Огляд нецінових заточок в тендерах на «Прозорро»

19.10.2024   //  

Як нецінові критерії стають інструментом маніпуляцій та обмеження конкуренції.

Використання нецінових критеріїв на тендерах для всіх замовників стало доступним з ухваленням Закону «Про публічні закупівлі». Цей інструмент покликаний допомогти обрати переможця торгів за принципом не найдешевша, а найкраща пропозиція. Серед нецінових критеріїв, які використовують при закупівлях можуть бути довша гарантія на товар, більш швидка доставка, вигідніші умови оплати, тощо.

Перелік критеріїв не є вичерпним. Також в одному тендері замовники можуть встановлювати одразу кілька додаткових умов. Наразі законодавством передбачено, що питома вага ціни при застосуванні такої процедури не може бути меншою за 70%. Тобто нецінові критерії не мають вирішального значення, але впливають на визначення переможця. Їх важливість (вагу) про оцінці замовники послуг в межах 30% визначають самостійно.

«Наші гроші» проаналізували закупівлі розміром понад 1 мільйон гривень, оголошені в 2023-2024 роках, які містили нецінові критерії. Аналіз кожного сьомого тендеру з 705 виявив приклади використання нецінових критеріїв, як інструменту обмеження конкуренції. Подекуди доволі суттєвого (вся таблиця в кінці тексту, читачі можуть самі оцінити валідність вимог).

Так, Львівський обласний клінічний перинатальний центр при закупівлі послуг з організації харчування встановив критерії 30% переваги тим учасникам, які мали досвід виконання аналогічних договорів саме в пологових будинках/перинатальних центрах. Таким чином підприємства з досвідом кейтерінгу в лікарні для дорослих чи у школі заздалегідь мали на 30% менші шанси отримати бюджетний підряд. Тобто їм для перемоги треба було б на 30% опускати ціну самого харчування. А це неможливо без радикального погіршення якості харчів (гниле замість свіжого, сосиски без м’яса, спред замість масла, тощо).

Навпаки, Управління соціального захисту населення Сарненської РДА в Рівненській області в своїх тендерах зменшило шанси на отримання підрядів на харчування для тих, хто мав досвід в медицині. 15% переваги на торгах залежало від досвіду надання аналогічних послуг в закладах освіти, 10% — від наявності складського приміщення в регіоні надання послуг. Цей критерії управління вперше застосувало в 2021 році і з того часу послуги з харчування замовляють в одного з двох підприємств.

Аналіз також показав, що в 75% торгів замовники, в якості критеріїв відбору обирають післяплату та швидкість постачання товарів, але цей зрозумілий фактор вибору може суттєво обмежувати конкуренцію.

Приклад — тендер Опішнянської селищної ради на ремонт проїзної частини дороги. 30% переваги замовник надавав учасникам, які б погодилися на післяплату в 8-12 місяців! Охочий на такі роботи знайшовся один. Бо для бізнесу це нереальний строк. Фактично на цей час вони кредитують замовника, а відтак мають зашивати в свою ціну розмір кредитних відсотків. А це за рік в районі 20%. Тобто треба буде завищувати вартість послуг чисто через таку забаганку замовника.

«Волиньобленерго» при закупівлі кабелів також надавало перевагу тим учасникам, які б поставили товар протягом двох днів, а оплату чекали б три місяці. Єдиним учасником був «Одескабель».

Також маємо приклади встановлення подвійної кваліфікації. Нетішинська міськрада Хмельницької області при закупівлі робіт з реконструкції будівлі центру соціальних служб встановила, що 30% переваги на торгах будуть мати пропозиції учасників, які мають не менше 35 працівників та з досвідом виконаних будівельних робіт в понад 80 млн грн. Чим менше кількість працівників і досвід, тим менша перевага. Участь в цих торгах взяло також тільки одне підприємство.

При цьому тендерна документація вже містила вимоги щодо кількості працівників відповідної кваліфікації та досвіду виконання аналогічного договору. Отже, замовник встановив подвійну кваліфікацію. Аналогічні вимоги застосування таких нецінових критеріїв оскаржувалися в АМКУ та колегія зобов’язала замовника змінити тендерну документацію.

Схожі критерії виставляв Харківводоканал при закупівлі ремонтних хомутів. Замовник надавав перевагу в 10% учасникам, які мали обладнання, матеріально-технічну базу та 20%, якщо учасник платник ПДВ. При цьому у тендерній документації вже вимагалася наявність приміщень та не менше одного волоконного лазеру, який використовується при виготовлені хомутів.

Перевага платникам ПДВ, в 17% — ще один розповсюджений критерій, але і його можна віднести до дискримінаційних, оскільки в такий спосіб шанси ФОПів на перемогу знижуються.

Аналіз лотів також виявив цілком позитивні приклади використання нецінових критеріїв.

Приміром, ДП МОУ «Агенція закупівель у сфері оборони» на торгах з придбання спеціальних навушників встановила додаткові переваги для товарів, які відповідають військовим стандартам НАТО, мають кращий рівень шумозаглушення та ступінь захисту.

Київська міська рада профспілок при закупівлі послуг з відпочинку дітей надавала перевагу учасникам, які пропонували більш комфортні умови для дитячого відпочинку — наявність басейну та туалет з умивальником в кімнаті.

Часто у якості нецінового критерію замовники обирають довший термін гарантійного обслуговування, що також підвищує ефективність використання бюджетних коштів.

Таким чином, головний ризик застосування нецінових критеріїв полягає саме в просторі можливостей, які надаються замовникам. Аналіз виявив, як цілком зрозумілі та логічні приклади використання інструменту, так і приклади, коли ці критерії обмежують конкуренцію і можуть відлякати потенційних учасників. До того ж при такому відборі залишається ризик суб’єктивності оцінки.

Ганна Кислякова, Оксана Цокур, «Наші гроші»