Харківський метрополітен орендував модульні топкові вдвічі дорожче, ніж міг купити
КП «Харківський метрополітен» 25 жовтня за результатами тендеру уклало угоду з ФОП Бородавка Ігор Юрійович про оренду комплексу модульних топкових за 5,07 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».
На 18 місяців, або три опалювальні сезони 2016-2019 рр.. орендували комплекс із трьох модульних топкових загальною балансовою вартістю 2,53 млн грн.:
- 0,196 МВт із двома опалювальними водогрійними твердопаливними котлами (1,00 млн грн.),
- 0,180 МВт із двома резервними підлоговими електричними водонагрівачами (812 тис грн.),
- 0,188 МВт з одним опалювальним водогрійним твердопаливним котлом та резервним підлоговим електричним водонагрівачем (718 тис грн.).
Послуги за місяць роботи коштують 281 тис грн.
Орендодавець відповідає за монтаж, консервацію/розконсервацію, а також справний стан машин, механізмів, обладнання та засобів захисту.
«Харківський антикорупційний центр» повідомляє, що подібні топкові «під ключ» коштують близько 800 тис грн. кожна. Продавці запевняють, що їхній термін окупності складає три роки. Тож метрополітен замість купівлі удвічі більше заплатить за оренду.
Єдиним конкурентом було ТОВ «Стайл-Термо» Олени Бельської та Олександра Дегтярьова.
Підприємець Ігор Бородавка виграв державний тендер уперше.
За даними «Харківського антикорупційного центру», у листопаді 2015 р. він придбав у Харківської міськради приміщення площею 329 кв. м у будівлі по вул. Кооперативна, 22 за ціною 1 874 грн./кв. м.
Крім того, за цією адресою Бородавка має в сумісній власності приміщення разом з Іваном Кравцовим. Останній є засновником ТОВ «Старсен», ТОВ «Інвест-Тур», ТОВ «Турнікет-М» і ПВФ «Ніка», які часто отримують підряди метрополітену Харкова.
До Кравцова у 2012 р. єдиним власником «Старсен» був Олександр Стаматін, син гендиректора «Харківського метрополітену» В’ячеслава Стаматіна та Марини Стаматіної – заступниці мера Харкова Геннадія Кернеса та його ж бізнес-партнерки.
В’ячеслав Стаматін також до 2011 р. був засновником ПВФ «Ніка», яку потім переписав на Кравцова.