Справа про участь «Сокару» у картельній змові трейдерів пішла на друге коло
Верховний суд відправив на новий розгляд справу про скасування рішення АМКУ в частині визнання ТОВ «Сокар Петролеум» учасником цінової змови сімох операторів паливного ринку у період від січня 2013 по січень 2016 року. Про це свідчить постанова суду від 22 травня.
У листопаді 2016 року АМКУ прийняв рішення №128-26.13/112-16, яким визнав дії семи трейдерів такими, що порушують конкурентне законодавство та оштрафував їх загалом на 204,33 млн грн. Йшлося про узгодження між ними роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо, а в коло причетних увійшли – «Золотий екватор», «ВОГ Рітейл», «ОККО Нафтопродукт», «Альянс Холдинг», «АМІК Україна», «Сокар Петролеум», «Параллель М-ЛТД». Додатково антимонопольники дослідили програми лояльності, умови проведення акцій та надання знижок трейдерами і виявили, що їхня складність та непрозорість обмежують споживачам доступ до інформації про розмір остаточних роздрібних цін на паливо.
Через кілька місяців, у січні 2017, «Сокар» подав позов до АМКУ про скасування рішення у частині, яка стосується участі компанії у картельній змові.
«Сокар» виграв справу у судах першої та другої інстанцій, які посилались на «неповно з’ясовані АМКУ обставини, які мають значення для справи», після чого в результаті подання регулятором касаційної скарги матеріали розглянув Верховний суд.
Як пояснив Комітет, апеляційний суд помилився, коли зробив висновки про не дослідження усіх ознак узгоджених дій.
Подібність роздрібних цін на досліджуване паливо була виявлена в результаті застосування методу кореляційного аналізу роздрібних цін контрагентів, йдеться у скарзі.
«Було проаналізовано собівартість бензину А-95 і дизпалива, яку сформовано як під впливом об’єктивних факторів, що однаково діють на всіх учасників ринку (зокрема зміна курсу гривні, податкове навантаження, ціни виробника), так і суб’єктивних факторів (передусім торгівельної націнки). Далі АМКУ проаналізував динаміку придбання палива у порівнянні з цінами на нафтопродукти на європейських ринках за котируваннями “Platts” та дійшов висновку, що, хоча всі відповідачі у спірній справі АМК мали різні можливості та умови при закупівлі нафтопродуктів та різну ціну такої закупівлі, яка змінювалася різним чином протягом дослідженого періоду, тим не менше роздрібна ціна контрагентів протягом того ж періоду демонструвала повну схожість, а зміни роздрібної ціни – майже абсолютну синхронність», – пояснили в Комітеті.
Як наслідок, резюмували антимонопольники, трейдери не змагалися між собою завдяки власним досягненням, а орієнтуючись на рівень цін один одного підтримували їх на інформаційних табло АЗС практично на однаковому рівні і синхронно змінювали їх без об’єктивно виправданих причин.
Господарський та апеляційний суди у своїх висновках виходили з того, що АМКУ не здійснив аналізу факторів, які впливали на формування ціни, не дослідив ступеня їх впливу та можливість впливу на них з боку суб’єктів господарювання. Крім того, відзначали суди, у своєму рішенні регулятор звів конкуренцію на ринку «лише до цінової конкуренції без наявності низки факторів конкурентоздатності та постійної змагальності між учасниками ринку за отримання конкурентних переваг», тоді як «цінова політика компанії може розглядатися як індивідуальна політика наслідування цін, а не поведінка олігополіста».
Своєю чергою Верховний суд підкреслив, що АМКУ послідовно звертало увагу судів на те, що об’єктивними факторами на формування роздрібних цін на моторні бензини та дизпаливо є:
- ціни на нафтопродукти на європейських ринках за котируваннями Platts
- закупівельні ціни нафтопродуктів
- податкове навантаження, що діє в Україні (зокрема акцизний податок на роздрібну реалізацію та ПДВ)
- курс долара США і євро
- торговельна надбавка (маржа), яка є достатньою для покриття обґрунтованих витрат та отримання прибутку.
При цьому, кваліфікуючи дії «Сокару» як «узгоджені з іншими компаніями», пояснив суд, докази Комітету «не корелювалися зі змінами факторів, що впливають на їх формування і підлягали дослідженню та оцінці, а при підтвердженні їх вони могли бути достатніми для висновків, викладених у Рішенні АМК».
Додатково Верховний суд звернув увагу на декларативність деяких посилань попередніх судів, як от щодо того, що «закупівельна ціна пального для різних операторів ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами не є однаковою, а тому зазначення у Рішенні АМК про зниження закупівельної ціни на бензин А-95 на 30 % не є безумовним чинником зниження ціни саме на 30%» чи що «ринкове становище «Сокару» не дає підстав вважати його олігополістом». Попутно суд додав, що ці тези не спростовують висновків АМКУ.
Врешті, суд скасував прийняті раніше рішення та постанову, а справу передав на новий розгляд до господарського суду Києва.
Нагадаємо, спірне рішення АМКУ у судовому порядку оскаржують й інші учасники картельної змови (окрім «Параллель-М ЛТД») – «ОККО Нафтопродукт» (перша та друга інстанції позовні вимоги підтримали, Верховний суд передав справу на новий розгляд), «ВОГ Рітейл» (програш у суді першої інстанції у другому колі), «Золотий екватор» (перша та друга інстанції позовні вимоги підтримали, Верховний суд передав справу на новий розгляд), «АМІК Україна» (програли у першій інстанції, виграли у другій, Верховний суд скасував висновки апеляції і залишив в силі первинне рішення по справі), «Альянс Холдинг» (програли справу у всіх трьох інстанціях).