Як обирали кандидатів від парламенту в комісію для вибору голови АРМА
16.03.2020   //   4 Переглядів

До комісії з відбору голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Антикорупційний комітет Верховної Ради рекомендував делегувати трьох кандидатів – помічника нардепа з цього ж комітету Романа Іванісова – Захара Пасєчка,  бізнесмена Руслана Секелу та адвоката з об’єднання «Баррістерс» Олександра Шадріна. Останній потрапив у комісію через два тижні після загальної співбесіди, до якої його не допустили, бо він не подав повний пакет документів. 

«Наші гроші» давно пишуть про Агентство з розшуку та менеджменту активів. Нагадаємо, що АРМА – це структура, в яку передають активи, арештовані в кримінальних провадженнях.  АРМА віддає активи в управління або продає. Оскільки ми живемо не в ідеальному юридичному світі, а в українських реаліях, будь-хто може організувати конкуренту кримінальне провадження, домовитися з правоохоронцями передати його активи в АРМА, а там перекупити або взяти їх собі в управління.

Відтак, важливо, хто керує Агентством, тому що від цієї людини залежатиме доля коштовних активів. Лише офіційно їх там понад 2 тис. Зокрема, Межигір’я Януковича, заводи, елеватори, елітна нерухомість і навіть ТЕЦ. Також від того, хто керує АРМА, залежить, хто Агентство, скажемо так, курує. Тривалий час АРМА керував Антон Янчук – людина з команди колишнього міністра юстиції Павла Петренка. Утім, одну з ключових посад за Янчука в АРМА займав Андрій Потьомкін – колишній науковий радник у компанії LCF дружини Андрія Довбенка. ЗМІ Довбенка називали «смотрящим» за Мін’юстом у часи Петренка. Коли ж у Мін’юсті змінився міністр, Довбенка чутки пов’язували саме з АРМА.

У 2019 році у Янчука і Потьомкіна почався конфлікт, Потьомкіна звільнили, а потім, після скандалу з ТЕЦ у Новому Роздолі та Новояворівську, уряд відсторонив і Янчука. Відтак, в АРМА призначили тимчасово виконуючого обов’язки – Віталія Сигидина. Проте відомству потрібен голова.

По закону, обирати голову АРМА має комісія з 8 осіб. В комісію, по закону, має входити по людині від Генпрокурора, директора НАБУ, міністра юстиції, голови Держфінмону та міністра фінансів. Троє членів комісії йдуть по квоті від Верховної Ради. Їх через конкурс обирає Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики (далі – Антикорупційний комітет) із 18 депутатів, половина з яких – «слуги народу». Голова АРМА обраний, якщо за нього проголосувало не менше шести членів конкурсної комісії. Відтак, троє людей можуть заблокувати будь-яке рішення комісії з вибору голови АРМА.

Спочатку комітет заслухав 9 кандидатів

Антикорупційний комітет оголосив прийом документів кандидатів у члени комісії з вибору голови АРМА із 16 січня по 27 січня 2020 р. 5 лютого вже запросили 10 осіб, які пройшли відбір, на співбесіду, яку можна переглянути ось тут. Як повідомила голова комітету Анастасія Красносільська, комітет отримав документи від 11 людей. Але «від одного з кандидатів, попри неодноразові нагадування, не отримали повний пакет документів, а саме – рекомендаційних листів. Відповідно, цю людину, яка не надала рекомендаційні листи, попри неодноразові нагадування і надання додаткового часу, на співбесіду не запрошували.  Прізвище цієї людини Красносільська не назвала..

Співбесідували, утім, лише 9 кандидатів. Тому що представник «Стоп корупції ТВ» Владислав Соловйов на комітет не з’явився, хоча «був заздалегідь повідомлений про проведення співбесіди».

Кандидатами, яких співбесідували, були Богдан Воронцов (за даними  ЗМІ, входив до верхівки фінансової піраміди «Helix», а за даними сайту «Судова влада» фігурує в кримінальному провадженні щодо цієї ж піраміди та не так давно сидів у СІЗО. На комісії представився як журналіст та голова ВГО «Міжнародний антикримінальний альянс»), журналіст «Наших грошей» Аліна Стрижак, адвокат Тетяна Козаченко, член правління ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» Катерина Бутко, адвокат, очільник ГО «Центр політико-правових досліджень» Тарас Бойко,  юрист, виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миталик, директор ГО «Бізнес-варта» Ольга Матвіїва, яку нещодавно викинули із кандидатів у громраду при АРМА вже після допуску до участі, а також двоє кандидатів, на яких зупинимося детальніше, бо вони, врешті, перемогли.

Захар Пасєчко

Так, кандидатом, який увійшов до комісії з вибору голови АРМА, став Захар Пасєчко. Як сказав про себе Пасєчко, «був директором ТОВ «Коп-інвест», потім – юрист і адвокат». В комісію ішов «з питань гуманізму, щось зробити для суспільства». При цьому, на співбесіді кандидат не зміг відповісти на питання нардепа Ярослава Юрчишина, чи має АРМА слідчі функції. Відповівши, що «настільки глибоко не дослідив це питання». Голова комітету Анастасія Красносільська запитала Пасєчка, чи має він стосунок до роботи комітетів, на що той відповів: «Так, я є помічником народного депутата на громадських засадах – Іванісова Романа Валерійовича» (нардеп, що має погашену судимість за згвалтування неповнолітньої, виключений зі «Слуги народу» наприкінці 2019 р, тепер не входить до складу жодної фракції).

Утім, під час самого голосування, яке відбулося пізніше, 12 березня, Пасєчко вже «виписався» з помічників Іванісова. Відтак, Іванісов за Пасєчка навіть проголосував. Як і його колишні колеги по фракції. Так, за Пасєчка віддали 9 голосів «за» Іван Шинкаренко (СН), Олександр Ткаченко (СН), Валерій Стернійчук (СН), Олена Мошенець (СН), Антон Поляков (не входить до фракцій), Роман Іванісов (не входить до фракцій), Володимир Кабаченко (ВО «Батьківщина»), Анатолій Бурміч (ОПЗЖ) та Антоніна Славицька (ОПЗЖ).

Під час голосування за кандидатів голова Комітету Красносільська повідомила, що дивилася інформацію про Пасєчка і «мусить нею поділитися». Зокрема, сказала Красносільська, Пасєчко є керівником підприємства, «бенефіціарні власники якого є також власниками бізнесів, які перебувають в управлінні АРМА». Як повідомив «Центр протидії корупції», Пасєчко керував компанією ТОВ «Коб-інвест»  у 2009-2016 рр.  Водночас, 2016-2019 рр. бенефіціарними власниками «Коб-Інвест» були Анатолій та Ольга Юркевичі – власники групи «Milkiland», активи якої передані  в АРМА. Дружина Захара Пасєчка Тетяна Пасєчко у соціальній мережі також вказала своїм місцем роботи «Milkiland». Відтак, Захар Пасєчко має конфлікт інтересів. Як і депутат Іванісов, у якого ще кілька тижнів тому Пасєчко був помічником.

Руслан Секела

Другим кандидатом-переможцем конкурсу став Руслан Секела, директор ТзОВ «СмартКонсалтТім». За даними системи Youcontrol, Секела із серпня 2016 р. також керує ТОВ «Софт солюшен лтд», яка фігурує в кримінальному провадженні ОУ ГУ ДФС у Львівській області. За версією слідства, групою невстановлених осіб впродовж 2015-2016 років здійснювалась незаконна діяльність, пов’язана із реєстрацією, придбанням та використанням на підставних осіб, суб’єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності. Серед цих осіб – і «Софт солюшен лтд». За даними «Центру протидії корупції», Секела працював з різними політичними силами. Починав у технологічних проєктах, які запускала влада Леоніда Кучми проти опозиціонерів «Народний рух за єдність», «ОУН в Україні». 2011 р. став співголовою Всеукраїнської громадської організації «Громадянський рух «Вперед» Наталії Королевської. 2012 р. – брав участь у парламентських виборах на Чернігівщині, але програв Олегу Ляшку. 2014 р. висувався до Киїради як єдиний кандидат від Петра Порошенка та партії «Удар».  У 2017 р – очолював київську організацію соціалістичної партії. За Руслана Секелу віддали 8 голосів депутати Іван Шинкаренко (СН), Олександр Ткаченко (СН), Валерій Стернійчук (СН), Антон Поляков (позафракційний), Роман Іванісов (позафракційни), Володимир Кабаченко (ВО «Батьківщина»), Антоніна Славицька (ОПЗЖ) та Анатолій Бурміч (ОПЗЖ).

На комітеті 5 лютого кандидатам повідомили, що голосування відбудеться на комітетах, що відбудуться пізніше.

Як через два тижні з’явився десятий кандидат Олександр Шадрін

До питання АРМА комітет повернувся 12 лютого 2020 року. Анастасія Красносільська стала мамою, тому зі зрозумілих причин її не було. Попри те, що пріоритет очолювати комітет мав перший заступник голови Ярослав Юрчишин, «слуги», ОПЗЖ та позафракційні проголосували за те, щоб головувала «слуга», заступниця голови комітету Галина Янченко. Наприкінці комітету нардеп від «Слуги народу» Олена Мошенець повідомила: «Там було ще два кандидати. Один не надіслав документи, а другий – не з’явився. Можливо, враховуючи, що вибір не дуже великий, хотіла запитати, він дослав ці документи? Чи можемо ми цього одного дослухати? Така пропозиція. Може, збільшиться вибір просто». На що керівник секретаріату комітету Юрій Сорочик зауважив, що кандидат документів, «на жаль не надіслав», а тому «він не виконав вимоги». Також Сорочик зауважив, що можна дослухати кандидата, який не з’явився, Владислава Соловйова, «якщо він надасть поважні причини, чому не був присутній минулого разу». Після чого новоспечена голова комітету Янченко зауважила, що «це, власне, не є рішенням, це наша домовленість джентельменська». І на цьому питання АРМА на комітеті від 12 лютого закрили.

Олександр Шадрін

Утім, уже на початку наступного комітету, 19 лютого 2020 року, нардеп від «Слуги народу» Олександр Ткаченко запропонував «заслухати Шадріна Олександра Сергійовича. Тому що я бачу його серед осіб, які  подали заявку щодо участі у такому конкурсі, але чомусь його не викликали». Так через два тижні після співбесіди в контексті комісії з вибору голови АРМА вперше з’явилося прізвище майбутнього члена комісії Олександра Шадріна – партнера адвокатського об’єднання «Barristers», яке захищає, зокрема, фігурантів розслідувань НАБУ. Сам Шадрін був адвокатом екс-мера Слов’янська Нелі Штепи, екс-депутатки Надії Савченко, Владислава Мангера у справі Катерини Гандзюк, Василя Ганиша (екс-депутата Верховної Ради АРК, засудженого за державну зраду), одного з «харківських терористів» Башликова та екслідерки харківських комуністів Алли Александровської. В.о голови комітету Янченко попросила секретаріат комітету «повідомити, які здійснювалися дії для того, щоб запросити цього кандидата на засідання комітету і чи є якийсь зворотній зв’язок, чи є якийсь контакт?» На що керівник секретаріату Сорочик повідомив, що «Шадрін не надав рекомендацій, і на наші звернення постійні надати станом на 5 число (день співбесіди – «Наші гроші») таких матеріалів не було надано. І тоді ж було оголошено головою, що цей претендент Шадрін не допущений до співбесіди». Утім, зі слів Сорочика,  «в понеділок 17 лютого на електронну пошту (Антикорупційного комітету – «Наші гроші») надійшли дві рекомендації на Шадріна. Він надав. Він сказав, що дивився трансляцію пряму (комітету від 12 лютого – «Наші гроші»), і почув, що було прийнято рішення… цим, хто не пройшов, ще раз заявитися. Ми йому повідомили, що щодо кандидатури Шадрін було рішення, що він не допущений до співбесіди. І все, цим і закінчилось».

Нардеп Ткаченко єхидно поцікавився, мовляв, якщо було рішення щодо недопущення Шадріна, то ким воно приймалося і чи голосували депутати за таке рішення. Між Ткаченком і Сорочиком почалася суперечка, в яку втрутилася тимчасова в.о. голови Янченко, зауваживши, що в цій ситуації «проблема зрозуміла» і «є певні моменти, …, щодо того, як ставилося головуючою на той момент питання. Дійсно, не ставилося на голосування… питання щодо дискваліфікації такого кандидата. Тому з точки зору, напевно, законодавчої, теоретично ми можемо заслухати такого кандидата. З іншого боку, хотілося б, щоб кандидати, які претендують на такі високі позиції, відповідально ставилися до законодавства і інформації, яка була надана комітетом щодо переліку документів, які необхідно подати, і відповідально ставилися до дедлайнів».

Перший заступник голови комітету Ярослав Юрчишин запитав Ткаченка, яким саме чином той дізнався, що Шадрін дослав документи, і «чому, власне, такої реакції не було на попередньому засіданні». На що Ткаченко відповів, що інформацію про Шадріна йому «секретаріат сказав», а «реакції не було на попередньому засіданні тому, що не ставилось питання щодо виклику всіх інших осіб, які подавали документи».

Після цього Галина Янченко заговорила про голосування щодо дискваліфікації Шадріна. Але Ткаченко особливо не церемонився, сказавши «Я перепрошую, але… спочатку ми проголосуємо за питання, яке я додав, щодо виклику Шадріна. А якщо це питання не набере відповідної кількості голосів, тоді ми будемо голосувати, як ви сказали, за дискваліфікацію». Після чого комітет більшістю із «слуг»-ОПЗЖ-»Батьківщини» проголосував за те, щоб Шадріна викликати.

Голосування

На наступному комітеті, 12 березня 2020 р., Шадріна заслухали. Головувала вже Анастасія Красносільська. В Шадріна вона, зокрема, поцікавилася, чи не буде конфліктом інтересів, «якщо в комісії для обрання голови АРМА буде людина, яка працює в адвокатському об’єднанні, яке захищає фігурантів НАБУ, а АРМА управляє активами, отриманими в тому числі в результаті розслідувань антикорупційного бюро». На що Шадрін відповів розлого, але суть була така, що конфлікту інтересів немає. Після співбесіди Красносільська запропонувала перенести голосування, зауваживши, що хотіла би ще раз почути Пасєчка, у зв’язку із нововиявленими обставинами щодо можливого конфлікту інтересів. Утім, її підтримав лише Юрчишин. Тоді Юрчишин запропонував почекати  перед голосуванням «хоча би одного представника «Європейської солідарності» для того, щоби потім не були звинувачення, що ми приймаєм такі рішення за їх відсутності» (судячи з озвученого на комітеті, представники від «Солідарності» були на зустрічі з головою фракції). На що нардеп Ткаченко незадоволено відповів, що «питання стосовно обговорення кандидатів було озвучено завчасно, і той факт, що хтось із «Європейської солідарності» на нараді у голови – це не є та причина, на підставі якої потрібно переносити голосування». Відтак, депутати проголосували. В результаті голосування найбільшу кількість голосів набрали Пасєчко, Секела і Шадрін.

Після комітету Юрчишин написав у соцмережі Facebook, що відбулося «узгоджене голосування за узгоджених кандидатів». А один із кандидатів, Сергій Миткалик, заявив, що новий керівник АРМА вже відомий, «його знають на Банковій», і що сценарій щодо керівника Агентства є в темниках від слуг народу та вже зараз успішно реалізовується.

Блог від: Аліна Стрижак