Російські аграрії скаржаться на брак коштів для купівлі добрив, без яких сільгоспугіддя деградують

Російські аграрії не поспішають збільшувати використання добрив, що веде до зниження родючості та деградації ґрунту. Про це було заявлено 5 травня на прес-конференції в Москві за участю експертів, які звернули увагу, що на тлі високих цін проблеми посилює відсутність доступу до фінансових ресурсів, передає РІА «Новий День».

Зокрема, академік Російської академії наук, доктор сільськогосподарських наук Петро Чекмарьов зазначив, що головною проблемою для аграріїв залишається брак коштів.

«На жаль, російські споживачі не можуть купити той обсяг добрив, який потрібний – у межах 12 мільйонів тонн, тому що немає доступу до фінансових ресурсів. На сьогоднішній день не вистачає грошей, а також проблема нестачі машин для внесення мінеральних добрив. Але це не головне, можна внести сівалками. Найголовніше – це доступність до фінансових ресурсів», – наголосив він.

Головний редактор газети «Ваші 6 соток», член громадської ради «Росреєстру» РФ Андрій Туманов розповів про свої сподівання на підвищення зацікавленості виробників добрив у внутрішньому ринку, і зниження цін на добрива внаслідок збільшення конкуренції.

«Років п’ять-шість тому я спілкувався з керівництвом найбільшого холдингу з виробництва добрив, намагався щось із приводу внутрішнього ринку говорити… Наді мною просто тихо посміювалися, кажучи, що внутрішній ринок їх не цікавить. Зараз подивився, як вони поводяться – внутрішній ринок уже якось почав їх цікавити, відбувається певна зміна пріоритетів. Я думаю, що добрива на внутрішньому ринку нарешті виявляться дешевшими, ніж це продається за кордон. Сподіватимемося, що конкуренція призведе не до подорожчання, а до здешевлення», – зазначив він.

При цьому експерт порушив ще одну важливу проблему – систематичне «недонесення» добрив, що веде до деградації ґрунту.

«Необізнані люди скажуть – це здорово, ми дрейфуємо до екологічно чистого землеробства. Але це не так, неправильний підхід. У цьому випадку йде сільгоспвиробництво не за рахунок вкладення в землю мінеральних добрив, а за рахунок фактичного пограбування ґрунтового шару. Там, де йде постійне промислове сільгоспвиробництво, землі за рахунок того, що вони не отримують необхідних мінералів, деградують», – констатував він.

«Ця цифра, вона, до речі, підтверджена офіційною статистикою Мінсільгоспу – близько 50% не доноситься. І це найчастіше йде не тому, що не вистачає грошей чи добрив, а через те, що в нас поки що не налагоджений належним чином контроль та моніторинг ґрунтів. За те, що ти знизив родючість ґрунтів, тобі найчастіше нічого не буде. Тоді навіщо вкладатися, купувати дорогі добрива, коли можна взяти з цього ґрунту і, як кажуть, з’їхати на інший ґрунт, орендувати щось інше. Думаю, що коли контроль буде налагоджений, автоматично в нас підвищиться всередині країни споживання мінеральних та органічних добрив», – вважає Туманов.

Однак, як зазначив експерт, з органічними добривами «у нас велика проблема», оскільки вони в Росії масово не виробляються.

«У нас, навіть за офіційною статистикою, вноситься не більше 10%, раніше було ще гірше – близько 6%. 10% – це взагалі ніщо. Тобто, грунт ми недогодовуємо, фактично він зараз балансує на межі деградації в більшості сільськогосподарських угідь. У нас просто немає органічних добрив, їх ніхто не виробляє», – наголосив він, пояснивши, що «з 4 кг тих же кухонних відходів можна отримати 1 кг компосту».

«Якось я опинився на засіданні вчених-ґрунтознавців, і вони жартували, ось у нас є м’ясна порода корів, є молочна порода, і пора б нам уже вивести гнойову породу, тому що гній в даний час більш дефіцитний, ніж всі інші продукти переробки того, що дає нам корова», – підсумував Туманов.