Олімпіада подвійного призначення
Що насправді розробляється у Каськіва під виглядом підготовки до зимових Олімпійських Ігор-2022 в Карпатах? У «Наших Грошей» з’явився документ, аналіз якого вказує на підготовку до спорудження прибуткового гірськолижного курорту. Для когось.
Після літньої Олімпіади-2008 віце-мера Пекіна розстріляли за те, що він записав будівельну фірму на свою коханку і давав їй підряди на зведення олімпійських об’єктів, а також брав з підприємців хабарі за землевідводи. Правоохоронці довели його провину на мільйон доларів, і цього вистачило для смертельного вироку. В олімпійській історії, про яку піде мова нижче, ціна питання наразі не така велика. Але все тільки починається…
«Нашим Грошам» вдалось розшукати в нетрях «Віснику державних закупівель» документ, у якому викладені вимоги до розробника техніко-економічного обґрунтування створення спортивно-туристичної інфраструктури Національного проекту «Олімпійська надія – 2022». Так довго називається проста річ – попередній розрахунок бізнес-моделі гірськолижного комплексу на Закарпатті, який українцям минулого року рекламували як бажання України прийняти зимову Олімпіаду 2022 року.
Нагадаємо, ця забаганка виникла рік тому в лігві Віктора Януковича – було навіть видано президентський указ, яким цей проект віднесли до одного з пріоритетних напрямків розвитку держави. Ідея втілилась у створення державного підприємства «Олімпійська надія – 2022», підпорядкованого Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами України Владислава Каськіва.
Наприкінці 2011 року Каськіву вдалось продавити австрійську фірму «Кленкхар Партнер Консалтинг» («Klenkhart & Partner Consulting») у якості розробника ТЕО цього проекту, незважаючи на те, що австрійці захотіли за роботу 425 тис євро, а французи «Бюро досліджень та технічних послуг м. Альбертвіля – АБЕСТ» пропонували втричі дешевше і відкрито звинувачували підопічних Каськіва і австрійців у корупційній змові. При цьому гарячку з неконкурентною процедурою у Каськіва пояснювали необхідністю якнайшвидше розпочати підготовку до Ігор, хоча вони й відбудуться лише в 2022 році. При цьому заявку на тендер Міжнародного олімпійського комітету потрібно подавати лише в 2014 році, а переможця тендеру оголосять в 2015-му.
В мальовничій презентації олімпійського нацпроекту, який попередньо оцінюється в 80 млрд грн., знайшлось місце для всіх необхідних для Ігор об’єктів. Згадуються і олімпійський стадіон, і два хокейні палаци, і об’єкти для ковзанярів, і для бобслею, і для керлінгу. Усе це попередньо приписано до Львова та його околиць. А все, що пов’язано з лижами звичайними та гірськими – зміщується до Закарпатської області (див. карту).
Принципова річ: вищезгадані об’єкти з львівською пропискою є так би мовити одноразовими. Ковзани, сані, керлінг – все це може самоокуповуватись тільки у випадку постійного проведення великих змагань на кшталт Олімпіади, чи включення об’єктів до розкладу регулярних світових турнірів. Тоді як лижні та гірськолижні курорти можуть приносити зиск без змагань взагалі. Навіть більше – спорт буде заважати заробляти, хоча стане відмінною рекламою.
Тож яким було здивування «Наших Грошей», коли в технічному завданні на ТЕО Національного проекту «Олімпійська надія – 2022» (створення спортивно-туристичної інфраструктури) ми не знайшли жодних згадок про затратні і ймовірно збиткові об’єкти з львівською пропискою, зате знайшли ретельно виписане завдання на прорахунок бізнес-моделі всесезонного курортного комплексу на Закарпатті. А саме в районі Боржавської полонини (г. Плай, г. Великий Верх, г. Гимба, г. Магура-Жиде) с. Пилипець Міжгірського району та с. Гукливий і смт Воловець Воловецького району Закарпатської області.
Отже що передбачено технічним завданням (повністю тут).
Потрібно проаналізувати гірські комплекси у Східній Європі, Росії і Україні: розташування, кількість, типи та технічні характеристики підйомників, кількість та типи спусків, ціноутворення, середній дохід з одного туриста, типи нерухомості (готелі, апартаменти), лікувально-реабілітаційні та конференц-центри, заклади харчування, розважальні заклади та ін. Провести загальний огляд комплексів з точки зору креативного позиціонування і проаналізувати успішності/невдачі відповідних концепцій та позиціонування.
Аналіз регіону в районі Боржавської полонини, Міжгірського та Воловецького районів потрібен для з’ясування ситуації з житловими об’єктами, нерухомістю для продажу та оренди, наявністю закладів для спорту та дозвілля. Щодо місцевих закладів харчування потрібно з’ясувати приблизні витрати споживача за один візит.
Потрібно визначити аудиторію, яка найчастіше відвідує гірськолижні комплекси у Східній Європі, Росії і Україні. Для більш точного образу туристів-лижників їх потрібно класифікувати по досвіду катання на лижах, кількості поїздок на рік, кількості супроводжуючих осіб, кількості спусків на день та їх вибір схилів: блакитні, червоні, чорні.
Гірськолижні схили мають бути сплановані для початківців, лижників середнього рівня та високого рівня катання (відповідно європейським стандартам та стандартам FIS (International Ski Federation) щодо можливості проведення змагань рівня Чемпіонату світу та Олімпійських ігор з усіх дисциплін гірськолижного спорту).
Для деяких видів діяльності, особливо для тих, що самі по собі є атракцією (наприклад, тюбінг надувні санки, санний спорт тощо) надати приблизні показники щодо кількості осіб на годину чи на день. Запропонувати розташування одного чи більше фристайлових (фан) парків. Інфраструктура парків має бути розрахована як на початківців так і для спортсменів, включати фігури та споруди які відповідають стандартам FIS (напівтрупа, та траса для лижного та сноуборд кросу). Також передбачено можливість туристичних сходжень, велоспорту, пара планеризму, наявність футбольних площадок.
Потрібно запланувати вертолітний майданчик і гольф-майданчик (ну це зрозуміло з огляду на улюблені цяцьки Віктора Федоровича).
Потрібно запропонувати «реалістичну концепцію розвитку об’єктів нерухомості на території комплексу, які б могли приносити дохід у весняний, літній та осінній періоди (наприклад, навесні – сезон виставок, влітку – весіль та літніх видів спорту, восени – сезон конференцій)».
В рамках креативної концепції потрібно включити наглядні зображення інтер’єрних та екстер’єрних рішень і запропонувати «реалістичні витрати та ціни» на будівництво, забезпечення функціонування, продаж, оренду, доходів від комерційних об’єктів. Запропонувати тип та потужність підвісних канатних доріг, що забезпечать цікаве використання також і влітку (підйомники з панорамними площадками, доступ до туристичних маршрутів, ігрових площадок та гірських велодоріжок). Передбачити ресторани з панорамою гірських хребтів, лікувально-реабілітаційний центр та конференц-центр.
Для прорахунку бізнес-моделі потрібно визначити оптимальну структуру власності та розподілу статутного капіталу майбутнього власнику курорту, визначити оптимальний механізм участі держави в реалізації проекту, з’ясувати ситуацію з податками та наявністю пільг, визначити беззбитковий рівень та структуру тарифів для економічної обґрунтованості проекту, довгострокові і короткострокові джерела фінансування Проекту, частка власних і кредитних коштів (порівняльний аналіз та вибір рекомендованого джерела фінансування). При цьому потрібно обґрунтувати необхідність отримання бюджетної підтримки та фінансування.
При оцінці потрібно врахувати недосконалість законодавства та політичні ризики, визначити потребу в земельних ділянках, розрахувавши вартість викупу необхідних ділянок. І насамкінець – включити перелік майнових об’єктів, що мають бути створені у кожній з цих зон, наприклад, через 1-2 роки, 3-4 роки, 5-7 років, 8 і більше років.
Роки – це важливо. Зазвичай останні об’єкти здаються незадовго до Ігор. Це дозволяє проводити Олімпіади на найсучасніших у свій час об’єктах, а не тих, що за десять років експлуатації вже вимагають ремонту. І роки – це не єдине питання до вищевикладеного гамузу, відповіді на які журналістам знайти дуже важко, якщо не сказати неможливо.
– Як змінювались власники земельних ділянок в районі майбутнього курорту?
– Хто буде щасливим бенефіціаром курорту?
Звичайно, наші підозри завжди назвати параноєю. Оскільки у Каськіва справді не приховують бажання створити потужний курорт, який не може функціонувати без нормального ведення бізнесу. Однак нас дуже насторожує такий момент.
В описаному техзавданні йдеться про можливість податкових пільг, залучення державних коштів, але жодним чином не йдеться про вигоди держави від участі в цьому проекті у вигляді кешу. Звичайно, бюджет отримає щось у вигляді податків (правда, наші бізнесмени вміють поводитись з цим ярмом), держава отримає іміджеві вигоди (якщо бізнес буде успішний).
Але чи буде концепція курорту взагалі передбачати поповнення державної казни від його діяльності у випадку, якщо держава вкладе в розвиток цього бізнесу хоч одну копійку? Нагадаємо, розробка ТЕО вже замовляється за цілком державні гроші, і в ТЕО жодним чином не йдеться про збиткові та обтяжливі для приватного бізнесу речі на кшталт ковзанярського та хокейного комплексів, чи бобслейної траси. Це просто бізнес. Чийсь бізнес.
Юрій Ніколов, «Наші Гроші»