Як війна Росії в Україні вдарила по світовій житниці (інфографіка)
Джон Рід, Еміко Теразоно, Олександра Хіл , Сэм Джойнер, Ден Кларк, Сем Лернер у «Financial times» (скорочений переклад).
Оскільки ділянки сільськогосподарських угідь перетворились на поля битв, а дорожня та портова інфраструктура України піддається атакам російських ракет та бомб, ланцюжок поставок продовольства в країні зупинився. «Є обмеження робочого часу через комендантську годину, а також обмеження на пересування сільськогосподарської техніки через контроль на дорогах», — каже міністр агрополітики Микола Сольський.
Війна зробила глобальний розрив у постачаннях. На Україну припадає 8% світового експорту пшениці, 13% постачання кукурудзи та понад третину торгівлі соняшниковою олією. Зазвичай країна експортує від 40 до 50 мільйонів тон зернових щороку, але вторгнення Росії призвело до того що обсяги експорту у березні становили чверть від лютневого, за даними міністерства сільського господарства.
Війна призвела до зростання цін у всьому світі. Хліб дорожчий у Північній Африці, а рослинна олія дорожча у Південній Азії. Покупці українського та російського зерна та сільськогосподарських товарів шукають на міжнародних ринках альтернативні джерела, підштовхуючи ціни ще вище.
Завдаючи ударів по всій сільськогосподарській економіці України, знищуючи поля, сільськогосподарське обладнання, склади, дороги, мости та порти, Росія має намір позбавити Україну великого джерела доходів, каже Кейтлін Уолш, директор Центру стратегічних та міжнародних досліджень глобальної продовольчої безпеки. програма.
Українські офіційні особи також звинуватили Росію у використанні продовольства як зброї війни. Це історично резонансне заява в країні, яка втратила мільйони людей через голод, спричинений Радянським Союзом у 1930-х роках. Під час нападів Росії на деякі українські міста, насамперед на Маріупольський порт, не вистачало продовольства після того, як російські війська блокували доставку в них товарів першої потреби. Людмила Денисова, українська уповноважена з прав людини, нещодавно заявила, що росіяни «хочуть повторити голод не лише в Україні, а й викликати голод у світі».
Москва також заявила про свою готовність використовувати продовольство як стратегічний інструмент на міжнародному рівні. Росія є найбільшим у світі експортером пшениці, а колишній президент Дмитро Медведєв назвав продукти харчування своєю «безшумною зброєю». Тепер заступник голови Ради безпеки Росії Медведєв заявив, що Росія не експортуватиме сільськогосподарську продукцію «нашим ворогам».
Товари вирощені в Україні складають значну частку світового сільськогосподарського виробництва. На країну припадає 30 відсотків світових запасів соняшникової олії, що широко використовується як у промисловому, так і в побутовому виробництві продуктів харчування, і вирощується 4 відсотки світової пшениці.
Проблеми України з експортом товарів особливо гостро відчуваються в Африці та на Близькому Сході, куди йде більша частина пшениці країни.
На Україну припадає 80 відсотків імпорту Лівану і є провідним постачальником для таких країн, як Сомалі, Сирія та Лівія. Росія також постачає своєму чорноморському сусіду Туреччини понад 60% пшениці, що імпортується. У березні продовольча інфляція у Туреччині підскочила до 70 відсотків.
Єгипет купує майже дві третини споживаної ним пшениці на міжнародних ринках, що робить його найбільшим імпортером пшениці у світі. Він залежить від Росії та України щодо понад 80 відсотків імпортованої пшениці, а минулого місяця звернувся за підтримкою до МВФ після того, як війна призвела до різкого зростання цін на пшеницю, олію та паливо.
Але торкнуться будуть не лише країни, які купують безпосередньо у двох країн. Світова торгівля була побудована на очікуванні безперебійних потоків поставок, і вплив війни позначився на міжнародних ринках зерна та олії.
Так само, як морські блокади перешкоджають надходженню палива, вони перешкоджають вивезенню товарів. До вторгнення 90 відсотків сільськогосподарського експорту України вивозилось із країни через Чорне море. Більшість цих товарів застрягла країни і може бути експортована. Наприклад, близько 15 млн тонн, або близько 40% урожаю кукурудзи в Україні, залишається у силосах, за словами Майкла Магдовиця, аналітика сільського господарства у фінансовій компанії Rabobank.
Якщо порти не працюють, фермерам країни, які відправили морем такі культури, як пшениця і соняшник, такі країни, як Єгипет і Туреччина, доведеться шукати інших клієнтів. «Тепер нам потрібно розвивати новий ланцюжок постачання через Європу», — каже Гордійчук. «І це не відбувається протягом двох-трьох місяців».
Дороги не є легкою альтернативою. В Україні не вистачає водіїв, щоб везти вантажівки в ЄС, оскільки в країні діє воєнний стан, а більшість чоловіків призовного віку забороняють виїжджати з країни. Через брак водіїв «у нас не так багато соняшникової олії в [закордонних] супермаркетах», – каже Хакіров з «Дельти».
