Логіст описав чотири способи, як росіяни обходять санкції під час доставки товарів з ЄС

Росія в умовах санкцій за вторгнення в Україну використовує декілька шляхів вивезення товарів з Євросоюзу, які засновані на використанні можливостей суміжних країн. Про це розповів генеральний директор компанії «Оптимальна логістика» Георгій Властопуло на конференції «TransRussia» у Москві. Тези виступу опублікувало видання «ПортНьюс».

1. Непрямий реекспорт. Європейський постачальник, доставляючи товар у РФ, укладає договір із компанією із суміжних країн – Туреччини, Казахстану, Вірменії, Грузії. На митний термінал РФ товар прибуває з новими документами та зі сплатою всіх митних платежів. Задля реалізації цієї схеми використовується окрема фірма у суміжній з РФ країні. В результаті товар неминуче дорожчає, проте вартість логістики не змінюється.
2. Перерваний транзит. У такому разі товар залишає Євросоюз, слідуючи через РФ, але місцем вивантаження вказується суміжна країна-покупець, наприклад, Туреччина. Однак, потрапляючи на митний склад у Росії, товар начебто «перепродається». При цьому вартість цього товару зростає через додаткові фінансові транзакції та подвійні митні процедури.
3. Прямий реекспорт. Це витратний варіант. Товар рухається у суміжну країну, але не імпортується, а перепродається там на митному складі, звідки його перевантажують на інший транспортний засіб та відправляють до РФ. За такого варіанта вартість товару збільшується через додаткові транзакції, а також через ускладнення схеми логістики.
4. Ввезення через треті країни. Товар привозять у Казахстан, розмитнюють, потім знову проходять митне оформлення та вивозять товар у Росію, де знову проходять процедуру розмитнення. Але виплати податку на додану вартість подвоюються у кожній державі.

За словами Георгія Властопуло, ризиками такої альтернативної логістики є ймовірність дзеркальної відповіді РФ на п’ятий пакет санкцій ЄС щодо іноземних перевізників. Крім цього, товарні потоки описаними вище шляхами можна відстежити, тому накладення вторинних санкцій викликає занепокоєння Казахстану та Туреччини, вважає експерт.

На Європу припадає 36% товарообігу Росії, експортні митні платежі становлять близько $190 млрд, імпортні – $94 млрд. Для порівняння, КНР займає 18% товарообігу, СНД – 12%, Євразійський економічний союз – 9%, Туреччина – 4%, Великобританія – 3%.

«Замістити понад $280 млрд доходів від торгівлі з ЄС неможливо навіть у п’ятирічній перспективі, оскільки до торговельного обороту $140 млрд із КНР ми йшли десять років. Унаслідок запровадження санкцій більша частина товарів опинилася під забороною, російському ринку є лише близько 10-15% товарного потоку», – коментує Властопуло.