Європейські антимонопольники, схоже, беруться за «Газпром» після невдалої політики «умиротворення»
Текст: Агія Загребельська, засновниця “Ліги антитрасту”
Reuters з повідомленням на джерело опублікувало новину, що антимонопольні регулятори Євросоюзу, ймовірно, активізують збір інформації про європейський бізнес «Газпрому».
Цьому передувала заява голови антимонопольного комітету ЄС Маргрет Вестагер в середині січня:
«Це викликає роздуми, що компанія через зростання попиту обмежує пропозицію. Це досить рідкісна поведінка на ринку».
Фактично, Вестагер підозрює «Газпром» у створенні штучного дефіциту на ринку газу в Європі цієї зими.
Схожу позицію висловив голова Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль, сказавши, що Росія сприяє недопоставкам природного газу до Європи, і зазначивши, що ситуація склалася під час протистояння між Москвою і Заходом через Україну.
Але Україна – це не єдина мотивація газового шантажу Кремля. Друга – запуск газогону «Північний потік – 2». тут сам Путін опосередковано підтвердив, що ціллю шантажу є газогін, зазначивши на прес-конференції, що його запуск міг би послабити дефіцит та ціновий тиск.
Очевидно, що «Газпром» є монополістом на європейському газовому ринку. Він має ринкову владу та спроможний своєю односторонньою поведінкою піднімати або опускати ціни, створювати штучний дефіцит або профіцит ресурсу. Так само безспірно, що газ для європейців – це стратегічний товар, який впливає на рівень життя населення, конкурентоздатність європейської промисловості та національну безпеку.
Проте, антимонопольний регулятор ЄС тривалий час застосовував до «Газпрому» таку саму тактику, як і сам Євросоюз до Кремля – умиротворення.
Польська держкомпанія PGNiG (аналог нашого «Нафтогазу») на відміну від більшості інших європейських країн тверезо оцінювала цинізм та небезпечність кремлівської газової торгівлі. Та подала до Єврокомісії заяву, яка у 2011 році в тому числі стала приводом для розслідування щодо територіальних обмежень в контрактах з окремими країнами, несправедливої цінової політики та зловживань на газогоні Ямал-Європа.
Однак Єврокомісія в 2018 році завершила справу без штрафу, лише з зобов’язаннями, та відзвітувала, що вони вирішують проблеми щодо конкуренції та забезпечують вільний потік газу за конкурентними цінами на газових ринках Центральної та Східної Європи на користь європейських споживачів і бізнесу.
Вестагер тоді переможно проголошувала:
«Сьогоднішнє рішення усуває перешкоди, створені Газпромом, які стоять на шляху вільних потоків газу в Центральній та Східній Європі. Але більше того – наше рішення дає індивідуальні правила майбутньої поведінки Газпрому. Воно зобов’язує Газпром робити позитивні кроки для подальшої інтеграції газових ринків у регіоні та сприяти створенню справжнього внутрішнього ринку. Це дає клієнтам «Газпрому» в Центральній та Східній Європі ефективний інструмент, щоб переконатися, що ціна, яку вони платять, є конкурентоспроможною».
Під час ухвалення рішення Брюсселем у 2018 році заступник генерального директора «Газпрому» Олександр Медведєв заявляв, що компанія «задоволена рішенням про зобов’язання», назвавши його «найбільш розумним результатом для нормального функціонування всього європейського газового ринку».
PGNiG оскаржила до Європейського суду наївне рішення Комісії про «понять и простить», проте суд став на бік регулятора та «Газпрому».
І в результаті президент правління PGNiG Павло Маєвський заявив, що рішення суду «може посилити переконання Газпрому в тому, що інституції ЄС будуть поблажливо ставитися до [його зловживань] на європейському газовому ринку».
Та наголосив, що рішення Комісії від 2018 року, можливо, і спричинило скорочення поставок газу «Газпрому до ЄС зимою 2021-2022 рр:
«Відсутність твердої реакції на подібну практику в минулому, можливо, навіть підштовхнула «Газпром» скоротити поставки та не заповнювати свої сховища в ЄС, що значною мірою є причиною історично високого рівня цін на газ, що зараз переважає в Європі на оптових ринках».
І це не єдиний приклад «умиротворення».
В 2019 році Комісія відмовилась задовольнити ще одну скаргу PGNiG на «Газпром». Але в лютому цього року польська енергетична компанія виграла суд в ЄС та тепер Єврокомісія муситиме розібратися зі зловживаннями кремлівського газового монополіста, який багато років забезпечує можливість Путіну «крутити» європейською політикою у потрібних йому напрямках.
«Комісія не дотримала процесуальних прав польського оптового продавця у провадженні, яке призвело до ухвалення цього рішення», – йдеться у заяві Генерального суду .
Отже Єврокомісія нарешті «прокинулась» після газового апокаліпсису на європейському континенті, який досі не погашений та може завершитися кривавою війною. Почалося розслідування щодо обмежень поставок. Були направлені вимоги газовим компаніям та самому «Газпрому». Й сьогодні є приводи для стриманого оптимізму, що справа буде рухатися швидше та з’являється шанс на серйозні санкції проти «Газпрому».
Паралельно, в лютому 2022 року Вестагер вперше виступила з твердою критикою газогону «Північний потік – 2». В коментарі німецькій газеті Handelsblatt голова Антимонопольного комітету ЄС заявила:
«Ми ніколи не вважали, що “Північний потік-2” відповідає європейськими інтересами. Це було дуже зрозуміло під час початкового планування».
Вона зазначила, що є й інші газопроводи до Європи, які зараз взагалі не використовуються. Трубопровід «Ямал-Європа», по якому зазвичай надходить російський газ до Німеччини через Білорусь і Польщу, з кінця грудня працює в реверсному режимі через нещодавнє падіння обсягів експорту «Газпрому».
Така зміна позиції антимонопольного регулятора Євросоюзу з одночасною активною роботою по диверсифікації джерел постачання та переходу на альтернативі енергоресурси, дає надію, що Комісія врахувала минулі помилки. Й тепер, якщо Європа дивитиметься на «Газпром», як на бізнес, то цей погляд буде перш за все під антимонопольним кутом. Якщо ж розглядатиме його як геополітику, то під кутом національної безпеки, антикорупційної політики та розвідки.
Блог від: Агія Загребельська