Позиція МОЗ щодо цін на лікарські засоби для хворих на ВІЛ/СНІД
У зв’язку з активізацією в ЗМІ обговорення теми тендерних закупівель по програмі «ВІЛ/СНІД», Міністерство охорони здоров’я вважає за необхідне підкреслити, що у світі існує різний рівень цін на ліки антиретровірусної терапії: для громадських організацій та спеціалізованих міжнародних фондів він один, для державного ринку – інший. Саме на останній змушено орієнтуватися Міністерство охорони здоров’я України, яке на конкурсній основі за бюджетні кошти закуповує препарати антиретровірусної терапії. Формування цін, за якими фармацевтичні компанії, що беруть участь у відкритих торгах, пропонують свої препарати, знаходиться поза впливом Міністерства. Тендерний комітет, визначаючи переможця конкурсу, обирає з поміж його учасників того, хто запропонував нижчу ціну.
Що стосується ціноутворення на ліки, які закуповують громадські організації за кошти Глобального фонду та інших донорських міжнародних установ, то воно обумовлено дещо іншими чинниками. І перш за все – спеціальною ціновою політикою материнських компаній постачальників у відношенні до міжнародних фондів. При цьому ціни, за якими виробники пропонують некомерційним організаціям ліки, є, так би мовити, благодійними, декларативними, і вони однакові для громадських організацій, що представляють інтереси ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, в усіх країнах. Ще такі ціни називають нульовими. В них не закладено витрати на реєстрацію препарату в конкретній країні та її постійну підтримку, вартість розфасовки в національну упаковку, проходження контролю якості препаратів в окремих країнах та інші витрати на забезпечення логістики, норму рентабельності виробництва і таке інше.
У ціновій пропозиції для міжнародних благодійних та національних громадських організацій, яким фармкомпанії продають ліки, ці складові затрат не враховуються. Але перекладаються на ціну інших продажів. І в першу чергу – на ціну, за якою ліки пропонуються фармкомпаніями під час проведення державних закупівель. Для України, за оцінками фахівців, вказані вище витрати, складають 30-40% вартості препарату.
У ціні деяких лікарських засобів, за якою виробник чи імпортер пропонує купити їх на державному тендері, такі витрати враховуються лише частково, і тому не дуже позначаються на вартості при державних закупівлях. Але це стосується тих медпрепаратів, які реалізуються через аптечну мережу, і втрачене продавець компенсує саме за рахунок продажів в аптеках. Ситуація, за якою певний препарат в аптечному закладі коштує дорожче, ніж він коштував державі під час тендерних закупівель, є типовою для України. Проте ліки для ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД (антиретровірусні препарати) у вільному продажу не реалізуються. Тому єдиний шлях для виробника компенсувати зазначені вище витрати – закласти їх у ціну, за якою лікарські засоби пропонуються в процесі держзакупівель. Що вони і роблять. Втім, Міністерство охорони здоров’я України засвідчує готовність до конструктивного діалогу з усіма, хто переймається долею ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, і пропонує провести переговори з представниками провідних фармацевтичних компаній, які постачають препарати для антиретровірусної терапії.
Міністерство має намір запропонувати виробникам та їхнім представникам в Україні знівелювати різницю між ціною, за якою препарати закуплені в результаті тендерних торгів, та їхньою вартістю для громадських організацій, шляхом додаткових поставок ліків державі.
У профільному відомстві розуміють, що навіть за очікуваними результатами переговорів загальна вартість закуплених державою ліків не буде дорівнювати ціні, за якою виробники продають свої препарати благодійним організаціям. Адже ця ціна, інколи навіть менше собівартості виробництва, є проявом соціальної політики фармкампаній.
У Міністерстві впевнені в успішності ініційованих ним переговорів, тому що пропонуватимуть виробникам нові механізми організації закупівель медичних препаратів шляхом впровадження механізму рамкових угод, порядок виконання яких нещодавно було визначено Постановою Кабінету Міністрів України. Він дасть можливість укладати угоди з постачання лікарських засобів на три-чотири роки, що забезпечить стабільність і прогнозованість поставок, сприятиме підвищенню якості препаратів та зниженню цін.
Крім того, зниженню цін на препарати антиретровірусної терапії може сприяти впровадження механізму паралельного імпорту ліків, який дозволить використання на території України лікзасобів в універсальній (міжнародній) упаковці. Ще один крок – примусове ліцензування препаратів компаніями, що зловживають правами ексклюзивності та свого монопольного становища на українському ринку. Це дасть змогу вітчизняним виробникам налагодити власне виробництво антиретровірусних препаратів.
Держава, усвідомлюючи свою соціальну місію, докладає максимальних зусиль для подолання розповсюдження ВІЛ/СНІД в Україні шляхом профілактики та лікування тих, хто потребує ефективної терапії. Відтак, Міністерство охорони здоров’я України закликає всіх, а особливо ЗМІ та громадські організації, не вдаватися до спекуляцій на болючих темах, а долучитися до конструктивного діалогу та співпраці.
Прес-служба Міністерства охорони здоров’я України