А вечорами ми дискредитуємо Єфремова…
11.07.2012   //  

Виявляється, грізний боєць Партії Регіонів Олександр Єфремов часами буває безпорадним, мов кошеня.  Це тоді коли його питають не про мову, Росію чи соціальні ініціативи президента, а про те, скільки він на цій риториці заробив. Особисто.

Одразу депутат збивається на класичну аргументацію чоловіка, у якого перший в житті допит: «Не знаю. Не бачив. Брешуть».  Щоправда, в Єфремова це виходить кумедніше: «Напевно, не було. Може, брешуть».

На практиці це виглядає так. Приходить  програма «Tender News» до глави фракції ПР і питає: «А як вашим фірмам вдається мільярди вигравати на держтендерах?». А Єфремов відповідає не прямо, по-луганськи: «Я не маю стосунку до цих фірм», а якось так, по-одеськи. Оцініть «красу гри»:

«Если вы приведете мне хотя бы какие-то документы, что я являюсь каким-то образом сопричастен к тем компаниям, которые вы называете – я готов рассмотреть эти вопросы».

Оскільки «якісь документи» знайти – це справа одного дня і 60 грн. за штуку, то журналісти TVi дозволили собі таку розкіш. У результаті вийшов отакий милий сюжет.

Олександр Єфремов є одним з улюбленців «Наших грошей». Особливо після того, як він заклеймив ганьбою такі сайти як наш, бо вони «дискредитують владу». Як ми дискредитуємо особисто Єфремова можна прочитати, для прикладу, тут.

Тільки щось не дуже допомагає та дискредитація. Фірми Єфремова як вигравали держтендери, так і виграють. Тільки за цей рік набігло 1.5 мільярда підрядів. Мало того. Головний парламентський регіонал поскаржився TVi, що замало дають грошей на милу його серцю Луганську область.  Розуміємо і щиро розділяємо. На жаль, допомогти ще більше збагатитись Єфремову – не в нашій компетенції.  Розрулюванням цих проблем займаються інші хлопці – трохи на південь від Луганська.

Ми можемо допомогти хіба що інтелектуально. Робимо це не вперше, але нема на те ради.  Новини «Наших грошей» часто спокушають багатьох чиновників на дивну реакцію: «Це все неправда. Подамо в суд. Де ви таке взяли?». З відповідними епітетами про журналістів.

Так було і про малину, і про позолочені  мобілки, і про багато що інше.  Найкумедніше, що всі ці гучні заяви з’являються винятково через те, що оратори поняття не мають, що всі ці їхні ігри з грошима оприлюднюються для широкого загалу.

 Нещодавно нам розповіли  потішну  історію одного міністерства. Після виходу новини «НГ» про дещо специфічний міністерський тендер, один із керівників ошелешено перепитав клерків: «Я не зрозумів. Оце все, що ми зараз робимо – воно потім офіційно публікується?!»

Угу.. Публікується. Поки що. Олександр Єфремов вже все зробив, аби більше цього не повторювалось – ставши одним із головних ініціаторів закону про ліквідацію тендерів.

Так от. Інтелектуальна порада для Єфремова. Після того, як Янукович підпише цей корупційний закон – наступним кроком треба ліквідувати можливість брати витяги про власників фірм. А то якось неприємно, що будь-який пересічний українець за 8 доларів може дізнатись, де там прізвище сина Єфремова світиться.

А вже після закриття цієї інформації можна розвернутись на повну: і про Росію, і про мову, і про соціальні ініціативи. Тим паче грошей на розміщення цих яскравих думок у ЗМІ не бракуватиме.

Блог від: Олексій Шалайський