Недобросовісний орендар занехаяв 230 гектарів, але суд вирішив, що це не привід забирати землю

Державна інспекція сільського господарства не змогла відсудити 231 гектар у ПП «ВлаБоДе», хоча фірма не використовує землю у Житомирській області за призначенням і допустила її заростання бур’янами. Про це йдеться у постанові Судової палати у господарських справах Верховного суду від 20 травня.

Згідно з матеріаласи справи, у 2005 р. Володарсько-Волинська РДА віддала в оренду ПП «ВлаБоДе» земельну ділянку загальною площею 231 га, розташовану на території Добринської сільської ради поблизу с. Ємілівка (Житомирська обл). Із вказаної площі 43 гектари складала рілля, 105 – пасовища, 5,6 га було зайнято під господарськими будівлями і дворами, 76 га припадало на болота, і ще гектара – на канали. Землю віддавали на 30 років під вирощування сільськогосподарських культур та розведення водоплавної птиці.

У 2011 р. та 2012 р. місцевий Відділ Державного комітету України із земельних ресурсів здійснив перевірку й виявив, що земельна ділянка не використовується взагалі. Натомість зафіксовані забур’янення, самозасіяні кущові і деревні насадження. Орендарю виносили приписи щодо усунення порушень – землю вимагали розчистити. Фірма вимоги земельників проігнорувала. Тоді РДА звернулося до фірми з пропозицією розірвати угоду, але згоди не отримала.

Тому прокуратура звернулася до суду, вимагаючи орендний договір розірвати, а ділянку повернути. В суді прокуратура посилалася на сам договір, Земельний кодекс а також ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель». У договорі сторони прописали, що орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. Кодекс зобов’язує орендарів забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. А вказаний Закон пояснює, що невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням – це також і НЕвикористання земельної ділянки, або використання, яке не відповідає її цільовому призначенню, або недодержання режиму використання ділянки в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Суд першої інстанції вимоги прокуратури задовольнив, однак фірма подала апеляцію й виграла її. Приймаючи рішення КАГС опирався на п. А ч.1 ст.143 Земельного Кодексу, де зазначено, що договір розривають у примусовому порядку у випадку «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Цю норму суд потрактував таким чином, що невикористання взагалі – під неї не підпадає, а підпадає лише використання з порушенням цільового, тобто прокуратура мала б довести, що землю використовували з якоюсь іншою, не сільськогосподарською, метою.

Касацію в ВГСУ подала вже Державна інспекція сільського господарства, і теж програла: суд постановив, що «невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування».

Тоді інспектори подали скаргу в Верховний суд, посилаючись на рішення в аналогічних справах, зокрема на справу, коли договір оренди землі бід забудову було розірвано, оскільки на ній так і не почали будувати – тобто не використовували. Однак Верховний суд не прийняв таку аналогію, зіславшись на те, що судовий процес по вказаній справі ще триває, а отже рішення неостаточне.

Незмінними власниками фірми «ВлаБоДе» є Борис Демченко з Коростишева і киянин Валерій Кулик.