Тендерні мільярди Гладковського
04.03.2019   //  

Корпорація «Богдан» першого замсекретаря РНБОУ Олега Гладковського промишляє не тільки секретними замовленнями військових, підконтрольних колишньому власнику «Богдана» Петру Порошенку.

Різні юрособи з «Богдан моторс» щороку отримують підряди на поставку автомобілів, автобусів та тролейбусів для окремих міст та державних установ України.

Підряди «Богдану»

Грн

$ млн

2019

606 494 485

21,7

2018

197 375 720

7,3

2017

637 120 022

24,5

2016

614 966 666

26,7

2015

175 513 708

13,5

2014

175 389 004

15,9

2013

20 697 974

2,6

2012

385 009 753

48,1

2011

231 354 050

29,0

2010

175 046 945

21,9

2009

102 676 942

12,8

Усього

3 321 645 269

224

Підряди «Богдану» яскраво розподілені між замовниками. З загальної суми 3,32 млрд грн. замовлення на 1,75 млрд грн. припадають на столичні підряди – в основному «Київпастрансу» та інших комунальних установ. Це може пояснюватись тим, що ще один давній бізнес-партнер Гладковського Ігор Кононенко з 2006 по 2014 роки був депутатом Київради з мерської фракції Блоку Леоніда Черновецького (до речі, також у Черновецького набирався досвіду Сергій Березенко – нинішній стовп БПП, довкола якого будуються виборчі сітки Порошенка).  Відтак «Богдану» навіть в 2011-2012 роках вдалось відстояти лідируючі позиції на столичному ринку, коли віце-прем’єр Борис Колесніков нав’язував техніку львівського заводу ЛАЗ російських братів Чуркіних містам, що приймають Євро-2012.

Див. також «Партнери Порошенка очолили Топ-10 постачальників транспорту України»

Тендерним успіхам «Богдану» іноді сприяли кадрові зміни у держсекторі. Після обрання Порошенка президентом України владі вдалось відібрати у групи Ігоря Коломойського контроль над держкомпанією «Укртранснафта». Її очолив Микола Гавриленко, чиїм бізнес-партнером по віргінському офшору «Turitella Corporation» у тому числі був Андрій Адамовський, який у свою чергу пов’язаний з нардепом від БПП Олександром Грановським (група «Трейд коммодіті»). І після призначення Гавриленка до «Уктранснафти» в 2016 році держкомпанія скупилась у «Богдана» автівками на 81,80 млн грн.

«Богдан» завжди займався бізнесом по прийнятим правилам. Наприклад, у розпал Майдану в січні 2014 року вінницька мерія під керівництвом Володимира Гройсмана провела тендер на закупівлю автобусів і тролейбусів на 113 млн грн. Підряд виграв «Автоскладальний завод № 1» з корпорації «Богдан Моторс», а його спаринг-партнером на тендері було ТОВ «Богдан-Лізинг» з тієї ж корпорації «Богдан».

(До речі, це був останній великий підряд, виграний «Богданом» у Вінниці. Коли Порошенко забрав Гройсмана у Київ, «Богдан» не отримав у Вінниці жодної копійки, а також не мав жодного зиску на урядових підрядах. Наприклад, у 2018 році по програмі «Шкільний автобус» уряд закупив техніки на 288,55 млн грн., з яких лише 5,64 мільйонів отримав «Богдан».)

Однак Антимонопольний комітет у минулі роки не карав пов’язані фірми «Богдана» за  узгоджену поведінку на тендерах. Не карає і зараз, оскільки тепер «Богдан» розігрує підряди здебільшого з ТОВ «МАЗтранссервіс». Формального зв’язку на рівні спільних засновників з цією фірмою у Гладковського немає. Однак ця ТОВка представляє в Україні продукцію білоруського МАЗу, з яким «Богдан» має спільне виробництво вантажівок, які Гладковський і продає Міністерству оборони України по секретному оборонному замовленню.

Не зважаючи на мільярдні здобутки на державних підрядах та секретні оборонні замовлення, «Богдан моторс» таким чином веде свої справи, що не повертає державному «Укрексімбанку» борг у розмірі 1,04 млрд грн. Ці гроші фірма Гладковського позичила у держави на розвиток підприємства ще в 2009 році, коли долар був по вісім. Спочатку гроші брались під 17,5%, але потім держава пішла на поступки і знизив відсоток до 9%. Але «Богдан» і на цих умовах не віддав гроші, відтак «Укрексімбанк» почав судитись за повернення кредиту. Однак у 2018 році держбанк уклав з «Богданом» нову угоду, за якою фірма Гладковського вже не мала повертати гроші негайно, а отримала розстрочку до 2031 року під мізерний відсоток – 0,46% річних у 2018 році, 0,96% – у 2019, 1,46% – у 2020, 2,46% – у 2021 році з більш різким зростанням у наступні роки. Фактично це означає, що «Богдан» у найближчі роки не нестиме фінансового навантаження на борг, який вже давно мав повернути державі, і які за роки прострочки і так став втричі легшим за рахунок трикратного знецінення гривні.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»