Вимоги до автоматизованої системи “Укргазвидобування”

30.11.2011   //  

Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі

Система автоматичного керування УСК (1-ша черга)

Технічні вимоги

 

1 Призначення системи

Система автоматичного керування установки стабілізації конденсату (САК УСК) призначена для автоматичного керування безперервним технологічним процесом та рішення завдань централізованого збору й обробки інформації, контролю, захисту, сигналізації і оперативно-диспетчерського керування основними та допоміжними технологічними процесами переробки газового конденсату.

2 Вимоги до рівнів керування

САК УСК повинна мати три рівня ієрархії:

–          верхній рівень – рівень спеціалізованої обробки, довгострокового збереження і надання даних користувачам. Верхній рівень повинен бути реалізований на базі сервера системи й автоматизованих робочих місць (АРМ) операторів, та забезпечувати взаємодію САК УСК з оперативним персоналом, формування команд керування, зв’язок з системами верхнього, середнього, нижчого рівнів керування, ведення оперативних та глибоких архівів виміряних та розрахованих змінних, формування журналів технологічних подій та дій оператора;

–          середній рівень – рівень обробки даних і формування керуючих впливів повинен забезпечувати виконання в реальному масштабі часу як локальних задач збору даних з давачів і видачі керуючих впливів на виконавчі механізми, так і задач централізованої обробки даних і формування керуючих впливів. Середній рівень повинен бути реалізований на базі контролерного обладнання;

–          нижчий рівень – рівень первинного контролю даних і видачі керуючих впливів на виконавчі механізми повинен включати в себе давачі і вимірювальні перетворювачі контролю параметрів, приводу і виконавчі механізми керування технологічними об’єктами.

 

На верхньому рівні САК УСК повинні бути реалізовані наступні функції:

–          регулярний цілодобовий контроль (моніторинг) стану основних технологічних агрегатів й установок;

–          опитування з необхідною періодичністю й фіксація в архіві значень технологічних параметрів керованих об’єктів;

–          приймання і передавання сигналів про виникнення таких ситуацій або подій, які вимагають втручання оперативного персоналу, обробка інформації, що надходить із технологічних об’єктів або від нижнього рівня САК УСК, включаючи її перевірку на достовірність;

–          візуалізація інформації, включаючи її сигналізацію, цифрову індикацію й документування;

–          координація функціонування взаємозалежних технологічних об’єктів (агрегатів, установок);

–          керування режимами роботи обладнання;

–          налаштування (дистанційна зміна) параметрів функціонування обладнання;

–          формування дистанційних керуючих впливів, що визначають режими роботи технологічних об’єктів ТЦСК;

–          ведення архівів даних про хід процесів, змінах параметрів, подіях і діях персоналу;

–          надання доступу персоналу (з обліком його посадових обов’язків і відповідних прав доступу) до інформації, що збирає й/або збереженої в системі.

Інформація повинна виводитись на екран монітора АРМ оператора у вигляді кольорових мнемосхем із цифровою індикацією значень основних технологічних параметрів, а також у вигляді графіків і таблиць. Інформація, що вимагає реакції оператора, повинна бути забезпечена світловою і звуковою сигналізацією.

 

Основними функціями середнього рівня САК УСК повинні бути:

–          одержання інформації з нижнього рівня САК УСК;

–          обробка інформації про стан технологічного процесу;

–          виконання функцій автоматичного регулювання й протиаварійного захисту;

–          передача командних і настроювальних сигналів на нижній рівень САК УСК;

–          обмін даними із верхнім рівнем САК УСК.

Вибір структури середнього рівня САК УСК і розподіл функціональних завдань повинен бути виконаний з урахуванням територіального розташування обладнання, що автоматизується, складу технологічних об’єктів і вимог до обсягу автоматизації.

Основним завданням функціонування середнього рівня САК УСК повинно бути забезпечення взаємодії нижніх рівнів САК УСК із САК та системою диспетчерського контролю (моніторингу), обліку й керування об’єктами.

 

На нижньому рівні САК УСК повинні реалізуватись наступні функції:

–          первинна обробка отриманої інформації;

–          передача необхідних даних на вхід вищестоячого рівня САК УСК;

–          приймання командних і настроювальних сигналів від вищестоящого рівня.

3 Вимоги до структури та складу САК УСК

№ п/п	Найменування продукції	Місце встановлення	Складові	Од. вим.	Кількість
1	Програмно-апаратний комплекс системи автоматичного керування УСК – 1 комплект	Операторна  УСК	Шафа автоматики У-10, АХУ, КВП згідно вимог  п. 3.1.1.	шт.	1
			Шафа автоматики У-60, НГЦ, НХЦ згідно вимог  п. 3.1.2.	шт.	1
			Шафа кросова згідно вимог  п. 3.1.3.	шт.	1
			Шафа релейна згідно вимог  п. 3.1.4.	шт.	1
			Шафа мережева згідно вимог  п. 3.1.5.	шт.	1
			Робоча станція оператора  згідно вимог п. 3.1.6.	шт.	2
			Термінальна панель  згідно вимог п. 3.1.7.	шт.	2

3.1.1. Шафа автоматики У-10, АХУ, КВП:

• Комплект промислового логічного контролера S7 або еквівалент*.
• Станція розширення ЕТ або еквівалент*..
• Модулі інтерфейсні.
• Модулі введення аналогових сигналів.
• Модулі виведення аналогових сигналів.
• Модулі введення дискретних сигналів.
• Модулі виведення дискретних сигналів.
• Модулі автоматичного регулювання.
• Модулі комунікаційні.
• Блоки живлення.
• Комутатор Ethernet.
• Панель оператора.
• Комплект кабелів та проводів.
• Шафа з комплектом металовиробів.
• Комплект прикладного програмного забезпечення на CD.

 

3.1.2. Шафа автоматики У-60, НГЦ, НХЦ.

• Станція розширення ЕТ або еквівалент*..
• Модулі інтерфейсні.
• Модулі введення аналогових сигналів.
• Модулі виведення аналогових сигналів.
• Модулі введення дискретних сигналів.
• Модулі виведення дискретних сигналів.
• Модулі автоматичного регулювання.
• Блоки живлення.
• Комутатор Ethernet.
• Комплект кабелів та проводів.
• Шафа з комплектом металовиробів.

 

 

3.1.3. Шафа кросова.

• Ізолювальні інтерфейсні модулі.
• Блоки живлення.
• З’єднувачі рознімні.
• Комплект кабелів та проводів.
• Шафа з комплектом металовиробів.

 

3.1.4. Шафа релейна.

• Комплект проміжних реле.
• Блоки живлення.
• З’єднувачі рознімні.
• Комплект кабелів та проводів.
• Шафа з комплектом металовиробів.

 

3.1.5. Шафа мережева.

• Шафа 19” з 4-ма вентиляторами та термостатом.
• Комутаційна панель оптична.
• Комутаційна панель екранована RJ-45 або еквівалент*..
• Комутатор Ethernet.
• Пристрій безперервного живлення.
• Монтажний комплект.
• Комплект кабелів.
• Сервер Microsoft Windows або еквівалент*..
• Комплект прикладного ПЗ SCADA SIMATIC WinCC або еквівалент*..

 

3.1.6. Робоча станція оператора.

• Процесор не гірше Pentium 4, 2,5 GHz або еквівалент*..
• Оперативна пам’ять не гірше 2 GB або еквівалент*..
• Не менше 80 Гб дискового простору.
• Відеоадаптер (графічна карта) не гірше SXGA (32 MB) або еквівалент*..
• Монітор з візуальним розрізненням не гірше 1280 x 1024 або еквівалент*..
• CD-ROM або DVD-ROM.
• Клавіатура.
• Маніпулятор типу „миша”.
• Програмне забезпечення, операційна система Microsoft Windows або еквівалент*..
• Програмне забезпечення SCADA SIMATIC WinCC або еквівалент*.
• Комплект кабелів.

 

3.1.7. Термінальна панель.

• Вибухозахищена комп’ютерна панель керування.
• Шафа з комплектом металовиробів.
• Комплект прикладного програмного забезпечення для візуалізації на CD.
• Свідоцтво про вибухозахищеність електрообладнання, видане уповноваженим державним органом (надається під час поставки).

 

Торгова марка основного обладнання: Siemens або еквівалент*..

 

4 Вимоги до виконуваних функцій

Всі підсистеми, що входять до складу САК повинні бути системами тривалої дії й розрахованими на безперервне цілодобове функціонування протягом періоду часу між капітальними ремонтами.

САК УСК у цілому повинна забезпечувати реалізацію наступних функцій:

–               збирання, обробляння, реєстрація й відображення інформації про хід технологічних процесів і стан обладнання;

–               автоматичне формування масивів ретроспективної інформації з вимірюваних технологічних параметрів;

–               автоматичне виявлення, реєстрація, відображення й сигналізація відхилень технологічних параметрів від заданих значень;

–               технологічний облік матеріальних потоків;

–               непряме обчислення окремих комплексних показників функціонування технологічного комплексу в цілому;

–               формування й друкування облікових і звітних документів;

–               формування архівів вимірюваних параметрів і показників стану обладнання;

–               контроль значень технологічних параметрів і показників стану обладнання на екранах робочих станцій по виклику;

–               дистанційне й автоматичне керування, а також блокування технологічного обладнання;

–               захисне відключення й уведення резервного технологічного обладнання при порушенні заданих режимів роботи або відмовах працюючого обладнання;

–               програмний пуск технологічних установок;

–               програмна зупинка технологічних установок у нормальному й аварійному режимах;

–               автоматичне регулювання основних технологічних параметрів;

–               протоколювання дії захисних відключень і блокувань технологічного обладнання;

–               протоколювання значень технологічних параметрів і показників стану технологічного обладнання при спрацьовуванні захисних відключень і блокувань;

–               автоматичний контроль виконання команд керування;

–               реєстрація дій оператора-технолога в нормальних і аварійних режимах;

–               ручне введення уставок технологічних параметрів, параметрів налаштування контурів регулювання;

–               захист баз даних, інформаційного і програмного забезпечень від несанкціонованого доступу;

–               автоматичний контроль функціонування програмно-технічних комплексів з видачею операторові-технологові інформації про виниклі порушення і несправності.

 

Реалізація зазначених функцій повинна забезпечувати роботу технологічних об’єктів без постійної присутності обслуговуючого персоналу.

5 Вимоги до зв’язку:

–               зв’язок між давачами і САК повинен здійснюватись по фізичних лініях зв’язку;

–               зв’язок між САК і рівнем диспетчерського контролю й керування повинен здійснюватись за допомогою оптичних ліній;

–               зв’язок між щитами автоматики САК в операторній і блоками екстреної зупинки повинен здійснюватись по фізичних лініях зв’язку.

 

 

6 Вимоги до режимів функціонування САК УСК

САК УСК повинна функціонувати у таких режимах:

–               автоматичний (без участі оператора), при якому виконується автоматичне керування роботою обладнання систем, відповідно до алгоритмів керування, сигналізації, захисту та регулювання. В режимі автоматичного керування змінний інженер контролює і спостерігає за роботою обладнання, параметрами та ходом технологічних процесів з АРМ оператора;

–               дистанційний ручний (за участю оператора), за допомогою технічних засобів САК УСК, при якому оператор з клавіатури операторських станцій АРМ або з інженерної станції, формує завдання автоматичним регуляторам, формує команди керування, які необхідні для стабілізації або зміни параметрів технологічного режиму, у тому числі з метою запобігання і локалізації аварій та нештатних ситуацій. У цьому режимі оператор виконує також контроль та спостереження за роботою обладнання і протіканням технологічних процесів. Цей режим використовується для забезпечення пусконалагоджувальних і профілактичних робіт, а також для резервного керування обладнанням установок ТЦСК.

 

 

7 Вимоги до діагностування САК УСК

Програмно-технічні компоненти САК УСК повинні бути обладнані засобами контролювання працездатності (діагностування).

Діагностування САК УСК повинно проводитися як програмними, так і технічними засобами кожного рівня керування відповідно до регламенту, встановленого в експлуатаційній документації на САК УСК та її складові частини.

Діагностування повинно включати перевірку стану ПТЗ САК УСК, у тому числі контролювання справності каналів вимірювання та керування, а також перевірку каналів зв’язку. Глибина діагностування повинна бути не менше, ніж до змінного блока (модуля) контролерів локальних САК.

Діагностування повинно включати поточний контроль роботи ПТЗ кожного рівня керування і періодичні перевірки. Поточний контроль повинен забезпечити тестування на фоні рішення основних задач контролювання і керування. Періодичні перевірки повинні забезпечувати перевірку всіх основних функційних блоків ПТЗ САК УСК, а також контроль взаємодії із суміжними системами.

Діагностуванню повинні підлягати також засоби передавання даних та канали зв’язку між компонентами САК УСК (локальні мережі).

Перевірка функційних блоків САК УСК повинна виконуватися таким чином, аби кожний тест міг виконуватися автономно. При цьому повинна бути передбачена можливість припинення тестування у будь-який момент часу з приведенням засобів, що перевіряються, у початковий стан.

Результатом діагностування повинно бути виявлення та локалізація нештатних ситуацій (визначається конкретне місце несправності апаратного чи програмного модуля, елемента вимірювального каналу, сегмента локальної мережі і т.ін.). Компоненти САК УСК повинні мати індикатори їх працездатності, або дані про несправність повинні відображуватися на відеокадрах операторських станцій АРМ оператора з означенням блока (модуля), що вийшов з ладу, та реєструватися в протоколі подій САК УСК.

 

8 Вимоги до показників призначення

ПТЗ САК УСК повинні забезпечувати приймання таких сигналів від давачів технологічних параметрів:

–               введення дискретних сигналів типу „сухий контакт” або „потенційний увід” з регульованою тривалістю циклу опитування і самоперевіркою;

–               введення уніфікованих аналогових сигналів (струму, 4…20 мА з HART протоколом);

–               виведення дискретних сигналів керування з характеристиками, що повинні бути погоджені з параметрами навантаження приймачів сигналів;

–               виведення уніфікованих аналогових сигналів.

Повинна бути забезпечена технічна можливість дооснащення системи САК УСК модулями введення уніфікованих аналогових та дискретних сигналів при її можливому розширенні.

Параметри вхідних каналів ПТЗ САК УСК для під’єднання давачів повинні бути стандартизовані згідно з ДСТУ 2780, ГОСТ 26.011, ГОСТ 26.013, ГОСТ 26.014.

 

Кількість вхідних та вихідних сигналів САК УСК з урахуванням резервних сигналів повинна відповідати таблиці:

 

 

В САК УСК повинно бути передбачено іскробезпечне підключення давачів і сигналізаторів, що установлюються у вибухобезпечних зонах, якщо прилад має маркування вибухозахисту «i» (іскробезпечне коло). Апаратура, що призначена для розміщення у вибухобезпечних зонах, повинна мати вибухобезпечне виконання.

У пристроях системи повинен бути забезпечений гальванічний поділ аналогових і дискретних вхідних і вихідних кіл:

–             із внутрішніми колами приладу;

–             між сигналами.

Швидкодія вимірювальних каналів та каналів керування САК УСК з урахуванням проходження інформації локальними мережами повинна забезпечувати:

–                  формування сигналу керування від зміни вхідного аналогового або дискретного сигналів до видачі вихідного сигналу на орган керування – не більше 0,25 с, при цьому терміни видачі сигналів керування на виконавчі механізми повинні відповідати їх алгоритмам роботи;

–                  час відновлення інформації на екрані монітора робочої станції – не більш ніж 0,5 с.

 

9 Вимоги до програмно-технічних засобів

9.1 Загальні вимоги

З метою забезпечення відкритості САК УСК, уніфікації та легкої інтеграції з іншими системами, забезпечення надійної роботи та швидкої заміни несправних модулів, програмно-технічні засоби (ПТЗ) САК УСК мають відповідати наступним вимогам:

1)             застосувати промислові логічні контролери (PLC), які повинні бути від одного всесвітньовідомого виробника;

2)             PLC повинен мати сертифікати (копії) всесвітньовідомих сертифікаційних організацій (оригінали або копії завірені підписом та печаткою** Постачальника данних документів надаються під час поставки. В разі, коли вони складені на мові іншій ніж українська чи російська Постачальник під час поставки також надає нотаріально завірені переклади данних документів);

3)             PLC повинен відповідати вимогам національних і міжнародних стандартів і норм, включаючи DІ, UL, CSA і FM або еквівалент* (оригінали або копії завірені підписом та печаткою** Постачальника данних документів надаються під час поставки. В разі, коли вони складені на мові іншій ніж українська чи російська Постачальник під час поставки також надає нотаріально завірені переклади данних документів));

4)             PLC повинен мати сертифікат відповідності вимогам ГОСТ 28244-89, ГОСТ 29216-91 (оригінали або копії завірені підписом та печаткою** Постачальника данних документів надаються під час поставки. В разі, коли вони складені на мові іншій ніж українська чи російська Постачальник під час поставки також надає нотаріально завірені переклади данних документів);

5)             Ех-модулі PLC повинні мати сертифікат відповідності вимогам ГОСТ 22782.0-81 и ГОСТ 22782.5-78 (оригінали або копії завірені підписом та печаткою** Постачальника данних документів надаються під час поставки. В разі, коли вони складені на мові іншій ніж українська чи російська Постачальник під час поставки також надає нотаріально завірені переклади данних документів);

6)             пульти керування, які встановлюються у вибухонебезпечних приміщеннях, повинні мати Українське свідоцтво про вибухозахищеність (оригінали або копії завірені підписом та печаткою** Постачальника данних документів надаються під час поставки);

 

9.2 Вимоги до PLC

9.2.1 Апаратне забезпечення, якому повинні відповідати PLC:

–                  наявність у номенклатурі PLC повного набору модулів вводу/виводу, мережних, інтелектуальних модулів і т. д.;

–                  наявність у номенклатурі PLC спеціальних процесорів, для керування безперервними технологічними процесами з необмеженою кількістю ПІД-контурів;

–                  підтримка PLC „гарячої” заміни модулів;

–                  підтримка PLC функцій резервування з автоматичним перемиканням, діагностикою, апаратною (дискретний сигнал реле) та програмною сигналізацією, що, як мінімум, охоплює:

•                     резервовані блоки живлення;

•                     резервування процесорів;

•                     резервування мереж;

–                  швидкодія: не більше < 9 нсек на одну логічну інструкцію та не більше < 35 нсек на одну прикладну інструкцію;

–                  вбудована самодіагностика ЦПУ з реєстрацією історії порушень;

–                  підтримка PLC функції багатопроцесорності, тобто можливість подальшого нарощування продуктивності системи за рахунок додавання процесорів (до 4-х процесорів);

–                  присутність модулів віддаленого вводу-виводу для відкритих, загальнопромислових мереж передачі даних на не менше 2, 4, 6, 8, 12, 16, 32 канала, з відповідними характеристиками: аналогові сигнали 0 … +5 V DС, 0 … +10 V DС, -10 … +10 V DC, 0 … +20 mА DС, 4 … +20 mА DС, -20 … +20 mА DC, Pt100 (або еквіваленти*); дискретні сигнали 100–240 V АС, 12 V DС, 24 V DС (або еквіваленти*), реле;

–                  діагностика обриву лінії в модулях аналогового вводу-виводу;

–                  наявність в модулях аналогового виводу вбудованого АЦП, що контролює вихідний сигнал;

–                  наявність модулів апаратного ПІД-регулювання, що працюють автономно від основного процесора;

–                  наявність в модулях аналогового вводу вбудованих програмно-апаратних засобів, що забезпечують лінеаризацію та фільтрацію сигналу;

–                  наявність в модулях аналогового вводу автоматичної, булевої сигналізації в ЦПУ при досягненні рівней L, LL, H, HH;

–                  можливість підтримки загальнопромислових мереж Modbus/TCP, Modbus/RTU, AS-Interface, CC-Link, PROFIBUS, CANopen, DeviceNet, ETHERNET (або еквіваленти*);

–                  наявність в PLC спеціальних, що вільно програмуються базовими засобами програмування, комунікаційних модулів для забезпечення зв’язку через послідовні інтерфейси (RS-232, RS-485, RS-422 абоеквіваленти*) з нестандартним протоколом зв’язку;

–                  наявність в PLC спеціалізованого модуля, що забезпечує автоматичний обмін даними навпрямки поміж PLC і MES/ERP-системами (базами даних MS SQL Server, Oracle і т. п.), по мережі ETHERNET без проміжних станцій обміну даними (SCADA, HMI і т.д.).

 

9.2.2 Вимоги до виробника промислових логічних контролерів відносно присутності на території України:

–                  присутність на території України представництва компанії-виробника або офіційного дистриб’ютора;

–                  наявність на території України сертифікованого центру технічної підтримки;

–                  наявність на території України сертифікованих центрів навчання;

–                  наявність на території України складу запасних частин.

9.2.3 Вимоги до центрального процесора резервованого PLC систем САК УСК та САК ПН, не гірше:

–                  „гаряча” заміна несправного модуля центрального процесора контролера без відключення живлення, у випадку відмови функції керування безударно переводяться на керовану підсистему;

–                  „гаряча” заміна модулів контролера без відключення живлення;

–                  робоча пам’ять для виконання програми – 1.4 Мбайт, для зберігання даних – 1.4 Мбайт;

–                  зберігання усіх даних при наявності батареї;

–                  вбудована завантажна пам’ять – 256 Кбайт;

–                  мікрокарта пам’яті – не більш 64 Мбайт;

–                  загальна кількість програмних блоків CPU DB, FC і FB на програму – не більш 4095;

–                  мінімальний час виконання:

•                     логічних операцій/операцій із словами – 0.045/0.045 мкс;

•                     арифметичних операцій з фіксованою/рухомою крапкою – 0.045/0.135 мкс;

–                  кількість лічильників – 2048 (рахунок з 0 до 999);

–                  кількість таймерів – 2048 (рахунок з 10 мс до 9990 с);

–                  кількість прапорів області даних – 8000 байт;

–                  блоки даних DB:

•                     кількість на програму – не більш 4095;

•                     розмір – не більш 64 Кбайт;

–                  обсяг локальних даних на пріоритетний клас – не більш 16000 байт;

–                  адресний простір:

•                 введення/виведення (що вільно адресується) – 8000/8000 байт;

•                 відображення процесу – 256/256 байт;

–                  дискретні канали введення-виведення:

•                     загальна кількість – 65536/65536;

•                     в системі локального введення-виведення – 65536/65536;

–                  аналогові канали введення-виведення:

•                     загальна кількість – 4096/4096;

•                     в системі локального введення-виведення – 4096/4096;

–                  кількість монтажних стояків у системі:

•                     базових – 1;

•                     розширення – 21;

–                  кількість керівних DP-пристроїв на систему:

•                     вбудованих в CPU – 2;

•                     комунікаційних процесорів – не більш 10;

–                  максимальна кількість інтелектуальних модулів на систему:

•                     функціональних (FM) обмежується кількістю вільних рознімів системи і кількістю з’єднань;

•                     комунікаційних процесорів (PtP) обмежується кількістю вільних рознімів системи і кількістю з’єднань;

•                     комунікаційних процесорів (PROFIBUS, Industrial Ethernet або еквівалент*) – 14;

–                  моніторинг/модифікація змінних:

•                     змінні – входи, виходи, прапори, блоки даних, входи та виходи системи розподіленого введення-виведення, таймери, лічильники;

•                     кількість змінних – не більш 70;

–                  керування станом змінних (Force):

•                     змінні – входи, виходи, прапори, входи та виходи системи розподіленого введення-виведення;

•                     кількість змінних – не більш 256;

–                  наявність блока моніторингу;

–                  покроковий режим;

–                  кількість точок переривання – 4;

–                  наявність конфігуруємого діагностичного буфера ємністю 3200 записів;

–                  загальна кількість з’єднань (точок доступу) – 32;

–                  наявність ізольованого вбудованого інтерфейсу RS-485 або еквівалент*;

–                  підтримується протокол MPI або еквівалент*;

–                  підтримується протокол PROFIBUS DP (швидкість до 12 Мбіт/с) або еквівалент*;

–                  підтримується протокол PROFINET (швидкість до 100 Мбіт/с) або еквівалент*;

–                  підтримується синхронізація роботи центральних процесорів;

–                  час синхронізації в режимі CiR при базовому навантаженні – 100 мс, на керований пристрій введення-виведення – 25 мкс;

–                  напруга живлення, номінальна – =5 В, =24В;

–                  споживаний струм на холостому ходу – 150 мА, внутрішньої шини контролера (=5 В) – не більш 1.8 А, буферної батареї в режимі зберігання даних – не більш 420 мкА;

–                  наявність буферної батареї;

–                  максимальний час зберігання даних при живленні від буферної батареї – 144 дня;

–                  наявність крейта (стояка для модулів);

–                  споживана потужність – 8 Вт;

–                  робоча температура – 0…55 °C;

–                  напрацювання на відмову – не менш 130000 годин;

–                  підтримка мов програмування:

•                     LAD або еквівалент*;

•                     FBD або еквівалент*;

•                     STL або еквівалент*;

•                     SCL або еквівалент*;

•                     CFC або еквівалент*;

•                     GRAPH або еквівалент*;

•                     HiGraph® або еквівалент*.

 

9.2.4 Вимоги до центрального процесора PLC інших САК, не гірше:

–                  заміна несправного модуля центрального процесора контролера після відключення живлення (можлива зупинка роботи технології);

–                  заміна модулів контролера після відключення живлення;

–                  робоча пам’ять для виконання програми і зберігання даних – 256 Кбайт;

–                  мікрокарта пам’яті – до 8 Мбайт;

–                  загальна кількість програмних блоків CPU DB, FC і FB на програму – не більш 1024;

–                  мінімальний час виконання:

•                     логічних операцій/операцій із словами – 0.05/0.09 мкс;

•                     арифметичних операцій з фіксованою/рухомою крапкою – 0.12/0.45 мкс;

–                  кількість лічильників – 256 (рахунок з 0 до 999);

–                  кількість таймерів – 256 (рахунок з 10 мс до 9990 с);

–                  кількість прапорів області даних – 2048 байт;

–                  блоки даних DB:

•                     кількість на програму – не більш 1023;

•                     розмір – не більш 64 Кбайт;

–                  обсяг локальних даних на пріоритетний клас – не більш 32 Кб на задачу, 2 Кб на блок;

–                  адресний простір:

•                 введення/виведення (що вільно адресується) – 2048/2048 байт;

•                 відображення процесу – 128/128 байт;

–                  дискретні канали введення-виведення:

•                     загальна кількість – 16384/16384;

•                     в системі локального введення-виведення – 1024/1024;

–                  аналогові канали введення-виведення:

•                     загальна кількість – 1024/1024;

•                     в системі локального введення-виведення – 256/256;

–                  кількість монтажних стояків у системі:

•                     базових – 1;

•                     розширення – 3;

–                  кількість керівних DP-пристроїв на систему:

•                     вбудованих в CPU – 1;

•                     комунікаційних процесорів – не більш 4;

–                  максимальна кількість інтелектуальних модулів на систему:

•                     функціональних (FM) – 8;

•                     комунікаційних процесорів (PtP) – 8;

•                     комунікаційних процесорів (PROFIBUS, Industrial Ethernet або еквівалент*) – 10;

–                  моніторинг/модифікація змінних:

•                     змінні – входи, виходи, прапори, блоки даних, таймери, лічильники;

•                     кількість змінних – не більш 30;

–                  керування станом змінних (Force):

•                     змінні – входи, виходи;

•                     кількість змінних – не більш 10;

–                  наявність блока моніторингу;

–                  покроковий режим;

–                  кількість точок переривання – 4;

–                  наявність діагностичного буфера ємністю 500 записів, 100 не конфігурується;

–                  загальна кількість з’єднань (точок доступу) – 8 для IE (підтримуються протоколи TCP/IP, ISO-on-TCP (RFC1006) або еквівалент* – об’єм передавання даних 32768 байт, UDP – об’єм передавання даних 1472 байт);

–                  наявність ізольованого вбудованого інтерфейсу RS-485 або еквівалент*;

–                  наявність ізольованого вбудованого інтерфейсу Ethernet або еквівалент*;

–                  підтримується протокол MPI або еквівалент*;

–                  підтримується протокол PROFIBUS DP (швидкість до 12 Мбіт/с) або еквівалент*;

–                  підтримується протокол PROFINET IO (швидкість до 100 Мбіт/с) або еквівалент*;

–                  підтримується протокол PROFINET СВА (швидкість до 100 Мбіт/с) або еквівалент*;

–                  напруга живлення, номінальна – =24В,

–                  допустимий діапазон змін – 20.4…28.8В;

–                  споживаний струм на холостому ходу – 100 мА;

–                  споживана потужність – 3.5 Вт;

–                  робоча температура – 0…55 °C;

–                  напрацювання на відмову – не менш 520000 годин;

–                  підтримка мов програмування:

•                     LAD або еквівалент*;

•                     FBD або еквівалент*;

•                     STL або еквівалент*;

•                     SCL або еквівалент*;

•                     CFC або еквівалент*;

•                     GRAPH або еквівалент*;

•                     HiGraph® або еквівалент*.

 

9.2.5 Вимоги до комунікаційного модуля Ethernet або еквівалент* резервованого PLC систем САК УСК та САК ПН, не гірше:

–                  „гаряча” заміна модулів контролера без відключення живлення;

–                  підтримується передавання даних:

•                     об’єм даних – 8 Кбайт;

•                     об’єм блоків – 1452 байт;

–                  вбудована завантажна пам’ять:

•                     flash memory – 30 Мбайт;

•                     RAM – 16 Мбайт;

•                     RAM буферної батареї – 512 Кбайт;

–                  швидкість передавання даних:

•                     інтерфейс 1 – 10…1000 Мбіт/с;

•                     інтерфейс 2 – 10…100 Мбіт/с;

–                  підтримуються протоколи:

•                     PROFINET IO або еквівалент*;

•                     PROFINET CBA або еквівалент*;

•                     SNMP v1 або еквівалент*;

•                     DCP або еквівалент*;

•                     LLDP або еквівалент*;

–                  напруга живлення, номінальна – =5 В;

–                  споживаний струм – 1.8 А;

–                  наявність буферної батареї;

–                  наявність крейта (стояка для модулів);

–                  споживана потужність – 7.25 Вт;

–                  робоча температура – 0…55 °C;

–                  напрацювання на відмову – не менш 290000 годин.

 

9.2.6 Вимоги до комунікаційного модуля RS резервованого PLC систем САК УСК та САК ПН, не гірше:

–                  „гаряча” заміна модулів контролера без відключення живлення;

–                  кількість інтерфейсів у модулі – 2;

–                  підтримуються інтерфейси:

•                     20 mA (TTY) або еквівалент*;

•                     RS-232C (V.24) або еквівалент*;

•                     RS-422/RS-485 (X.27) або еквівалент*;

–                  типове максимальне значення струму на канал:

•                     інтерфейс 20 mA (TTY) або еквівалент* – 0.3 А (5 В), 0.045 А (24 В);

•                     інтерфейс RS-232C (V.24) або еквівалент*– 0.3 А;

•                     інтерфейс RS-422/RS-485 (X.27) або еквівалент* – 0.3 А;

–                  максимальна довжина кабелю:

•                     інтерфейс 20 mA (TTY) або еквівалент* – 1000 м;

•                     інтерфейс RS-232C (V.24) або еквівалент* – 10 м;

•                     інтерфейс RS-422/RS-485 (X.27) або еквівалент* – 1200 м;

–                  швидкість передавання даних:

•                     інтерфейс 20 mA (TTY) або еквівалент* – 19.2 Кбіт/с;

•                     інтерфейс RS-232C (V.24) або еквівалент* – 115.2 Кбіт/с;

•                     інтерфейс RS-422/RS-485 (X.27) або еквівалент* – 115.2 Кбіт/с;

–                  підтримуються протоколи:

•                     3964 (R) або еквівалент*;

•                     ASCII або еквівалент*;

•                     Printer або еквівалент*;

•                     RK512 або еквівалент*;

–                  напруга живлення, номінальна – =5 В, =24В;

–                  споживаний струм – 0.6 А;

–                  наявність буферної батареї;

–                  наявність крейта (стояка для модулів);

–                  споживана потужність – 3 Вт;

–                  робоча температура – 0…55 °C;

–                  напрацювання на відмову – не менш 280000 годин.

 

9.2.7 Вимоги до Ex-модулів введення аналогових сигналів

Напруги, струми, потенціали

–               зовнішня напруга живлення – =24 В;

–               наявність захисту від неправильної полярності напруги;

–               коло живлення вимірювального перетворювача:

•                     напруга холостого ходу, не більш 25.2 В;

•                     вихідна напруга під навантаженням, не менш 13 В при струмі навантаження 22 мА;

–               споживаний струм:

•                     від внутрішньої шини контролера – не більш 60 мА;

•                     від джерела живлення – не більш 150 мА;

–               споживана потужність, типове значення – не більш 3.0 Вт.

 

Підключення зовнішніх кіл

–               підключення зовнішніх кіл через фронтальний з’єднувач.

 

Аналогові входи

–               кількість аналогових входів на 1 модуль – не менше 4;

–               довжина екранованого кабелю до давача – не більш 200 м;

–               максимально припустимий вхідний струм для каналів виміру сили струму – не більш 40 мА;

–               діапазони виміру/ вхідний опір каналу сили струму – 0 … 20 мА/50 Ом;        4 … 20 мА/50 Ом.

 

Параметри аналого-цифрового перетворення:

–               принцип виміру – SIGMA-DELTA або еквівалент*;

–               можливість настроювання параметрів;

–               час інтегрування (на один канал) – не більш 2.5 мс;

–               розділення, включаючи переповнення – 10 бит + знак;

–               придушення напруги інтерференції для частоти f1 –400 Гц.

 

Точність, похибки

–               робоча похибка перетворення (у всьому температурному діапазоні, по відношенню до кінцевої точки шкали) 0/4 … 20 мА – не більш ±0.45 %;

–               базова похибка перетворення (робоча похибка перетворення при +25ºC по відношенню до кінцевої точки шкали) 0/4 … 20 мА – не більш ±0.1 %;

–               температурна похибка перетворення (по відношенню до кінцевої точки шкали) 0/4 … 20 мА – не більш ±0.01 %;

–               нелінійність (по відношенню до кінцевої точки шкали) – не більш ±0.01 %;

–               повторюваність (при +25ºC, по відношенню до кінцевої точки шкали) – не більш ±0.05 %;

–               додаткові похибки при вимірювання HART сигналів (по відношенню до кінцевої точки шкали):

•                     при часі інтегрування 2.5 мс – не більш ±0.25 %;

•                     при часі інтегрування 16 2/3 мс – не більш ±0.05 %;

•                     при часі інтегрування 20 мс – не більш ±0.04 %;

•                     при часі інтегрування 100 мс – не більш ±0.02 %.

 

Підключення давачів

–               можливість підключення давачів для вимірювання сили струму з 2- або 4-проводними схемами підключення.

 

Параметри безпеки

–               граничні параметри вхідних кіл (на 1 канал):

•                     ємність зовнішнього кола C₀ – 90 нФ;

•                     струм короткого замикання І₀ – 68.5 мА;

•                     індуктивність зовнішнього кола L₀ – 7.5 мГн;

•                     потужність зовнішнього кола Р₀ – 431 мВт;

•                     напруга холостого ходу U₀ – 25.2 В;

–               наявність гальванічного розділення кіл між каналами і внутрішньою шиною контролера;

–               наявність гальванічного розділення кіл між каналами і входами;

–               наявність гальванічного розділення кіл між каналами;

–               наявність гальванічного розділення кіл між внутрішньою шиною контролера і входами.

 

Стани, переривання, діагностика

–               можливість конфігурування при досягненні граничних значень параметра;

–               можливість конфігурування діагностичних переривань;

–               індикація діагностування групового відмовлення;

–               індикація діагностування відмовлення каналу – на кожен канал;

–               можливість зчитування діагностичної інформації.

 

Гальванічне розділення кіл

–               припустима різниця потенціалів із зовнішніми колами Ex-зон, не менше:

•                     між каналами і внутрішньою шиною контролера (U_ІSO) – =60 В/~30 В;

•                     між каналами(U_CM) – =60 В/~30 В;

•                     між каналами і колами L+ – =60 В/~30 В;

•                     між внутрішньою шиною контролера і колами L+ – =60 В/~30 В;

–               припустима різниця потенціалів із зовнішніми колами звичайних зон, не менше:

•                     між каналами і внутрішньою шиною контролера (U_ІSO) – =400 В/~250 В;

•                     між каналами(U_CM) – =400 В/~250 В;

•                     між каналами і колами L+ – =400 В/~250 В;

•                     між внутрішньою шиною контролера і колами L+ – =75 В/~60 В.

 

Ізоляція повинна витримувати напругу:

–               між відповідним каналом, внутрішньою шиною контролера і виходом – до ~1500 В;

–               між відповідними каналами – до ~1500 В;

–               між внутрішньою шиною контролера і виходом – до =500 В.

 

Стандарти, схвалення, сертифікати

–               тип захисту за EN 50020 (CENELEC) – [EEx ib] IIC або еквівалент*.

 

Напрацювання на відмову – не менш 100000 годин.

 

9.2.8 Вимоги до Ex-модулів виведення аналогових сигналів

Напруги, струми, потенціали

–               зовнішня напруга живлення – =24 В;

–               наявність захисту від неправильної полярності напруги;

–               споживаний струм:

•                     від внутрішньої шини контролера – не більш 80 мА;

•                     від джерела живлення – не більш 180 мА;

–               споживана потужність, типове значення – не більш 4.0 Вт.

 

Підключення зовнішніх кіл

–               підключення зовнішніх кіл через фронтальний з’єднувач.

 

Аналогові виходи

–               кількість аналогових виходів на 1 модуль – не менше 4;

–               довжина екранованого кабелю до давача – не більш 200 м;

–               напруга холостого ходу вихідного каналу сили струму – не більш 14 В;

–               діапазони зміни вихідних сигналів – 0…20 мА; 4…20 мА;

–               можливість переведення виходів у задані стани при зупинці центрального процесора;

–               схеми підключення навантаження – 2-проводні;

–               опір навантаження – не більш 500 Ом.

 

Параметри цифро-аналогового перетворення:

–               роздільна здатність, включаючи переповнення – 15 бит;

–               час циклу для всіх каналів – не більш 9.5 мс;

–               час встановлення вихідного сигналу:

•                     при активному навантаженні – не більш 0.2 мс;

•                     при ємнісному навантаженні – не більш 0.5 мс;

•                     при індуктивному навантаженні – не більш 0.2 мс.

 

Точність, похибки

–               робоча похибка перетворення (у всьому температурному діапазоні, по відношенню до кінцевої точки шкали)  – не більш ±0.55 %;

–               базова похибка перетворення (робоча похибка перетворення при +25ºC по відношенню до кінцевої точки шкали)  – не більш ±0.2 %;

–               температурна похибка перетворення (по відношенню до кінцевої точки шкали) – не більш ±0.01 %/K;

–               повторюваність (при +25ºC, по відношенню до кінцевої точки шкали) – не більш ±0.005 %;

–               вихідні пульсації в діапазоні частот від 0 до 50кГц (по відношенню до кінцевої точки шкали) – не більш ±0.02 %.

 

Параметри безпеки

–               граничні параметри вхідних кіл (на 1 канал):

•                     напруга холостого ходу U₀ – 14 В;

•                     струм короткого замикання І₀ – 70 мА;

•                     потужність вхідного кола Р₀ – 440 мВт;

•                     індуктивність зовнішнього кола L₀ – 6.6 мГн;

•                     ємність зовнішнього кола C₀ – 850 пФ.

 

Стани, переривання, діагностика

–               можливість конфігурування діагностичних переривань;

–               індикація діагностування групового відмовлення;

–               індикація діагностування відмовлення каналу – на кожен канал;

–               можливість зчитування діагностичної інформації;

–               можливість моніторингу обриву кола при струмі менш 0.1 мА і напрузі вище 12 В.

 

Гальванічне розділення кіл

–               наявність гальванічного розділення між каналами і внутрішньою шиною контролера;

–               наявність гальванічного розділення між каналами і виходом;

–               наявність гальванічного розділення між каналами;

–               наявність гальванічного розділення між внутрішньою шиною контролера і виходом;

–               напруга живлення від шини контролера –  =5 В;

–               зовнішня напруга живлення  –  =24 В;

–               наявність захисту від неправильної полярності напруги;

–               припустима різниця потенціалів із зовнішніми колами Ex-зон, не менше:

•                     між каналами і внутрішньою шиною контролера (U_ІSO) – =60 В/~30 В;

•                     між каналами(U_CM) – =60 В/~30 В;

•                     між каналами і колами L+ – =60 В/~30 В;

•                     між внутрішньою шиною контролера і колами L+ – =60 В/~30 В;

–               припустима різниця потенціалів із зовнішніми колами звичайних зон, не менше:

•                     між каналами і внутрішньою шиною контролера (U_ІSO) – =400 В/~250 В;

•                     між каналами(U_CM) – =400 В/~250 В;

•                     між каналами і колами L+ – =400 В/~250 В;

•                     між внутрішньою шиною контролера і колами L+ – =75 В/~60 В.

 

Ізоляція повинна витримувати напругу:

–               між відповідним каналом, внутрішньою шиною контролера і виходом – до ~1500 В;

–               між відповідними каналами – до ~1500 В;

–               між внутрішньою шиною контролера і виходом – до =500 В.

 

Стандарти, схвалення, сертифікати

–               тип захисту за EN 50020 (CENELEC) – [EEx ib] IIC або еквівалент*.

 

Напрацювання на відмову – не менш 100000 годин.

 

9.2.9 Вимоги до модулів введення дискретних сигналів

Напруги, струми, потенціали

–               зовнішня напруга живлення вхідної електроніки і здавачів – =24 В;

–               споживаний струм від внутрішньої шини контролера, не більш – 10 мА;

–               споживана потужність, типове значення – не більш 3.5 Вт.

 

Підключення зовнішніх кіл

–               підключення зовнішніх кіл через фронтальний з’єднувач.

 

Дискретні входи

–               кількість дискретних входів на 1 модуль – не менше 16;

–               кількість груп входів х кількість входів в групі на 1 модуль – не менше 1х16;

–               кількість одночасно обслуговуємих дискретних входів – не менше 16;

–               довжина кабелю до давача, не більш:

•                     звичайного – 600 м;

•                     екранованого – 1000 м;

–               вхідна характеристика сигналу за IEC 61131 – тип 1;

–               припустима різниця потенціалів між різними колами входів – не більш  =75 В/~60 В.

 

Дані для роботи з давачами

–               вхідна напруга давачів:

•                     номінальне значення – =24 В;

•                     припустимий діапазон змін –  20.4…28.8 В;

–               вхідний струм високого рівня давачів, типове значення – не менш 7.0 мА;

–               затримка поширення вхідного сигналу давачів:

•                     від низького до високого рівня – в межах 1.2…4.8 мс;

•                     від високого до низького рівня – в межах 1.2…4.8 мс.

 

Ізоляція повинна витримувати напругу не менш =500 В.

 

Гальванічне розділення кіл

–               наявність оптронного гальванічного розділення кіл між входами і внутрішньою шиною контролера.

 

Напрацювання на відмову – не менш 100000 годин.

 

9.2.10 Вимоги до модулів виведення дискретних сигналів

Напруги, струми, потенціали

–               напруга живлення навантаження:

•                     номінальне значення – =24 В;

•                     припустимий діапазон змін – 20.4 … 28.8 В;

–               споживаний струм:

•                     від внутрішньої шини контролера – не більш 80 мА;

•                     від джерела живлення – не більш 80 мА;

–               споживана потужність, типове значення – не більш 4.9 Вт.

 

Підключення зовнішніх кіл

–               підключення зовнішніх кіл через фронтальний з’єднувач.

 

Дискретні виходи

–               кількість дискретних виходів на 1 модуль – не менше 16;

–               кількість груп х кількість виходів в групі на 1 модуль – не менше 2х8;

–               довжина кабелю до давачів, не більш:

•                     звичайного – 600 м;

•                     екранованого – 1000 м;

–               струм спрацьовування електронного захисту – 1.0 А;

–               обмеження комутаційних перенапруг – U – 53 В;

–               вихідна напруга високого рівня – не менш U – 0.8 В;

–               вихідний струм високого рівня:

•                     номінальне значення – не менш 0.5 А;

•                     припустимий діапазон змін – 5 мА … 0.6 А;

–               вихідний струм низького рівня – не більш 0.5 мА;

–               сумарний вихідний струм групи для 1 модуля – 4.0 А;

–               частота перемикань виходів:

•                     при активному навантаженні – не більш 100 Гц;

•                     при індуктивному навантаженні за IEC 947-5-1, DC 13 – не більш 0.5 Гц;

–               опір навантаження – 48 Ом…4 кОм;

–               затримка поширення вихідного сигналу при активному навантаженні, не більш:

•                     від низького до високого рівня – 100 мкс;

•                     від високого до низького рівня – 500 мкс;

–               можливість паралельного включення двох виходів однієї групи модуля для резервованого керування навантаженням.

 

Стани, переривання, діагностика

–               наявність індикації станів виходів на кожен канал.

 

Ізоляція повинна витримувати напругу не менш =500 В.

 

Гальванічне розділення кіл

–               наявність оптронного гальванічного розділення кіл між виходами і внутрішньою шиною контролера;

–               наявність гальванічного розділення кіл між групами виходів модуля;

–               припустима різниця потенціалів між різними колами виходів модуля – не гірше =75 В/~60 В.

 

Напрацювання на відмову – не менш 100000 годин.

 

9.3 Вимоги до комплексу апаратно-технічних засобів шаф мережевих

9.3.1 Комплекс апаратно-технічних засобів має складатися з обладнання, яке забезпечує:

–                  високу надійність;

–                  підтримку широкої гами комп’ютерного, серверного, комунікаційного та периферійного обладнання;

–                  високий рівень електромагнітної сумісності;

–                  використання засобів захисту інформації;

–                  централізоване керування мережею;

–                  гнучкість та можливість розбудови;

–                  можливість інтеграції в одному фізичному середовищі різних підсистем (комп’ютерна мережа, телефонія, телеметрія, охоронна сигналізація);

–                  передавання інформації зі швидкістю до 1000 Мбіт/c до робочих місць.

 

9.3.2 Вимоги до технічного забезпечення

Комплекс апаратно-технічних засобів повинен бути достатнім для виконання всіх функцій передавання, зберігання, обробляння інформації з відповідними характеристиками.

У якості технічних засобів комплексу апаратно-технічних засобів повинні використовуватися уніфіковані технічні засоби серійного виробництва. При необхідності, допускається застосування окремих технічних засобів одиничного виробництва. Кожен з технічних засобів комплексу апаратно-технічних засобів повинен допускати заміну його засобом аналогічного функціонального призначення без абияких конструктивних змін або регулювання (крім випадків, спеціально оговорених в експлуатаційній документації).

 

9.3.3 Вимоги до шафи комунікаційної

Шафа комунікаційна призначена для розміщення обладнання, яке виконує функції з приймання, обробляння та передавання інформації;

Зв’язок шафи з робочими місцями та шафами автоматики повинен здійснюватись кабелем типу FTP, категорії 5е, а з шафами інших комплексів апаратно-технічних засобів мережевих шаф зв’язок повинен здійснюватися оптичним кабелем.

Кабелі інформаційних каналів, які підводяться до шафи, повинні мати запас по довжині 3 м для укладання всередині шафи та оброблення кінців провідників.

 

9.3.4 Вимоги до комутаторів (маршрутизаторів):

–                  цілодобовий безперервний режим роботи;

–                  температура експлуатації від  +5 °С до + 40 °С;

–                  розташування в шафах із заземленням;

–                  достатня кількість портів, зокрема для подальшого розвитку;

–                  робота від блоку безперервного  живлення не менше 2 годин;

–                  підтримка сучасного ПЗ;

–                  підтримка швидкості передавання даних 10/100/1000 Мбіт/c по портах;

–                  швидка відновлюваність після збоїв;

–                  керування з одного робочого місця (місця адміністратора);

–                  взаємозамінність;

–                  швидка переконфігурація та оновлення ПЗ;

–                  повинен бути частиною СКС.

Безпека

–                  підтримка  Safeguard Engine або еквівалент*;

–                  підтримка функції DHCP Server Screening* або еквівалент*;

–                  протокол IPv4 або еквівалент*;

–                  IEEE 802.1X Network Login* або еквівалент*

 

Продуктивність

–                  продуктивність комутації не менше 35 Гбіт/с;

–                  таблиця  MAC-адрес: 8 K

 

Сумісність з промисловими стандартами

–                  IEEE 802.1p або еквівалент*

–                  IEEE 802.1q або еквівалент*

–                  IEEE 802.3 або еквівалент*

–                  IEEE 802.3ad або еквівалент*

–                  IEEE 802.3ab або еквівалент*

–                  IEEE 802.3i або еквівалент*

–                  IEEE 802.3u або еквівалент*

–                  IEEE 802.3x або еквівалент*

–                  IEEE 802.3z або еквівалент*

 

Надійність

–                  середній час напрацювання на відмову – 250 000 годин

 

Сертифікати безпеки

–                  cUL, LVD або еквівалент*

 

Електромагнітне випромінювання

–                   FCC Class A або еквівалент*;

–                   CE Class A або еквівалент*;

–                   IC Class A або еквівалент*;

–                   VCCI Class A або еквівалент*;

–                   C-Tick або еквівалент*

 

Стандарти SNMP

–                  Протокол SNMP (RFC 1157) або еквівалент*

–                  MIB-II (RFC 1213) або еквівалент*

–                  Concise MIB Definition (RFC 1212) або еквівалент*

–                  Bridge MIB (RFC 1493) або еквівалент*

–                  Interface MIB (RFC 2233) або еквівалент*

–                  RFC 3416 SNMP або еквівалент*

–                  RFC 3417 SNMP або еквівалент*

 

9.3.5. Вимоги до комп’ютерів:

–                  цілодобовий безперервний режим роботи;

–                  температура експлуатації від  +10 °С до + 35 °С;

–                  розташування в шафах із заземленням;

–                  достатня кількість портів, зокрема для подальшого розвитку;

–                  робота від блоку безперервного  живлення не менше 2 годин;

–                  підтримка сучасного ПЗ;

–                  підтримка швидкості передавання даних 10/100/1000 Мбіт/c по портах;

–                  швидка відновлюваність після збоїв;

–                  керування з одного робочого місця (місця адміністратора);

–                  взаємозамінність;

–                  швидка переконфігурація та оновлення ПЗ.

 

9.3.6 Вимоги до каналів зв’язку:

–                  канали зв’язку повинні забезпечувати надійне передавання даних;

–                  канали зв’язку повинні мати постійну пропускну здатність не менш 1000 Мбіт/с,

–                  типи і призначення контактів з’єднувачів інтерфейсного обладнання повинні відповідати стандарту для інтерфейсів перетворення;

–                  інтерфейсне обладнання повинно бути розраховане на безперервний режим роботи та не вимагати настроювання та регулювання в процесі роботи;

–                  з’єднувальні кабелі повинні забезпечувати передавання даних без спотворень, з мінімальним пониженням рівня сигналу на шляху від джерела до приймача;

–                  кабелі, що підключаються до приладів не повинні механічно впливати на їх клемні затискачі;

–                  з’єднання між обладнанням повинно виконуватися неперервним відрізком кабелю. В жодному випадку з’єднувальне обладнання не повинно вносити спотворень у сигнал, що передається.

 

10 Вимоги до програмного забезпечення

 

10.1 Вимоги до програмного забезпечення середовища розробки візуалізації технологічних процесів системи САК УСК, не гірше:

–                  галузь проектування:

•                     наочний і швидкий доступ до редагування і даних проекту;

•                     адаптивна галузь проектування, залежна від проектованої системи;

•                     обумовлені користувачем установки;

–                  керування проектом:

•                     незалежні від пристрою дані проектування;

•                     використання спільних проектованих даних у проектах з декількома пристроями;

•                     мінімальна тривалість циклу обробки;

–                  редагування проекту:

•                 встановлення об’єктів шляхом Drag&Drop;

•                 визначення глобальних об’єктів і функцій;

•                     комфортабельний редактор;

•                 графічне проектування зв’язків;

•                 рівнева технологія;

•                 інструменти для вирівнювання, повороту, дзеркального відображення;

–                  інтеграція в системи автоматизації:

•                     спільне застосування комунікаційних установок і визначень точок від процесу;

•                     керування CBA-компонентами із HMI-участю;

•                     обробка CBA-компонентів із/без HMI-участю;

•                     виробництво HMI-базових даних;

•                     підтримка проектування модульних машин на основі PROFInet або еквівалент*;

–                  табличний редактор:

•                     швидке і комфортабельне створення і змінення аналогічних об’єктів проектування;

•                     розумні попередні установки, залежні від уже спроектованих даних;

•                     швидка зміна властивостей простим доступом до діалогового вікна без зайвих маніпуляцій;

•                     одночасна зміна спільних властивостей об’єкта;

–                  об’єктно-орієнтоване керування даними:

•                     список поперечних посилань з безпосереднім доступом до всіх об’єктів;

•                     розширений пошук об’єктів;

•                     центральне об’єднання змінних величин;

•                     пошук і заміна текстів;

•                     вибіркове документування проекту на друк або у файл (.pdf, .xls, .rtf, .txt, .html і т.п.);

–                  бібліотеки:

•                     велика кількість динамічних графічних об’єктів;

•                     графіки для промислових застосувань у форматі WMF або еквівалент*;

•                     програмні функції для об’єктів бібліотеки;

•                     збереження всіх об’єктів проектування в бібліотеці;

–                  користувальницькі або проектно-орієнтовані композиції з простих графічних об’єктів з можливістю змінення властивостей цих композицій централізовано;

–                  мовна підтримка:

•                     багатомовне проектування;

•                     автоматичний переклад на основі системних і користувальницьких словників;

•                     редагування, експорт і імпорт текстів для перекладу;

•                     залежні від мови графіки;

–                  підтримка Visual Basic Script або еквівалент*:

•                     IntelliSense функція або еквівалент*;

•                     просте створення Control-послідовностей в Script-коді;

•                     Script- налагоджувач в симуляторі і Runtime;

–                  просте керівництво операторським керуванням з ієрархічної структури;

–                  тест и підтримка при введенні в експлуатацію:

•                     імітація HMI проекту на інжиніринговому PC;

•                     відображення причини помилки виходячи з повідомлень компілятора;

–                  проектування глобальних системних функцій або залежних від часу подій;

–                  керування версіями проектів і функцією порівняння;

–                  протоколювання змін у проекті;

–                  підтримка налагодження користувачів та паролів;

–                  підтримка створення наборів рецептів;

–                  всеобщність програмного забезпечення проектування;

–                  мінімізація інжинірингових витрат;

–                  мінімізація витрат на проектування;

–                  „розумний” інструментарій для ефективного і простого проектування:

•                     помічник для складання основної структури проекту;

•                     табличний редактор;

–                  вимоги до характеристик комп’ютера, не гірше:

•                     ОС Windows XP Professional або еквівалент*;

•                     процесор Pentium III 800 MГц або еквівалент*;

•                     розширення екрану 1024 x 768;

•                     пам’ять RAM 256 Mбайт;

•                     вільне місце на твердому диску 1 Гбайт.

10.2 Вимоги до програмного забезпечення керування та візуалізації технологічних процесів систем САК УСК та САК ПН, не гірше:

–                  підтримка функцій усіх задач візуалізації – керування, рисунки, графіки, повідомлення, протоколи, архіви, рецепти, діагностика помилок;

–                  гнучка Runtime-функціональність із скриптами Visual Basic або еквівалент*;

–                  підтримка можливості віддаленого керування, діагностики, адміністрування через Intranet/Internet;

–                  підтримка простих розподілених рішень автоматизації на основі TCP/IP-мереж;

–                  візуалізація через відповідну Wіndows або еквівалент* робочу оболонку:

•                     параметрування графічних об’єктів, проектування графічних структур;

•                     чисельні й алфавітно-цифрові поля введення / виведення;

•                     статичне відображення тексту і графіки, векторна графіка;

•                     динамічна графіка із символьної бібліотеки HMI;

•                     графіка прямих, кривих ліній, функція збільшення;

•                     залежні від сигналу текстові списки і списки графіки;

•                     кнопки і вимикачі для обслуговування процесу;

•                     поля, що редагуються, для значень процесу (сигналів);

•                     аналогове відображення, регулятори;

•                     проектовані композиції з основних об’єктів системи;

•                     графіка стандартних форматів;

–                  тривоги і повідомлення:

•                     повідомлення від битів і аналогових сигналів, телеграма тривоги;

•                     вільно обумовлені класи повідомлень для квитування й відображення;

–                  –  архівне збереження повідомлень і значень процесу:

•                     архівне збереження у файлах CSV або ODBC базах даних;

•                     Online-оцінка архівів по графіках кривих;

•                     оцінка архівів повідомлень через стандартні засоби MS;

–                  рецепти:

•                     створення і керування наборами даних для машин або виробництв;

•                     відображення набору даних через конфигуруємий графічний об’єкт;

•                     передавання наборів даних до керування;

•                     імпорт / експорт файлів CSV;

–                  документація даних процесу, повідомлень:

•                     керована за часом або буферизована видача повідомлення;

•                     вільний формат;

–                  гнучке розширення системних функцій з Visual Basic Script або еквівалент*;

–                  мовна підтримка для багатомовних проектів:

•                     до 5 Online-мов (також з кириличним шрифтом);

•                     залежні від мови тексти і графіки;

•                     переключення мов під час роботи;

–                  орієнтований на користувача захист доступу:

•                     ідентифікація через визначення користувача і пароль;

•                     визначені групові права користувачів;

–                  зв’язок керування з різними станціями;

–                  відкрита комунікація між системами HMI:

•                     OPC-Server або еквівалент*;

•                     скорочення простоїв машин і установок завдяки дистанційному доступу;

•                     відображення й обслуговування картин процесу на віддаленому PC або панелі;

•                     відправлення електронного листа для віддаленого обслуговування, діагностики, адміністрування машин і установок через Іntranet і Іnternet;

•                     системна діагностика по специфічним для пристрою сторінкам HTML;

•                     залучення компонентів автоматизації різних виробників у концепцію автоматизації;

•                     комунікація з додатками різних виробників, наприклад, MES, ERP або в офісні додатки;

•                     цілеспрямована і швидка діагностика помилок процесу в установках і машинах;

•                     відсутність додаткових витрат проектування для функціональності діагностики;

•                     розвантаження контролера: пам’яті, часу циклу програми;

•                     прозорість, швидкі контрзаходи при порушеннях, підвищення термінів експлуатації устаткування;

–                  поліпшений захист доступу;

–                  розширені комунікативні можливості для підприємства, сервісу і діагностики:

•                     мультипротокольна підтримка;

•                     HTTP-комуникація з іншими операторськими пристроями;

–                  вимоги до характеристик комп’ютера, не гірше:

•                     ОС Windows XP Professional або еквівалент*;

•                     процесор Pentium II 233 MГц або еквівалент*;

•                     графічна карта VGA;

•                     розширення екрану 640 x 480;

•                     пам’ять RAM 64 Mбайт;

•                     вільне місце на твердому диску 100 Мбайт.

 

10.3 Вимоги до середовища розробки програмного забезпечення серверної частини технологічних процесів системи САК УСК, не гірше:

–                  підтримка безлічі мов;

–                  вбудовані функції людино-машинного інтерфейсу:

•                     адміністрування користувачів;

•                     керування і моніторинг;

•                     сигналізація, квитування й архівування подій;

•                     збирання, стискання і архівування параметрів (включаючи резервне копіювання);

•                     документування даних процесу і конфігурації;

–                  просте й ефективне конфігурування проекту:

•                     візарди дозволяють користувачеві сконцентруватися на рішенні своєї задачі;

•                     для малюнків підтримується список перехресних посилань і оглядове представлення властивостей екрана;

•                     підтримується створення мультимовних проектів;

•                     є засоби для редагування великих обсягів даних;

–                  універсальне масштабування:

•                     розширення від простої однокористувальницької системи до клієнт-серверних конфігурацій;

•                     підвищення надійності за допомогою резервування серверів;

•                     візуалізація через Web;

–                  відкриті стандарти для інтеграції:

•                     ефективна база даних MS SQL Server 2005 або еквівалент*;

•                     можливість використання ActiveX елементів;

•                     Visual Basic for Applications або еквівалент* для індивідуальних розширень;

•                     OLE for Process Control або еквівалент* для міжплатформних комунікацій;

–                  інтелектуальна візуалізація процесів:

•                     інтегрована високопродуктивна система історії на основі Microsoft SQL Server 2005 або еквівалент*;

•                     вбудовані засоби онлайн-аналіза;

–                  можливість розширення пакета:

•                     опції для масштабування конфігурацій;

•                     опції для підвищення надійності;

•                     опції для інтеграції ІT і виробництва;

•                     опції для розширення SCADA;

•                     опції для контролю вірогідності;

–                  прямий доступ до тегів і повідомлень систем керування;

–                  вбудовані функції діагностики;

–                  можливість багатокористувальницького доступу;

–                  підтримка систем:

•                     збирання й архівування подій з можливостями відображення і контролю;

•                     реєстрації й архівації значень параметрів процесу, а також проріджування архівів, надання архівної інформації у вигляді таблиць і графіків з можливістю їхньої обробки;

•                     керування користувачами і правами доступу;

•                     макроси довільної функціональності на мовах VBScript або еквівалент* та ANSI-C або еквівалент*;

–                  підтримка інтерфейсів:

•                     комунікаційні для взаємодії із системами нижнього рівня – Ethernet, Profibus-DP або еквівалент*, DDE-Server або еквівалент*, OPC-Server або еквівалент*;

•                     стандартні для відкритої інтеграції інших додатків Windows або еквівалент* – OLE-DB або еквівалент*, ActiveX або еквівалент*, OLE або еквівалент*, DDE або еквівалент*, OPC або еквівалент*;

•                     програмні для індивідуального доступу до даних і функцій SCADA і їхнього зв’язку з програмами користувача – VBA або еквівалент*, VB-Script або еквівалент*, C-API (ODK) або еквівалент*, C-Script (ANSI-C) або еквівалент*;

–                  вимоги до характеристик комп’ютера, не гырше:

•                     ОС Windows Server 2003 SP2 або еквівалент*;

•                     процесор Pentium III 1 ГГц або еквівалент*;

•                     графічна карта SVGA (16 MB);

•                     розширення екрану 800 x 600;

•                     пам’ять RAM 512 Mбайт;

•                     вільне місце на твердому диску 20 Гбайт.

 

10.4 Вимоги до середовища розробки програмного забезпечення контролерної частини технологічних процесів системи САК УСК, не гірше:

–                  підтримка усіх стандартних (IEC) мов програмування контролерів – LAD, FBD, STL, SCL, CFC;

–                  підтримка допоміжних мов програмування – GRAPH та HiGraph;

–                  підтримка можливості симулювання проекту;

–                  підтримка функцій для виконання усіх фаз проекту системи автоматизації:

•                     конфігурування і настроювання параметрів апаратури;

•                     конфігурування комунікаційних з’єднань;

•                     програмування;

•                     тестування, налагоджування й обслуговування;

•                     документування й архівування даних;

•                     функції оперативного керування і діагностики;

–                  підтримка інструментальних засобів керування даними проекту:

•                     зручний менеджер для швидкого огляду і керування всіма даними проекту;

•                     редактор символів для визначення символьних імен змінних, типів даних і введення коментарів;

•                     конфігуратор апаратури для конфігурування системи й встановлення параметрів настроювання модулів;

•                     настроювання комунікації для організації зв’язку між системами керування через MPІ інтерфейс, мережі PROFIBUS та Industrial Ethernet;

•                     документування даних;

•                     інформаційні функції для швидкого огляду даних центрального процесора і ходу виконання програми користувача, а також аналізу причин виникнення помилок;

–                  підтримка різних за функціональним значенням інструкцій:

•                     логічні операції (включаючи обробку фронтів);

•                     операції зі словами;

•                     операції з таймерами/лічильниками;

•                     операції порівняння;

•                     операції перетворення типів даних;

•                     операції зсування й обертання;

•                     математичні функції з фіксованою і рухомою крапкою (включаючи тригонометричні й експонентні функції);

•                     функції керування ходом виконання програми;

–                  підтримка різних сервісних функцій:

•                     встановлення точок переривання;

•                     переключення (переконфігурування входів і виходів);

•                     примусове встановлення входів і виходів у задані стани;

•                     перехресні посилання;

•                     завантаження і тестування блоків безпосередньо в редакторі;

•                     одночасний контроль станів декількох блоків;

•                     функції пошуку;

•                     інтерактивна допомога по функціональних блоках;

–                  вимоги до характеристик комп’ютера, не гірше:

•                     ОС Windows XP Professional SP1 або еквівалент*;

•                     процесор Pentium III 800 MГц або еквівалент*;

•                     розширення екрану 1024 x 768;

•                     пам’ять RAM 256 Mбайт;

•                     вільне місце на твердому диску 1 Гбайт.

 

 

11 Вимоги до надійності

Комплекс ПТЗ САК УСК відноситься до виробів безперервного, тривалого функціонування, який вимагає періодичного технічнеого обслуговування та ремонту.

Збої та відмови окремих технічних засобів не повинні приводити до аварії та відмови інших технічних засобів, а також всієї системи в цілому.

ПТЗ САК УСК повинні забезпечувати збереження всієї зчитаної та накопиченої інформації при збоях та відмовах окремих технічних засобів, а також при втраті електроживлення.

Відновлення ПТЗ повинно проводитись шляхом заміни вузлів, блоків або компонентів, які вийшли з ладу, а також переустановленням, при необхідності, ПЗ.

Надійність функціонування ПТЗ повинна забезпечуватись:

–                  вибором оптимальної функціональної структури;

–                  вибором технічних засобів та ліцензійного системного та загального ПЗ, характеристики та надійність якого відповідають сучасним міжнародним стандартам і гарантуються підприємствами-виробниками;

–                  оперативністю заміни ПТЗ, які вийшли з ладу;

–                  використанням дублюючих елементів;

–                  застосуванням ефективних з точки зору надійності схем з’єднань і інтерфейсів між компонентами системи та технологічних процесів збирання, опрацювання і передавання даних;

–                  сумісністю технічних засобів та ПЗ;

–                  використанням сучасної технології розроблення прикладного ПЗ;

–                  використанням джерел гарантованого безперервного (резервного) живлення обладнання.

 

Надійність ПТЗ в цілому повинна характеризуватися наступними значеннями показників надійності:

–                  середній термін служби пасивного обладнання повинен складати не менш 10 років:

–                  середній час відновлення робочого стану повинен складати не більш 2 годин (при наявності ЗІП та актуальних архівів ПЗ).

 

Відновлення працездатності технічних засобів повинно виконуватися шляхом заміни (або ремонту) технічного засобу (його частини) зі складу ЗІП.

Для забезпечення вказаних показників надійності ПТЗ повинні застосовуватися апаратний та програмний засоби (комплект копій ПЗ, запасних частин, елементів та комплектуючих).

Резервовані технічні засоби комплексу апаратно-технічних засобів повинні функціонувати в „гарячому режимі”.

 

12 Вимоги з безпеки

Вимоги щодо безпеки при монтажі, налагоджуванні і в процесі експлуатації ПТЗ САК УСК і їх компонентів повинні бути наведені в проектній документації та експлуатаційних документах на конкретні типи обладнання.

Технічні засоби повинні відповідати вимогам електричної та механічної безпеки, відповідно до ГОСТ 25861‑83 та норм ПТБ .

Засоби обчислювальної техніки, які використовуються в складі серверів та АРМів, повинні відповідати вимогам безпеки ДСТУ 4113-2001, ГОСТ 25861-83.

Всі зовнішні елементи технічних засобів, які знаходяться під напругою, повинні мати захист від випадкового доторкання, а самі технічні засоби мати занулення або захисне заземлення відповідно до „ПУЭ”.

Технічні засоби повинні відповідати загальним вимогам з пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004‑91.

 

13 Вимоги до електроживлення

Електроживлення ПТЗ САК УСК повинно здійснюватись від:

–                  основне джерело живлення – мережа змінного струму напругою від 187 до 242 В та частотою від 49 до 51 Гц.

–                  резервним джерелом живлення повинна бути мережа змінного струму напругою від 187 до 242 В та частотою від 49 до 51 Гц або (та) акумуляторна батарея (час роботи від акумуляторної батареї до 2 годин).

Перехід з основного вводу змінного струму на резервний ввід змінного струму та зворотний перехід мають здійснюватися автоматично і безударно із збереженням усіх функцій САК УСК.

У разі зникнення (зниження) напруги живлення технічні засоби САК УСК не повинні втрачати накопичену інформацію.

 

14 Вимоги до ергономіки та технічної естетики

Ергономічні рішення повинні забезпечувати зручність експлуатації, технічного обслуговування і ремонту апаратури.

Написи та позначення компонентів комплексів апаратно-технічних засобів повинні легко читатись та однозначно тлумачитись, скорочення та умовні скорочення повинні бути загальноприйнятими.

Дизайнерські рішення та якість їх втілення повинні задовольняти вимогам технічної естетики.

 

15 Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу

Захист повинен здійснюватися організаційними та технічними засобами, обмежуючими доступ визначеним користувачам. У складі засобів захисту повинні бути передбачені програмні засоби захисту інформації, які дозволяють здійснити:

–                  розмежування доступу операторів системи до задач, даних, параметрів та ресурсів системи;

–                  контроль цілісності інформації та конфігурації системи;

–                  реєстрацію та облік дій операторів.

 

Для захисту від несанкціонованого доступу повинні бути передбачені:

–                  організаційні рішення (обмеження доступу сторонніх осіб в приміщення, в якому розташовується обладнання комплексу ПТЗ);

–                  фізичний захист (замок та пломби на виробах, спеціальні шафи-сейфи);

–                  програмні методи (установка паролів), створення груп (профілів) користувачів по рівню доступу – адміністрування, перегляд та ручне введення даних, перегляд даних;

–                  заходи захисту від зміни інформації в архівах даних, що зберігаються на зовнішніх носіях.

 

Рішення з мережевої безпеки повинні забезпечувати регулярний аудит стану мережі для перевірки адекватності впровадженої політики безпеки і відсутності аномалій, що виникають в процесі розвитку мережі. Результати аудиту використовуються для коригування політики безпеки і встановлених технологій.

 

16 Вимоги до захисту від впливу зовнішніх факторів

Технічні засоби комплексу ПТЗ САК УСК повинні експлуатуватися в наступних умовах навколишнього середовища:

–                  для пристроїв, які встановлюються в опалюваних приміщеннях:

•                     температура від плюс 5 °С до плюс 50 °С;

•                     вологість (що не конденсується) – не більш 80 %, при плюс 35 °С;

•                     атмосферний тиск – від 84 до 107 кПа (від 630 до 800 мм рт. ст.);

•                     синусоїдальна вібрація амплітудою 0,1 мм в діапазоні частот від 5 до     50 Гц;

•                     виконання не нижче IP20;

–                  при транспортуванні в тарі завода-виробника:

•                     температура від мінус 10 °С до плюс 50 °С;

•                     вологість (що не конденсується) – не більш 95 %, при плюс 35 °С;

•                     атмосферний тиск – від 84 до 107 кПа (від 630 до 800 мм рт. ст.).

 

Технічні засоби комплексу ПТЗ, при включенні та відключенні, не повинні створювати комутаційних перешкод, які викликають збої в роботі інших виробів, що підключені до тієї ж мережі первинного електроживлення, до локальної мережі електроживлення, до того ж джерела вторинного електроживлення.

В комплексі ПТЗ повинні бути передбачені технічні заходи захисту від впливу електромагнітних перешкод, що забезпечується прокладанням інформаційних кабелів окремо від кабелів та дротів іншого призначення, застосуванням екранування, фільтрації, заземлення, а також використанням волоконнооптичного кабелю.

Захист мережі Ethernet, ліній RS-232, RS-485, зовнішніх ліній телекомунікації, ліній радіозв’язку, ліній живлення обладнання від імпульсних перенапруг (наведень від ударів блискавки, комутації силового обладнання) повинен передбачатись при монтажі комплексу ПТЗ САК УСК.

 

При передаванні інформації по каналах зв’язку повинні використовуватись інтерфейси та протоколи обміну, що забезпечують перешкодостійке кодування, захист від похибок та їх виявлення.

 

17 Вимоги до експлуатування, технічного обслуговування, ремонту та зберігання ПТЗ САК УСК

ПТЗ, які призначені для встановлення в опалюваних приміщеннях, повинні функціонувати при температурі навколишнього середовища від плюс 5 до плюс 50 °С і відносній вологості, верхнє значення якої 80 % при температурі плюс 35 °С, та більш низьких температурах, без конденсації вологи (група виконання В4 за ГОСТ 12997).

 

Давачі та ПТЗ САК УСК в залежності від місць встановлення повинні функціонувати в таких умовах:

–                  давачі та ПТЗ, призначені для встановлення в неопалюваних приміщеннях – група С4, при температурі від мінус 30 до плюс 50 °С і відносній вологості 95 % при температурі плюс 35 °С та більш низьких температурах, без конденсації вологи;

–                  давачі та ПТЗ, призначені для встановлення на промисловому майданчику – група Д3, при температурі від мінус 40 до плюс 50 °С і відносній вологості 95 % при плюс 35 °С та більш низьких температурах, без конденсації вологи.

 

Під час роботи ПТЗ не повинні вимагати обслуговування.

ПТЗ повинні підлягати періодичному регламентному обслуговуванню та у випадку виходу з ладу – ремонтним роботам з заміною несправних модулів відповідними модулями з комплекту ЗІП, про що повинен бути зроблений відповідний запис у формулярі на САК УСК.

Первинне відновлення ПТЗ повинно виконуватись шляхом заміни зіпсованих пристроїв та модулів на справні з комплекту ЗІП.

Повторне відновлення зіпсованих пристроїв та модулів (ремонт) повинно виконуватись у технічно та економічно обумовлених випадках у Виробника.

Умови зберігання ПТЗ та комплекту ЗІП САК УСК повинні  відповідати  групі 2 (С) згідно з ГОСТ 15150.

Для забезпечення технічного обслуговування ПТЗ повинні передбачати: ЗІП ремонтний, до складу якого повинні входити змінні блоки, модулі, недовговічні комплектувальні вироби (запобіжники, сигнальні лампочки, тощо) – спеціальні інструменти та пристрої для монтажу та технічного обслуговування, сервісне пуско- налагоджувальне обладнання.

18 Вимоги із стандартизації та уніфікації

ПТЗ САК УСК повинні створюватися на основі діючих стандартів, норм, правил та інших нормативних документів (ЕСКД, ЕСТД, ЕСПД, галузеві керівні методичні матеріали, ГОСТ 34.201-89, РД 50-34.698-90).

При відсутності покупних технічних засобів з необхідними характеристиками, вони повинні бути розроблені за окремими  ТЗ на етапі проектування.

Уніфікація ПТЗ повинна досягатися за рахунок:

–                  уніфікації компонентів технічного забезпечення за рахунок використання обмеженого набору уніфікованих технічних засобів, уніфікованого набору заходів обчислювальної техніки;

–                  уніфікації ПЗ за рахунок використання стандартних програм;

–                  уніфікації компонентів організаційного забезпечення, що досягається за рахунок використання єдиних принципів, методів обміну інформацією між персоналом, а також його взаємодія з ПТЗ;

–                  уніфікації метрологічного забезпечення.

 

ПЗ повинно забезпечувати зараз, або мати можливість в майбутньому, без значної доробки програмних додатків, створення взаємодії програмних комплексів апаратно-технічних засобів.

 

19 Вимоги до документування

В комплект постачання САК УСК повинна входити експлуатаційна документація, виконана за ГОСТ 2.601 та ГОСТ 34.201, у складі:

–                  настанови щодо експлуатування на САК, щити автоматики.

–                  паспорти на САК, щити автоматики.

 

Рік виготовлення: не раніше 2011 року.

Базис поставки: DDP УПГГК (згідно Інкотермс – 2000)

Відвантаження товару: згідно рознарядки Замовника.

Перевезення та норми відвантаження: автомобільним транспортом. Транспортні витрати включені до ціни Товару.

Вимоги до тари та упаковки: упаковка підприємства-виробника, ціна тари та упаковки включені до ціни товару, тара не зворотня.

Склад вантажоотримувача:

– Управління з переробки газу та газового конденсату, Полтавська область, Машівський район, с. Базилівщина, вул. Польова, 6, 39420.

Граничний термін постачання: на протязі 120 робочих днів з моменту направлення рознарядки (до 31.12.2012 року)

Умови оплати – оплата по факту поставки на протязі 20 банківських днів з дати поставки або 100% попередня оплата.

 

* Крім того, Учасник процедури закупівлі повинен надати наступні документи:

– оригінал гарантії поставки (гарантійний лист) виробника Товару, що є предметом закупівлі щодо гарантування поставки вищезазначеного Товару відповідно до умов цієї документації конкурсних торгів в разі визнання Учасника переможцем торгів або копії, завірені підписом уповноваженої особи*** та печаткою** Учасника, документів які підтверджують наявність у власності Учасника продукції (предмету закупівлі) в кількості, що вимагається згідно цієї документації.

– документ, що підтверджує ринкову ціну товару – предмету закупівлі, як то оригінал прайс – листа заводу-виробника або цінову довідку КНДІСЕ, або цінову довідку Укрзовнішекспертизи або іншої уповноваженої державної установи або тому подібне.

 

За технічними показниками та комплектацією, запропоноване Учасником обладнання мають відповідати Технічним вимогам до системи автоматичного керування УСК (1-ша черга). В разі, якщо Технічні вимоги містять посилання на виробника, торгову марку або конструкцію, Учасник торгів має право запропонувати еквівалент*.

 

Примітки:

*- В разі подання Учасником в своїй пропозиції еквіваленту замовленого Товару він має відповідати наступним вимогам:

– Еквівалент повинен виготовлятись та відповідати технологічній документації, затвердженій у встановленому порядку і діючій на території України.

– Можливість застосування товару в якості повного еквіваленту по технічним та якісним характеристикам продукції, зазначеної в Додатку №2 Документації конкурсних торгів повинна бути підтверджена висновком відповідної експертної організації, відповідні повноваження якого встановлені чинним законодавством.

Учасник в складі своєї пропозиції повинен надати:

–         оригінал або нотаріально завірену копію висновку експертного органу щодо еквівалентності запропонованого Товару вимогам Замовника;

–         нотаріально завірені копії документів, які підтверджують повноваження або право експертного органу на видачу вищезазначеного висновку.

*  

**- для фізичних осіб та підприємців, що здійснюють свою діяльність без печатки відповідно до чинного законодавства лише підписом з наданням копії паспорту.

*** – в складі своєї пропозиції Учасник повинен надати нотаріально завірену копію або оригінал документу, який підтверджує повноваження підписанта (уповноваженої особи).