаків лише розпалився апетит [8].
І що ми маємо у результаті? Маємо чесні й прозорі процедури, як цього прагне вся освічена громадськість, і маємо 300 мільйонів гривень, які щезли з бюджетних, тобто наших кишень.
А журналісти мають у своїх нотатках чергову схему. Якою можна перевіряти не тільки минуле, а й майбутнє. Річ у тому, що нещодавно «Енергоринок» взяв 2 мільярди гривень [9] кредиту в «Ощадбанку».
Офіційною мовою: «Для погашення утвореної до 1 вересня 2017 року заборгованості перед енергогенеруючими компаніями «Центренерго», «Донбасенерго», «ДТЕК Дніпроенерго», «ДТЕК Західенерго» і «ДТЕК Східенерго» на виконання розпорядження Кабміну від 18 жовтня 2017 р. № 776-р [10] «Про заходи щодо стабілізації роботи енергогенеруючих компаній теплових електростанцій».
Скільки отримають державні підприємства, а скільки приватні – побачимо невдовзі. Хоча те, що борги державним атомникам повертати не збираються – зрозуміло вже й зараз [11].
Головне – повернути борг відомому олігарху. Навіть, якщо доведеться залізти в кредит. Діти віддадуть. Якщо НКРЕКП зробить остаточну відмашку на нову оборудку.
Юрій Ніколов, «Наші Гроші»