Музей у Пирогові на 10% підняв доларову ціну старої охорони
Національний музей народної архітектури та побуту України 1 січня за результатами тендеру замовив Українсько-польському спільному підприємству «Макрохем-Україна» послуги з охорони на 31 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».
Цьогоріч Музей під відкритим небом у Пирогові будуть охороняти 24 цілодобові пости. На постах стоятимуть 24 охоронники у форменому одязі зі спецзасобами. Також передбачено патрулювання внутрішньої території та зовнішнього периметру автотранспортом вісім разів на добу за затвердженими маршрутами. Охоронники повинні мати необхідну фізпідготовку.
Охоронні заходи коштують 149 грн, або $3,54 із ПДВ на годину за одного працівника фірми.
На 2024 рік Музей за 21 млн грн замовляв «Макрохем-Україна» 20 цілодобових постів по 122 грн, або $3,20 із ПДВ за людино-годину. Це на 10% дешевше в доларах, ніж зараз.
ТОВ «Грізлі-Сторож» поскаржилось в АМКУ на вимоги, які вважало дискримінаційними.
Наприклад, для участі у тендері необхідно було мати не менше 15 охоронників 4 розряду і 9 охоронників 3 розряду. Фірма стверджувала, що якісні показники кваліфікації 3 та 4 розряду ідентичні, бо різниця лише в стажі, і що навчання на 4 розряд займає 19 днів, що не дає взяти участь у закупівлі. Замовник назвав ці твердження маніпулятивними, наголосив на різниці стажу між розрядами і додав, що треба було підвищувати кваліфікацію своїх працівників.
Також вимагався безпілотник для відео-нагляду за важкодоступними ділянками об’єктів охорони. Один з охоронників 4 розряду мав пройти навчання в центрі операторів БпЛА і володіти знаннями та досвідом управління БпЛА в умовах воєнного стану. Скаржник нагадав, що під час війни повітряний простір над Україною закритий і що в переліку спецзасобів для суб’єктів охоронної діяльності немає безпілотників. Замовник відповів, що через обстріли росією Києва в 2022-2024 роках на територію Музею безліч разів падали уламки збитих ракет і безпілотників, що загрожувало пожежею пам’яткам архітектури та побуту України, які переважно дерев’яні. За словами замовника, під час воєнного стану БпЛА можуть використовуватися за погодженням місцевої військової адміністрації.
Усі працівники мали пройти навчання з домедичної допомоги відповідно до Закону України «Про охорону праці», що потрібно було підтвердити актом виконаних робіт, платіжною інструкцією або банківською випискою. За словами скаржника, його працівники пройшли безкоштовне навчання на платформі «Prometheus», тому він не має документів про оплату.
Ще вимагалось залучення чотирьох службових собак, тому на мінімум чотирьох працівників треба було надати сертифікати, дипломи або свідоцтва про навчання спеціалістів «провідник (вожатий) службових собак». Скаржник заявив, що в нього є спеціаліст «кінолог». Замовник наполягав, що кінолог не надає охоронних послуг і що для них потрібен тільки провідник.
Крім того, принаймні двоє працівників учасника мали пройти навчання з експлуатації пожежно-рятувального автомобіля першої допомоги АПД-2 «Дельфін» або автоцистерни пожежної АЦ 2.0-40(30) «Касатка», які є на балансі замовника. На думку скаржника, охоронні компанії такого не зобов’язані. Замовник нагадав про пожежонебезпечність, а також про те, що ставить таку вимогу вже п’ять років. Мовляв, навчання займає день.
Аналогічний договір мав бути за кодом 75240000-0 «Послуги із забезпечення громадської безпеки, охорони правопорядку та громадського порядку». Тобто саме із замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Скаржник повідомив, що в нього є аналогічний договір із таким замовником – Національним військово-історичним музеєм України, але за іншим кодом 79710000-4 «Охоронні послуги». Замовник відповів, що сам встановлює вимоги до аналогічного договору, виходячи зі специфіки предмета закупівлі.
Також вимагались резерв пального для автомобілів на 10 днів і кілька сертифікатів ISO.
Комісія АМКУ вирішила, що замовник не обґрунтував необхідність встановлення згаданих вимог, бо вони не узгоджуються з Ліцензійними умовами провадження охоронної діяльності. Вона наказала змінити тендерну документацію, що він і зробив. Але скаржник на торги так і не прийшов. Єдиним учасником став старий виконавець «Макрохем-Україна».
Музей очолює Оксана Повякель, уповноваженою особою із закупівель є Вячеслав Костюк.
Фірмою «Макрохем-Україна» з Бородянки володіють директор Валентин Шпак, Олена Шпак та громадянка Німеччини Галина Шпак-Левенберг, зареєстрована у Швейцарії.
Галина Шпак-Левенберг заснувала у Німеччині «Certification Network MC GmbH», яка позиціонується як німецька школа міжнародних аудиторів, орієнтована на російськомовну аудиторію. Ще вона володіє бородянським ТОВ «Сертифікейшн Нетворк Україна», яке консультує з питань комерційної діяльності й керування, а керує фірмою Валентин Шпак.
Із 2016 року «Макрохем-Україна» набрала підрядів на 119 млн грн, найбільше – в нинішнього замовника. Крім надання послуг з охорони, фірма є постачальником студентських квитків.
Анна Сорока, «Наші гроші»