Baloha limited
21.11.2011   //  

Ми змусили потужне сімейство Віктора Балоги хоча б формально дотриматись антикорупційного законодавства. Історія про те, як міністерська родина була змушена переписати акції фірми, що отримує багатомільйонні підряди завдяки головному рятівнику країни.

Цієї осені ПАТ «Мукачівська ПМК № 77» разом з невеликою купкою інших компаній почали масово вигравати тендери на порятунок Закарпаття від минулих і майбутніх повеней. Десь підлатати греблю, десь укріпити берег, десь навести місток. Разом набігали десятки мільйонів гривень.

«Наші Гроші» не могли пройти повз цей сюжет. Хоча б з огляду на те, що руйнівні повені в горах бувають ледь не щорік. І кожна нова завжди руйнує те, що ремонтували після минулої. Такий собі вічний двигун. Хоча майже вічний. Він все-таки потребує постійної підпитки паливом – грошима. А для цього треба мати вплив на кабінетні процеси, бо гроші виділяють в Києві.

Тому ми не були аж занадто здивовані, коли виявили наступний розклад. Скоріше були розчаровані примітивністю сюжету.

Кошти на берегоукріплення виділяються з державного бюджету. А в уряді є міністр з надзвичайних ситуацій Віктор Балога, лідер особистого партійного проекту «Єдиний Центр».

Влітку Кабмін чомусь скасував Програму по захисту Закарпаття від повені на 2006 – 2015 роки з вартістю питання 2,5 мільярди гривень. Однак вже 7 вересня так само без пояснень Програму було поновлено. І гроші з неї потекли вже наступного дня – держпідприємство «Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів Закарпатської області» 8 вересня укладає низку угод з переможцями тендерів на загальну суму 70 млн грн. Головою цього ДП є депутат Закарпатської облради від «Єдиного центру» Ростислав Федів.

За допомогою бази Державної комісії з питань цінних паперів ми також з’ясували власників цих спритних компаній. Виявилось, що члени «Єдиного центру» впереміж із Балогами сидять тут один на одному, наприклад,  Василь Попадинець, Михайло Телеп’янович.

Але і сам Балога згаданий не для красного слівця. Акціонерами ПАТ «Мукачiвська пересувна механiзована колона №77» виявились Лілія, Віталія та Павло Балоги.

Отже склавши докупи всі ці факти «Наші Гроші» 26 вересня опублікували статтю «Професійний заробітчанин Балога», яка була побудована на абсолютно відкритих фактах.

І тут почалось.

До нас кілька разів телефонували представники Віктора Балоги, роз’яснюючи на пальцях нашу неправоту. Мовляв, родичі Віктора Івановичі вже на початку року розпрощались з фірмою. Ми без жодних заперечень висловили готовність опублікувати це спростування, якщо нам нададуть бодай-якусь офіційну інформацію з цього приводу. Оскільки ми ґрунтувались на даних ДКЦПФР про рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Мукачiвська ПМК №77» від 27 квітня 2011 року, яким було обрано наглядову раду товариства в наступному складі:

– Балога Павло Іванович, володіє 26% статутного капіталу;

– Балога Лілія Володимирівна, володіє 23% статутного капіталу;

– Балога Віталія Іванівна, володіє 23% статутного капіталу.

 

Спочатку нам пообіцяли надіслати відповідні папери вже наступного дня. Наступного дня ми нічого не отримали, і самі нагадали про себе в телефонному режимі. На що отримали відповідь, що хтось там в від’їзді, тому нам все надішлють з початку наступного тижня, тобто вже на початку жовтня.

Однак наступний тиждень пройшов, за ним почав добігати кінця і весь жовтень, але ми так нічого і не отримали.

Разом з тим, виводок «єдино-балогівських» фірм продовжив косити на тендерах десятки протипаводкових мільйонів. В два заходи (відразу потому як дані з’являлись в «Віснику державних закупівель») ми опублікували інформацію про укладення угод на 11 мільйонів і 49 мільйонів. І лише після цього представники Балоги знову вийшли на зв’язок.

Нам надіслали «спростування», в якому прес-служба «Єдиного Центру» визнала, що брат Віктора Балоги Павло та його родичі раніше і справді володіли «Мукачівською ПМК № 77».

«Однак ще на початку 2011 року це підприємство перейшло у фактичне володіння інших акціонерів. Юридичне оформлення зміни власності завершилося в листопаді… Очевидно, зміна власника ПАТ «Мукачівська ПМК № 77» з нез’ясованих причин не була відображена у базах даних Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, що призвело до появи в ЗМІ викривленої інформації», – йшлось в повідомленні.

До цього було додано квитанції з ужгородської філії «Промінвестбанку», які підтверджували, що Балоги дійсно перерахували свої акції на інший рахунок. І зробили це лише у перші десять днів листопаду. Тобто набагато пізніше, ніж обіцяли нам ще у вересні. І звісно це набагато пізніше, ніж «початок року».

З цього прес-служба ЄЦ дійшла висновку, що вона може відтепер вимагати від журналістів не пов’язувати Віктора Балогу та його родичів з «Мукачівською ПМК №77», погрожуючи оскарженням згідно з чинним законодавством. Сподіваємось, що під цим формулюванням мався на увазі суд, а не маски-шоу. Які за нинішніх часів теж завжди проходять «згідно з чинним законодавством».

Отримавши весь цей гамуз ми як і обіцяли опублікували спростування. Оскільки воно означало лише одне: інтернет-спільнота, яка поширювала новини про балогинські заробітки, змусила родичів Балоги зробити хоча б якісь кроки по розділенню влади і бізнесу. Хоча б переоформити акції на когось там під тиском платників податків. Зробити хоча б вигляд хорошої міни. Бо гра геть погана.

Ми відразу відкинули можливість банальної фальсифікації квитанцій, хоча й отримали лише скани паперів відправлених по факсу (мусимо ми хоч трохи вірити людям, чи не так?). Тому наш експерт з питань фондового ринку, подивившись на довідки «Промінвестбанку», підтвердив, що вони дійсно свідчать про передачу акцій з одних рук в інші. Але з пересторогами.

По-перше, повідомлення про цю транзакцію має бути офіційно протягом одного тижня після завершення операції. Банківські виписки датовано 2, 3, 4 та 7 листопада. Ми заглянули до бази ДКЦПФР 16 листопада і… нічого нового не побачили. Хоча поки що спишемо це на ті самі «нез’ясовані причини», на які балогинці вже посилались.

Можливо хтось десь комусь не доніс належним чином оформлених папірців. В Держкомісії ж мабуть не задовольняться ганебним сканом, яким у Балоги годуючи журналістів, вимагаючи спростувань.

По-друге, акції передано невідомо кому. Це може бути номінальний зберігач. А чому б не припустити і таке, що Павло Балога передав свої акції Віталії, та свої передала Лілії, а та -Павлу. Бо вимагаючи спростувань, в «Єдиному Центрі» навіть не подумали вказати на покупців компанії, яку цієї осені почали відгодовувати купою мільйонів.

І по-третє, це вже від «Наших Грошей». Можна припустити, що Балоги дійсно віддали свою ПМК в геть чужі руки у повній відповідності до версії ЄЦ. Тобто фактичний контроль віддали ще на початку року (якщо кінець квітня можна називати початком року, але менше з тим), а зараз лише владнали формальності.

Але, боїмось, що така версія може виявитись ще більш образливою для Віктора Івановича. Одна річ прогнутись (або зробити вигляд) під тиском громадськості, а інша визнати, що ти лузер в розкладах між реальними пацанами.

Річ у тім, що поновлена протипаводкова програма передбачає розпорядником цієї купи грошей зовсім не МНС Балоги, а Міністерство екології Миколи Злочевського. Тож невже визнаний майстер кабінетної інтриги і кулуарного впливу Віктор Балога був змушений попрощатись чи хоча б поділитись долею в такому цінному активі як мукачівська фірма через якогось там клерка геть з іншого клану?

Хоча найбільш вірогідною версією нам видається четверта – це такий собі мікс усіх попередніх.

Справа в тому, що ще перша наша інформація наробила галасу у відповідних кабінетах. І дзвонили нам від Балоги відразу після опублікування зовсім не дарма.

«Барвиста» цимбора – це абсолютно чуже угрупування для донецьких взагалі та Віктора Федоровича зокрема. Воно було взято до влади лише тому, що давало красиві обіцянки щодо результатів виборів. Тож зараз, коли Янукович приступив до заміни міністрів, з посадою можна попрощатись і за менший компромат. А ще не дай бог не донести «долю малу». Тому здається, що у Балоги вирішили будь-що довести, що ці руки нічого не крали. А якщо й крали, то вже не їхні. Але зробили у кращих бюрократичних традиціях – хтось протупив, хтось не відразу надіслав папери. Але Геннадій Москаль вже настрочив кляузу в Генпрокуратуру за ці самі протипаводкові тендери. А відтак – to be continued…

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»