Вагон-гараж для автомобілів Януковича
Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі
|
Найменування предмету закупівлі або еквівалент |
Відповідність нормативним документам |
Од. вим. |
Кількість |
|
склад рухомий інший (вагон-гараж) або еквівалент |
Товар повинен відповідати технічним вимогам конкурсної документації та технічним умовам, узгодженим Постачальником з Державної адміністрацією залізничного транспорту України та бути сертифікований згідно «Положення про сертифікаційну діяльність на залізничному транспорті України», затвердженого наказом МТЗУ від 01.06. 1998 №207 |
шт. | 1 |
Вагон спеціальний (далі – вагон) локомотивної тяги з установкою кондиціювання повітря, призначений для перевезення обслуговуючого персоналу та двох автомобілів особливої норми залізницями колії 1520 мм зі швидкістю руху до 160 км/год.
Кліматичне виконання вагона – “У”, категорія розміщення 1 згідно з ГОСТ 15150.
1. Основні параметри і характеристики
|
Найменування параметрів, розмірність |
Норма для вагона | |
| 1. | Габаритні розміри вагонів, мм:
– довжина вагона по осях зчеплення автозчепів – довжина кузова зовнішня (без гофрів) – ширина кузова зовнішня (без гофрів) |
|
| 2. |
База вагона, мм
|
|
| 3. |
База візка, мм Висота осі автозчепу від рівня головки рейки під масою тари вагонів, мм |
2560 ± 3
1060 ± 20 |
| 4. |
Об’єм бака системи водопостачання, м3, не менше |
0,5 |
| 5. |
Кількість водяних баків, од. |
2 |
| 6. |
Гарантований запас води для системи водяного пожежогасіння, л, не менше |
100,0 |
| 7. |
Об’єм підвагонного бака для фекальних стоків, м3, не менше |
0,3 |
| 8. |
Кількість баків для фекальних стоків, шт. |
1 |
| 9. | Ширина колії, мм | 1520 |
| 10. |
Конструкційна швидкість, км/год, не більше |
160 |
| 11. |
Максимальна тривалість проходження до першого екіпірування, год |
48 |
| 12. |
Середній коефіцієнт теплопередачі огородження кузова, Вт/(м2·К), не більше |
1,1 |
| 13. |
Генератор синхронний трифазний, потужність, кВт |
32 |
Вагон повинен забезпечувати проходження:
– у зчепі з однотипним вагоном по ділянці S-подібної кривої радіусом 170 м без прямої вставки;
– у зчепі з «еталонним» вагоном по ділянці S-подібної кривої радіусом 170 м без прямої вставки;
– у зчепі з «еталонним» вагоном по ділянці сполучення прямої і кривої радіусом 120 м без перехідного радіуса;
– в одиночному положенні по круговій кривій радіусом 80 м.
За «еталонний» вагон приймається типовий чотиривісний напіввагон з базою 8650 мм, довжиною консолі до осі зчеплення 2635 мм, на візках з базою 1850 мм.
2. Вимоги надійності
Номенклатура показників надійності вагона:
– призначений строк служби до списання – 28-30 років;
– призначений строк служби до першого капітального ремонту – 6 років;
– напрацювання на відмову, км:
а) першого роду – 0,03∙106;
б) другого роду – 0,45∙106;
– циклічність деповських ремонтів встановлюється за пробігом, що повинен становити не менше ніж 450000 км, але не рідше, ніж через два роки;
– середній час відновлення до працездатного стану після відмови – 6 год.
3. Конструктивні вимоги
Показники міцності, стійкості вагона, а також динамічні якості, конструктивне виконання і ходові якості повинні відповідати “Нормам для расчета и проектирования новых и модернизируемых вагонов железных дорог МПС колеи 1520 мм (несамоходных)”, 1983 р. (далі – «Норми… 1983 р.»), ДСТУ 4049 та вимогам санітарного законодавства.
До конструкції вагонів повинні входити: кузов, ударно-тягові пристрої, візки, гальмівне обладнання, системи водопостачання, санітарно-технічне обладнання, внутрішнє обладнання, система опалення, система кондиціювання повітря, система вентиляції, система освітлення, система електропостачання, система відеоспостереження, система радіофікації, система автоматизованого управління, контролю та діагностики електричних систем (далі – САУКД), система пожежної сигналізації та первинні засоби пожежогасіння, система водяного пожежогасіння, система виклику провідника, система контролю замикання на корпус (далі – СКЗК), система контролю нагрівання букс (далі – СКНБ), система відеоперегляду.
Вимоги безпеки до конструкції вагона і обладнання повинні відповідати вимогам ДСТУ 4049 і наказу ДАЗТУ «Укрзалізниця» від 29.10.2010р. № 701-Ц «Технічні вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки пасажирських вагонів».
Усі матеріали, що використовуються в конструкції вагона, не повинні виділяти токсичних речовин у концентраціях вище норм, зазначених у «Списках гігієнічних регламентів (ГДК та ОБРВ) в повітрі робочої зони та атмосферному повітрі населених місць» та не повинні перевищувати концентрації, вказані у висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на них. У повітрі внутрішніх приміщень вагонів повинні бути відсутні хімічні речовини І та ІІ класів небезпеки.
Захист обшиви кузова від конденсату та корозії зсередини вагона повинен забезпечуватися шляхом виконання дренажних отворів у металевій підлозі, холодним цинкуванням та гідроізоляційною мастикою, дозволеною до застосування у вагонобудуванні.
Підлога у вагоні включаючи тамбур, туалет, косий і малий коридори і службове відділення повинна бути віброізольованою від металоконструкції гумовими амортизаторами для зменшення вібрації від ходових частин (крім котельного відділення).
Пасажирське приміщення вагона повинне бути виконане у вигляді салону з поперечними та поздовжніми перегородками, які ділять салон на пасажирські купе та гаражне відділення. Конструкція перегородок суміжних пасажирських приміщень повинна забезпечувати рівень звукоізоляції не менше 25 дБА.
Матеріали, застосовані в конструкції вагона для виконання теплоізоляції кузова та внутрішнього облицювання, повинні відповідати вимогам ДСТУ 4049 і наказу ДАЗТУ «Укрзалізниця» від 29.10.2010р. № 701-Ц «Технічні вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки пасажирських вагонів» та вимогам санітарного законодавства.
На всі неметалеві матеріали, які застосовуються для теплоізоляції і облицювання кузовів, внутрішнього обладнання вагонів, в залежності від їх призначення, повинні бути сертифікати відповідності щодо вимог пожежної безпеки і документальне підтвердження їх пожежно-технічних характеристик, у тому числі показників горючості і токсичності продуктів горіння, індексу поширення полум’я, коефіцієнта димоутворення відповідно до вимог ГОСТ 12.1.044, ДСТУ 4049, наказу ДАЗТУ «Укрзалізниця» від 29.10.2010р. № 701-Ц «Технічні вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки пасажирських вагонів», а також санітарно-епідеміологічний висновок центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України і дозвіл на застосування в вагонобудуванні, виданий Головним санітарним лікарем на залізничному транспорті України.
З котлової сторони вагон повинен мати на кожній боковій стороні двері з поручнями, підніжки, які забезпечують вхід та вихід з високих та низьких платформ та одні торцеві двері для проходу в сусідній вагон, перехідними площадками з гумовим огороджуванням балонного типу. Конструкція перехідної площадки повинна забезпечувати зручність її обслуговування і безпечність при зчепленні та переміщенні вагонів. Перехідна площадка повинна бути обладнана світильником, кнопкою виклику провідника і поручнями.
Торцева стінка не котлової сторони вагона повинна бути виконана такою, щоб мала можливість відкриватись на шарнірах і мала ущільнення по всьому периметру. Відкриття (закриття) торцевої стінки повинно здійснюватись за допомогою електромеханічного приводу, а розкладання (складання) апарелів – гідравлічного приводу. У випадку неможливості відкриття (закриття) торцевої стінки, розкладання (складання) електромеханічним приводу (гідравлічним приводом) повинна бути передбачена можливість їх приведення в робоче (транспортне) положення ручним приводом та ручним гідравлічним насосом. Управління роботою електропривода та гідравлічним приводом повинне здійснюватись з виносного пульта.
Котельне відділення, ніші для встановлення кип’ятильника та електроапаратури повинні бути виконані відповідно до вимог наказу ДАЗТУ «Укрзалізниця» від 29.10.2010р. № 701-Ц «Технічні вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки пасажирських вагонів».
Кондиціонер повинен встановлюватися в підстельовому просторі. Для обслуговування кондиціонера повинні бути передбачені поручні та площадки відповідно до ГОСТ 12.2.056.
Кузов повинен бути обладнаний елементами для установлення візків безколискового типу з дисковими гальмами. На рамі вагона, в місцях перетину осі рами та шворневих балок, повинні бути встановлені два упори приводні, виконані у вигляді тумби-шворня, які забезпечують передачу продольних зусиль від вагона до візків.
Конструкція кузова повинна забезпечувати встановлення замість упорів приводних – п’ятника, для підкатки візків КВЗ-ЦНІІ, або еквівалент, при виконанні аварійного транспортування вагону, у випадку неможливості використання штатних візків.
Вагон повинен бути обладнаний автозчепами СА-3, або еквівалент, не жорсткого типу з обмежувальним кронштейном вертикальних переміщень та поглинальним апаратом.
Вагон повинен бути обладнаний перехідними площадками з гумовим огороджуванням балонного типу. Конструкція перехідної площадки повинна забезпечувати зручність її обслуговування і безпечність при зчепленні та переміщенні вагонів.
Кожна перехідна площадка повинна бути обладнана світильником, кнопкою виклику провідника і поручнями.
Вагон повинен бути обладнаний двома візками безколискового типу з дисковими гальмами, основні параметри і конструктивне виконання яких, повинні відповідати вимогам ДСТУ 4045.
Візок (котельної сторони вагона) повинен бути обладнаний редуктором привода генератора від середньої частини осі колісної пари типу WBA-32/2, або еквівалент, фірми Flender (Німеччина), або еквівалент, мати один гальмівний диск та бути обладнаний елементами приводу ручного гальма. Візок некотельної сторони вагона – обладнується двома гальмівними дисками.
Колісні пари візків повинні відповідати вимогам ГОСТ 4835 та обладнуватись гальмівними дисками і буксовими вузлами з підшипниками касетного типу.
Вагон повинен бути обладнаний автоматичним пневматичним, електропневматичним та ручним гальмами.
Гальмівні системи вагона повинні включати:
– гальмівну магістраль;
– повітророзподільник 292М, або еквівалент, згідно з ТУ 24.05.10.064, або еквівалент;
– електроповітророзподільник 305, або еквівалент згідно з ТУ 3184-004-05756760, або еквівалент;
– реле тиску 042, або еквівалент, згідно з ТУ 3184-009-05756760, або еквівалент;
– запасний резервуар Р7-78, або еквівалент, згідно з ГОСТ1561;
– компенсійний резервуар місткістю 16 л;
– живильний резервуар ємністю 150 л;
– кінцеві крани 4304, або еквівалент, згідно з ТУ 24.05.05.054, або еквівалент, що встановлюються на кінцях гальмівної магістралі;
– рукава з електроконтактами 369А згідно з ТУ 3184-512-05744521, або еквівалент, призначені для з’єднання головних гальмівних магістралей та електричної проводки електропневматичного гальма двох сусідніх вагонів;
– не менше чотирьох стоп-кранів 138, або еквівалент, згідно з ТУ 24.05.10.113, або еквівалент, що приєднуються до гальмівної магістралі (органи керування стоп-кранами повинні мати захист від випадкового (несанкціонованого) приведення їх в дію);
– роз’єднувальний кран 1-32/25-1, або еквівалент, згідно з ТУ 24.05.10.105, або еквівалент, що встановлюється на трубопроводі, що з’єднує повітророзподільник з гальмівною магістраллю;
– випускні клапани 4-2, або еквівалент, згідно з ОСТ 24.290.15, або еквівалент, які встановлюються на живильному та запасному резервуарах, при цьому клапан останнього повинен бути обладнаний керуючими елементами, які повинні бути виведені на обидва боки та всередину вагона;
– зворотній клапан 161, або еквівалент, згідно з ОСТ 24.290.15, або еквівалент, та дросель R1/2, або еквівалент, який встановлюється на трубопроводі, що з’єднує живильний резервуар з гальмівною магістраллю;
– трійники 573П або еквівалент, згідно з ТУ 3184-513-05744521, або еквівалент, для відведення стисненого повітря із гальмівної магістралі в гальмівну систему вагона;
– стоянкове гальмо з ручним приводом.
Гальмівна система вагона повинна забезпечувати зарядку запасного та живильного резервуарів, реалізацію ступінчатих, повних службових та екстрених гальмувань з наступним відпуском, як при пневматичному, так і при електропневматичному керуваннях процесом гальмування.
Гальмівна система вагона повинна мати систему СКСГ, або еквівалент, за допомогою якої контролюється стан гальм, як під час руху вагонів, так і під час зупинок (на стоянках).
4. Вимоги до внутрішнього обладнання, вікон і дверей
Внутрішнє планування вагонів повинне забезпечувати безпеку, комфортні умови проїзду, можливість роботи і відпочинку обслуговуючого персоналу, зручне і безпечне розміщення ручної поклажі, знімного і незнімного обладнання та мати наступні приміщення:
– одне чотиримісне купе;
– одне двомісне купе;
– одне двомісне купе для провідників;
– одне приміщення кухні-їдальні;
– один туалет;
– одне гаражне приміщення.
Внутрішнє обладнання чотиримісного купе повинне складатися із:
– двох диванів з елементами кріплення;
– двох верхніх полиць з вбудованими матрацами та елементами кріплення;
– столика обладнаного пристроями для відкривання пляшок;
– телевізійного приймача для відео спостереження та перегляду передач;
– одного світильника, розміщеного на стелі;
– вішалок для брюк, пристінних драбин, гачків для верхнього одягу, пульта пасажира, електричних розеток на 220В.
Внутрішнє обладнання двомісного купе повинне складатися із:
– одного дивана з елементами кріплення;
– однієї верхньої полиці з вбудованими матрацами та елементами кріплення;
– столика обладнаного пристроями для відкривання пляшок;
– телевізійного приймача для відео спостереження та перегляду передач;
– одного світильника, розміщеного на стелі;
– вбудованої шафи;
– одного вікна на перегородці між купе і гаражним відділенням;
– блоку керування роботою охоронної сигналізації;
– вішалок для брюк, пристінних драбин, гачків для верхнього одягу, пульта пасажира, електричних розеток на 220В.
Приміщення кухні-їдальні повинне складатися із:
– столу для приготування їжі;
– двованної мийки з холодним та гарячим водопостачанням;
– тумби під мийкою для зберігання інвентарю кухні-їдальні;
– столу для приймання їжі;
– двох настінних шаф для зберігання продуктів, які не дуже псуються;
– мікрохвильової печі з грилем та перетворювачем напруги живлення;
– телевізора;
– відеомагнітофону;
– табуретів;
– дивана з елементами кріплення;
– холодильника;
– електричної печі загальною потужністю 1,5 кВт;
– пульта охоронної сигналізації;
– гачків для верхнього одягу, пульта пасажира, електричних розеток на 220В.
Гаражне приміщення повинне бути обладнано:
– двома вуглекислотними вогнегасниками;
– трьома порошковими закачаними вогнегасниками
– одним термометром
– вісьмома знімними упорами-колодками;
– шістьма брусками для апарельних стійок;
– двома дефлекторами, які повинні установлюватись біля торцевої стінки для забезпечення вентиляції;
– стельовими світильниками;
– двома камерами відео контролю пристрою;
– двома датчиками охоронної сигналізації;
– чотирма сповіщувачами протипожежної сигналізації;
– шафою для зберігання метало детекторів.
Матеріали, які застосовані для внутрішнього обладнання вагона, повинні забезпечувати можливість їх оброблення сучасними мийними засобами, дезинсекцію та дератизацію, а також забезпечувати стійкість до механічних впливів, впливу тепла і світла.
Вагони повинні бути обладнані вікнами з алюмінієвих профілів з склопакетами. Ущільнення – формований гумовий профіль.
Вагон повинен бути обладнаний двома вікнами – «аварійний вихід», розташованими на двох поздовжніх стінах (по двоє з кожного боку), позначені піктограмою «Аварійний вихід». Місця встановлення вікон «Аварійний вихід» повинні відповідати наказу ДАЗТУ «Укрзалізниця» від 29.10.2010р. № 701-Ц «Технічні вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки пасажирських вагонів».
Вікна повинні забезпечувати шумо- і теплоізоляцію.
Двері повинні забезпечувати комфортні та безпечні умови переходу пасажирів: торцева – між вагонами, бокові – з вагонів назовні і навпаки; запобігати потраплянню усередину тамбура вагонів пилу, атмосферних опадів; забезпечувати шумо- і теплоізоляцію тамбура вагонів при всіх режимах експлуатації вагонів. Прохідні двері коридорів повинні мати фіксатори для утримання їх у відкритому стані.
При переміщенні вагона зі швидкістю більше 5 км/год зовнішні двері повинні блокуватися від відкривання. Повинне бути передбачене розблокування дверей тригранним ключем.
5. Вимоги до систем кондиціювання, вентиляції та опалення водопостачання та санітарно-технічного обладнання
Вагони повинні бути обладнані системою опалення кондиціювання повітря та вентиляції повітря в приміщеннях вагона.
Система кондиціювання повітря повинна включати технічні засоби охолодження, підігріву, очищення повітря, нагнітання і розподілу обробленого повітря по вагону, а також автоматичного регулювання температури повітря у вагонах та продуктивності вентиляції.
Кількість повітря, яке подається у вагони, відносна вологість та швидкість руху повітря в місцях постійного перебування пасажирів в літній та зимовий періоди повинні відповідати вимогам ДСТУ 4049.
Система охолодження повітря при роботі в автоматичному режимі повинна підтримувати температуру повітря в пасажирських купе і службовому відділенні (24 ± 2) °С з перепадом температури по довжині і висоті вагонів не більше 3 °С, при цьому перепад температур зовнішнього повітря і температури повітря в приміщеннях вагонів не повинен перевищувати 12 °С відповідно до вимог ДСТУ 4049.
Вагони повинні мати механічну припливно-витяжну вентиляцію безперервної дії із частковою рециркуляцією повітря, що повинна відповідати вимогам ДСТУ 4049.
Подача повітря вентиляційною системою по вагону повинна здійснюватися рівномірно. Нерівномірність розподілу повітря в пасажирських приміщеннях (стосовно середнього значення) не повинна перевищувати 10 %.
Повинна бути забезпечена ізоляція і недопустимість забору повітря з котельних відділень і приміщень де є джерела безпосередньо забруднюючі повітря (газ, пил, запахи), згідно пунктів 7.8 – 7.11 санітарних правил ЦУВС-19.
Рівні шумів в приміщеннях вагонів при роботі системи кондиціювання, виміряні при нерухомих вагонах, не повинні перевищувати 60 дБА.
Вагон повинен бути обладнаний незалежними системами опалення:
– опалення основне – водяне опалення з комбінованим електровугільним котлом, що підключається до підвагонної високовольтної магістралі, із природною циркуляцією теплоносія, з електричним насосом для посилення циркуляції і водяним калорифером, встановленим у припливному повітроводі системи вентиляції та системою трубопроводів;
– опалення допоміжне – підігрів припливного повітря електричним калорифером, встановленим у припливному повітроводі системи вентиляції, і електричне опалення ТЕНами пасажирських купе та інших приміщень вагонів. В зимовий і перехідний періоди року у вагони повинно подаватись тільки зовнішнє підігріте повітря, згідно п.7.4 санітарних правил ЦУВС-19.
Вагон повинен бути обладнаний системами холодного і гарячого водопостачання.
Конструкція систем водопостачання повинна забезпечувати заправлення бака системи водою, нагрівання, роздачу та контроль кількості води і відповідати вимогам № ЦУВС-19. Системи холодного і гарячого водопостачання повинні складатися з наливних труб, резервуарів, електрокип’ятильника безперервної дії, запірної і керуючої арматур.
Конструкція систем водопостачання повинна забезпечувати повний злив води і виключати потрапляння води на підвагонне електрообладнання. Злив повинен бути виконаний з обігрівом для запобігання його замерзання при низькій температурі.
Системи водопостачання повинні бути самопливними.
Санітарно-технічне обладнання повинне містити в собі:
– мийки, розміщені в службовому відділенні та приміщенні кухні-їдальні;
– умивальні чаші, обладнані дозаторами-змішувачами гарячої і холодної води, встановленої в туалеті;
– душову установку для обслуговуючого персоналу, встановлену в туалеті котельної сторони вагонів;
– трубопроводи і санітарно-технічну арматуру.
Вагони повинні бути обладнані туалетними установками замкнутого типу.
6. Вимоги до системи електропостачання та електрообладнання
У конструкції вагона повинно використовуватися автономне електропостачання від підвагонного генератора і централізоване енергопостачання комбінованого електровугільного котла від високовольтної поїзної магістралі. До складу електропостачання повинна входити акумуляторна батарея, ємністю 350 А/год а також пристрій для підтримки її у робочому стані.
Акумуляторна батарея повинна заряджатися від зарядного пристрою при працюючому генераторі або при живленні вагонів від зовнішньої мережі 380 В з регулюванням величини струму зарядки.
Керування роботою системи електропостачання повинно здійснюватися в автоматичному (основному) і ручному (резервному, аварійному) режимах.
Система електропостачання повинна забезпечувати працездатність роботи основних систем вагона від акумуляторної батареї в ручному режимі на протязі 2 годин при розряді АБ не нижче 85 В.
Система енергопостачання повинна забезпечувати електричною енергією змінного або постійного струму з необхідними параметрами наступні споживачі:
а) від мережі трифазного змінного струму напругою 380 В, частотою 50 Гц:
1) електричні двигуни компресорів, радіального і осьового вентиляторів установки кондиціювання;
б) від мережі 110 В постійного струму, через індивідуальні перетворювачі =110/ ~220 В:
1) холодильник;
2) відеоконтрольний пристрій;
3) мікрохвильову піч, пилосос;
4) двигуни циркуляційного та пожежного насосів;
в) від мережі 110 В (в діапазоні від 85 до 150 В) постійного струму:
1) водопідігрівачі;
2) кип’ятильник питної води;
3) туалетні системи;
4) Пульт керування комплексом електрообладнання, включаючи системи управління роботою кондиціонера та перетворювача, установку пожежної сигналізації та пожежогасіння, систему виклику провідника, тощо;
5) освітлення вагона;
6) ТЕНи допоміжного опалення;
г) від мережі 110 В стабілізованої напруги:
1) хвостові сигнальні вогні;
2) систему контролю нагрівання букс;
д) від мережі (24 ± 2,4) В постійного струму:
1) електропривод повітряних заслінок кондиціонера;
2) привод блокування вхідних дверей;
3) електропривід протипожежної заслінки.
Вагон повинен бути обладнаний наступними магістралями електропостачання:
– високовольтною – напругою 3000 В постійного або змінного струму частотою 50 Гц; потужність, що передається, – до 1400 кВт;
– напругою 110 В постійного струму; потужність, що передається, – до 2,5 кВт – для аварійного електропостачання від сусіднього вагона при відмові системи автономного електропостачання або для подачі напруги при аварії в сусідньому вагоні;
– низьковольтною – напругою 50 В постійного струму – для живлення електроповітророзподільника гальмівної системи, та напругою 50 В змінного струму частотою 625 Гц, потужність, що передається (від локомотива), – до 15 Вт, для контролю цілісності кола електричного керування гальмом.
Привід електричного генератора повинен забезпечувати передачу обертального моменту від середньої частини осі колісної пари візка за допомогою редуктора WBА-32/2 (Flender), або еквівалент, на вал ротора електричного генератора.
Привід повинен бути реверсивним і забезпечувати зняття електричної потужності з генератора не менше 32 кВт у діапазоні швидкостей вагонів від 40 до 160 км/год.
Привід повинен мати пружну муфту VSK-63 (Flender), або еквівалент, що знижує короткочасні перевантаження при роботі гальмівної системи і запобіжні елементи, які при різких перевантаженнях або заклинюванні привода повинні руйнуватися, запобігаючи виходу з ладу генератора, редуктора або карданного вала типу 4696-63-02/02 (Flender) або еквівалент.
Пульт керування комплексом електрообладнання в автоматичному та у ручному режимах повинен забезпечити управління, контролювання і діагностику електрообладнання наступних систем вагонів:
– електропостачання;
– кондиціювання, включаючи охолодження, опалення і вентиляцію;
– водопостачання і сантехнічного обладнання;
– електроосвітлення;
– пожежної сигналізації і пожежогасіння;
– системи СКЗК або еквівалент;
– системи СКНБ або еквівалент.
Пульт керування комплексом електообладнання повинен являти собою єдину систему управління і контролювання, що складається з уніфікованих контролерів, перетворювачів, елементів пам’яті, єдиних інтерфейсів для забезпечення сполучення і розвитку всіх компонентів системи.
Пульт керування комплексом електообладнання повинен бути встановлений у службовому відділенні і обладнаний захисними та контролюючими приладами для всіх електроустановок і систем вагона. На передній панелі шафи пульту керування комплексом електообладнання повинні бути встановлені всі органи управління і сигналізації зазначеного обладнання.
Вагон повинен бути обладнаний засобами радіофікації, що складаються з підсилювача низької частоти (далі – ПНЧ) з мікрофоном, магнітофоном (DVD-програвачем), комутаційним пристроєм, радіотрансляційною мережею, пристроями озвучування.
ПНЧ, магнітофон (DVD-програвач), комутаційний пристрій встановлюються в службовому відділенні; пристрої озвучування встановлюються в кожному купе, гаражному приміщенні, великому коридорі і туалеті.
7. Вимоги пожежної безпеки
Конструкція вагона, матеріали, які використані при їх виготовленні, внутрішнє обладнання, системи життєзабезпечення і протипожежного захисту повинні задовольняти вимогам Закону України «Про пожежну безпеку», ДСТУ 4049, ГОСТ 12.1.004, наказу ДАЗТУ «Укрзалізниця» від 29.10.2010р. № 701-Ц «Технічні вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки пасажирських вагонів» та «Нормам оснащения подвижного состава железнодорожного транспорта в международном пассажирском сообщении между государствами-участниками СНГ, Латвийской Республикой, Литовской Республикой, Эстонской Республикой первичными средствами пожаротушения» та Нормам пожежної безпеки для пасажирських вагонів (наказ Міністерства транспорту та зв’язку від 30.01.2009 року № 103).
8. Вимоги до лакофарбового покриття, металевих і неметалевих неорганічних покриттів
Фарбування вагона повинно виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12549, ГСТУ 32.0.07.001 та згідно з “Еталоном екстер’єру пасажирських вагонів залізниць України та Правил фарбування кузовів пасажирських вагонів при виконанні планових видів ремонтів” з урахуванням вимог Пам’ятки МСЗ 842-5.
Металеві та неметалеві неорганічні покриття повинні відповідати групі умов експлуатації У згідно з ГОСТ 15150.
Тамбури вагона повинні бути виконані частково з нержавіючої сталі
Максимальна товщина покриття повинна встановлюватися відповідно до вимог ГОСТ 9.303.
Підготовку поверхонь деталей перед нанесенням покриття необхідно виконувати згідно з ГОСТ 9.301 та ГОСТ 9.305. Вимоги до якості металевих і неметалевих неорганічних покриттів – згідно з ГОСТ 9.301.
9. Комплектність
У комплект поставки повинні входити:
– комплект експлуатаційної документації;
– комплект ЗІП.
У вагоні повинні бути встановлені у виді табличок:
– схема системи опалення (на дверях котельного відділення);
– схема системи водопостачання (на дверях котельного відділення);
– схема кип’ятильника (на дверях кипятильного відділення);
– пам’ятка щодо забезпечення пожежної безпеки із зазначенням місць розміщення засобів гасіння пожежі, схема евакуації пасажирів та порядок дій у разі виникнення пожежі (на дверях службового відділення);
– необхідні попереджувальні знаки, графічні символи для обладнання і символи суспільної інформації (піктограми) відповідно до ДСТУ ISO 7000.
10. Гарантії виробника
Гарантійний строк експлуатації вагонів встановлюється не менше 24 місяців з дня передачі вагонів замовнику.
Гарантійний строк експлуатації візків вагона (крім швидкозношуваних та змінних деталей і вузлів: колісних пар, гальмового обладнання, елементів підвішування, гасителів, гумотехнічних виробів) повинен становити не менше 5 років з дня передачі вагона замовнику.
Гарантійний строк збереження захисних якостей лакофарбового та антикорозійного покриття за умови виконання правил експлуатації і правильного догляду за поверхнею вагону, при відсутності механічних пошкоджень:
– кузова вагону на зовнішній та внутрішній поверхні складає 5 років;
– підвагонного, ударно-тягового обладнання, візків та днища кузова вагону складає 2 роки.
Предмет закупівлі (продукція, тара, пакування, транспортування, роботи і т.п.) не повинні завдавати шкоди навколишньому середовищу та передбачати заходи щодо захисту довкілля.
Гарантійні терміни експлуатації на окремі складальні одиниці і обладнання вагона складають:
| – Дерев’яні деталі, внутрішнє облицювання підлоги та стелі, внутрішнє обладнання, пружини, баки системи водозабезпечення, мийка службового відділення, піддон кип’ятильника |
Не менше 6 років |
– Букси |
4 роки |
| – Колісні пари за якістю монтажу буксових вузлів | до першого демонтажу підшипника з осі, але не більше 8 років, або не більше 1 млн. 200 тис. км пробігу); |
| – колісні пари з гальмівними дисками та касетними підшипниками (гарантійний термін експлуатації колісних пар по міцності пресових з’єднань коліс та гальмівних дисків з осями |
15 років |
| – за якістю складання торцевого кріплення
Підшипника |
до першої проміжної ревізії з обточуванням поверхні кочення коліс |
| Гарантійні терміни на комплектуючі вироби у відповідності з нормативними та технічними документами на ці вироби: | |
| – авторегулятори РТПР-675 МП ТУ 24.05.928 або еквівалент | Не менше 5 років від дня відвантаження споживачу (не поширюються на гумові вироби та мастила) |
| – стоп-кран № 138 ТУ 24.05.10.113 або еквівалент | 2 роки від дня введення в експлуата-цію, але не більше 2,5 років з моменту виготовлення кранів |
| – поглинальний апарат згідно ТУ 25.05.883 або еквівалент | Не менше 6 років |
| – коробки клемні 316-8,317-8 ТУ 24.05.143 або еквівалент | 2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – деталі з литва | 2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – корпус автосчепу і інші деталі
автосчіпного пристрою з литва |
а) 2 роки для деталей з категорією властивостей 1
б) 3 роки для деталей з категорією властивостей 2 та 3 |
– повітроросподільник 292М
ТУ 24.05.10.064 або еквівалент |
2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
– електроповітророзподільник 305-000
ТУ 3184-004-05756760 або еквівалент |
2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
– циліндр гальмівний 501Б
ОСТ 24.290.17 або еквівалент |
2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – кип’ятильник електричний
безприривної дії КНДЕ.000.000 або еквівалент |
2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – перетворювач електроенергії для живлення вентиляторів кондиціонера | 2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
– кондиціонер автономний |
2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – інформаційний дисплей Т142М або еквівалент | 2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
– ящик високовольтній уніфікований (ЯВУ) ТТ. 315.004.00.000 ТУ У 30921906.02 або еквівалент |
2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – блок виклику провідника (ЯИЦ.467845.014 ПС ) або еквівалент | 2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – пульт пасажира | 2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – перетворювач напруги ЕХ
ТУ У 31.2-30430120-002 або еквівалент |
2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – комплект під вагонних ящиків
ЯВП – ААОТ.4214411.101, або еквівалент ЯНВ – ААОТ.421411.102 або еквівалент ТУ У31.2-30430120-003 або еквівалент |
2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – шафи розподільчі системи автоматизованого управління, контролю та діагностики електрообладнання пасажирського вагона | 2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – сповіщувачі пожежної комбіновані «АГАТ- 10» або еквівалент | 2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – генератор ЭГВ.08.У1 ТУ16-95 ЕІАЦ 525366001 або еквівалент | 2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – підсилювач вагонний ТУ У 32.3-22219880-004 або еквівалент | 2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – кабель міжвагонний сигнальний МВС ТУ У.3.88-14315500 або еквівалент | 2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – холодильник електричний
ТУ У 14309505.008 або еквівалент |
3 роки з дня введення в експлуатацію |
| – вимикач рідинний ВЖ-1 ТУ3456-005- 11118762 або еквівалент | 2 роки з дня передачі вагона Замовнику |
| – дроти системи живлення вагона | 2 роки |
Документи необхідні при постачанні предмету закупівлі:
– накладна або акт прийому-передачі продукції,
– пакувальні аркуші,
– податкова накладна на кожну партію предмету закупівлі,
– рахунок-фактура,
– відомість на передачу вагонів залізничній станції (ВУ-13);
– технічний паспорт за формою ВУ-5 (2 екземпляри);
– акт технічної придатності за формою ВУ-1;
– відомість ЗІП (1. З предметом закупівлі мають бути поставлені інструменти, запасні частини, витратні матеріали та технічна документація з зазначенням кількості та вартість яких має бути включеною у вартість одиниць товару.
Інструменти:
Постачальник має забезпечити необхідними інструментами для обслуговування та ремонту товару, а також поставити креслення усіх специфікацій інструментів, які виготовляються Постачальником в додаток до встановленого рівня забезпечення подібним інструментом разом з їх переліком. Інструменти та їх перелік повинен відповідати обсягам обслуговування та ремонту товару в гарантійний період.
Запасні частини і витратні матеріали.
Постачальник має забезпечити надання запасних частин та матеріалів, необхідних для експлуатації товару, які мають забезпечити обсяг обслуговування та ремонту предмету закупівлі на протязі гарантійного терміну у відповідності до обсягів обслуговування та ремонту, що встановлені Виробником та нормативним документам з обслуговування та ремонту, що діють на території України.
Технічна документація.
Терміни передачі всієї необхідної документації повинні співпадати з термінами поставки товару.
Вся надана технічна документація повинна включати технічні і експлуатаційні вимоги до товару його систем, вузлів та механізмів.
Комплект експлуатаційної конструкторської документації повинен бути наданий на папері згідно ДСТУ ГОСТ 2.601.
Інструкція по експлуатації повинна висвітлювати, як мінімум:
– опис предмету закупівлі;
– інструкцію з технічного обслуговування усіх систем, вузлів та механізмів предмету закупівлі, з вказівками термінів і обсягів їх технічного обслуговування і ремонту;
– загальну інструкцію з безпеки і охорони здоров’я обслуговуючого персоналу.
Обов’язкове надання каталогів запасних частин, вузлів та механізмів з їх креслениками та інструкціями щодо їх закупівлі на папері та в електронному вигляді.
Умови поставки товару – автомобільним або залізничним транспортом на умовах поставки: DDP («Постачання з оплатою пошліни (… назва місця постачання)») (для товарів, що поставляються в межах України – для резидента України) або DDU (постачання без сплати мита) (для товарів, що поставляються з-за кордону – для нерезидента України) пункт призначення Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський, вул. Уманська 8, м. Київ 03680 (відповідно до правил тлумачення торгівельних термінів “ІНКОТЕРМС” ред. 2000р.).
Гарантійний строк на продукцію відповідно до умов Договору.
Предмет закупівлі (продукція, тара, пакування, транспортування, послуги, роботи і т.п.) не повинні завдавати шкоди навколишньому середовищу та передбачати заходи щодо захисту довкілля.
Поставка товару здійснюється після отримання письмової заявки від Замовника у строки, визначеними умовами Договору але не пізніше 30 робочих днів
Оплата за поставлений товар буде здійснена по факту поставки товару відповідно до умов договору.
Учасники процедури закупівлі повинні надати в складі пропозицій конкурсних торгів документи, які підтверджують відповідність пропозиції конкурсних торгів учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником, а саме:
1. Документи, які підтверджують походження та відповідність продукції, що є предметом закупівлі. Копії повині бути завірені (документи подані фізичними особами повинні мати підписи Учасника – фізичної особи).
1.1. Документи, що підтверджують відповідність продукції:
1.1.1. Для товару вітчизняного виробництва учасник повинен надати один з таких документів:
– для продукції, яка віднесена до Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні:
сертифікат відповідності системи сертифікації УкрСЕПРО на бланку Держспоживстандарту України, виданий органом з сертифікації відповідної галузі акредитації або їх копії завірені органом, який видав сертифікат (свідоцтво), або територіальним центром стандартизації, метрології та сертифікації, або нотаріально завірена копія.
В разі відсутності сертифікату або в період сертифікації учасник зобов’язаний надати гарантійний лист про те, що сертифікат буде надано під час передачі товару.
В період сертифікації учасник зобов’язаний надати лист (копію, завірену печаткою учасника) з органу сертифікації відповідної галузі атестації (акредитації) про розпочату процедуру сертифікації та документи з підтвердження позитивних результатів оцінки відповідності виконаних за вимогами щодо безпеки або за всіма установленими вимогами щодо продукції (копія протоколу випробувань, завірену печаткою учасника).
Якщо сертифікат відповідності, наданий учасником на тендер, має до закінчення менше ніж 2 місяці, учасник повинен надати лист (копію, завірену печаткою Учасника) від органу сертифікації з сертифікації відповідної галузі акредитації про те, що продукцію заявлено на сертифікацію.
– для продукції, яка не зазначена в Переліку продукції, та не підлягає обов’язковій сертифікації в Україні:
Оригінал або копію (завірену печаткою учасника) листа з органу сертифікації про не обов’язкову сертифікацію відповідної продукції, що є предметом закупівлі та оригінал декларації постачальника про відповідність складену відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17050-1:2006.
1.1.2. Для товару, що виробляється за межами України Учасник повинен надати один з документів, зазначених в п.1.1. цього Розділу, передбачених законодавством країни-нерезидента, де була виготовлена продукція, що є предметом закупівлі та оригінал декларації постачальника про відповідність, складену відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17050-1:2006.
Наприклад: для продукції яка ще не надійшла на територію України – лист органу з сертифікації відповідної галузі атестації (акредитації) про те, що ним буде проведено процедуру сертифікації чи визнання при надходженні продукції на Україну та позитивні результати оцінки відповідності виконаних за вимогами щодо безпеки або за всіма установленими вимогами щодо продукції (копія протоколу випробувань, сертифіката якості, тощо).
1.1.3. Зазначити найменування (надати їх зразки) супроводжувальних документів виробника, постачальника, що підтверджують якість та походження продукції і будуть надані при постачанні продукції (зразок сертифікату якості, або зразок паспорту, або зразок ярлику, тощо завірені печаткою учасника).
1.1.4. Копії (завірені печаткою учасника) титульного листа та листів нормативно-технічної документації (стандартів, або ТУ, або ТУУ, або ГОСТів, або ДСТУ, або найменування креслень), за якими виготовляється продукція та їй відповідає.
1.2. Документи, що підтверджують статус учасника як виробника товарів, або офіційного представника, дилера, дистриб’ютора.
1.2.1. У разі закупівлі товарів – копії (завірені печаткою учасника) свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду GS1 або сертифіката продукції власного виробництва або виробника, або іншого документа, який підтверджує, що саме учасник виробляє товар, який є предметом закупівлі, а саме, наприклад, документ про проведену атестацію чи обстеження виробництва, або копію сертифікату на систему управління якістю виробництва міжнародного стандарту ISO 9001, або довідку Держзовнішінформу, або Торгово-промислової палати України, тощо. Документальне підтвердження виробника може надаватися місцевими органами виконавчої влади.
1.2.2. У разі, якщо учасник не являється виробником продукції оригінал або нотаріально завірену копію договору, відповідно до якого учасника визнано офіційним представником, дилером, дистриб’ютором, або сертифікат дистриб’ютора, або інший документ в якому обов’язково зазначається статус учасника (оригінали або завірені нотаріально копії).
1.2.3. Документ (оригінал або копія завірена печаткою учасника), який підтверджує, що учасник є виробником продукції, що не виробляється в Україні, яка є предметом закупівлі, передбачених законодавством країни нерезидентом.
1.2.4. Документальне підтвердження того, що учасник є офіційним представником, дилером, дистриб’ютором товарів, що не виробляються в Україні, а саме: оригінал або нотаріально завірену копію договору (перекладені на українську або російську мову), відповідно до якого учасника визнано офіційним представником, дилером, дистриб’ютором, або сертифікат дистриб’ютора, або інший документ в якому обов’язково зазначається статус учасника (оригінали або завірені нотаріально копії, перекладені на українську або російську мову).