[1]Запуск нової спецпрокуратури судовим позовом гальмує прокурор, чию квартиру вартістю 4,5 мільйони арештували по кримінальній справі за участю сепаратиста Жиліна.
Однією з умов адекватної роботи Національного антикорупційного бюро є запуск нової спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Формально конкурс уже завершився, але в суді його зараз оскаржують одразу троє невдоволених кандидатів. Наразі вже є рішення по одному з цих позовів: від очільника Військової прокуратури сил АТО Костянтина Кулика. При цьому щодо «антикорупційності» самого прокурора виникають питання.
Суть така.
На конкурс не допускали кандидатів, які останні 5 років працювали у спецпідрозділах по боротьбі з корупцією. Логіка проста – за часів Янукович уся боротьба з корупцією призвела до її неймовірного розквіту.
Кулик за часів Януковича працював старшим прокурором в управлінні з протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генпрокуратури і очолював відділ протидії транспортній корупції Миколаївської облпрокуратури. Тому його заяву і відхили з конкурсу до Антикорупційної прокуратури.
Однак Окружний адмінсуд Києва в особі судді Федорчука А.Б. вирішив [2], що обмеження стосуються тільки суб’єктів із функціями нагляду і координації, а ті органи, де працював Кулик, такими не наділені – хоч і містять у своїй назві словосполучення «протидія корупції». Відтак суд скасував рішення Комісії й зобов’язав її допустити Кулика до участі в конкурсі.
Наразі справа пішла в апеляцію: у коментарі «Нашим Грошам» голова конкурсної Комісії Катерина Левченко розповіла, що їх як відповідача не повідомили про суд належним чином, при цьому саму справу суд розглянув «підозріло швидко» – за 24 години, що ніяк не вкладається у звичну практику.
Відтак логічне питання – хто так наполегливо хоче потрапити в лави нової антикорупційної прокуратури?
Харків’янин Костянтин Кулик вже понад півтора десятки років працює в прокуратурах. Як вже зазначалося вище, він, зокрема, займався транспортною сферою, однак останнім часом очолював управління військової прокуратури в зоні АТО, а кілька місяців тому, в середині серпня, був призначений [3] очільником новоствореної Військової прокуратури сил АТО. Останнє виглядає сімейною традицією – батько Геннадій Кулик у 90-х був військовим прокурором [4] Харківського гарнізону.
Згідно з декларацією за 2013 [5] р. статки Кулика були скромні: зарплатня 114 тис грн, ніякого житла чи автомобілів, жодних коштів на рахунках у банках, разом з тим прокурор задекларував майже 11 га землі (знаходяться вони у с.Єфремівка Харківської обл., де зареєстроване фермерське господарство батька Кулика).
[6] 
[7] 
[8] 
[9] 
[10]
Однак у декларації за 2014 р. з’являється дві цікаві речі. У розділ про нерухомість Кулик вписує квартиру на 249 кв.м., а в розділі про подарунки – зазначає 4,15 млн грн., вочевидь вартість цієї самої квартири.
[11] 
[12] 
[13]
За даними Реєстру речових прав на нерухоме майно, йдеться про трикімнатну квартиру в елітному комплексі «Дипломат-Холл» по вул. Жилянській,59, де квартири коштують від $2 тис [14] до $3,6 тис [15] за квадрат (апартаменти).
[16]
[17]Житловий комплекс «Дипломат-Холл», клас – елітний, рік побудови – 2006. Тут мають квартири прокурор Костянтин Кулик і його мати Світлана Кулик.
Коштовний подарунок Кулик отримав у серпні 2014 р. – приблизно у той самий час, коли Кулику дали посаду Військового прокурора сил АТО.
Попереднім власником квартири значиться Гіві Миколайович Макшеєв. Раніше Макшеєв був відомий як власник фірм «Залізничпостач», «Ківо» і «Свонг», ювелірної фірми «Вілант». А в ЗМІ [18] Макшеєва згадували як помічника директора «Укрзалізниці» Бориса Остапюка, що нагадує про транспортний період в прокурорській кар’єрі Кулика.
[19] 
[20] 
[21]
Уже за два тижні після того, як Кулик отримав у подарунок квартиру, на неї була накладена іпотека: прокурор офіційно поручився вже своїм майном за борг такого собі Ігоря Анатолійовича Бутанова. Це власник фірм «Союз-Експо» і «Союз Дортранс», які під час роботи Кулика в транспортних прокуратурах натендерили в системі «Укрзалізниці» 151,97 млн грн. і 104,76 млн грн. відповідно.
Однак виявилося, що окрім цієї історії з іпотекою квартира має ще й кримінальний шлейф. У жовтні 2014 р. нерухомість арештували. За даними витягу з майнового реєстру це зробив один з райсудів Харкова в рамках кримінальної справи (див. скріншот з витягу вище). Якщо перечитати матеріали цієї справи у Судовому реєстрі, то з’ясується, що арешт на київську квартиру в «Дипломат-холлі» було накладено в рамках кримінального провадження [22] за фактом шахрайства і підробки документів по нерухомості в Харкові. Кулик намагався [23] оскаржити цей арешт, однак суд відмовив.
Достеменно, чому ця квартира заарештована – невідомо. Із судових рішень зрозуміла лише головна фабула історії.
У січні 2014 р. фірма «Велторг 2013» уклала з «Фінбанком» договір овердрафту на 15 млн грн. Для забезпечення кредиту було укладено іпотечний договір між «Фінбанком» і ТОВ «Ортія». Фірма поручилась за кредит «Велторгу» нерухомістю на 3 435 квадратів по пр. Гагаріна, 167/1 літера А у Харкові (схоже на торгові приміщення у багатоповерхівці).
У червні того ж року харківські держреєстратори без згоди банку вилучили з реєстру запис про іпотеку на підставі підроблених документів про те, що кредит нібито погашено. Право власності переписали з «Ортії» на ТОВ «Оріон Груп».
«Фінбанк» подав до суду і в травні 2015 року таки домігся [24] визнання за собою права власності на нерухомість.
Більше інформації, на жаль, немає. Відтак незрозуміло, чому у зв’язку із харківським криміналітетом суд арештував прокурорську квартиру у Києві. Зате в історії з’являється новий і дуже колоритний персонаж – Євген Жилін. Це той самий антимайданівець [25] і лідер сепаратистського ГО «Оплот», котрий з літа минулого року оголошений в розшук [26] за злочини бійців «Оплоту» під час Майдану.
Річ у тому, що саме Жилін виявився власником фірми-поручителя «Ортія», і з ним же пов’язана [27] й фірма-позичальник «Велторг 2013». До речі, вона фігурує в кримінальному провадженні щодо розкрадання 25 мільйонів харківського КП «Жилкомсервісу» через виведення коштів на фіктивні фірми. Отаке-от вражаюче сплетіння інтересів.
Наостанок ще трохи про «Дипломат-холл». Виявилось, що сусідньою з Костянтином Куликом квартирою володіє його мати Світлана Василівна Кулик. Їй ще в 2011 році вдалось купити двокімнатне житло площею 153 кв м за 800 тис грн.
[28]
У цій квартирі матері Кулика зареєстрована як ФОП Німець Ірина Віталіївна, котрій у «Дипломат-Холлі» належить нежитлове приміщення на 88 кв.м., придбане минулого літа, і два гаражі на 21 і 14 кв.м., викуплені вже цього року. Судячи з даних сторінки Ірини Німець в Facebook, вона є власницею ательє «ByNemez» у Central Park [29] – елітному житловому комплексі на Печерську. Наскільки близький звязок Німець з прокурором Куликом – невідомо.
[30] 
[31] 
[32]
Однак повернемося до матері Кулика. Світлана Кулик відома як співвласниця двох фірм – харківського ТОВ «Командстеп» і київського ТОВ «БЦ «Аюдар». Остання фірма натендерила кілька мільйонів у Одеської залізниці. А наприкінці 2014 року «Аюдар» спробував щастя у тендері [33] «Укрзалізничпостачу» на поставку антрациту на 100 млн грн. І хоч фірма була відхилена з торгів, однак дивує сам факт того, що компанія матері головного військового прокурора в зоні АТО мала намір поставляти вугілля, яке можна було взяти лише в зоні АТО.
При цьому директором «Аюдару» значиться Віталій Гольцов, який займає аналогічну посаду в ТОВ «Лексен» Руслана Карлова, що у 2010-2011 рр. працював в «Укрзалізничпостачі». Цей же «Лексен» допоможе нам закільцювати історію. Фірма на минулорічному тендері [34] залізничників по закупівлі деревини була єдиним допущеним конкурентом фірми «Форест», що належала екс-дружині тодішнього директора «Укрзалізниці» Бориса Остапюка. Нагадаємо, саме помічником Остапюка був Макшеєв, який подарував квартиру Кулику.
Після цього всього лишається додати тільки одне. У новоствореної Військової прокуратури сил АТО досі немає своєї сторінки на сайті ГПУ, а в приймальні та канцелярії генпрокуратури нам не змогли знайти ніяких контактів цієї структури. Поки ніхто не знає, на чию користь суд опустить остаточні шальки по справі «Кулик проти Комісії». Але судячи з усього перерахованого – прокурор уже має викликати цікавість у антикорупційної прокуратури.
Леся Іванова, «Наші гроші»