Ставлення росіян до «військової операції» в Україні: збільшилась кількість невдоволених результатом
07.05.2022   //   3 Переглядів

Дослідницька група Russian Field разом із керівником фонду «Міські проекти» Максимом Кацем 2-5 травня провела нову хвилю ініціативного дослідження ставлення росіян до «спеціальної військової операції» в Україні.

У таблиці надано дані щодо кількості успішних/неуспішних дзвінків за 6 хвиль дослідження.

Соціологи звертають увагу на те, що результати дослідження з низки питань про те, що відбувається в Україні, можуть не співпадати з реальною ситуацією. Росіяни бояться говорити з цієї теми – збільшилися відмови, знизилася щирість.

У цій хвилі соціологи отримали 17,1 відмов та переривань зв’язку на 1 цільову анкету, що, як і раніше, є відхиленням від норми. Тобто всі ці дані отримані лише від 5,5% опитаних, хто не злякався відповісти соціологу по телефону, розуміючи, що рідне ФСБ може все фіксувати.

 

1.Позитивна оцінка стану справ у країні зростає: з 45% до 53% за 5 тижнів.

У новій хвилі помітні зміни серед людей старшого віку: респонденти 45-59 років, порівняно з попередньою хвилею, стали гірше оцінювати ситуацію в країні, показник повернувся на рівень березня.

Менш помітна кореляція рівня освіти та оцінки стану справ.

2. Майже третина опитаних, які мають заощадження, не переймаються ними. Побоюються за свої заощадження чверть опитаних. Привертає увагу збільшений відсоток тих, хто не має накопичень: з 37% до 45% за 5 тижнів.

3. Відсоток тих, хто вважає «військову операцію» успішною, знизився. Особливо помітні зміни серед людей з високим доходом та середньою освітою. Проте більш як половина респондентів оцінюють дії російських військових як успішні.

Відсоток тих, хто вважає дії неуспішними, не змінився. Зберігається помітна частка тих, хто не може або відмовляється давати оцінки «військової операції».

Помітна кореляція між оцінкою воєнних дій та віком, доходом: опитані старшого віку та респонденти з високим доходом найчастіше оцінюють ситуацію в Україні як успішну.

Ті респонденти, хто проходив службу в армії, частіше оцінюють дії російських військових як більш успішні, ніж ті, хто не служив.

4. Найчастіше респондентам складно сформулювати однозначний підсумок «військової операції», який вони могли б вважати перемогою: респонденти використовують загальне формулювання «перемога Росії» або «досягнення цілей».

Часто, як перемогу, респонденти сприймають перемогу над нацистами/бандерівцями. Також часто через перемогу респонденти хотіли б бачити втрату Україною суверенітету. Дещо рідше згадуються схожі за змістом «взяття Києва/повалення Київського режиму».

Приєднання ДНР/ЛНР/Східної України згадується значно рідше за попередні варіанти. Звільнення/незалежність ДНР та ЛНР/ мирне життя у ДНР та ЛНР згадуються ще рідше.

Деякі респонденти сприймають перемогу як відновлення миру та закінчення військової операції, це третя за частотою відповідь. Також зустрічаються й інші варіанти, близькі за змістом, але згадані рідше: «виведення військ/визнання своїх помилок/відновлення України»; «укладання мирного договору/ врегулювання конфлікту/ дружба між країнами»; «зупинити/мінімізувати загибель людей».

5. Як поразку опитані частіше за інші варіанти називають припинення бойових дій без виконання поставлених цілей, проте не уточнюючи, що це за цілі.

Також значна частина респондентів не приймає поразки, на питання про можливі варіанти програшу вони відповідають, що «поразки не буде».

Рідше за перші два варіанти респонденти говорять про те, що як би не закінчилася «військова операція», поразка Росії буде в будь-якому випадку – ймовірно, сам факт початку «військової операції» сприймається як поразка.

Рідше як поразка згадують перехід війни на територію Росії, втрата Криму/ДНР/ЛНР, затягування військових дій та економічна криза в Росії.

6. Найчастішою емоцією, яку зазнають опитані внаслідок розбіжності результатів «військової операції» та їх очікувань, стала прикрість/засмучення/розчарування. Також частіше за інших, але значно рідше досади, респонденти називали байдужість та спокій. Стільки ж разів опитані заявили, що не вірять у можливість такого розбіжності – «невдачі не може бути».

7. Більше половини респондентів (54%) вважають, що «військову операцію» необхідно продовжувати, третина (33%) – переходити до мирних переговорів.

За мир частіше виступають жінки, молоді респонденти та опитані з низьким доходом.

Продовжувати військові дії найчастіше хочуть чоловіки, люди старшого віку із середнім чи високим доходом, задоволені станом справ у країні.

8. У порівнянні з попередніми хвилями співвідношення тих, хто хотів би і не хотів би змінити рішення про «воєнну операцію», не змінилося.

Однак помітні зміни у розрізі вікових груп: респонденти перших 2 вікових груп (18-44) стали частіше говорити про те, що швидше не скасували б військову операцію. Навпаки, серед респондентів старшого віку (45-59) підтримка рішення про початок операції скоротилася на 5 п.п.

9. Більшість респондентів не підтримали б запровадження нового податку для збору коштів на проведення воєнної операції (67%). Підтримали б такий захід трохи більше ніж чверть опитаних (28%).

Практично у всіх соціальних групах такого заходу не підтримали б. Лише у двох групах схвалення такого податку досягло 50%: це ті, хто повністю задоволений станом справ у країні та найбагатша група респондентів.

10. Більшість респондентів готові підтримати біженців із ДНР, ЛНР та України (61%). Тих, хто не готовий надати їм підтримку більше третини (36%).

Найчастіше про готовність надати допомогу заявляють респонденти старшого віку та опитані із середнім та високим доходом.

Повністю дані соціологів тут