Золотий резерв нації
15.03.2012   //   160 Переглядів

Є в Україні тиха гавань, в якій незалежно від змін політичного режиму розпил не припиняється ні на секунду. У цьому році Держрезерв почав закупівлі з яловичини і дизпалива. На третину дорожче від ринку.

Державне агентство резерву одне з найбільш втаємничених місць України. Однак мороком таємниці оповиті не місця зберігання запасів на випадок війни чи якогось іншого лиха, це якраз відомо кожному бажаючому. Справжній секрет – це чому ні на секунду не припиняється розпил державних грошей в резервній скарбниці. Для прикладу. Найсвіжіші дані про 85 мільйонів гривень за дизпаливо і яловичину.

Держрезерв на початку березня за результатами тендерів уклав угоди на придбання замороженої яловичини (39,6 тис грн./т) та дизпалива (12,4 тис грн./т).

Це без перебільшення захмарні ціни. Оскільки заморожену яловичину придбано в півтушах, тобто з кістками і не розрубану на дрібні шматки як це роблять на ринку та в магазинах. Ринкова вартість півтуш складає 28-30 тис грн./т. Гуртові ціни на дизпаливо – 10,5 тис грн./т. Тобто маємо 20-30% «маржі» чи «дельти», як на мові приватно-державного партнерства прийнято називати банальні відкати.

Яловичину придбали у ТОВ «Імоті стар», паливо – у ТОВ «ВКП «СКБ». Перша компанія вже відома своєю участю в тендерах Держрезерву. Минулого року саме «Імоті стар» продала Держерезву дизпалива на 118 млн грн. зі значною «маржою». З того часу дещо змінилось – тепер компанія продає в резерв не паливо, а яловичину. Принагідно змінився і засновник фірми, що має статутний капітал 52 тис грн. Замість такої собі Галини Федоренко з’явився такий собі Олег Чиж. В публічних координатах це абсолютно невідомий персонаж (якщо знаєте ким він доводиться кому – пишіть). Хоча на ринку держзакупівель він відомий як постачальник дизпалива для «Укрзалізниці» на 338 млн грн. Як бачимо, величезні купи мільйонів проходяться через геть невідомі руки. Хоча і за допомогою відомих особистостей.

Річ у  тім, що для проведення відкритих торгів обов’язково потрібен другий учасник. Один із двох учасників має виставити ціну на свою продукцію за межею добра і зла, а другий – на кілька копійок дешевше. Ця нехитра оборудка дозволить замовнику торгів обрати більш дешеву пропозицію у повній відповідності до закону і бути чистим перед будь-якими ревізорами. А те, що ціна захмарна, так замовник невинен. Обирав з того, що пропонували і бізнесмени, які вільні заламати будь-яку ціну. І факт змови між ними довести без залучення правоохоронців неможливо.

Єдине, що залишається, це апелювати до публічності. Другим учасником тендеру по яловичині було ПАТ «Ритм». За даними SMIDA, головним акціонером компанії група «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка, що якраз збирається на ІРО продавати свої акції цивілізованим інвесторам. Сподіваємось, що потенційним акціонерам буде цікаво, чому «Ритм» запропонував Держрезерву яловичину по 39,65 тис грн./т, що всього на 5 копійок на одному кілограмі, або на 0,01% дорожче від переможця торгів. Здоровий глузд підказує, що агрохолдинг Бахматюка міг поставити м’ясо по ринковій ціні і виграти цей тендер, принісши акціонерам купу грошей. Ба, ні…

У випадку з тендером по дизпаливу маємо інших бенефіціарів, що мають дуже близький стосунок до Партії регіонів, яку і представляє голова Держрезерву Олексій Лелюк (лише цього тижня після року роботи на чиновницькій посаді Верховна Рада позбавила його депутатського мандату).

ТОВ «ВКП «СКБ» контролюється донеччанином Андрієм Барсуком, відомим як помічник народного депутата від ПР Вадима Столара. Цей нардеп в свою чергу є партнером забудовника Вагіфа Алієва, який будує офіси, що згодом опиняються у власності Дмитра Фірташа (наприклад, «Парус», «Мандарин-плаза»).

Пара Столар-Алієв стала відомою після спроби київської влади знести скандальний офісний центр поряд зі станцією метро «Театральна» прямо в центрі Києва. «Знайдено унікальне рішення цієї складної проблеми, імена дарувальників: це дві приватні особи – Вагіт Алієв і Вадим Столар. Вони за свої власні особисті кошти викуповують землю і будівлю у забудовників, добудовують будинок до введення в експлуатацію, і вони як дві людини дарують музей Києву», – заявив голова КМДА Олександр Попов, який спершу божився, що зрівняє з землею хамське будівництво в охоронній зоні, а потім дякуючи унікальному рішенню дозволив продовжити будівництво. Залишилось дочекатись кінця будівництва, щоби пошукати музей в цій будівлі десь в підвалі, чи на стінах вестибюлю.

Однак повернемось до Держрезерву. На жаль в «Віснику державних закупівель» не публікуються дані щодо товарів, які Держрезерв продає зі скарбниці. Тому нагадаємо про минулорічне розслідування «Економічної правди», яке виявило, що при продажу товарів Держрезерв дає знижки в такому ж розмірі, як і при закупівлі. Тобто покупець отримує товар вже на 20-40% дешевше від ринкової ціни. Лише за три літніх місяці 2011 року на операціях «купи-продай» Держрезерв дозволив своїм контрагентам отримати близько 100 млн грн. на різниці з ринковими цінами.

Виявлені нами відмінності між закупівельними та ринковими цінами – це не єдиний вид отримання специфічного прибутку на операціях з Держрезервом. Днями податківці повідомили про розкриття справи по оборудці 2009 року. Тоді Держрезерв заплатив невказаній фірмі 20 млн грн. за згущене молоко. Однак фірма здала в резерв не згущонку, а «продукт молочно-рослинний». І не 2,8 млн банок, а на мільйон менше. Як результат – 7 мільйонів – тю-тю…

Ще довершенішою аферою може бути операція з рентабельністю 100%. Для цього потрібно не вивозити і не завозити до державної скарбниці ні дизпаливо, ні яловичину. Достатньо просто замінити бирки на товарах, які лежать на складах. І вінцем творіння була б афера, коли на складі взагалі нічого не лежить (хіба що протигази для коней), але за документами товар постійно продається і купується.

Звісно подеколи починають щось перевіряти. Наприклад, після падіння режиму Тимошенко за окремих управляючих скарбниці взялись ревізори КРУ (махінації з яловичиною, дизпаливом, цукром і газом в 2008-2010 роках оцінили в 2 млрд грн.) і правоохоронці СБУ (заарештували за цими підозрами екс-заступника голови Держрезерву Віталія Нікітіна). Але ось що цікаво.

«Наші Гроші» зібрали всі відкриті дані щодо колишніх голів Держререзву і виявилось, що карні справи по розкраданням резерву іноді порушувались, але жоден з керівників не сів у тюрму, ба, навіть не отримав умовного покарання. Хіба що Поживанову довелось рятувати себе закордонним притулком. А мова йде про 17 керівників, які очолювали скарбницю за 21 рік її існування під постійні стогони про те, що все вкрали попередники.

Те, що ситуація зміниться найближчим часом, ми не сподіваємось. Олексій Лелюк претендує на роль довгожителя в цьому кріслі. Ось-ось виповниться 14 місяців його керування Держрезервом, що є середнім строком для керівника цього відомства. До того ж він проскочив магічний грудень, коли призначались чотири з шести останніх голів Держрезерву. Тож будемо чекати нових досягнень на ниві освоєння державних мільярдів.

 

Керівники Держрезерву в 1991-2012 роках

Дата призначення/час на посаді, місяці Керівник Примітки
28 грудня 2010/14 

Продовжує обіймати посаду

ЛЕЛЮК Олексій Володимирович Кількаразовий нардеп від Партії регіонів, харківський бізнесмен.
21 липня 2010/5 БЛАГОДИР Юрій Анатолійович Литвинівець з Ровенщини, якого висмикнули з Ровенської ОДА і звільнили, коли на його посаду намалювався потужний «регіонал».
24 березня 2010/3 ЗЛОЧЕВСЬКИЙ Микола Владиславович Після звільнення очолив міністерство екології та природних ресурсів, близьке йому по бізнес-профілю – видобуток природних ресурсів, в тому числі нафти.
23 грудня 2009/3 АЛЬОХІН Володимир Ілліч Багаторічний помічник одного з лідерів БЮТ Івана Кириленко.
17 грудня 2008/12 ГАНЖА Сергій Валентинович СБУшник з Дніпропетровська, зараз очолює партію «Всеукраїнський патріотичний союз». На початку його головування відомство купило десяток новеньких авто, в тому числі кілька джипів і два «Лексуси» vip-класу. Цікавий момент: в момент призначення Ганжу – вихідця з батьківщини Олександра Турчинова – чомусь називали креатурою Володимира Литвина, який цим призначенням нібито отримав «хабаря» за міцність помаранчевої коаліції.
29 грудня 2007/12 ПОЖИВАНОВ Михайло Олександрович Після звільнення став бізнес-партнером Лесі Васюник, дружини тодішнього віце-прем’єра Івана Васюника, в компанії «Центрреконструкція». Фірма отримала на реконструкцію будівлю в самому центрі Києва на вул. Паторжинського, 6. Карні справи по розкраданню в Держрезрві були порушені вже після обрання Януковича президентом. Поживанов з сім’єю втік в Австрію.
13 вересня 2006/15 КИРИЧЕНКО Віктор Миколайович Відомий як бізнесмен в сфері будівництва, «Офісний центр «Індустріальний».
7 вересня 2006/0 ФЕДОРЧУК Богдан Петрович Призначено на кілька днів через скандальне поновлення.
2 серпня 2006/1 ШЕКЕРА Володимир Вікторович Після отримав дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу. Директор департаменту МЗС України, керуючий справами Верховної Ради, коли ці органи очолював Яценюк.
27 грудня 2005/7 ФЕДОРЧУК Богдан Петрович Отримав посаду по квоті «Нашої України», жодних даних про карні справи немає.
30 березня 2005/6 БОЙКО Віктор Олексійович Звільнено після порушення карної справи за закупівлю дизпалива, яке коштувало бюджету зайвих 20 млн грн. Залишився на свободі, був народним депутатом від блоку Литвина. Потім був заступником міністра АПК.
17 квітня 2004/22 ПЕСОЦЬКИЙ Микола Федорович Член СДПУ(о) Медведчука. Після звільнення перебував під арештом за підозрою в зловживанні службовим становищем, однак залишився на свободі.
7 серпня 2001/20 КУРАТЧЕНКО Володимир Олександрович н/д
1 лютого 2000/20 ЧЕРВОНЕНКО Євген Альфредович Мав карну справу за свою діяльність, нібито віддавав фірмі рідного брата зерно з Держрезерву по пільговим цінам, яке потім йшло на експорт. Справу було закрито через відсутність складу злочину. Потім очолив особисту охорону Ющенка, в уряді якого і очолював Держрезерв, став народним депутатом «Нашої України». За часів президентства Ющенка був міністром транспорту, головою Держагенства з питань Євро-2012, губернатором Запорізької обл., заступником голови КМДА.
30 липня 1997/27 МІНЧЕНКО Анатолій Каленикович В різні часи – міністр у справах економіки, міністр державних ресурсів, міністр промислової політики, голова УСПП. Звільнено з Держрезерву після догани за провал роботи по поверненню зерна в Держрезерв. Після цього очолив наглядову раду ВАТ «Укрпідшипник» Андрія Клюєва. Коли компанія «Ен Ес Ай буд» ввійшла в склад «Укрпідшипника» став її засновником. Фірма вела роботи на будівництві Запорізького заводу напівпровідників. Також володіє ТОВ «Обухівський піщаний кар’єр», ТОВ «Трейдпром груп».
29 липня 1996/12 КЛЕШНЯ Анатолій Федотович Потім недовго очолював Прикордонні війська України, зараз очолює Дніпропетровську раду ветеранів
3 липня 1995/13 ШОСТАК Анатолій Сергійович До 2010 року працював в системі Держрезерву. Очолював Тил Міністерства оборони
27 листопада 1991/43 РАГУЛІН Микола Федорович н/д

 

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»