АМКУ може оштрафувати «ДТЕК Західенерго» на 2,5 мільярди, якщо встигне завершити справу до Нового року
Автор публікації – колишня держуповноважена АМКУ Агія Загребельська.
Антимонопольний комітет 4 жовтня 2019 року почав розслідування справи проти ПАТ «ДТЕК Західенерго» за зловживання монопольним (домінуючим) становищем, що призвело до ущемлення інтересів споживачів.
Розберемось, що це означає та чого нам слід чекати від АМКУ (можливий розмір штрафу обраховано у пункті 3, скріншоти рішення – внизу).
- Що інкримінується ДТЕК?
На думку Комітету, є наступні ознаки зловживання монопольним становищем.
У серпні-вересні ДТЕК зменшив обсяги продажу електроенергії (е/е) на ринку на добу наперед (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), що створило на них штучний дефіцит.
Паралельно ці ж самі обсяги електроенергії ДТЕК продавав на балансуючому ринку (БР), де ціна, а значить і заробіток ДТЕК, вищі.
Споживачі не могли купувати більш дешеву е/е на РДН та ВДР внаслідок створення ДТЕКом штучного дефіциту, тому були вимушені купувати більш дорогу е/е на балансуючому ринку.
Територіальними межами ринку АМКУ визначив торгову зону «Острів Бурштинської ТЕС». Часові межі ринку – липень-вересень 2019 року, тобто період коли в Україні почав працювати так званий «ринок електроенергії».
Щодо наявності/відсутності у ДТЕК ринкової влади поки АМКУ мовчить.
АМКУ порахував долю ринку ДТЕК близько 90%. Частка ДТЕК могла б бути меншою, якщо б останній разом з іншими компаніями, імпортував електроенергію, використовуючи свою квоту на імпорт в повному обсязі.
- Що АМКУ має довести та скільки цей процес може тривати?
АМКУ слід з`ясувати, які були причини того, що ДТЕК зменшив обсяги продажу електроенергії на РДН та ВДР. Та чи були для цього об’єктивні причини чи все ж таки мова йде про створення штучного дефіциту?
Далі, чи збільшив ДТЕК обсяги продажу електроенергії на балансуючому ринку за рахунок зменшення обсягів на РДН та ВДР? І чи були якісь об’єктивні причини для цього?
Скільки додаткового прибутку отримав ДТЕК завдяки таким перекидуванням та скільки зайвих витрат понесли споживачі?
І стандартно: чи робив би ДТЕК так як робив, якби не був монополістом, і якщо б конкуренти змогли покрити дефіцит?
Щодо строків. Нормативно строки розслідування не визначені законом. Але справа проста. З`ясувати належить не так багато. Більшість необхідної інформації є у інших установ, крім самого відповідача. Тому є всі передумови для того, щоб розслідування у справі було закінчено найближчі тижні або місяці.
По внутрішнім регламентним процедурам в АМКУ зазвичай перший строк встановлюється 6 місяців (4 квітня 2020 р.). І після його закінчення за дозволом державного уповноваженого може бути продовжено.
- Що загрожує «ДТЕК Західенерго»?
Перше, звичайно штраф. До 10% доходу (виручки) за рік, що передує винесенню штрафу. Тобто якщо рішення буде прийнято в 2019 році, то штраф накладуть на виручку 2018 року, коли за даними «ДТЕК», чистий дохід «Західенерго» становив 25,27 млрд грн. Тобто 10 відсотків може принести у державний бюджет до 2,5 мільярдів гривень штрафу.
Якщо ж АМКУ прийме рішення у 2020 році, то штраф накладуть на виручку 2019 року. А дані про річну виручку акціонерні товариства зазвичай подають на початку другого кварталу. У такому випадку АМКУ знатиме яку суму обкладати штрафом не раніше квітня 2020 року.
Примусовий поділ по зазначеній справі АМКУ може застосувати виключно у разі якщо фізично «ДТЕК Західенерго» може бути поділений так, щоб 90% перетворились в менше 35%. Що є досить сумнівним.
Також АМКУ може зобов’язати ДТЕК вчиняти певні дії або утриматись від вчинення певних дій. Однак, враховуючи практику Верховного суду, який вважає, що зобов’язання АМКУ повинні бути однаковими та неконкретизованими, щоб не втручатись у господарську діяльність, то скоріш за все зобов’язання може бути саме таким – просто якимось чином «припинити порушення».
Кожен, хто був вимушений придбати електроенергію на балансуючому ринку у ПАТ «ДТЕК Західенерго» у серпні-вересні 2019 року, є потенційним потерпілим. А значить має право на відшкодування збитків у подвійному розмірі.
До збитків можна буде віднести різницю між купівлею електроенергії на РДН та ВДР та на балансуючому ринку.
- Які підходи АМКУ в цій справі будуть цікаві для правозастосування?
Визначення товарних меж ринку. Чи АМКУ визначить товарні межі широко, як генерація. Чи все ж таки буде розглядатись окремо кожен ринок: ринок двосторонніх договорів (РДД), РНД, ВДР та БР. Адже очевидно, що умови на зазначених ринках різні.
Це має суттєве значення для подальших підходів АМКУ до оцінки частки ДТЕК в торговій зоні «ОЕС України».
- Щодо першої публічної реакції ДТЕК.
Перше, на що звертає увагу прес-служба компанії – несуттєва різниця у певних чином визначених цінах між ОЕС та Бурштином, що немов би повинно свідчити про те, що на «Бурштині» ДТЕК не шкодить інтересам споживачів.
Цей аргумент міг би розглядатись АМКУ, якщо б ОЕС був конкурентним ринком, та міг застосовуватись як модель порівняння поведінки суб’єкта в конкуренції та монополії. Однак, навряд чи ДТЕК має шанс довести конкурентність торгової зони «ОЕС Україна».
Друге. Зазначається, що свої квоти на імпорт не використовує не тільки ДТЕК, а й інші компанії. Причина – дорожча вартість імпортованої електроенергії за вироблену в Україні.
Не вдаючись до оцінки, що дорожче, зазначу, що несуттєва частка імпорту згадується лише як підтвердження монопольного становища. Щодо того, чи є неповне використання імпорту також порушенням конкурентного законодавства та як імпорт вплине на монополію компанії, АМКУ може та повинен розглянути в цьому або іншому процесі, та дати свої висновки та сформувати заходи, що потрібно вжити. Однак на кваліфікацію, за якою було розпочато розслідування проти ДТЕК, зазначене не впливає.
Третє. ДТЕК зазначає, що на ринку збереглось державне регулювання та адміністративне втручання в конкуренцію, що в тому числі впливає на «Бурштин». Як висновок, група вважає, що з цих причин розслідування повинно закінчитись рекомендаціями органам державної влади щодо завершення реформи ринку та зняття адміністративних перешкод для розвитку конкуренції на ньому.
Судячи по всьому, група знов розраховує на повторення минулої історії, коли АМКУ закрив справу щодо ДТЕК у зв’язку з неможливістю реалізації останнім ринкової влади, а державні органи отримали рекомендації від АМКУ. З цього приводу, як раніше вважала, так і сьогодні впевнена, що ДТЕК мав і має ринкову владу, та може її реалізовувати. В умовах нового ринку тим більш. Адже саме теплова генерація, яку в більшій частині представляє ДТЕК, менш за все потрапила під адміністративний вплив, а значить має більше за інших учасників ринку свободи у формуванні цін та умов реалізації електроенергії на ринках України, в тому числі в торговій зоні «Бурштин».
Агія Загребельська
