Браковані міни для ЗСУ. Чи дотягнеться СБУ до всіх причетних до скандалу зі Ставки Верховного Головнокомандувача?
30.04.2025   //  

Видання «Главком» засвітило прізвища тих, кого СБУ вчора затримала за торішню поставку бракованих 120-мм мін для ЗСУ. За даними джерел «Главкома» у правоохоронних органах, затримано гендиректора оборонного заводу Леоніда Шимана та його першого заступника Олексія Кириченка, а також екскерівника одного з військових представництв Міноборони Михайла Шкуренка та очільника групи контролю відповідного підрозділу Юрія Яреська.

Для багатьох і так не було секретом про який саме завод на Дніпропетровщині йдеться, оскільки у нього рашисти стріляють ракетами давно і регулярно. Навіть торік підбили американський комплекс ППО «Патріот», що закривав той напрямок. Але у нас довгий час робили вигляд, що все це державна таємниця і страшний воєнний сєкрєт – де ж конкретно роблять ті рукожопі міни на мільярди гривень, якими наші солдати не можуть воювати, а гроші відповідно витрачаються не на те, що допомогає нам воювати, а те що послаблює нас перед обличчям Путєна. Бо воїни ЗСУ тупо не могли відстрілюватись від ворога, що було чудово видно на відео, оприлюднених журналістом Юрієм Бутусовим.

Корупційний підтекст цілком очевидний з прес-релізу самої СБУ:

«Для серійного виробництва снарядів фігуранти використовували неякісні матеріали та виконували роботи з дефектом, що призвело до не спрацювання капсуля основного метального заряду та відсутності стабільної роботи всього порохового заряду. Також до складу боєприпасів входили додаткові метальні заряди, які не відповідають стандартам бойового застосування. У такий спосіб організатори оборудки намагалися здешевити виробництво, щоб отримати більший прибуток із держзамовлення».

Ще раз. Міни робили з лайна і вєток, щоб отримати більший прибуток із замовлення.

А як виводити цей прибуток з державного підприємства його керівник Леонід Шиман знає чудово. Він викладав там, де вчились деякі сопливі корупціонери.

Насправді про оборудки Шимана НАБУ знало і раніше

Шиман госпідарював на заводі ще з часів Януковича. Як вже писали «Наші гроші», він дуже творчо підійшов до роботи. На території державного заводу було організовано виробництво низькоякісного палива, і продаж цієї бодяги наліво. Потім він купував у американських аферистів товари на мільйони доларів (цю історію розкопали саме «Наші гроші», докладніше тут), за цю оборудку торік НАБУ і САП викотили йому підозру. І ще одну за те, що покупців продукції його держзаводу примушували до закупівель через «прокладки», на яких і осідала маржа.

Обидві підозри були оголошені ще до того, як вибухнув скандал з бракованими мінами на мільярди. Здавалося б, від гріха подалі його треба було хоча б звільнити з роботи. Але Шимана залишили під гул розмов, що він є власником патентів на зброю і якщо його хтось зачепить, то він може заблокувати наше виробництво. А на додачу «він же знає як влаштовані всі схеми, не ламай те що працює». Перечитайте ще раз прес-реліз СБУ)))

Більше того, уряд залишив Шимана генеральним конструктором зі створення боєприпасів і вибухових речовин. Тобто доведеного факту що міни Шимана не вибухають там де треба не вистачило, щоб прибрати його навіть з такої посади.

Це означає, що він був особливо цінним кадром в оборонній вертикалі оборонного радника президента Олександра Камишина, який раніше і сам очолював Мінстратегпром. Втім, раз СБУ побігло по його справах, значить щось змінилося. При цьому, схоже на те, що СБУ наразі націлена обірвати якраз ті ланцюжки, що можуть привести нагору – до Камишина і Умєрова.

Таємниці слідства

Ось цитата з повідомлення СБУ:

«До реалізації схеми керівництво заводу залучило посадовців військового представництва, які мають здійснювати контроль за якістю оборонної продукції. За матеріалами справи, військові чиновники свідомо «заплющили очі» на браковану партію боєприпасів і внесли неправдиві відомості до звітної документації. Як наслідок, на фронт потрапило 120 тис. непридатних до використання пострілів, що було підтверджено висновками фахової експертизи».

Тобто СБУ говорить, що саме заводчани Шиман і Кириченко залучили лише військових Шкуренка і Яреська, відповідальних Міноборони за «прийомку» продукції, чиї підписи і стояли на актах приймання-передачі, які дозволили заводу отримувати гроші за брак.

У цьому є правда. Про конфлікт інтересів конкретно Шкуренка «Наші гроші» писали давно. Його дружина працює на цьому ж заводі й отримує від Шимана дуже пристойну зарплату – один мільйон гривень на рік. Що прямо вказано в декларації воєнпреда. Тобто у Шкуренка був мотив лояльнічать.

Але офіційне керівництво воєнпрєда – це Міноборони. Воно-то точно бачило і знало що він робить. Більше того, очевидні й ознаки впливу саме генералів Міноборони на закупівлю цих мін «Агенцією оборонних закупівель».

Ось це протокол лише однієї з нарад, проведених під дахом Міністерства оборони. Важко не помітити, як генерал-майор Замотаєв доводить присутнім

«необхідність виконання вимог рішень Ставки Верховного Головнокомандувача ЗСУ та Ради національної безпеки щодо невідкладного укладання контрактів на постачання боєприпасів в першу чергу з вітчизняним виробником».

Це одна з тих нарад, де керівницю АОЗ Марину Безрукову програмували на укладання контракту під соусом рішення Cтавки. І для цього творили магію.

Справа в тім, що «АОЗ» міг укласти контракт з заводом тільки на основі перевірки спроможності цього заводу взагалі виготовити необхідний товар. Перевірку проводить воєнпред. Так ось, воєнпред, в період укладання контракту з АОЗ – зимою 2023-2024 року, підписав аж три таких акти.

У першій версії він вказав, що завод може виготовити 300 тисяч мін на рік і зазначив, що на заводі не було освоєне серійне виробництво підривника М-12 для цих мін.

У другій версії він попри усі супутні аспекти, лаконічно зазначив, що завод може робити 670 тисяч мін на рік.

А у третій версії зі звіту воєнпреда Міноборони зникли як ризик щодо виробничих площ і кваліфікованого персоналу, так і згадка про відсутність серійного виробництва підривника М-12.

Тобто воєнпрєд змінив свою думку і дозволив «АОЗу» укладати контракт з заводом, при цьому він збільшив граничний обсяг товару, який може бути вироблений, і закрив очі на очевидний ризик щодо підривників. (Як всі дізнались потім, замість штатного підривника завод використав ті, що йому безкоштовно дали Сили Логістики ЗСУ. Це й стало однією з причин несправності мін. Бо якщо ти деталь з «хонди» загоняєш в «шкоду» – то обов’язково щось десь трохи не підійде).

Але версія, що у цьому магічному передумуванні на ходу винні лише Шиман і воєнпрєд, розвалюється ще до старту. У розпал скандалу з мінами відповідальність за перебільшення можливостей виробництва на себе взяв міністр стратегічної промисловості Герман Сметанін. Про що він публічно заявив на брифінгу:

«Умовно. Завод каже, що може виробити 50 000 наступного року. А я кажу: а скільки в 2026? Ну, можливо, якщо попрацюю, то 75 000-100 000. Тоді я іду до Міноборони і кажу: укладіть контракт на 150 тисяч, і тоді я змушуватиму завод робити не 50 000, а 70 000. Але робити більше ніж він може».

Тобто Сметанін пішов на явку з повинною ще раніше, але СБУ обмежується лише директором заводу. Сподіваємось, що це тимчасово. І правоохоронці просто не забігають наперед.

Також з заяви Сметаніна цілком очевидно, що Міноборони мало знати, що Мінстратег хоче натягнути сову мільярдного держзамовлення на глобус Шимана («Тоді я іду до Міноборони і кажу укладіть контракт…»). Але для цього потрібна згода воєнпрєда. Відповідно хтось у Умєрова мав ОКнути полковнику Шкуренку дозвіл на «підпис здєсь» щодо фейкових можливостей заводу. Хто це міг бути?

Останнім часом у Міноборони вертикаль воєнпрєдів була заведена на замміністра Івана Гаврилюка. А його буквально кілька днів тому, до цих арештів, звільнили з посади. При цьому Умєров дуже лагідно повідомив:

«Генерал-лейтенант Гаврилюк залишається частиною нашої команди».

Звісно лишається. Бо Гаврилюк лишається членом наглядової ради «Агенції оборонних закупівель» з дуже солодкою зарплатою у 320 тисяч гривень на місяць. Цю посаду він отримав з рук Умєрова цієї зими, коли міністр зачищав «АОЗ» під свого протеже Арсена Жумаділова.

І наглядова рада, зі складу якої Умєров вигнав відомого волонтера Тараса Чмута, замінивши його на генерала Гаврилюка, якось неприсутня в цій історії. Що там з новими контрактам із заводом Шимана? Невже, як і торік, на нього зарезервують мільярди, він провалить замовлення, а ці гроші так і не будуть витрачені на необхідну нам зброю?

Чи зрештою справа СБУ призведе до того, що у цій, безумовно корупційній, історії з Шиманом і його покровителями, можливі розслідування НАБУ відчують брак доказів, бо вони будуть вилучені і патєряні?

Перелік членів Ставки Верховного Головнокомандувача, яку очолює президент Володимир Зеленський, відкрито висить у “Вікіпедії”.

Блог від: Юрій Ніколов