Верховний суд заборонив латвійському виробнику наркотиків збувати ліки комусь, окрім монополіста
Касаційний господарський суд відмовив у задоволенні скарги АТ «Калцекс» (Латвія) у справі проти ТОВ «Укрфармгруп» за можливість продавати власні медичні препарати не лише монопольно відповідачу, але й іншим українським компаніям. Про це свідчить постанова суду від 4 червня.
У грудні 2015 року латвійське АТ «Калцекс» уклало із ТОВ «Укрфармгруп» договір на продаж продукції різного виду на умовах, передбачених у самому контракті, специфікаціях і додаткових угодах до контракту.
У них, зокрема, було прописано, що «Укрфармгруп» матиме право оптового продажу продукції «Калцекс» в Україні. У додатковій угоді сторони прописали, що «продавець надає покупцеві ексклюзивне право продажу товару на території України».
Саме право щодо «ексклюзивності» продажу препаратів «Калцекс» єдиною компанією в Україні і стало предметом розгляду у суді. У АТ «Калцекс» заявили, що неправильно тлумачили природу та зміст «ексклюзивного права». Мовляв, підписані сторонами документи не містять положень щодо права «Укрфармгруп» бути єдиним продавцем продукції «Калцексу» в Україні. Також вони не містять положень, згідно з якими сам виробник має утриматися від продажу власної продукції іншим суб’єктам, зареєстрованим в Україні.
«У одному з пунктів контракту передбачено обов`язок АТ «Калцекс» письмово повідомляти ТОВ «Укрфармгруп» про появу нових дистриб`юторів товарів «Калцекс» на території України, що прямо свідчить про наявність у позивача права постачати товар на територію України іншим особам», – пояснював позивач.
У «Калцекс» також відмітили, що поняття «ексклюзивного» права не визначене ні в чинному українському законодавстві, ні у самому контракті. Тож, відмінність у тлумаченні цього терміну із баченням контрагента у «Калцексі» відкрили лише весною 2018 року – коли «Укрфармгруп» ініціював судову справу проти «Калцекса» з позовом про заборону компанії працювати в Україні з кимось, окрім «Укрфармгруп» (судова справа триває, наразі «Калцекс» програв у суді першої та другої інстанцій).
Як пояснили у «Калцексі», «ексклюзивне» право для них означало як таке, що є «пріоритетним», тобто, що «заявка «Укрфармгруп» на отримання партії товару обслуговується першочергово як пріоритетна». В «Укрфармгруп» нагадали, що термін «ексклюзивність» є словом іноземного походження і перекладається українською як «виключний». А отже, не слід вдавати помилкове трактування цього слова.
Із аргументацією «Калцекса» погодився суд першої інстанції, але її не підтримав – апеляційний суд.
Так, Господарський суд Києва визнав, що сторони підписали спірний правочин під впливом помилки. А Північний апеляційний господарський суд резюмував, що помилка внаслідок власного недбальства чи незнання закону не є підставою для визнання правочину недійсним.
У цій частині Верховний суд підтримав позицію апеляції. При цьому, без відповіді залишився аргумент «Калцексу» про передбачений контрактом обов’язок «Калцекса» повідомляти «Укрфармгруп» про появу нових дистриб’юторів власних товарів, що свідчить про право виробника постачати продукцію на територію України і іншим компаніям.
«Дане твердження скражника колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази», – відрізав суд.
При цьому, суд вирішив не відправляти справу на перегляд до суду першої інстанції, а прийняв на користь «Укрфармгруп» постанову, яка не підлягає оскарженню.
Нагадаємо, протягом 2015-2016 років ТОВ «Укрфармгруп» отримало держзамовлень на 111,46 млн грн, тоді як протягом 2017-першої половини 2018 року загальна вартість бюджетних замовлень склала 2,75 млн грн. Спад активності на держтендерах пояснюється тим, що у листопаді 2016 року Миколаївське ОТВ АМКУ спіймало «Укрфармгруп» на тендерній змові із ОКП «Буковина-Фарм». Компанія намагалась оскаржити рішення регулятора у судовому порядку, однак безуспішно.